ГоловнаПолітика

Історія Революції гідності крізь призму судових справ: побиття на Банковій 1 грудня 2013 року

На сьогодні є два вироки й дві закриті справи за епізодом побиття протестувальників перед Адміністрацією президента 1 грудня 2013 року в Києві. Судовий розгляд ще трьох справ триває.

Коли бачиш новини з останніх протестів у Грузії, мозок на мить зависає. Він намагається зрозуміти: це події, які відбуваються зараз, чи це спогади з українського Майдану 11 років тому.

У цьому тексті ми продовжуємо згадувати події Революції гідності й розповідати про судові справи. Ми вже писали про розгін Євромайдану 30 листопада 2013 року й загальний стан розслідувань справ Майдану. Сьогодні з’ясовуємо, кого звинувачували в побитті протестувальників перед Адміністрацією президента 1 грудня 2013 року. Тоді постраждали щонайменше 65 людей, а дев'ять затриманих стали потім відомі як в’язні Банкової.

Напередодні

Удень 30 листопада Майдан оговтувався після жорстокого розгону. Люди зібралися на Михайлівській площі із закликами «Київ, вставай». Формували ініціативи, які потім стануть неодмінною частиною протестів: Самооборона, Автомайдан, Євромайдан-SOS і багато інших. Планували акцію на 1 грудня.

У той самий час на Володимирській, 15, у приміщенні Головного управління МВС України в Київській області, заступник начальника ГУ МВС України у місті Києві – начальник міліції громадської безпеки Петро Федчук затверджував розрахунок сил і засобів міліції на 1 грудня 2013 року, зокрема, поблизу Адміністрації президента.

Петро Федчук на Грушевского січень 2014 г.
Фото: Макс Требухов
Петро Федчук на Грушевского січень 2014 г.

Керівником нарядів зведених підрозділів МВС і Внутрішніх військ МВС України (у кількості приблизно 1350 осіб) призначили начальника управління громадської безпеки ГУ МВС України в м. Києві Олега Мариненка. Саме він надав письмовий дозвіл працівникам органів внутрішніх справ і військовослужбовцям Внутрішніх військ застосовувати спеціальні засоби.

1 грудня 2013 року

Цього дня сотні тисяч українців вийшли на вулиці Києва. Це була відповідь суспільства на жорстоке побиття «Беркутом» протестувальників у ніч на 30 листопада.

Правоохоронці, які охороняли Майдан після розгону, залишили площу. На каркасі новорічної ялинки з'явилися перші прапори та плакати. Протестувальники зайшли у приміщення КМДА — і воно перетворювалося на «штаб революції». А частина протестувальників і журналістів пішли з Майдану на Банкову, до Адміністрації президента Януковича.

Підрозділи беркутівців почали прибувати на Банкову до приміщення АП ще о 6-ї ранку. У тому числі підрозділ з Харківської області під керівництвом командира батальйону Владислава Лукаша (провадження закрили, бо минули строки давності), а також Полтавської, Кіровоградської, Київської та інших областей і підрозділи Внутрішніх військ МВС України. Вони перекривали рух учасників протесту на територію Адміністрації президента. А приблизно з 9-ї години там почали збиратися протестувальники.

Після 12-ї години на Банковій певний час відбувалися сутички, в яких, за версію обвинувачення, брали активну участь приблизно 50–60 чоловік. Інші ж учасники мирної акції протесту перебували на відстані від вказаних осіб і шеренг працівників міліції і Внутрішніх військ. Тоді ж уперше на Майдані проти протестувальників масово використали світлошумові та сльозогінні гранати.

«Міліціонери виставили в перший ряд 18–19-річних солдатів Внутрішніх військ. Позаду них стояли інші підрозділи, зокрема «Беркут», які кидали світлошумові гранати. Було таке враження, що саме в цьому й мета: солдати Внутрішніх військ — вони були без засобів захисту, просто у формі — стояли тривалий час, зчепивши руки; потім їм дали щити. Було незрозуміло, чому такі молоді люди там. Їм було страшно, а за ними стояли добре підготовлені силовики. Було видно, що за цими шеренгами — міліцейські керівники, але вони на це дивилися спокійно. Ніби все так і мало бути», — розповідав Юрій Бутусов. У 2021 році його допитали як потерпілого у справі командира батальйону харківського «Беркуту» Владислава Лукаша.

Владислав Лукаш (ліворуч) під час засідання суду
Фото: Олександру Тимошенко
Владислав Лукаш (ліворуч) під час засідання суду

Серед обвинувачень у справах Владислава Лукаша й Олега Мариненка йшлося про те, що вони не вжили заходів, щоб подбати про безпеку громадян, працівників міліції і Внутрішніх військ МВС. Тобто знаючи порядок процесу «витіснення», що, можливо, застосують «групи вилучення» беркутівців, не зупиняли людей, які вчиняли правопорушення. Натомість використали ситуацію, щоб виправдати свої подальші дії. Але обидві справи за обвинуваченням Лукаша й Мариненка закрили, бо минули строки давності. Тож судової оцінки цього не буде.

Після 16-ї години частина учасників сутичок покинула Банкову, а незначна кількість (близько 20 осіб) залишилася.

«З початком сутінок ставало небезпечніше. Літало каміння з різних сторін. Правоохоронці кидали димові шашки. Було важко дивитися, пекли очі. Почали літати фаєри. Потім відбулися рухи в шерензі Внутрішніх військ. Мені здалося, було прийняте рішення замінити солдатів на інших. Вони відійшли, а їм на зміну прийшли беркутівці. Я розвернувся в бік Інститутської й отримав дуже різкий удар у голову, — розказав Володимир Томащук, потерпілий 1 грудня 2013 року на Банковій, і продовжив: — У мить обличчя залило кров’ю. Одногрупник Влад Красінський провів мене до швидкої. Вона стояла на початку Банкової. У швидкій були ще двоє поранених: дівчина-журналістка з травмованою ногою та хлопець, якому побили голову. Я не бачив, хто мене вдарив. Але це однозначно хтось із правоохоронців, бо саме вони стояли за мною».

Після того, як швидка зачинила двері, щоб везти потерпілих до лікарні, до неї добігли правоохоронці. Володимир (потерпілий у справі за обвинуваченням Лукаша) розповідав, що по авто швидкої били якимись предметами, ніби дубинками. Від цих ударів машину хитало в різні боки.

«Беркут» і вевешники жорстоко зачистили вулицю Банкову — з газом, світлошумовими гранатами, кийками. Без розбору гамселили мирних протестувальників і журналістів. Хтось урятувався. Когось затримали.

Побиття беркутівцями мирних протестувальників на Банковій
Фото: EPA/UPG
Побиття беркутівцями мирних протестувальників на Банковій

Затриманих (щонайменше дев'ятьох) розмістили на прилеглій території АП і били далі. Навіть лежачих. Зі зв’язаними руками.

«Вони (беркутівці) мене попід руки завели на майданчик перед Адміністрацією президента, поклали обличчям на землю. Десь через пів години підійшли троє з їх числа й почали обшукувати. А потім, певно, розізлившись, що нічого не знайшли, почали мене бити. Після ударів по голові я вже навіть не дуже пам’ятаю, що було далі.

…У мене внаслідок побиттів були поламані ребра, забиті око й голова. Усі їхні удари були прицільні: по голові та корпусу», — свідчив під час допиту в суді потерпілий Владислав Загоровко.

Одного з беркутівців, міліціонера харківського «Беркуту» Ігоря Садовниченка, який побив Владислава, засудили до восьми років позбавлення волі. Але він утік і, відповідно, вирок заочний.

Володимиру Тищенку вдалося зняти на відео, як беркутівці б'ють затриманих перед Адміністрацією президента. За його словами, коли силовики пішли у наступ, він якраз допомагав пораненому — так і опинився в тилу беркутівців. Тищенко вдав, буцімто він міліціонер у цивільному, і відзняв, як лупцювали майданівців.

Відповідно до висновку службового розслідування, заходи фізичного впливу та спеціальні засоби правоохоронці застосовували надмірно, невиправдано або після припинення учасниками акції активної протидії. Рапортів про застосування спецзасобів не складали, керівництву, аби поінформували органи прокурори, не доповідали, службових розслідувань за фактами застосування спеціальних засобів і заходів фізичного впливу, унаслідок чого постраждали цивільні особи, не проводили, йдеться у вироку міліціонерові харківського «Беркуту».

Європейський суд з прав людини у рішенні від 21.01.2021 у справі «Шморгунов та інші проти України» так само дійшов до висновку про надмірне застосування сили до протестувальників 1 грудня 2013 року.

3 грудня 2013 року в Шевченківському суді дев'ятьом затриманим обрали запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою за підозрою в організації масових заворушень. Так з’явився термін «в’язні Банкової».

Побиття протестувальників в ніч на 1 грудня 2013.
Фото: Євген Фельдман
Побиття протестувальників в ніч на 1 грудня 2013.

Суди розглядали справи, у яких обвинуваченим були:

 Петро Федчук, заступник начальника ГУ МВС України у м. Києвіначальник міліції громадської безпеки (розгляд триває). Федчук утік. Його обвинувачують у тому, що, аби виконати вказівки, організував перешкоджання співробітниками спецпідрозділів міліції та військовослужбовцями Внутрішніх військ мирним зібранням, унаслідок чого постраждали щонайменше 65 учасників протесту, які перебували 1 грудня 2013 року на вулицях Банковій та Інститутській у місті Києві.

Обвинувальний акт направили до Печерського суду в березні 2024 року. Розгляд по суті ще не розпочався;

Олег Мариненко, ексначальник управління громадської безпеки ГУ МВС у м. Києві (справу закрили): Шевченківський суд звільнив його від кримінальної відповідальності, оскільки минули строки давності. Його обвинувачували, зокрема, в перевищенні службових повноважень, перешкоджанні мітингам під час масових акцій протесту 1 грудня 2013 року. (Це була загальна справа за двома епізодами — 30 листопада та 1 грудня.) Прокуратура передала обвинувальний акт до суду у 2015 році;

Побиття беркутівцями мирних протестувальників на Банковій
Фото: EPA/UPG
Побиття беркутівцями мирних протестувальників на Банковій

Дмитро Серга, колишній інспектор управління громбезпеки (є вирок), підлеглий Мариненка. У 2016 році Печерський суд засудив його за службову недбалість: не зупинив побиття активіста. Серзі призначили 6800 грн штрафу й заборонили працювати в правоохоронних органах протягом трьох років. Через п’ять місяців його звільнили від покарання на підставі Закону «Про амністію в 2016 році»;

Владислав Лукаш, командир батальйону харківського «Беркуту» (справу закрили): Дарницький районний суд у 2024 році звільнив його від кримінальної відповідальності, бо минули строки давності. Його обвинувачували в перевищенні влади та службових повноважень, що призвело до тяжких наслідків (протистояння 01.12.2013 на вулиці Банковій у Києві (67 потерпілих) і 18.02.2014 — мирна хода у Кріпосному провулку й на вулиці Інститутській (107 потерпілих). Обвинувальний акт передали до суду у 2016 році;

Ігор Садовниченко, міліціонер харківського «Беркуту» (є вирок): безпосередньо бив затриманого — заочно засуджений до восьми років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах строком на три роки. Вирок набрав законної сили.

Ігор Садовниченко
Фото: Watchers
Ігор Садовниченко

Суд установив, що разом з іншим невстановленим працівником «Беркуту» Садовниченко завдав близько шести ударів гумовим кийком ПР-73 та ногою в різні частини тіла й по голові потерпілому Загоровку, у якого в цей час руки були закуті за спиною в кайданки. Суд визнав Садовниченка винним у перевищенні службових повноважень на виконання явно злочинного наказу, що супроводжувалося насильством, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями;

Денис Пустовий, заступник командира спецроти «Беркут» Київської області (розгляд триває):  обвинувачений у службовій недбалості, що спричинила тяжкі наслідки — тяжкі тілесні ушкодження (втрата зору). Судовий розгляд у Подільському суді триває.

Обвинувальний акт передали до суду у 2016 році. Після відставки судді Юрія Зубця у 2021 році справу Пустового почали слухати спочатку;

Світлана Гайдук, екссуддя Шевченківського суду (розгляд триває): обвинувачена в незаконному застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно трьох учасників мирної акції протесту на вулиці Банковій у Києві та перешкоджанні мирним зібранням. Обвинувальний акт передали до суду у 2023 році.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram