Законопроєкт про посилення відповідальності за розповсюдження інформації, яка оброблюється в публічних електронних реєстрах, не набрав необхідних голосів у парламенті.
Про це повідомив нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк.
За відповідний законопроєкт №10242 проголосували лише 213 народних депутатів. 229 голосами його відправили на повторне друге читання.
Згідно із законопроєктом, планувалося запровадити покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років за оприлюднення інформації з державних реєстрів під час воєнного стану.
Таке ж покарання передбачалося і за несанкціонований збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в комп'ютерах, автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації в умовах воєнного стану.
Крім того, законопроєкт містить норму, яка передбачає повернення конфіскованого майна особам, які були затримані за корупцію і пішли на угоди зі слідством.
"Нагадаю, саме туди хитро вставили норму про повернення конфіскації корупціонерів, які пішли на угоди зі слідством. Відповідно постає запитання, а що з цим питанням?...", - написав Железняк у Telegram.
Напередодні український Медіарух, медійні та правозахисні організації закликали Верховну Раду не підтримувати законопроєкт №10242 в його нинішній редакції, оскільки він несе суттєві загрози для свободи слова, роботи журналістів, захисту журналістських джерел та викривачів корупції в Україні.
Законопроєкт мав посилити та впровадити кримінальну відповідальність за розголошення інформації з публічних реєстрів під час дії воєнного стану. Водночас законопроєкт не передбачає жодних механізмів захисту для тих, хто розголошує конфіденційну інформацію, яка має суспільне значення.
Загалом заяву підписали 210 медійних, правозахисних та громадських організацій.