За день до великої війни: «труднощі» з надзвичайним станом
Попри очевидну загрозу російського наступу, українська влада зволікала із запровадженням воєнного стану. Ще 22 лютого пізно ввечері після декількох годин наради президента з лідерами парламентських фракцій очільник «Слуги народу» Давид Арахамія повідомив, що від ідеї запровадження воєнного стану відмовилися.
«Запроваджувати не будуть до тих пір, поки, не дай боже, не розпочнеться відкрита агресія. Але щодо надзвичайного чи особливого стану в прикордонних територіях, то… на такі рішення підуть у залежності від того, як буде розвиватися ситуація», – говорив він на ґанку Офісу президента ближче до 22:00.
Уже вранці 23 лютого народні обранці традиційно зібралися в будівлі на Грушевського, 5 і активно обговорювали pro et contra надзвичайного чи воєнного стану.
О 10:40 у Раді з'явилася інформація про намір провести позачергове засідання для голосування за надзвичайний стан.
Натомість кілька представників опозиції наполягали на оголошенні саме воєнного стану.
«Якщо говорити делікатно, так само можна було оголосити карантин», – казав представник фракції «Голос» Сергій Рахманін, нагадавши, що Закон «Про правовий режим надзвичайного стану» передбачає, що умовами для запровадження НС є причини природного або техногенного характеру або загрози захоплення державної влади насильницьким шляхом.
Нардеп від «Батьківщини» Сергій Власенко також наполягав, що воєнний стан необхідно було вводити з початку збройної агресії РФ, тобто ще вісім років тому.
«Воєнний стан якраз дозволяє переорієнтувати життя окремого регіону або країни на захист від можливої чи реальної агресії. А надзвичайний стан – це інша ситуація, яка пов’язана більше з мирними процесами, стихійними лихами та процесами. Він не пов’язаний з військовою загрозою», – зазначав він.
Співрозмовники LB.ua у «Слузі народу» пояснювали, що воєнний стан запроваджувати не будуть, бо «це посіє більшу паніку, обвалить гривню. Тому буде надзвичайний, який більш гнучкий».
Опівдні в парламенті з’явилася перша чернетка майбутнього указу президента. А о 13:08 за результатами засідання РНБО її секретар Олександр Данілов повідомив про ухвалене рішення – президент таки пропонує запровадити надзвичайний стан по всій країні, окрім Донецької та Луганської областей. Адже на їхній території від початку конфлікту однаково діяла Операція Об’єднаних сил.
Членкиня політради «Слуги народу» Євгенія Кравчук нагадала LB.ua, як опозиційні фракції відразу розкритикували пропозиції оголосити надзвичайний стан: «Вимагали прибрати положення про можливе обмеження роботи телеканалів, мовляв, це цензура. І політичних партій на час дії НС. І тоді в Раді почався марафон (понад 8 годин) і пінг-понг опозиції з Офісом президента, РНБО. Найбільше зауважень до проєкту мали «Європейська солідарність» і група Разумкова, деякі інші нардепи. Пам’ятаю емоційний момент, коли голова фракції Давид Арахамія сказав: «Що ви тут причепилися? Та затягуєте час з надзвичайним? Бо цілком вірогідно, вже завтра будемо голосувати за воєнний стан. Тому всі ці ваші «коми» та «крапки» з приводу телеканалів та іншого будуть уже неактуальними. Як і виявилося потім».
Вікторія Сюмар з «Європейської солідарності» пояснила LB, що тоді опозиційні фракції в першу чергу наполягали на виділенні додаткових коштів на обороноздатність.
«Ми кричали про виділення 50 млрд, про необхідність мінування кордону, про підрив мостів і переведення бригад із центру на північ. А вони казали, що це популізм та істерика. Та вирішували тим указом одне питання: як отримати більше влади. Як монополізувати політичний і медійний простір. Урешті це і зробили. І не з міркувань нацбезпеки. А з політичних міркувань».
Опозиція не відступала, тому о 13:43 в парламенті оголосили, що позачергове засідання щодо надзвичайного стану та розгляд бюджетних законів (виділення фінансування на Збройні сили України) відбудеться ввечері.
Попередження від ГУР про наступ
Поки у ВР не могли дійти згоди щодо остаточної редакції, в Офісі президента відбулася нарада з представниками великого бізнесу. Як розповідало джерело LB.ua в керівництві «Слуги», на нараді лише очільник ГУР Кирило Буданов говорив про сценарії наступу росіян, включаючи й наступ на Київ. «А так атмосфера була цілком невоєнна», – додав співрозмовник. А втім, як писали свого часу колеги з «УП», під час наради президент ФК «Динамо» Ігор Суркіс і його брат, нардеп від ОПЗЖ Григорій Суркіс, обидва – близькі партнери Віктора Медведчука, розповідали колегам, що «о четвертій ранку все почнеться».
У парламенті по обіді 23 лютого також була окрема нарада Апарату ВР з керівництвом фракцій і комітетів, на якій обговорювали алгоритм дій, «якщо щось станеться».
«Було поставлено ключове завдання – парламент мав зібратися на засідання в будь-якому разі для голосування за воєнний стан. Відповідно, визначені потенційні кілька точок локацій для зібрання та голосування. Базовий сценарій полягав у необхідності зборів протягом двох годин у комітетах, де є захищена лінія зв’язку. Після чого чекати команди про конкретне місце зборів, де буде голосування», – розповів представник «СН» Віталій Безгін.
Євгенія Кравчук підтвердила LB.ua факт такої наради керівництва фракцій і голів груп: «Усіх депутатів не збирали. Хоча загалом у нардепів і перед тим була інструкція: якщо війна, вторгнення та все інше, то перше наше завдання – дістатися роботи, доїхати та проголосувати. Усі депутати знали: у разі відсутності мобільного зв’язку треба їхати в робочі кабінети».
Член Комітету з питань нацбезпеки та оборони, нардеп фракції «Голос» Роман Костенко додав, що подібні консультації були не лише 23-го: «Ми заздалегідь пропонували запроваджувати воєнний стан. Але влада цього не хотіла, щоб не сіяти паніку… Буданов з кінця минулого року приходив до нас на засідання, доповідав. З 15 лютого нам постійно казали, називали різні дати: спочатку 22 лютого, потім – 23-го. З кінця січня ми практично кожного тижня кликали Буданова, зовнішню та прикордонну розвідки, Генштаб і Міноборони на комітет».
Лише о 17:11 у Верховній Раді з'явився офіційний текст указу про надзвичайний стан, який також не влаштовував опозицію через обмеження роботи медіа та політичних партій. Тому о 18:25 Рада відправила листа від фракцій президентові з пропозиціями щодо указу.
«Вивозьте дітей з Києва»
Після 20:00 остаточна редакція указу з правками надійшла до парламенту. Домовилися голосувати компромісний варіант з урахуванням більшості вимог опозиції. Крім єдиної – «заборони виготовлення і розповсюдження інформаційних матеріалів, що можуть дестабілізувати обстановку». Також з фінального тексту виключили формулювання про обмеження свободи пересування простих громадян територією, на якій запроваджують НС, дозвіл на огляд службових приміщень і приватного житла. Зняли пункти про дозвіл на регулювання роботи теле- та радіоцентрів, окрім аматорських. А також найбільш чутливий пункт для самих політиків – про право «на порушення конституційним шляхом питання про заборону діяльності політичних партій, ГО в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоровʼя населення або захисту прав і свобод людей». Цей варіант схвалив оборонний комітет.
Мар’яна Безугла зі «Слуги народу» розповіла LB.ua, що на комітет приходив Кирило Буданов: «Так, раніше він також був декілька разів у нас, повідомляв про дати можливого нападу. Того дня він доповів про можливі сценарії, ракетні удари тощо. Паралельно з початку лютого військові вже проводили навчання «Заметіль», які потім перейшли в оборонну операцію».
Нардепка стверджує, що вже тоді розуміла масштаби війни, яка розпочнеться наступного ранку: «Що я відчула? Рішучість і фаталізм».
Інший представник Комітету з національної безпеки, оборони та розвідки вийшов з посірілим обличчям до журналістів і дав їм коротку пораду:
«Вивозьте дітей з Києва».
При цьому саме він у попередні тижні розповідав про невисоку ймовірність широкомасштабного наступу через відсутність ударних угруповань на кордоні з Білоруссю.
Ще один нардеп перед голосуванням за НС попереджав, що «Маріуполь буде другим Грозним» (що, на жаль, і сталося). А один з керівників президентської фракції, який зазвичай уникав спілкування з пресою, несподівано зголосився на офрек у кулуарах. Використовуючи ненормативну лексику, він стурбовано заявив: «Буде авіація, обстріли з кораблів і блокада імпорту в портах».
«Насправді 23-го ніхто не знав, що буде саме така війна. Усякий, хто таке зараз каже, бреше, – переконаний представник «Голосу» Ярослав Железняк. – Бо ще зранку 23-го в нас було засідання бюджетного комітету, де ми перекидали гроші на армію. І під час засідання комітету один представник влади хотів всунути в цей закон норму про 500 млн грн на підтримку національного авіаперевізника. І це серйозно обговорювали. Тому говорити зараз, що точно знали про таку війну, у такому форматі – це казки».
Роман Костенко також зізнався, що не передбачав на 100% такого масштабу війни. За його словами, на самому початку Кирило Буданов прогнозував на комітетах повномасштабне вторгнення. А ближче до 24 лютого говорив, що основний удар буде на Донбасі: «Тому скажу, що такого вторгнення навіть я не очікував. У мене таких масштабів боїв не було. Ми були на сході, воювали, била артилерія. Була локальна війна. Те, що відбувається зараз, не вкладається в здорову логіку 21 століття, коли можна було розв’язати таку війну. Почувши про оголошення спеціальної операції, я все ще думав, що удар буде по Донбасу. Оскільки бачив розстановку сил ворога. Як військовий, я не бачив достатніх ресурсів для повномасштабного захоплення, а потім утримання».
О 21:39 конституційна більшість – 335 депутатів – таки проголосували за запровадження надзвичайного стану. Засідання закрили. Будівля Верховної Ради швидко спорожніла.
Але як виявилося, не всі нардепи залишили урядовий квартал.
Так, нардеп «Слуги» Віталій Безгін розповів, що напередодні з колегами отримав рекомендації ночувати 24 лютого в центрі столиці: «Десь о 2:00 ночі вдома я зібрав невеликий рюкзак з павербанками, документами. Заїхав на заправку, залив повний бак. І поїхав ночувати в урядовий квартал, де ми зібралися з іншими колегами, аби бути в максимально швидкій доступності до парламенту в разі потреби. Ми навіть не лягали спати. Чекали на виступ Путіна. Там ми й зустріли початок повномасштабного вторгнення. Бо відразу почалися ракетні обстріли. Усі прийняли душ і за 40 хвилин вже були в комітетах Ради».
Мар’яна Безугла теж підтвердила, що ночувала в урядовому кварталі, аби була можливість швидко дістатися Ради: «При собі був невеликий рюкзак з документами. Я розуміла, що мене розбудять представники спецслужб. Або ж нам повідомлять у чатах, як і сталося. Тоді всі прокинулися з відчуттям водорозділу: відносного миру, бо війна триває довго, і повномасштабного вторгнення».
Перший день війни: декілька локацій для голосування і видача зброї
Одразу після ракетних обстрілів, близько 5:00 ранку, нардепи почали отримувати повідомлення в чатах від керівництва фракцій.
«Спочатку були різні команди через загрозу стеження за нашими планами. Тому Арахамія плутав «товаришів», які могли нас читати, називав різні локації зборів, бо була реальна ракетна загроза», – розповів один «слуга».
Євгенія Кравчук додала, що спочатку колег збирали на Печерську біля монумента «Батьківщина-Матір», де є велика зала.
Ярослав Железняк згадував, як приїхав узагалі на третю локацію: «Нам казали збиратися в різних місцях, бо насправді була така «хороша» організація. Приїхав, побачив, що нічого не відбувається. Уже потім усім повідомили про «Батьківщину-Матір». Де ми всі здивували охоронця, який точно був не в курсі. Дочекалися інформації про збори в Раді. Який був стан? Усі були, як натягнуті струни».
Хоча Мар’яна Безугла наполягає, що зі самого початку була свідома дезінформація в чатах, «бо не було зрозуміло, хто нас читає».
О 7:40 депутати почали збиратися на Грушевського, 5.
«Було багато депутатів. Точно не було Волошина з ОПЗЖ, який утік ще за декілька тижнів. А всі інші були, включаючи декого з колишньої фракції ОПЗЖ. Атмосфера була така, що точно було не до встановлення, хто ще втік», – зізнався Віталій Безгін.
Після виступу Олексія Данілова о 8:09 депутати швидко проголосували за воєнний стан і ухвалили рішення не закривати парламентську сесію. Усе зайняло хвилин 15-20.
«Ми з колегами не ховалися потім в укритті, скажу чесно. Навпаки – ще довго стояли та розмовляли біля готелю «Київ». Розумію зараз, що це була помилка, бо це точно була не найкраща локація в центрі міста для такого натовпу депутатів. Паніки не було. Якби вона була, то ми розбіглися б. А так на місці намагалися зрозуміти, в якому напрямку будуть розвиватися події. Ми – звичайні люди, для нас уперше були такі ракетні обстріли. Хоча зізнаюся, що 24-те здебільшого минало в хаосі», – визнав Віталій Безгін.
Після засідання депутати змогли отримати зброю в СБУ.
«Ми всі були в санкційних списках. Так, нас попередили, що будуть фізично знищувати в разі захоплення Києва. Але я особисто зброю не брала, бо не вмію нею користуватися», – зазначила Євгенія Кравчук, яка після голосування поїхала на захід України.
Вона запевнила: ніякої централізованої евакуації парламентарів точно не було: «Уже 3 березня ми знову зібралися в Раді на засідання. Єдине, що впало тоді в око – це разюча відмінність порівняно з 24-м. Першого дня депутати, президія ще були в костюмах. А в березні – у флісках, куртках. Та вже більшої частини ОПЗЖ не було».
«Ще 24 кожному давали ПМ і автомат. Я взяла лише пістолет. Київ та область не залишала ні на день, бо працювали в різних напрямках: тероборона, зокрема, Оболоні, створення антидиверсійних груп. На початку квітня поїхала на фронт, на схід», – розповіла Мар’яна Безугла.
«Спочатку всі нардепи справді були пригнічені. Ніхто не розумів, чи справиться наша армія. Що буде робити президент, виконавча влада. Тим більше, коли в новинах вже захопили Каховку, ГЕС, бої за Херсон. Я дивився, як просувається противник на цьому напрямку, бо там живуть мої батьки. Емоції були різні, обурення, запитання. Чому не дали відсічі на Київщині та півдні? Як військовий пішов отримати автомат і пістолет. Був готовий відстрілюватися тут… А вже 26-27-го поїхав на Миколаїв вибивати ворога», – додав Роман Костенко.
Також у перший день війни депутати отримали рекомендації не ночувати в урядовому з 24-го на 25-те. За словами Євгенії Кравчук, через інформацію про можливу висадку ворожого десанту в центрі.
Нардеп Безгін додав: «За місцем прописки теж не ночували, бо нас попереджали – мають знищувати більшість нардепів».
