Виявлено та відраховано суддю з російським паспортом на провідній посаді
15 вересня «Схеми» опублікували розслідування «Український суддя з російським паспортом». У ньому журналісти доводять, що Львов є громадянином Російської Федерації. Він отримав громадянство ще у 1999 році у Москві, на той момент вже працюючи суддею в Україні. А у 2012 році, за даними журналістів, оновив паспорт після досягнення 45-річчя. При цьому комісія по громадянству при президенті не змогла перевірити підстави для позбавлення громадянства Львова.
Після виходу матеріалу «Схем» Львов заперечив, що має російський паспорт і заявив, що інформація, яку поширили журналісти, «не відповідає дійсності».
Водночас СБУ підтвердила наявність російського паспорта у голови Касаційного господарського суду Верховного Суду України Богдана Львова. На підставі цього 5 жовтня 2022 року голова Верховного Суду Всеволод Князєв відрахував Львова зі штату Верховного Суду.
У складі ВРП є нові імена
Уже цьогорічний з’їзд суддів дав нам нові імена членів Вищої ради правосуддя. Це той орган, без якого продовження судової реформи та регуляція належної діяльності суддів неможливі. Упродовж з’їзду обрали Юлію Бокову, Аллу Котелевець, Григорія Усика, Олександра Сасевича, Ольгу Попікову, Тетяну Бондаренко, Олену Ковбій та Сергія Бурлакова.
Робота ВРП розблокована, і це успіх. Тепер важливо, аби новоспечені члени викликали якомога менше питань до компетенції та доброчесності. Стежимо за ними з особливою увагою.
Невдовзі з'являться нові члени ВККС
13 липня 2022 року Конкурсна комісія з добору кандидатів на посади членів ВККС відновила свою роботу та оголосила про поновлення конкурсу на зайняття посади члена ВККС. Раніше була затримка, пов’язана з російською агресією.
Станом на зараз опрацьовано всі подані комплекти документів для участі у конкурсі та проведено протягом січня-лютого співбесіди усіх кандидатів (заплановано було співбесіди з 64 кандидатами, проте 3-є з них написали заяви про припинення участі у конкурсі).
Усі вони були відкриті і транслювалися наживо в YouTube.
Найближчим часом Комісія сформує фінальний перелік з 32-х найкращих кандидатів, щоб рекомендувати їх ВРП для призначення на 16 вакантних посад у ВККС. Надалі ВРП також має провести відкриту співбесіду з рекомендованими Конкурсною комісією кандидатами та прийняти за її результатами обґрунтоване і вмотивоване рішення про призначення або про відмову в призначенні відібраних кандидатів на вакантні посади членів ВККС України.
Призначення членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України є важливою складової судової реформи, адже дозволить поновити роботу ВККС з добору суддів на поповнення суддівського корпусу та завершити кваліфікаційне оцінювання чинних суддів.
Є претензії від Венеційської комісії
Венеційська комісія негативно відреагувала на ухвалений 13 грудня закон щодо змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України. 13 грудня 2022 року ВРУ ухвалила закон №7662 «Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсних засадах».
«Венеційка» наголосила на проігнорованих рекомендаціях у остаточній редакції висновку, затвердженій на пленарному засіданні 16-17 грудня 2022 року. Зокрема, Венеційська комісія рекомендує збільшити склад відбіркової комісії (Дорадчої групи експертів), щоб додати сьомого члена за квотою міжнародних партнерів та що рішення комісії мають мати обов’язковий характер для суб’єктів призначення суддів як в частині оцінювання доброчесності, так і професійності кандидатів.
Ба більше, Венеційська комісія у січні 2023 року відмовилася делегувати фахівця в Дорадчу групу експертів з відбору суддів КСУ, тому що її головні рекомендацій, висловлені у висновку, не виконанні.
Наразі важливо забезпечити внесення змін до закону та виконати рекомендації Венеційської комісії для забезпечення високопрофесійного та доброчесного Конституційного Суду, який зможе захистити інституційні реформи, покликані зберегти демократію і захистити права людини.
Забули про ОАСК? Він досі не ліквідований остаточно
Грудень практично став історичним місяцем для судової системи. Спершу Верховна Рада проголосувала за ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва, а потім Президент своїм підписом ввів це рішення в дію. Але є «але».
На цвинтарі похованого ОАСК мав би постати новий Київський міський окружний адміністративний суд, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ ОАСК же має невідкладно, протягом 10 робочих днів, передати судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду. За інформацією ОАСК у провадженні цього суду перебувало станом на середину грудня 2022 року понад 60 тисяч справ, а також понад 300 тисяч справ, які обліковуються в архіві суду.
Проте в мить зробити це неможливо. Передача 60 тисяч справ може затягнутися навіть на роки. А особи, що є учасниками судових процесів з ОАСК довго не зможуть захистити свої права.
Наразі роботу над реформою судової системи та забезпечення незалежності суддів у країні, включаючи Конституційний Суд, важливо продовжувати. Проте, це є складним та довготривалим процесом, і успіх залежить від політичної волі та зусиль всіх зацікавлених сторін.
Громадянське суспільство має нагадувати про європейські плани держави, судді — коритися нашому доброчесному майбутньому, а чиновники просто виконувати свою роботу. Без зволікань та компромісів.