Звільнитися через скандальний звіт, який дискредитує Збройні Сили України, закликав очільницю міжнародної правозахисної організації Amnesty International Агнес Калламар зокрема міський голова Бучі Анатолій Федорук.
Які жахливі наслідки мала для Бучі російська окупація, нині знає весь світ. Очільник міста заявив, що підписав звернення МБФ "Незламна українська нація" до світової спільноти з приводу оприлюдненого звіту Amnesty International.
"Як міський голова Бучі хочу нагадати пані Калламар та всім причетним до цього нікчемного документу, що насправді це Росія розв’язала в Україні агресивну війну. Також хочу показати, як насправді росіяни розміщували техніку в нашому місті", – написав Анатолій Федорук. За його словами, підписанти звернення пропонують створити міжнародну громадську комісію задля перевірки "факту свідомого ціленаправленого виправдання російського злочинця-агресора".
А британське видання The Times у колонці із заголовком "Думка The Times про доповідь Amnesty International по Україні: Путінські пропагандисти" відверто назвала Amnesty International рупором пропаганди режиму Путіна.
"Колись шановна гуманітарна організація, Amnesty тепер демонструє сумну байдужість до пригноблення, – йдеться у публікації. – Проявивши себе м'яко щодо фашизму, вона повинна мати честь піти зі сцени".
Нагадаємо, 4 серпня міжнародна правозахисна організація Amnesty International оприлюднила доповідь під назвою "Українська тактика ведення бойових дій наражає на небезпеку мирних жителів", в якій йдеться зокрема про те, що українські військовослужбовці, використовуючи цивільні об'єкти – лікарні, школи, перетворюють їх на військові цілі.
В Україні та за межами нашої держави ця доповідь викликала хвилю вкрай негативної реакції. Можливо, ще й тому, що від організації, яка декларувала взаємодію з українським урядом та органами місцевої влади в розслідуванні воєнних злочинів РФ, подібних висновків ніхто не чекав. "Заяви про порушення з боку ЗСУ мають характер операції для дискредитації", – заявив радник керівника Офісу Президента Михайло Подоляк, який одним із перших відреагував на доповідь Amnesty Internatinal.
Подоляк наголосив, що Україна чітко дотримується всіх законів ведення війни та міжнародного гуманітарного права. Абсолютним пріоритетом для ЗСУ є збереження життя і здоровʼя кожного українця. "Тому ми послідовно вживаємо усіх заходів, аби допомогти українцям переміститися з зони бойових дій у більш безпечні райони", – зазначив він.
За словами міністра оборони України Олексія Резнікова, будь-які спроби навіть побіжно урівняти неспровоковану російську агресію і український самозахист, як це зроблено в матеріалі Amnesty International, – це "свідчення втрати адекватності і спосіб знищити свій авторитет".
"Україна – правова держава. Ми всебічно аналізуємо і даємо оцінку, у тому числі – юридичну, подіям на війні, як того вимагають наші зобов’язання. Але ми не дозволимо паплюжити нашу армію, наших захисників. Це я як юрист говорю", – підкреслив міністр.
"Росіяни вже застосували проти мирного населення усі типи зброї, крім ядерної. Росіяни вчиняють масові вбивства військовополонених. Росіяни масово ґвалтують жінок та дітей, калічать, грабують, нищать все живе. Росіяни чинять злочин геноциду проти українського народу. Будь-які спроби поставити під сумнів право українців опиратися геноциду, захищати свої родини й домівки, захищати свої життя і життя своїх дітей, опиратися діям росії, як держави-терориста – це збочення, у які б правові конструкції його б не маскували", – додав Резніков.
Україна готова до розслідувань усіх фактів злочинів на війні із залученням міжнародних партнерів. Росія не допускає на окуповані території жодні міжнародні організації. Тому первинними мають бути не поради Україні, а вимога до усього світу зупинити збройну агресію РФ, заявила на брифінгу заступниця міністра оборони України Ганна Маляр.
"Поки ми чекатимемо російського ворога у полі, як іноді дехто нам радить, росіяни просто займуть усі наші будинки. Тому українські міста та села укріплюють та обороняються від держави-злочинця, яким є РФ", – зазначила заступниця міністра.
Президент України Володимир Зеленський назвав доповідь Amnesty International спробою “амністувати державу-терориста й перекласти відповідальність з агресора на жертву”.
Президент висловив переконання, що немає й не може бути – навіть гіпотетично – жодної умови, за якої будь-який російський удар по Україні стає виправданим. Агресія проти нашої держави є нічим не спровокованою, загарбницькою й відверто терористичною. І якщо хтось робить звіт, у якому жертва й агресор нібито в чомусь однакові, якщо аналізуються якісь дані про жертву, а що робив агресор у цей час – ігнорується, то з цим не можна миритися.
“Кожен, хто амністує Росію і штучно створює такий інформаційний контекст, що якісь удари терористів є нібито виправданими або нібито зрозумілими, не може не усвідомлювати, що цим допомагає терористам”, – додав Зеленський.
Заради справедливості слід зазначити: доповідь містила і зауваження щодо того, що "порушення українською армією міжнародного гуманітарного права не виправдовують обстріли з боку Росії, від яких страждає і гине мирне населення України". Однак російські медіа, які радісно підхопили першу частину висновків із доповіді Amnesty International, другу їх частину просто проігнорували.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба також заявив про своє обурення доповіддю, назвавши її "спробою створення фальшивого балансу між злочинцем і жертвою, між країною, яка сотнями і тисячами знищує цивільне населення, міста, цілі території, і країною, яка відчайдушно намагається захищатися, рятуючи свій народ, рятуючи цілий континент від цієї навали".
Посол Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс наголосила, що єдина небезпека, яка загрожує мирним українцям, це російське воєнне вторгнення.
"Єдине, що загрожує мирним жителям України, це російські ракети, зброя та мародерство російських військ. Крапка. Якби Росія припинила вторгнення в Україну, небезпеки не було б", – написала Сіммонс у Twitter.
Такої ж думки і посол США в Україні Бріджит Брінк. "Після 163 днів неспровокованої війни, яку розпочав Кремль, має бути абсолютно зрозуміло, що українці перебувають в небезпеці через агресію Росії, жорстокість її військ та їхній невпинний обстріл міст по всій країні", – вважає вона.
На підтримку України виступив і міністр закордонних справ Латвії Едгар Ринкевичус, який назвав оцінку Amnesty International "цілком хибною".
"Не українські сили завдають шкоди цивільним особам, це Росія почала неспровоковану агресію проти України та регулярно вбиває тисячі невинних українців, розслідуймо акти російського геноциду проти українців", – зазначив латвійський урядовець.
Цікаво, що генеральний секретар Amnesty International Агнес Каламар у відповідь на критику в своєму твіті написала, що організацію "атакують українські та російські юрби та тролі в соцмережах", і пообіцяла, що ця "атака" "не послабить неупередженість" організації і "не змінить фактів". Навряд чи хтось думав, що вона швиденько вибачиться, але щоб отак...
На тлі скандалу голова українського офісу Amnesty International Оксана Покальчук спочатку заявила про те, що їхню команду не долучили до підготовки звіту організації з критикою ЗСУ, і поскаржилася на бюрократію, "нерозуміння локального контексту" і "негнучку систему роботи" Amnesty International. А згодом вирішила і взагалі піти з посади.
“Мені боляче це визнавати, але ми з керівництвом Amnesty International розійшлись ціннісно. Тому я прийняла рішення залишити організацію. Я вважаю, що будь-яка робота на благо суспільства має бути зроблена з урахуванням локального контексту і з продумуванням наслідків. А головне, я переконана, що наші дослідження мають робитись скрупульозно і з думкою про людей, чиє життя часто напряму залежить від слів і вчинків міжнародних організацій”, – пояснила вона своє рішення.
За словами Оксани Покальчук, пресреліз, який організація випустила 4 серпня, мав як мінімум дослідити дві сторони та врахувати позицію Міноборони України. Amnesty International звернулись до Міноборони з проханням про реакцію, але дали дуже мало часу на відповідь. У результаті цього організація створила матеріал, який прозвучав як підтримка російських наративів. Прагнучи захистити цивільних, це дослідження натомість стало інструментом російської пропаганди.
Є ще одна версія причин появи скандальної доповіді Amnesty International – некомпетентність коментаторів із центрального офісу в питаннях ведення війни і того, що відбувається на фронті. На це вказали воєнні експерти – як українські, так і іноземні. Отже, що це було – намагання видати себе за рівновіддалених від усіх сторін протистояння, підігрування агресору чи дилетантизм? Чи перше, друге і третє в одному флаконі?
Чи дадуть в Amnesty International відповіді на запитання, які виникли? Чи зроблять належні висновки? Чи лише знову звинуватять незгодних з їхнім баченням в "атаці тролів"?