ГоловнаПолітика

Парламентська неділя: воєнний стан ще на 90 днів і заборона проросійських організацій

Верховна Рада провела в неділю чергове сесійне засідання, під час якого депутати проголосували за продовження воєнного стану, заборонили окупаційну символіку та проросійські громадські об'єднання. Також у парламенті виступили президенти України та Польщі.

Через повітряну тривогу народні обранці змушені були перервати засідання і майже годину перебувати в укритті – таке сталося вперше за час війни.

Подробиці ще одного парламентського дня під час війни – в репортажі LB.ua.

Фото: Twitter.com/Kancelaria Prezydenta

Єдиний митний контроль, а згодом і умовні кордони в ЄС

22 травня Верховна Рада знову зібралася на чергове засідання. Таке зібрання в неділю було заздалегідь заплановане через візит до столиці президента Польщі.

Анджей Дуда у своїй промові заявив про перспективу нового договору Польщі та України.

«На моє глибоке переконання, настав час укласти новий договір про добросусідство, який врахує те, що ми збудували в наших відносинах хоча б упродовж останніх місяців», – зазначив він, додавши, що польсько-український кордон «має об'єднувати, а не ділити», а символом нових стосунків має стати швидкісне залізничне сполучення між Києвом і Варшавою.

Анджей Дуда також пообіцяв зробити все можливе, аби Україна стала членом Євросоюзу.

Своєю чергою Володимир Зеленський подякував Польщі за прихисток мільйонів наших громадян. І за те, що поляки, словами Леха Качинського, розуміють, хто може бути наступними. «І це не означає страх, а готовність зустріти ворога та дати йому відсіч», – заявив президент України.

«Свою іншість Росія вже доводить 88 днів. Це 88 днів безумства. Їхні ракети бомблять, снаряди летять у житлові будинки, школи, лікарні, музеї, театри, храми. Навіть кладовища. Разом з тим, не усвідомлюючи того, РФ 24 лютого зруйнувала ще дещо. Це своєрідне сховище минулих суперечностей між Україною та Польщею. Їх більше немає», – наголосив Володимир Зеленський.

За його словами, сьогодні не лише українці та поляки єднаються, увесь цивілізований світ стоїть пліч-о-пліч проти спільної загрози – Росії.

Президент України також анонсував підписання двосторонньої угоди про спільний прикордонний митний контроль. А згодом – про «єдиний умовний кордон, коли Україна вже буде членом ЄС». А також подання до Верховної Ради проєкту закону про особливий статус для громадян Республіки Польща в Україні. Оскільки нещодавно Сейм Польщі проголосував за «аналогічний та дзеркальний» закон щодо надання тимчасово переселеним українцям широких прав на проживання, працю, меддопомогу, освіту та соціальні гарантії.

Фото: Twitter.com/Kancelaria Prezydenta

«Дай боже, щоб громадянам Польщі не знадобилися всі ці переваги за таких умов, за умов війни. Але ці закони мають велике символічне значення, – сказав Володимир Зеленський. – Та показують, що українці й поляки – рідні та рівні. Я впевнений, що народні депутати швидко підтримають цей закон. І більшістю голосів… Без вільної України не може бути вільної Польщі».

Воєнний стан ще на 90 днів

Ключовими на засіданні Ради стали голосування за затвердження указів президента України про продовження строку дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації до 23 серпня 2022 року. Правда, сам процес схвалення відбувся не за планом. Через повітряну тривогу в Києві депутати змушені були зробили паузу.

Після відбою 312 парламентарів таки натисли зелені кнопки за продовження ВС на 90 днів.

За законом, строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року. Так само загальна мобілізація – з 25 травня 2022 року на 90 діб.

Парламент уже вчетверте голосує за затвердження указів президента про введення воєнного стану та мобілізацію. Першого разу Рада затвердила ВС 24 лютого, потім – 15 березня та 21 квітня 2022 року.

За словами депутатів, причини оголошення ВС не на 30 днів, як було раніше, а відразу на три місяці очевидні: війна триває, і немає сенсу кожного місяця голосувати за продовження.

Фото: president.gov.ua

Також є потреба планувати бюджетні зміни наперед, тому воєнний стан на 90 днів – це своєрідний орієнтир для економіки.

Нардеп фракції «Слуга народу» Павло Фролов опосередковано підтвердив саме таку мотивацію. Він повідомив, що за день до засідання Ради вперше з початку повномасштабної війни фракція СН наживо поспілкувалась у парламенті разом із міністром фінансів Сергієм Марченком про ситуацію в бюджетній сфері.

«Оборонні видатки сягають $7 млрд на місяць і є безумовним пріоритетом для фінансування державою. Соціальні питання держава також закриває, хоча надходження до дохідної частини стрімко впали: митниця у березні забезпечила всього лише близько 20% планових доходів, у квітні – 30%. Податкова збирає кошти краще: у квітні надійшло близько 70% довоєнних надходжень. Загалом доходи покривають лише третину вкрай необхідних видатків воєнного часу, – розповів він. – Травень став найскладнішим місяцем, адже кошти від міжнародних партнерів надійшли лише в п’ятницю, 20 травня, тому з понеділка затримки по виплатах будуть поступово погашати. Допомога від Заходу надходить і є для нас критично важливою в поточних умовах. Позиція міністра, якому потрібно закривати величезні державні видатки, полягає в тому, що потрібно повертати систему оподаткування, яка діяла станом на 23 лютого».

Заборона проросійських об’єднань

На засіданні Ради в неділю також оголосили про створення нової депутатської групи – «Відновлення України». До її складу увійшли 17 колишніх нардепів ОПЗЖ, а два екси зі «Слуги народу» та один виходець із групи «Довіра»: (Абрамович Ігор, Бурміч Анатолій, Ворольнок Олег, Гнатенко Валерій, Дмитрук Артем Геннадійович, Єфімов Максим, Ісаєнко Дмитро, Кісільов Ігор, Ковальов Олександр, Лукашев Олександр, Мороз Володимир, Плачкова Тетяна, Приходько Наталія, Славицька Антоніна, Столар Вадим, Фельдман Олександр, Юрченко Олександр Миколайович).

Групу очолили Максим Єфімов (колишній член групи «Довіра», мажоритарник з Донецької області) та Ігор Абрамович (обраний по списку ОПЗЖ).

Це вже друга група, створена на базі фракції ОПЗЖ. Раніше група Бойка-Льовочкіна створили «Платформу за життя та мир».

Фото: Цензор

Постійна представниця парламенту в Конституційному Суді Ольга Совгиря роз’яснила, що наразі, за Регламентом, немає перепон для створення нових груп. Навіть з колишніх депутатів партії, діяльність якої призупинена РНБО.

Утім парламент у неділю зробив ще один крок на шляху заборони проросійських утворень.

Ще 14 квітня Рада прийняла в цілому Закон «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну».

Тоді авторський колектив депутатів з фракцій «Європейської солідарності», «Слуги народу», «Голосу», «Батьківщини» та позафракційних запропонували доповнити законодавство новими термінами: «держава-терорист» і «символіка військового вторгнення російського неонацистського тоталітарного режиму в Україну». Зокрема, мова йшла про визнання літер «Z», «V» символікою військового вторгнення Росії в Україну.

На законодавчому рівні встановлювалася заборона будь-якої пропаганди російського неонацистського тоталітарного режиму, акту агресії проти України з боку Росії як держави-терориста.

Однак 12 травня президент України повернув цей закон зі своїми пропозиціями, які профільний Комітет з гуманітарної та інформаційної політики одностайно схвалив минулого тижня.

Фото: Ярослав Железняк

Зокрема, президент запропонував дозволити використання символіки воєнного вторгнення російського тоталітарного режиму в Україну в музеях, тематичних виставках, у бібліотечних фондах, у посібниках і підручниках, дисертаціях і наукових статтях.

Ще одна з основних новацій – це заборона діяльності не тільки проросійських політичних партій, а й проросійських громадських організацій, «програмні цілі або дії яких спрямовані на пропаганду російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну».

Врешті, на засіданні парламенту 22 травня всі ці правки депутати підтримали.

Анна СтешенкоАнна Стешенко, спеціальний кореспондент LB.ua
Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram