Як не пропустити агентів Кремля?
Верховна Рада вперше спростила отримання громадянства України ще в червні 2014 року для іноземців та осіб без громадянства, які брали участь у захисті територіальної цілісності та недоторканності України. Тоді мова йшла саме про добровольців, які для отримання українського громадянства не повинні були проживати безперервно 5 років або знати українську мову. На початку червня цього року Кабмін вніс до парламенту проєкт 5630 щодо спрощення порядку набуття громадянства України громадянами держави-агресора. Порядок запропонували спростити для тих, хто зазнав переслідувань через політичні переконання у країні своєї громадянської належності або проходять/проходили військову службу за контрактом у Збройних силах України. А також для тих, хто нагороджений державною нагородою України чи має визначні заслуги перед Україною. У вівторок останнього пленарного тижня цього року за закон проголосували в цілому 285 депутатів.
«Хоча раніше для отримання українського громадянства їм (громадянам РФ. – LB.ua) потрібно було або приходити до посольства РФ, або їхати до Росії, щоб відмовитися від свого громадянства... Ми розуміємо, до чого це могло б призвести – вони були б затримані. Відсьогодні їм не потрібно буде ані ходити до посольства, ані їхати до РФ. Достатньо підписати декларацію про відмову від російського громадянства», – каже нардеп він «Слуги народу» Єгор Чернєв, який у 2014 році вступив до лав Збройних сил.
Чернєв переконує: не слід «шукати чорну кішку в темній кімнаті» та переживати через те, що громадянство України зможуть отримати російські найманці, які воювали проти України, чи просто випадкові люди. Як приклад останнього нардеп називає ексзаступника міністра внутрішніх справ Олександра Гогілашвілі.
«Державна міграційна служба буде перевіряти всіх осіб. Вона також буде давати запити на Інтерпол, МВС, яке буде перевіряти по своїй лінії. Далі СБУ, яка буде виключати питання державної зради чи шпигунства… Згадуючи останній інцидент з уже колишнім заступником міністра МВС, цікаво: хто там ставив підпис у висновку його перевірки. Але подібні приклади більше неприпустимі, – переконаний Єгор Чернєв. – Щоб не було жодних питань про можливих агентів Кремля, всі мають проходити таку ретельну перевірку. Але до людей, які вже відвоювали в нас, питань виникати не буде. Дехто вже має як державні нагороди, так і посвідчення учасників АТО. Це декілька тисяч людей. І мова не лише про росіян. Є з паспортами невизнаної Ічкерії, які воювали в чеченських війнах. Також є білоруси, грузини, з країн Кавказу та навіть Канади».
Водночас секретар Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, нардеп фракції «Голос» Роман Костенко (ветеран АТО, підполковник СБУ і колишній заступник начальника відділу «Альфа». – LB.ua) припустив, що «варіанти завжди є».
«Але це вже питання до наших служб. Я особисто зустрічав таких росіян і громадян інших країн, які служили. Таких бачив десятки. Головне, щоб цим не користувалися ті, хто не знає, як легалізуватися. Поїхав, десь місяць побув на лінії фронту, а потім отримав громадянство. Оцим справді мають займатися наші спецслужби та контролювати це», – вважає він.
Множинне вже на початку весни
У планах парламентської більшості – запровадження множинного громадянства. Про такий намір 1 грудня під час щорічного послання у Верховній Раді заявив президент Володимир Зеленський. Тоді він пообіцяв внести до парламенту відповідний законопроєкт для українців, які проживають у діаспорі. «Нас – 65 мільйонів», – говорив він. Уже наступного дня зміни до Закону «Про громадянство України» щодо підстав і порядку набуття та його припинення (6368) зареєстрували на сайті ВР. Документ визначений головою держави як невідкладний.
Поки що він перебуває на розгляді в профільному Комітеті з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій, національних меншин і міжнаціональних відносин.
Зараз в Україні чинне єдине громадянство (ст. 4 Конституції). Відповідно до закону, втрата українського громадянства автоматично передбачена в разі добровільного набуття громадянства іншої країни. Або якщо людина хотіла отримати українське громадянство і не відмовилася від іншого. Тобто чинна система виключає можливість множинного громадянства.
Законопроєкт Зеленського пропонує передбачити умовою набуття українського громадянства вихід із громадянства лише для країн з переліку «держав міграційного ризику» (зокрема, РФ). Також запроваджується декларація про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України.
Не зможуть мати будь-яке інше громадянство, якщо захочуть отримати українське, лише такі категорії: офіційні біженці, військові-контрактники ЗСУ, Нацгвардії, їхні родини, особи з посвідками на тимчасове проживання, особи з визначними заслугами перед Україною – громадяни держави-агресора.
Отримати громадянство України також не зможуть ті, хто вчинив злочин проти людства чи геноцид, засуджені в інших державах за тяжкі злочини. Також уточнюються підстави для втрати українського громадянства. А саме: використання на території України паспорта іншої держави «для створення загроз національній безпеці чи національним інтересам України», встановлений факт проходження військової служби за контрактом у державі-агресорі чи подання неправдивих відомостей про себе.
Додаткові «запобіжники» прописано ще в декількох законопроєктах про громадянство, які президент також подав у Раду 2 грудня. Вони передбачають заборони для тих, хто має кілька паспортів, працювати в митних органах, системі правосуддя, у службі цивільного захисту, арбітражними керуючими, членами виборчих комісій, офіційними спостерігачами на виборах, міжнародними спостерігачами, у державній лісовій охороні та на виборних посадах.
Окрім цього, президент подав законопроєкт про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, ККУ та КПК та кодексу України щодо відповідальності за порушення законодавства у сфері громадянства (№6372). Документ має запровадити адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання або неподання декларації про наявність громадянства іноземної держави, про перебування в процедурі набуття чи припинення громадянства іноземної держави тощо.
«Весь пакет документів з головним законопроєктом ми не встигнемо розглянути до Нового року, оскільки вони тільки зареєстровані. Усі комітети мають їх розглянути. Поспішати немає сенсу, – каже нардеп «Слуги народу» Євгенія Кравчук. – Логічно, щоб була конструктивна дискусія щодо таких складних і важливих документів. Думаю, що і на фракції нам треба нормально поговорити з цього приводу. Бо вже є питання. І є нюанси. Звичайно, найбільше хвилює, щоб не було зловживань для тих, хто має російські паспорти. Запобіжники прописані. Але це все треба детально обговорювати».
На думку депутатки, парламентарі розглянуть законопроєкти в лютому 2022 року.
Одразу кілька співрозмовників LB.ua у президентській фракції припустили, що одна з цілей множинного громадянства – залучити як мінімум 20 млн нових виборців з діаспори. Хоча голова фракції Давид Арахамія ще минулого пленарного тижня назвав ці припущення маніпуляціями та запевнив, що голосувати зможуть лише ті громадяни з паспортами України, які «проживатимуть на нашій території». За його словами, американець чи канадієць, отримавши український паспорт, усе одно не матиме права голосу.
Проте ще один впливовий політик з фракції «Слуги» підтвердив, що «у разі запуску електронної системи голосування саме на діаспору будуть робити ставки. У законопроєкті немає заборони для них брати участь у виборах».
Предметне обговорення законопроєктів у комітетах ще навіть не почалося, а в парламенті вже збирають підписи (не менше ніж 45 нардепів) для подання в КСУ щодо роз’яснення ст. 4 про єдине громадянство України. У вівторок, 14 грудня, в кулуарах це анонсував колишній спікер Дмитро Разумков. Запевнивши, що не лише члени його МФО, а й з інших фракцій «з радістю» підтримають таку ініціативу. Додавши, що в умовах війни неприпустимим є запровадження множинного громадянства.
Очільник «Голосу» Ярослав Железняк допустив, що частина нардепів його фракції поставить підписи під поданням.
«Ми підтримуємо звернення до КСУ, бо є залізна ст. 4 Основного закону. Не виключаю, що й інші опозиційні фракції доєднаються, – зазначив він. – «Слуги» не стали виносити це питання до Нового року, бо насправді голосів за це в них немає. Якщо почитати закон, виникають питання через юридичні колізії. За цим законом, ти можеш легко стати громадянином України. Автоматично ти отримуєш право голосу. Немає заборони. Те саме стосується держслужби. Як законом можна її обмежити? Навіщо тоді ми це робимо?»
Ярослав Железняк підкреслив, що не знайшов у законопроєкті жодних заборон таким громадянам брати участь у голосуванні.
«Діаспора дасть мінімум два-три мільйони додаткових голосів на виборах – це три фракції «Голос» у новій Раді», – прогнозує він.
Член Комітету з питань правової політики, нардеп фракції «Батьківщина» Сергій Власенко каже, що законопроєкти президента містять багато контроверсійних та абсолютно неприйнятних норм.
«Їх буде дуже складно виконати, і вони будуть створювати колізії самі по собі», – переконаний він.
А от щодо неконституційності самого множинного громадянства, то Власенко має сумніви: «Стаття 4 говорить, що в Україні діє єдине громадянство. Це означає, що в нас немає громадянства Львівської, Івано-Франківської чи іншої області. Є єдине громадянство по всій території. Так цю статтю тлумачили завжди (вже є рішення КСУ). Теоретично громадянство іншої країни можливе, якщо це не суперечить законам. Конституція, як я вважаю, не забороняє множинне громадянство. Але саме по собі таке громадянство викликає дуже і дуже багато питань. Те, як це запропонував президент, може порушувати інші статті Конституції. Зокрема, якщо ви є громадянином України та Польщі, за законами Зеленського, ви не зможете бути чиновником. А це порушує принцип рівності всіх громадян».
Власенко також підтверджує, що в проєкті немає обмежень щодо голосування.
«Їх і не може бути. Бо сама Конституція дає чіткий перелік людей, які можуть голосувати. При всій повазі до Давида Арахамії, але він говорив відверту нісенітницю з цього питання. Якщо ти громадянин, за Конституцією, автоматично ти маєш право голосувати. Не прописано, що у разі двох громадянств ти позбавлений цього», – каже нардеп.
Голова профільного комітету з питань прав людини і член групи «За майбутнє» Дмитро Лубінець розповів LB, що «один з ключових мінусів — це право, яке отримають іноземці з українськими паспортами, купувати та продавати українську землю, що наразі заборонено для негромадян України. Ми пам’ятаємо, як голосували тут за ринок землі із запобіжником хоч на перехідний період для іноземців. Тепер же закон про множинне громадянство відкриє таку юридичну можливість», — вважає він.
Парламентар анонсував, що комітет розгляне законопроєкт 20 січня. «У першому читанні, думаю, що він буде прийнятий. Але щодо другого — є питання. Усе залежить від правок. Та знайти консенсус у нашому парламенті буде дуже непросто», — резюмував він.