Спікер Верховної Ради Дмитро Разумков вважає, що складання списків олігархів має бути прерогативою незалежної комісії, яку необхідно створити при Нацагентстві з питань запобігання корупції.
Про це він розповів у інтерв'ю "Інтерфакс-Україна".
"Вважаю, що вирішувати, хто є олігархом, має незалежна комісія, обрана на конкурсній основі, що працює на громадських засадах. Там не буде такого великого навантаження, об'єктивно зарахувати до категорії олігархів у нас можна не так багато людей у країні. І така комісія може працювати при Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) – не під НАЗК, а при НАЗК", – сказав Разумков.
За словами спікера, визначати, хто саме належить до олігархів, має максимально незалежна структура, а не Рада національної безпеки і оборони. При цьому він наголосив, що під час підготовки законопроєкту "не можна забувати про конституційні норми".
"РНБО не має функцій визнання тієї чи іншої людини будь-ким. Так само це межуватиме з повноваженнями й інших членів РНБО. Щоб не вийшло, як із законом про Національне антикорупційне бюро України (НАБУ): через якийсь проміжок часу Конституційний Суд скаже свою позицію, і ми матимемо не дуже добрий вигляд і всередині держави, і за її межами", – сказав Разумков.
Він нагадав, що перебування законопроєкту про деолігархізацію на експертизі у Венеціанській комісії не є перешкодою для його розгляду в другому читанні в парламенті.
"Якщо законопроєкт буде готовий до розгляду, й на цьому наполягатимуть комітет і фракції Верховної Ради – так, він піде в зал, як це передбачає регламент. А якщо колеги озвучать іншу думку... Я прийму і один, і другий варіант. Я не маю обмежень для внесення його до порядку денного у зв'язку з тим, що його направлено до Венеціанської комісії", – зазначив спікер Ради.
Разумков також нагадав, що подав свої правки до другого читання законопроєкту.
Відповідаючи на запитання, чи відчуває він вплив олігархів на парламент, Разумков сказав: "Я, як голова Верховної Ради, не спілкувався з представниками великого бізнесу, яких можна зарахувати до так званих олігархів, де на мене чинився б тиск або мене просили би про щось, а тим паче – за якісь профіти. Цього не було, немає і, сподіваюся, не буде. Чому? Можливо, тому, що розуміють, якою буде відповідь".
Нагадаємо, у червні в РНБО заявили, що скоро оприлюднять перелік олігархів, у який потраплять ті, хто має понад 1,2 млрд грн статків, а також є власником ЗМІ.
1 липня на позачерговому засіданні Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт №5599 "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов'язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну або політичну вагу в суспільному житті (олігархів)".
2 вересня омбудсман Людмила Денісова звернулася до Разумкова з офіційним листом, в якому відзначила невідповідність законопроєкту Конституції і запропонувала направити його в Європейську комісію "За демократію через право" (Венеціанську комісію).
В зауваженнях Денісової сказано, що включення олігархів до реєстру "має відбувати при наявності певних обставин, як то володіння статутним капіталом природної монополії або контроль за нею, наявністю грошових активів, які перевищують певну вартість". Тобто, робить висновок омбудсман, включенню до реєстру підлягатимуть особи залежно від їхнього майнового стану, що заборонено Конституцією. Загалом зауваження Денісової містять 16 пунктів з претензіями. Омбудсман вважає, що законопроєкт не може бути підтриманим.
Міністр юстиції Денис Малюська таку позицію омбудсмана розкритикував і сказав, що "виявляється, законопроект дискримінує олігархів за майновою ознакою, що нібито порушує Конституцію та Конвенцію про захист прав людини".
Однак, спікер Ради Разумков все ж спрямував документ до Венеціанської комісії.