Карантин і вакцинація
На початку вересня почалися розмови про чергову хвилю захворювання на коронавірус. Уже з 15 вересня очікується новий локдаун. Саме цього дня буде чергове засідання Кабміну, на якому ухвалять остаточне рішення.
За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, буде продовжено адаптивний карантин. При цьому до положення внесуть зміни для «жовтої» і «червоної» зон. У них тепер зможуть працювати заклади харчування, установи та школи. Але за умови, що всі співробітники будуть вакциновані. У «жовтій» зоні – хоча б однією дозою вакцини, а в «червоній» – двома. У таких закладах можуть обслуговувати теж лише вакцинованих громадян.
Зупиняти громадський транспорт не планують. Але працювати зможуть лише щеплені водії: знову ж, у «жовтій» зоні – хоча б однією дозою вакцини, а в «червоній» – двома дозами. А от у пасажирів COVID-сертифікатів не перевірятимуть.
«Ми не будемо в людей у громадському транспорті та метро вимагати COVID-сертифікати. Бо це фізично неможливо перевірити всіх у метро в годину пік», – пояснив прем'єр на пресконференції.
Щодо темпів вакцинації, то вони абсолютно влаштовують Шмигаля, хоча є одними з найнижчих у Європі. А за даними соцопитувань, 56% громадян навіть не збираються робити щеплення.
Попри велику кількість антивакцинаторів, в уряді планують щепити все доросле населення до кінця року. Зараз на балансі держави 10 мільйонів вакцин від чотирьох різних виробників.
«Зараз ми йдемо за графіком – один мільйон щеплень на тиждень, і, думаю, ми не будемо його зменшувати. Ми хочемо до кінця року щепити все доросле населення. Тому що наступного року в Україні можлива ревакцинація. А в цьому разі краще не переривати цикл. До цього йдуть інші країни, можливо, це буде і в нас», – сказав прем'єр-міністр.
За його даними, в Україні вже вакциновано чверть дорослого населення. Загалом хоча б одну дозу отримали 5,8 мільйона українців, а повністю щеплені двома дозами 4,8 мільйона.
Тарифи та субсидії
Традиційно осінь – це початок опалювального сезону, і людей найдужче хвилює збільшення тарифів. На пресконференції Денис Шмигаль запевнив, що ціна на газ для населення буде в районі восьми гривень за метр кубічний, що є абсолютним рекордом.
«У нас укладений контракт з НАК «Нафтогаз», і ціна до травня не зміниться для населення. У державних і приватних компаніях ціна буде складатись у районі 8 гривень за метр кубічний», – стверджує Денис Шмигаль.
За його словами, висока ціна на газ пов'язана з рекордним підвищенням світових цін на блакитне паливо - понад 800 доларів за 1000 кубометрів.
Також очільник Кабміну додав, що зараз у сховищах є 18 мільярдів кубометрів газу. Їх планують збільшити до 19 мільярдів кубометрів до кінця року.
Ціна на теплопостачання теж не повинна змінитись і залишиться на рівні 7,44 гривні за метр кубічний. Збільшити її можуть лише місцеві громади, які самі визначають тарифи для теплокомуненерго.
Щороку українці споживають 21-22 мільярди кубометрів газу з яких 13 – це газ власного видобутку. На потреби населення необхідно 14 мільярдів кубометрів газу на рік.
Цьогоріч близько трьох мільйонів українців будуть отримувати державну субсидію. Проте зараз на її виплату не вистачає 12 мільярдів гривень. Їх збираються покрити за рахунок збільшення доходів бюджету. За словами прем’єра, вони складають 28 мільярдів гривень.
Кадрові питання
Серед перших поставлених Денисові Шмигалю питань було про зміни у складі чинного уряду. Не один тиждень обговорюються можливі ротації трьох міністрів. Під дамокловим мечем перебувають міністр оборони Андрій Таран, віцепрем'єр і міністр стратегічних галузей промисловості Олег Уруський та очільниця Міністерства соціальної політики Марина Лазебна.
На питання про їхнє можливе звільнення очільник уряду відповів так: «Давайте подивимось і побачимо. У мене претензій до Кабміну немає… Звичайно, не все ідеально, але, як кажуть, не помиляється той, хто нічого не робить. У всіх є помилки - і їх треба виправляти. У мене немає таких конкретних претензій до когось з міністрів».
Не буде змін і в структурі Міністерства внутрішніх справ, принаймні найближчим часом. Хоча після призначення Дениса Монастирського депутати від монобільшості говорили про те, що новий міністр повинен розділити МВС.
«Пан Монастирський брав місяць для того, щоб вивчити питання в міністерстві. Він уже повністю адаптувався, увійшов у курс справ і вже навіть виконує поставлені задачі. Розділ міністерства на даний час не планується. Денис Монастирський з такою пропозицією не виступав», – сказав Денис Шмигаль.
Сам очільник МВС у вересні цього року говорив, що розділяти міністерство не планує.
Пенсійна реформа та кредити МВФ
Нова пенсійна реформа, за словами прем’єр-міністра, повинна зменшити державний борг України та замінити зовнішні запозичення на внутрішні.
Перехід на накопичувальну систему отримання пенсій, на думку Дениса Шмигаля, призведе до збільшення пенсій щонайменше удвічі та відкриє величезний інвестиційний потенціал.
«Створення державного та приватного накопичувального пенсійних фондів призведе до підвищення внутрішнього інвестиційного потенціалу. За нашими підрахунками, у короткий термін такі фонди можуть генерувати по 40-50 мільярдів доларів. А в усьому світі такі фонди займаються інвестиціями. Але щоб це запрацювало, необхідно створити фондовий ринок», – сказав Денис Шмигаль.
А поки накопичувальна система не введена, Україна чекає на черговий транш від МВФ.
До кінця року Україна розраховує отримати 750 мільйонів доларів від МВФ, на транш сподіваються наприкінці листопада – на початку грудня цього року.
Ще майже чотири мільярди очікують від великої приватизації. Зокрема, у листопаді з молотка повинна піти Об’єднана гірничо-хімічна компанія. Це держпідприємство складається з Вільногірського гірничо-металургійного комбінату та Іршанського гірничо-збагачувального комбінату. За підприємство, яке минулого року заробило 600 мільйонів гривень, уряд планує отримати 3,7 мільярда гривень.
Загалом за рахунок великої і малої приватизації держава повинна заробити 12 мільярдів гривень.
Бюджет 2022
Завтра, 15 вересня, в останній день, як і завжди, уряд передасть у парламент проєкт держбюджету на наступний рік.
Наступного року підвищать зарплату лікарям: вона повинна бути не нижчою ніж 20 тисяч гривень, а зарплата середнього медперсоналу – 13,5 тисяч. Загалом середня заробітна плата закладається на рівні 15,5 тисяч гривень, а мінімальна – 6,5 тисяч.
Студентам підвищать стипендії. У вищих навчальних закладах мінімальна стипендія буде на рівні двох тисяч гривень, а у професійно-технічних навчальних закладах – 1250 гривень.
Видатки бюджету зростуть на більш ніж 100 мільярдів гривень. Дефіцит бюджету знижується з 5,5% цього року до 3,5% наступного року.
Згідно з проєктом, доходи держбюджету у 2022 році становитимуть 1277 мільярдів гривень, що на 161 мільярд гривень більше порівняно з 2021 роком. Витрати складуть 1465 мільярдів гривень.
Чи приймуть новий бюджет у парламенті, покаже час. Можливо, остаточну редакцію ми не побачимо і до кінця грудня.