Верховна Рада прийняла в цілому і в другому читанні законопроєкт, що реформує вищу освіту. За законопроєкт № 2299 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти" на засіданні в середу проголосував 321 нардеп.
Про це повідомляється на сайті Міносвіти.
Закон вносить точкові зміни відразу в декількох напрямках. Серед них - вимоги до керівників вищих навчальних закладів, ліцензування, дуальна освіта, міждисциплінарність і дотримання академічної доброчесності.
"Цей закон - результат об'єднання зусиль профільного комітету Ради, представників вузів і МОН. Ми дуже вдячні депутатам за їх відкритість і готовність пропонувати нові, потрібні нашій системі вищої освіти рішення. Цей закон - один з тих, які допоможуть нам порушити статус-кво і принести реальні зміни для якості освіти в наших університетах. Це той результат, за який варто боротися", - зазначила міністр освіти і науки Анна Новосад.
З усіма керівниками вузів, які в подальшому будуть обиратися на посади, будуть підписані контракти з зазначенням цільових показників ефективності (KPI), термінами їх виконання та механізмами перевірки. Цілі в програмах керівників вузів стануть індикаторами ефективності, а невиконання програм - підставою для розірвання контракту.
Ліцензування відбуватиметься в режимі онлайн через електронні бази.
Відтепер ліцензуванню підлягає освітня діяльність ВНЗ на певному рівні вищої освіти і освітня діяльність за фахом для "регульованих професій". Це означає скасування ліцензування для майже 100 спеціальностей. Серед так званих "регульованих професій" - спеціальності, які передбачають особливо відповідальну роботу, наприклад, юридична сфера, атомна енергетика, медицина, військова служба тощо. Вимоги до освітньої діяльності з підготовки фахівців за спеціальностями посилюються.
Деякі зміни відбудуться і в структурі вузів. Відокремлені структурні підрозділи не можна буде створювати в Києві, Харкові, Львові, Дніпрі та Одесі, а ті, які зараз працюють, повинні бути реорганізовані або закриті до 1 липня 2021 року.
Закон також передбачає низку змін для абітурієнтів та студентів. Зокрема, він виключає поняття "диплом державного зразка" і натомість пропонує вузам видавати документи про вищу освіту за зразком, затвердженим власною вченою радою. Однак видавати дипломи заклад зможе тільки за освітніми програмами, акредитованими НАЗЯВО, іноземними або незалежними українськими акредитаційними агентствами.
За недотримання академічної доброчесності студенти будуть нести більше відповідальності. Виявлення плагіату, фабрикації або фальсифікації в роботах може стати підставою для скасування рішення про отримання ступеня вищої освіти.
Закон передбачає застосування технологій ЗНО для вимірювання результатів навчання, отриманих на першому (бакалаврському) рівні, і їх використання для прийому на наступні рівні, а також для атестації здобувачів вищої освіти.
Крім того, під час вступної кампанії вузи зможуть вводити поширений в західних країнах інструмент відбору - мотиваційні листи. Вони стануть одним з механізмів, за якими найбільш мотивовані абітурієнти зможуть отримати додаткові бали під час конкурсного відбору.
Для того, щоб уникнути зловживань, максимальна вага додаткового бала за мотиваційний лист в тих закладах, які його введуть, становитиме 1% від конкурсного бала. Також прийом мотиваційних листів та їх оцінка буде здійснюватися перед початком сесії проходження ЗНО, тобто до того, як вступники дізнаються свої бали на ЗНО.
Нагадаємо, з 2020 року Міносвіти скоротить кількість заяв абітурієнтів на бюджет до п'яти.