ГоловнаЕкономікаДержава

Український космос: галузь майбутнього чи музейний експонат?

Україна – місце, де зародилася світова космонавтика. Тут народились і працювали видатні вчені Ціолковський, Корольов, Янгель, Глушко, Лозино-Лозинський. На легендарних «Комунарі», «Арсеналі» та «Моноліті» розробляли перший у світі супутник, а радянська космічна програма не відбулась би без КБ «Південне» та «Південмашу». Українець Сергій Корольов запустив першу людину в космос і створив ракету «Союз», яка і досі доставляє космонавтів на МКС.

Україна досі залишається космічною державою, але значні здобутки після польоту Леоніда Каденюка у 1997 важко пригадати. Остання новина, пов'язана з космосом, – це повідомлення про те, що Володимир Зеленський у Twitter запросив Ілона Маска до Музею космонавтики імені Корольова в Житомир.

Чи є чим пишатись українському космосу, крім музейних експонатів, у якому вигляді вони зберігаються і до чого тут SpaceX та Ілон Маск.

Фото: https://twitter.com/NASA

Per aspera ad astra

На в’їзді з Київської до Житомирської області водіїв вітає стела - 12-метровий макет ракети Р-7 із написом «Житомирщина – батьківщина С.П. Корольова». Щоправда, зараз просто «Житомирщина – батьківщина» (сподіваємося, це не політична агітація). Як пишуть місцеві медіа, решту букв збили вандали, стелу реконструюють.

У Житомирі багато пов'язано з космічною тематикою: кінотеатр «Космос», ЖК «Космос», у місті щорічно проходить «Космічний марафон», ну і, звичайно, працює Музей космонавтики імені Корольова. Раніше музеїв було два: Музей космонавтики і Дім-музей Корольова. Зараз їх об'єднали. Розташовані вони через дорогу.

Музей космонавтики – це старенька будівля радянських часів, точніше ангар. Спочатку це був тимчасовий павільйон, у якому проводили виставку досягнень радянської космонавтики, яку возили по всьому світу. У 1991 році в ньому відкрили музей. Поряд – погруддя Корольова і макети двох ракет. При вході на експозицію «Космос» на бірюзовому тлі золотом викарбувано афоризм «Per aspera ad astra». Вікна заклеєні фольгою, щоб не пропускати холод, але це не сильно допомагає. Співробітники музею працюють у верхньому одязі, хоча опалення увімкнене.

Музей космонавтики
Фото: Андрій Оленін
Музей космонавтики

Фото: Андрій Оленін

«Тут завжди було прохолодно. Експозиції вже 30 років, все це будувалося зі старих радянських матеріалів, тому цій будівлі вже давно потрібен капітальний ремонт. Велика необхідність у нових службових приміщеннях. У нас дуже там тісно. Потрібна заміна вікон. Вони давно зіпсувалися, з них сильно прозирає. Тому тут і холодно, хоч за кожною стіною два ряди робочих батарей», – розповідає завідувачка відділу «Космос» Національного музею космонавтики імені Корольова Лілія Кавун.

Експозиція музею справді вражає. Тут є макети першого супутника, ракетний двигун РД-214, посадковий апарат станції «Вега», на якому вивчали комету Галлея та Венеру, станції «Луна-1» і «Луна-2», макет радянського місяцехода. Є навіть місячний ґрунт.

Фото: Андрій Оленін

Фото: Андрій Оленін

Фото: Андрій Оленін

Фото: Андрій Оленін

Можна поринути в життя і побут космонавтів, оглянувши оригінали скафандрів і тренувальних костюмів, орбітальний відсік корабля «Союз», у якому жили космонавти до створення орбітальних станцій. У дуже тісному просторі, чотири кубічні метри, 18 діб провів екіпаж Ніколаєва-Севастьянова. Більшу частину виставки займає кабіна корабля «Восток». На такому у космос літав Юрій Гагарін, найціннішим експонатом у музеї є справжня посадкова станція корабля «Союз-27», яка була в космосі. Її корпус трішки обгорів при входженні в атмосферу.

Фото: Андрій Оленін

За 30 років експозиція майже не змінилася: поповнювати її новими експонатами вкрай складно – немає коштів. Щось роблять своїми руками, наприклад, макети ракетної техніки. Їх створює місцевий майстер Андрій Андрійович. Каже, готовий створити і копію корабля «Crew Dragon» Ілона Маска, якщо в нього будуть креслення ракети чи хоча б інформація про її діаметр, висоту, а також якісна фотографія.

У музеї близько 30 співробітників, усі – житомиряни, стаж роботи – по 20-30 років. Щороку вони приймають у середньому 100 тисяч відвідувачів. Рекорд – 173 тисячі. Приїздить багато іноземців, у музеї доступні екскурсії англійською та німецькою мовами. У день, коли ми туди приїхали, співробітники очікували в гості посла Туреччини в Україні.

«Я почала працювати в музеї ще до того, як його відкрили. Була прибиральницею, зараз працюю касиром. На карантині дуже скучили за людьми. До локдауну в нас були паломництва, по 18 груп на день. Одні зайшли, інші вийшли. І день минає дуже швидко. Дуже приємно, коли до нас приїздять космонавти, проходять вечори музики та поезії», – каже співробітниця музею Тетяна Іванчева.

Коронавірус відкрив для музею нові можливості. З'явилися онлайновий 3D-тур і додаток у смартфоні, де проходить щоденна вікторина. Музейники сподіваються на розвиток і світле майбутнє.

Фото: Андрій Оленін

Минулого року музей отримав статус національного. Був розроблений проєкт реконструкції. Відділ «Космос» хочуть розширити, збільшити площу для експозицій і фондосховищ, побудувати 3D-кінотеатр, створити майданчик для парку з інтерактивним обладнанням.

«Ми чекаємо на реконструкцію музею. Подавалися на проєкт “Магніти України”, сподіваємось отримати кошти. У наших фондах – понад 25 тисяч експонатів. Ми хочемо, щоб експозиція постійно оновлювалася. Бо в нас що п’ять, що 10 років одне й те саме. А коли ми робимо тимчасові композиції, в людей більше цікавості. Частину експонатів віддаємо в музеї різних країн світу. Створюємо свою брендову лінію, бо статус музею змінився і нам потрібні свій логотип і сувенірна продукція, ми хочемо йти в ногу з часом», – розповідає заступниця директора музею Вікторія Четвертак.

Коли в космосі знову пролунає український гімн?

За часів незалежності в космос вирушили 167 ракетоносіїв українського виробництва, які вивели на орбіту 387 супутників. Великими досягненнями українських фахівців стало створення космічних апаратів «Січ-1», «Океан-О», «АУОС» та «Мікрон», ракет-носіїв «Зеніт-3SL», «Дніпро», «Циклон-3». Проте останні три роки в України не було космічної програми.

Бюджет космонавтики на 2021 склав мільярд гривень, понад половина йде на Павлоградський хімзавод – для утилізації ракетного палива. У попередні роки невеликі бюджети виконували на 30-35 відсотків.

Фото: Андрій Оленін

Для порівняння: космічний бюджет маленької за масштабами країни Люксембургу складає 3,4 мільярда доларів, а бюджет NASA сягає 20 мільярдів доларів.

Підприємства космічної галузі, що входять до Державної космічної агенції (ДКА), виживають як можуть, є заборгованість із зарплати. Проти очільників заводів порушують кримінальні справи, а державне майно відчужують за цінами, що нижчі від ринкових.

«Справді, зараз є проблема з виплатами зарплат. У ковідний період є затримки виплат за міжнародними контрактами. Лише на «Південмаші» річна зарплата складає 20 мільйонів гривень. У Верховній Раді навіть ухвалили спеціальний закон, щоб виплатити зарплату. Це питання скоро вирішиться. Ще є таке підприємство, як «Арсенал». Там працювали понад три тисячі людей. Зараз 266. Підприємство перетворилося на агенцію з нерухомості. Незаконно було відчужено десятки тисяч квадратних метрів приміщень. Відсотків 60-70 корпусів було розпродано нижче від собівартості. Це приміщення в центрі Києва. Ми хочемо ці корпуси повернути. Уже відкрито кримінальну справу», – розповідає перший заступник голови ДКА Михайло Лев.

Символ попередніх років – ракета «Циклон 4», яку розробляли для космодрому у Бразилії. Вона лежить на «Південмаші» і вже ніколи не злетить, бо не відповідає сучасним екологічним стандартам. Її доля – стати просто музейним експонатом.

Як зазначає в публікації на LB.ua директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак, проєкт зупинили не без участі російської сторони.

«Проєкт зупинили з ініціативи бразильської сторони ще в листопаді 2018-го – як стверджують фахівці, не без участі російських спецслужб. Однак досі не визначено правової позиції України стосовно ліквідації бінаціональної компанії «Алкантара Циклон Спейс», а обладнання та технічна документація, створені в рамках цього проєкту, вартістю 211 мільйонів доларів зберігаються без визначення їхнього правового статусу», – пише він.

Фото: golos.ua

Повернути ці гроші Україна спробує в міжнародному арбітражному суді.

Щоб космічна галузь України остаточно не перетворилася на музейну експозицію, у січні розпочалася розробка національної космічної програми до 2025 року. Бюджет програми повинен скласти 30 мільярдів гривень. З них половину дасть держава, ще половину планують залучити як інвестиції й за рахунок участі в міжнародних проєктах.

«Ми спеціалізуємося на створенні та розробці ракет-носіїв, супутників і двигунів. Робимо комплектуючі для ракет-носіїв американського проєкту Antares та італійського проєкту VEGA. Наше завдання – завантажити роботою наші підприємства. Зараз ми розглядаємо перспективний проєкт створення космодрому в Канаді, у Новій Шотландії. Для них передбачено створити ракети «Циклон 4М», – розповідає Михайло Лев. – Ще один проєкт – це космодром в Австралії. Ми підписали меморандум, там теж планується закупка українських ракет. Це можуть бути або «Зеніт-Австралія», або «Циклон 5».

Також Європейське космічне агентство зацікавила розробка КБ «Південне» – безмембранний електровізор. Це апарат для забезпечення життєдіяльності експедицій на Місяці. А британська компанія «Spacebit» планує оснастити свої місяцеходи українськими радіаційними датчиками.

Уже цього року на орбіту виведуть перший в Україні супутник «Січ-2(2-1)».

Фото: mspu.gov.ua

«Супутник «Січ-2(2-1)» лежить зібраний на 85%, його мали запустити, ще у 2017 році. Його треба доробити та знайти компанію, яка запустить. Космічне агентство спочатку оцінило запуск у вісім мільйонів доларів. Ми почали перемовини зі SpaceX і вийшли на їхню дочірню компанію в Німеччині. Вони запропонували 1,9 мільйона доларів. Зараз тривають перемовини і сума запуску може зменшитися до мільйона доларів. На депозиті «Південмашу» є чотири мільйони доларів, які не витратили на Бразильський космодром. Вони хотіли їх направити на розробку нової ракети, але там потрібно 100 мільйонів. Фактично цих грошей не вистачило б навіть на 10% від ракети. Ми хочемо направити ці гроші на запуск цього супутника», – пояснює Михайло Лев.

Одночасно зі супутником «Січ-2(2-1)» у грудні цього року планують запуск наукового супутника, розробленого в КПІ. Усього до 2025 року планують запустити шість супутників, серед яких супутник з великим зумом для військової розвідки. Його запустять наприкінці 2022 - на початку 2023 року.

Проте щоб вирішувати військові та розвідувальні завдання, Україні потрібні космічні знімки з розподільчою здатністю до одного метра, а такі супутники з’являться не раніше від 2032-го.

Паралельно в ДКА хочуть розробляти проєкти ракет-носіїв легкого класу для наземного та повітряного старту, перспективні технології для облаштування місячних і марсіанських баз.

«Ми дуже хотіли б, щоб ідеї наших науковців перетворювалися на технології. Нещодавно команда з України виграла хакатон, який проводила NASA. Вони розробили конектор – апарат, що може заправляти супутники. Раніше, коли заряд у супутнику закінчувався, його виводили з експлуатації. Ми можемо вкласти в їхню розробку гроші та мати перспективну технологію», – мріє Михайло Лев.

Космічну агенцію також очікують оптимізація та корпоратизація. Іноземні та приватні компанії зможуть купити частку підприємств космічної галузі, проте 51% буде належати державі. Також ДКА хоче позбутися непрофільних активів і продати їх на відкритому аукціоні.

Фото: Макс Требухов

«На першому етапі реформа передбачає, що після корпоратизації всі 100% акції будуть у держави, тим часом частина акцій самих підприємств буде передана одному холдингу, а частина – загальному холдингу, – каже віцепрем’єр – міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський. – А вже коли буде сформована нормальна корпоративна система управління цими холдингами, то держава, у разі наявності стратегічного інвестора і його зацікавленості в інвестиціях, зможе розглядати питання про продаж певного пакету акцій».

Що далі?

На реконструкцію Музею космонавтики в Житомирі та порятунок космічної галузі потрібні гроші та політична воля. Проєкти «Магніти України» та «Велика реставрація» президент анонсував ще минулого року, а Кабмін 13 січня затвердив концепцію космічної програми 2021-2025.

Проте які об'єкти будуть реконструювати, досі невідомо, а під час написання цього тексту, рівно через тиждень після розмови з Михайлом Левом, у ДКА призначили нового керівника, а сам він став першим заступником. Це вже третій очільник агенції за три роки. І скоро буде ще один, бо незабаром у Верховній Раді будуть внесені зміни в Закон «Про держслужбу» і нового голову космічної агенції обиратимуть на відкритому конкурсі.

У нас велике космічне минуле, перспективне сьогодення й амбітні плани на майбутнє. Найближчі кілька років стануть визначальними, в якій якості українська космонавтика потрапить до історії. У вигляді легендарних апаратів з музею в Житомирі чи непотрібної ракети «Циклон 4,», яка ніколи не полетить.

Читайте головні новини LB.ua в соціальних мережах Facebook, Twitter і Telegram