Офіс розбрату
Центральний офіс банку "Аркада" розташований у самому серці Києва, на вулиці Ольгинській. Це великий будинок за готелем "Україна", що ніби обіймає верхній вестибюль станції метро "Хрещатик". Саме він формально призвів до банкрутства "Аркади".
10 вересня 2019 року київський забудовник "Будеволюція" (ЖК "Патріотика" та "Патріотика на озерах"), пов'язаний з "Аркадою", отримав позику в розмірі 260 млн гривень від Олега Неліна, колишнього помічника "регіонала" Миколи Злочевського, ексміністра екології та власника скандальної компанії Burisma. На забезпечення кредиту банк "Аркада" передав власний офіс (площею 14,1 тис. кв. м) і земельну ділянку під ним (площею 0,53 га). Загальна вартість нерухомості – 620 млн гривень, або майже 27% від усіх активів банку. Несвоєчасне обслуговування боргу забудовником дозволило кредитору переоформити на себе право власності на будівлю та землю. Це сталося 21 липня 2020 року, ще через десять днів він передав нерухомість в іпотеку третій особі. У результаті капітал банку впав нижче від нормативного рівня і став від’ємним.
6 серпня правління Національного банку внесло "Аркаду" до категорії проблемних, ввело особливий режим контролю за його діяльністю та призначило куратора. Фонд гарантування вкладів зі свого боку почав готувати позов до всіх учасників цієї схеми: "Будеволюції", "Аркади" та обох фізичних осіб. Паралельно було подано заяву про забезпечення позову, де вказано, що "АКБ "Аркада" безоплатно позбулася свого майна на суму понад 600 млн грн, маючи проблеми з ліквідністю, що ставить під загрозу інтереси вкладників".
19 серпня суддя Печерського районного суду Києва Ірина Григоренко задовольнила цю заяву, наклала арешт на спірну нерухомість і заборонила будь-які дії, спрямовані на її відчуження чи зміну власності.
25 серпня Національний банк визнав "Аркаду" неплатоспроможною у зв’язку зі зменшенням нормативів капіталу нижче від мінімально встановленого рівня. "Аркада" стала першим банком, який ліквідували за рішенням НБУ з 2018 року, коли збанкрутував ВТБ Банк. Рішення про неплатоспроможність банку є остаточним, його можна буде оскаржити в суді, але процес виведення з ринку є незворотним завдяки недавньому рішенню Верховної Ради.
Збанкрутілий банк перейшов в управління Фонду гарантування вкладів, який повинен компенсувати депозити клієнтам "Аркади" в рамках гарантованих державою 200 тисяч гривень. Більш ніж 90% з них (це понад 5 тисяч осіб) отримають свої вклади в повному обсязі. Загалом Фонд має виплатити 285 млн гривень. Уповноважена особа фонду буде виконувати функції голови правління та наглядової ради. Їй належить провести інвентаризацію, сформувати ліквідаційну масу та реєстр кредиторів.
Від реклами з Кучмою до війни з НБУ
Банк "Аркада" тісно пов'язаний з будівельним ринком Києва. Він був створений у 1993 році "Київміськбудом" і відіграв важливу роль у створені сучасної моделі первинного ринку житлової нерухомості з продажем квартир на етапі будівництва. 1995 року столична влада в рамках погашення боргів виділила "Київміськбуду" землю на Осокорках, Позняках і Троєщині. Тоді ж компанія отримала дозвіл будувати житло за кошти населення. Збирати гроші та фінансувати будівельну програму "Київміськбуду" мав банк "Аркада". Рекламу проєкту забезпечив президент Леонід Кучма. Спочатку він прийшов у супроводі преси в "Київміськбуд", а через кілька місяців, у лютому 1996 року, урочисто відкрив під заселення перший будинок, зведений "Київміськбудом" за гроші населення. Це була секція дев'ятиповерхівки на Осокорках.
За деякий час шляхи "Аркади" й "Київміськбуду" розійшлися, але банк залишився на будівельному ринку. Голова правління "Аркади" Костянтин Паливода став основним акціонером банку (станом на 1 червня 2020 року він опосередковано володів 74,80% акцій) і 2019 року перейшов на посаду президента. На чолі правління його змінила Тетяна Ковальчук.
За даними ЛУН, з 2010 року банк "Аркада" здав 47 будинків у восьми житлових комплексах у Києві й Полтаві та котеджне містечко на Київщині. Фатальним став проєкт ЖК "Патріотика на озерах". Це мав бути величезний масив на південному сході Києва, біля озер Небреж і Тягле. На площі 170 га планувалося побудувати 43 будинки на 24-27 поверхів. Проти планів забудовника виступили місцеві мешканці, які хотіли облаштувати на озерах ландшафтний "Екопарк Осокорки". Конфлікт супроводжували сутички з постраждалими і навіть стрілянина. Під тиском громадськості Київрада розірвала договір оренди землі під забудову, але в лютому 2020 року тривалий судовий розгляд закінчився проміжною перемогою банку. Верховний Суд відновив дію дозволу на будівництво і відправив справу на повторний перегляд. Готувався скоригований проєкт зі зменшенням житлової забудови вдвічі – до 25 будинків. Планувалося побудувати три школи, три дитсадки, два стадіони, центр медичного обслуговування.
Але поки банк вирішував одну проблему, виникла інша, ще більша. На початку 2019 року Національний банк на два роки заборонив "Аркаді" залучати кошти від фізосіб. Своє рішення НБУ мотивував тим, що бізнес-модель банку не здатна генерувати достатньо доходів, щоб своєчасно виконувати зобов'язання перед вкладниками.
Улітку 2019 року зупинилися будівельні роботи на "Патріотиці на озерах", а згодом і на інших майданчиках банку (ЖК "Патріотика" і "Еврика"). Банк звинуватив у цьому НБУ. "Рішення регулятора призвело до значного скорочення фінансування будівництва, оскільки більше банк не мав можливостей кредитувати інвесторів у нерухомість, а кошти, які надходили від погашення кредитів, направлялись і направляються на виконання зобов’язань перед вкладниками банку. Іншим рішенням Національний банк заборонив банку здійснювати продаж інвесторам нерухомості у нових будинках. Вказане рішення було катастрофічним для будівництва", – йшлося на сайті "Аркади".
Банк стверджував, що модель його діяльності перестала працювати виключно через обмеження Національного банку, які він вважає штучними.
Є своя версія в "Аркади" і стосовно сумнівної операції з центральним офісом. Улітку 2019 року в "Будеволюції" закінчилися гроші від інвесторів, і вона почала шукати кредитні ресурси. Не маючи ліквідного забезпечення для отримання позики, забудовник звернувся до "Аркади" як управителя фондів фінансування будівництва з проханням виступити майновим поручителем. Банк погодився і передав в іпотеку свій головний офіс, сподіваючись на те, що київська влада компенсує забудовнику 365 млн гривень за будівництво котельні й інженерних мереж. Цього не сталося.
Банк стверджує, що кредитор Нелін планував отримати відсотковий дохід від позики, а сама будівля в центрі Києва йому не була потрібна, тому сторони спільно шукали вихід із ситуації. Так це чи ні, вирішуватиме суд у рамках позову Фонду гарантування вкладів. Тим часом матеріали щодо операції з нерухомістю, яка призвела до банкрутства "Аркади", передано до поліції.
Що далі?
Банкрутство "Аркади" не вплине на стабільність банківського сектору України, тому що це був дуже маленький банк. Але для будівельного сектору Києва це відчутний удар. В будинки "Аркади" вклалися понад 10 тисяч ошуканих інвесторів.
"Два з трьох житлових комплексів нічого не заважало будувати. Щодо "Патріотики на озерах"... Забудовник нічого не зробив протягом останніх двох років. Це шахрайство щодо інвесторів і кримінал. Бо забудовник зібрав понад 13 млрд гривень! Куди ці гроші поділися?" – каже мер Києва Віталій Кличко. На це питання повинна відповісти кримінальна справа, яку вже розслідують правоохоронні органи.
У грудні 2019 року Національний банк передав до СБУ матеріали про можливі зловживання в банку "Аркада", за якими було відкрито кримінальну справу згідно зі ст. 191 (привласнення майна) і 364 (зловживання владою) Кримінального кодексу. Ще одну справу мають зареєструвати найближчим часом за статтею 218-1 (доведення банку до банкрутства) ККУ.
Аудит щодо можливості добудови житлових комплексів "Аркади" доручили "Київміськбуду". За його результатами інвесторам буде запропоновано можливий алгоритм завершення будівництва. Результати перевірки очікуються в найближчі місяці.
Але наслідки банкрутства "Аркади" можуть бути більш далекосяжними. "Спочатку був "Укрбуд". Сьогодні з'являється "Аркада". Це системна проблема, і ми будемо звертатися до наших законодавців, щоб у цьому питанні поставити крапку. Ми вважаємо, що продаватися мають збудовані квартири або квартири, гарантовані банківською системою. Те, що сьогодні відбувається, коли люди збирають гроші і не виконують своїх зобов'язань, є неприпустимим", – повідомив на спеціальному брифінгу секретар РНБО Олексій Данілов.
Відповідний законопроєкт планують внести у Верховну Раду у вересні.