Фокус: Україна — Нідерланди
Молоко
Країна: Нідерланди
Режисер: Стефані Колк
Драматична історія жінки, яка переживає втрату. Робін народжує мертву дитину, але її тіло продовжує виробляти молоко. Жінка бореться з невимовним горем і зціджує молоко, поки воно не заповнює холодильник. Робін вирішує пожертвувати його, але виявляється, що це не так легко.
Дебютний повнометражний фільм Стефані Колк розповідає про біль і горе без промовистих діалогів і динамічних сцен, через важке мовчання і статичну камеру. Українська кінокритикиня Дарія Бадьор назвала цю стрічку «гарним прикладом мінімалізму та драматургічної точності».
Сірі бджоли
Країна: Україна
Режисер: Дмитро Мойсеєв
Стрічка заснована на першій частині роману Андрія Куркова «Сірі бджоли». Це історія двох колишніх шахтарів, які залишилися сам на сам у селі без електрики в сірій зоні АТО, поблизу лінії фронту. Їхні погляди на світ і темпераменти відрізняються, але водночас їм треба жити далі й намагатися впорядкувати хаотичну дійсність. Зміни починаються, коли до села приходить снайпер.
Нідерландський кінокритик Боаз ван Льойк пише про фільм: «Хоча кожен витончений кадр медитативного фільму «Сірі бджоли» знятий у кольорі, можна сказати, що багато сцен занурені в майже безбарвний сірий: усередині будинків сильно пошкодженого покинутого села фарба зблякла й усе вкрите тонким шаром пилу. Саме в цьому повсюдному сірому середовищі ситуація погіршується — і вони змушені показати своє справжнє обличчя: «Хто я? Що я зробив, а чого ні?». Питання, що залишаються з глядачем ще довго після завершення фінальних титрів».
Коли ми програли німцям
Країна: Нідерланди, Бельгія
Режисер: Ґвідо ван Дріл
Нідерланди, літо 1974-го. День після програшу країни у фіналі чемпіонату світу з футболу. У тихому спустошеному місті двоє 12-річних хлопців з різних соціальних верств несподівано проводять день разом. На тлі пошуків зниклої однокласниці вони стикаються з першими викликами дорослого життя.
Кінокритик Сергій Ксаверов пише про фільм: «Це кіно дарує не звичний для стрічок про дорослішання досвід індивідуальної травми дитини, інтелектуалізований уже дорослою людиною, а ставить цей досвід у суспільний контекст сучасності й історичної пам’яті. Це дуже живий фільм, але поданий у парадоксально економній манері, яка може навіть здатися недружньою. І саме це багате й різноманітне поєднання несумісностей і розбіжностей роблять зі стрічки Ґвідо ван Дріла щось непересічне».
Редакція
Країна: Україна, Німеччина, Словаччина, Чехія
Режисер: Роман Бондарчук
Сатирична комедія про журналіста-ідеаліста Юру, який раптово потрапляє у вир фейкових новин і корупційних сцен. Він молодий біолог, науковець природничого музею з південного містечка на Херсонщині. Досліджує лісові пожежі й, намагаючись донести правду, починає працювати в редакції місцевої газети. Юра навіть не підозрює, яке божевілля чекає на нього в журналістському світі.
Кінокритик Фабіан Мелхерс пише про фільм: «Режисер Роман Бондарчук створює кафкіанський світ, де здоровий глузд здається лише відблиском з минулого. «Редакція» — це темна, смішна й божевільна стрічка, подібна до «Бразилії» або «Усіх страхів Бо», але закорінена в реальності, набагато ближчій до нас. Абсурдно перебільшена, але водночас навдивовижу болюча».
Солодкі мрії
Країна: Нідерланди, Швеція, Індонезія, Франція
Режисер: Ена Сендіяревич
Індонезія, близько 1900 року, кінець колоніальної епохи. Нідерландський власник цукрової фабрики Ян раптово помирає на віддаленому острові на очах своєї дружини Аґати. Тоді з Нідерландів прибуває його син, щоби перейняти сімейний бізнес. На загальний подив, ключову роль у заповіті батька відіграє його коханка. На тлі повстання індонезійських робітників розпочинається гра в кота-мишку, з якої ніхто не вийде неушкодженим.
Кінокритикиня Анна Дацюк пише про фільм: «Дивовижний звуковий дизайн і формалістська симетрична картинка збалансовані рівно настільки, аби не відірвати від справжнього смислового центру «Солодких мрій», а саме — трагедії формування людської особистості під впливом ледь помітного, але завжди присутнього гнобителя».
День як день
Країна: Україна, Франція
Режисер: Роман Блажан
Документальний фільм Романа Блажана розповідає про село Ягідне. У березні 2022 року російські війська захопили село на півночі України, змусивши 369 жителів, серед яких 77 дітей, провести 27 днів у тісному шкільному підвалі. Рік по тому село ззовні здається мирним, але травма все ще свіжа. Фільм простежує, як мешканці намагаються повернутися до нормального життя: діти граються у війну, дорослі вагаються між бажанням жити далі й потребою пам’ятати. Через особисті історії селян стрічка розкриває колективний досвід полону, силу людської солідарності і складний процес зцілення громади.
Кінокритикиня Лаура ван Зойлен називає фільм «шрамом на зцілюваному тілі». Вона пише: «Чудовий документальний фільм режисера Романа Блажана «День як день» показує, як 400 людей ув’язнили в підвалі на 27 днів. Однак він не розповідає це прямо. Фільм, ніби цибулина, розкриває свій зміст шар за шаром».
Міжнародна програма
Емілія Перес
Країна: Франція
Режисер: Жак Одіяр
Фільм отримав приз журі на Каннському кінофестивалі. У головних ролях — Селена Гомез, Зої Салдана, Адріана Пас і Карла Софія Ґаскон.
Рита — адвокатка, яка почувається на роботі не у своїй тарілці. Її компанія любить великі гроші, тому часто допомагає злочинцям уникнути відповідальності. Але одного разу героїня отримує несподівану пропозицію. Вона має допомогти лідеру наркокартелю піти з кримінального світу й реалізувати неймовірний план утечі: він стане жінкою.
Сестра-Опівніч
Країна: Велика Британія
Режисер: Каран Кандгарі
У тісному мумбайському будинку з тонкими стінами починається нове життя щойно одруженої пари. Молода жінка Ума намагається дати раду з тісною квартирою, незграбним чоловіком і повною відсутністю навичок ведення домашнього господарства. Невдовзі жінка відкриває в собі дику, неприборкану сторону, яка загрожує зруйнувати не лише її шлюб, але й усе навколо.
Дебютна стрічка індійського режисера отримала прем’єру на Двотижневику режисерів у межах 77-го Каннського фестивалю.
Жнива
Країна: Велика Британія, Німеччина, Греція, Франція, США
Режисер: Атена Рахель Цанґарі
Екранізація номінованого на Букерівську премію роману Джима Крейса. Цьогоріч стрічка змагалася за «Золотого лева» в основному конкурсі Венеційського кінофестивалю.
У віддаленому селищі на тлі мальовничих пейзажів шотландського високогір’я розгортається сюрреалістична драма. Поява чужинців і підпал стайні місцевого землевласника порушують звичний уклад життя селян, викликаючи страх, недовіру й конфлікти. «Жнива» — це притча про зіткнення традицій з модернізацією, втрату землі й ідентичності.
Бруталіст
Країна: США, Велика Британія, Угорщина
Режисер: Брейді Корбет
Фільм отримав «Срібного лева» Венеційського кінофестивалю за найкращу режисерську роботу.
Ласло Тот, архітектор з Угорщини, який пережив Голокост, прибуває до Америки в пошуках кращого життя. Спочатку він бореться з бідністю, але згодом отримує шанс на великий проєкт. Ласло сподівається здійснити мрію та допомогти родині перебратися до Америки. Однак з просуванням будівництва виникає все більше проблем: фінансові труднощі, недовіра оточення, конфлікти із замовником. Тепер Ласло усвідомлює, що ціна успіху в новій країні може бути надто високою.
Переглянути повну програму 8-го Київського тижня критики та купити квитки на покази можна на офіційному сайті фестивалю.