Авторки проєкту "Musica Sacra Ukraina" від Open Opera Ukraine Анна Гадецька та Наталія Хмілевська (Даньшина) звернулись із відкритим листом до Комітету Шевченківської Премії. У листі йдеться про необхідність переглянути застарілі норми премії, зокрема у сфері музичного мистецтва, які істотно звужують можливості для відзначення премією актуальних музичних проєктів.
Лист також підписали засновниці ГО “Музей сучасного мистецтва” Юлія Гнат та Ольга Балашова, які подали проєкт "Musica Sacra Ukraina" на розгляд комітету у номінації “Музичне мистецтво”.
Проєкт "Musica Sacra Ukraina" не пройшов у другий тур конкурсу Шевченківської премії за 2024 рік. Причини відхилення комітет не називає, аргументуючи це тим, що внутрішні рішення є службовою інформацією з обмеженим доступом, розголошення якої може завдати шкоди репутації або порушенню прав інших людей. На думку авторок проєкту, цією причиною може бути невідповідна комунікація щодо суті подання проєкту (за їх інформацією, експерти, залучені Комітетом, розглядали проєкт Musica Sacra Ukraina лише за коротким описом). Також авторки наголошують, що нормативні документи,які регламентують діяльність Шевченківської Премії, не оновлювались протягом десятиліть. Тож у сфері музики для відзначення премією придатні лише дві основні форми – виконання або написання твору. Відповідно, відзнаку можуть отримати або композитори, або виконавці. Натомість, багатокомпонентні проєкти, що презентують кураторську діяльність, залишаються поза увагою премії.
У 2021 році премію отимав кураторський проєкт “УХО” . Це викликало палку дискусію у професійному мистецькому середовищі, але зрештою не вплинуло на перегляд нормативних документів премії.
Наводимо повний текст відкритого листа:
Шановні члени Шевченківського комітету,
Прагнемо звернути увагу на ситуацію, що позначена зняттям проєкту “"Musica Sacra Ukraina" Open Opera Ukraine” авторок Анни Гадецької та Наталії Хмілевської (Даньшиної), поданого ГО Музей сучасного мистецтва до розгляду на здобуття Шевченківської премії-2024 у номінації “Музичне мистецтво”.
З телефонної розмови з секретарем Премії нам стало відомо, що проєкт було знято з розгляду. Задля причин з’ясування подібного рішення, ми сформували запит до секретаріату, на який отримали наступне пояснення:
“Надання інформації про причини зняття з розгляду проєкту «Musica Sacra Ukraina» у першому турі конкурсу членами Комітету суперечить положенням Закону України «Про доступ до публічної інформації», регламентованих ст.6 і ст.9 цього нормативно-правового акта. Оскільки це за всіма ознаками службова інформація з обмеженим доступом, розголошення якої може завдати шкоди репутації або порушенню прав інших людей, Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка як допоміжний орган, що забезпечує здійснення Президентом України повноважень із нагородження Національною премією України імені Тараса Шевченка, не може надати будь-якої іншої інформації, на підставі якої було прийнято рішення стосовно неучасті у другому турі конкурсу проєкту «Musica Sacra Ukraina»”.
Хотіли би розглянути цю ситуацію, оскільки, на нашу думку, вона торкається низки важливих гарячих питань, актуальних для публічного висвітлення та обговорення не лише по відношенню до даного проєкту, а й щонайменше для дієвців галузі “музичне мистецтво” у цілому.
Отже, процедура Премії передбачає ознайомлення широкої громадськості з претендентами у всіх номінаціях. Це відбувається через публікацію списку претендентів та коротких описів поданих проєктів на сайті Премії. 5 листопада 2023 року подібний список з’явився на офіційному сайті Премії, а згодом поширився й іншими медіа.
Короткий опис проєкту «Musica Sacra Ukraina» – http://knpu.gov.ua/content/proekt-musica-sacra-ukraina – значною мірою викривляє суть поданого проєкту, формуючи не відповідне його розуміння та впливаючи таким чином на сприйняття.
У зазначеному описі відсутні всі ключові напрями проєктної діяльності «Musica Sacra Ukraina», що і становлять специфіку даного подання. Утім, саме системна кураторська – інтелектуально-творча — діяльність засновниць «Musica Sacra Ukraina» Анни Гадецької та Наталії Хмілевської (Даньшиної), здійснювана з 2019 по 2023 роки, і стала головним предметом подання. Наведемо основні напрями, що презентують цю діяльність, надаючи повний текст подання у посиланні:
-
Виконання. Часто це перші сучасні виконання розмаїтого репертуару партесної традиції. При цьому підхід до вибору творів та компонування їх у програми завжди є концептуально виваженими та контекстуально обґрунтованими. Серед вперше виконаних учасниками лабораторії творів варто відзначити композиції одного з найбільш відомих композиторів української партесної традиції Миколи Дилецького (віднайдених, розшифрованих та опублікованих 2018 року І. Герасимовою); композиції з київських рукописних зібрань (рукописного відділу Національної бібліотеки імені В. Вернадського), розшифровані для виконання колективом Є. Ігнатенко (три 12-голосні концерти); видані, але не виконувані або вкрай зрідка виконувані партесні твори (концерти зі збірки Партесні концерти XVII-XVIII століть 2006 року видавництва "Музична Україна", за редакцією Н. Герасимової-Персидської та Є. Ігнатенко); а також щойно віднайдені версії відомих та знакових композицій української партесної традиції (нова повна версія Воскресенського канону М. Дилецького, розшифрована О. Шуміліною). Двадцять два концерти (перелік у повному описі) цілісно окреслюють цей напрям діяльності проєкту.
-
Науковий супровід. Щільна взаємодія із науковцями, що вивчають бароковий спадок. Увага до науково коректного прочитання текстів, розуміння варіантності інтерпретацій та чіткі критерії вибору того чи іншого способу виконання є результатом співпраці з науковцями. Серед науковців, що беруть участь у проєктах лабораторії – представники різних наукових шкіл, які мають поважну репутацію у міжнародній фаховій спільноті (Н. Герасимова-Персидська, Є. Ігнатенко, О. Шуміліна, Н. Кульчинська, Г. Глодзь). Одним із помітних наслідків такої системної співпраці із науковцями є оприявнення у широкому колі дослідницької ролі, персоналій вчених, чия довготривала кропітка робота уможливлює віднайдення та постання української барокової традиції.
-
Професійний запис релізів та концертів. Від початку Musica Sacra Ukraina спрямована на охоплення широкої аудиторії. Тож, вже перший концерт лабораторії, що відбувався 2 червня 2019 року у головному храмі Софії Київської – "Житель града Києва" – транслювався у живому етері Суспільним, а згодом був доступний за посиланням широкому загалу глядачів (https://www.youtube.com/watch?v=nOTnQpkuZgU&t=4s). Перший реліз колективу – Musica Sacra Ukraina – містив десять нововіднайдених І. Герасимовою та виданих наприкінці 2018 року концертів М. Дилецького, а також три спеціально розшифровані Є. Ігнатенко для запису релізу 12-голосні концерти із рукописного фонду Національної бібліотеки імені В. Вернадського. Запис релізу, підтриманий УКФ, надав можливість найширшій аудиторії ознайомитися з результатами проєкту — відбувалася онлайн презентація; записані CD були розповсюджені по фахових музичних коледжах та мистецьких школах України; диск міг отримати кожен, хто надсилав заявку; реліз був викладений на YouTube, Apple Music, Spotify (http://lab.openopera.com.ua/index.html#listenhttp://lab.openopera.com.ua/index.html#listen, https://music.youtube.com/playlist?list=OLAK5uy_nb5xRr-CZoefLLDUEhLSnHlBKwvnAJql8). Другий реліз проєкту – Українське бароко: Concordacii Animos, що був реалізований за підтримки УКФ 2023 року, – також був забезпечений онлайн-трансляцією (https://www.youtube.com/watch?v=G4Biio6yays), а також наявний для прослуховування на YouTube, Apple Music, Spotify (https://www.openopera.com.ua/musica-sacra-ukraina, https://music.youtube.com/playlist?list=OLAK5uy_nYagzqLt1mzR_ZWTd6-w3SI4D7r9CCiUQ, https://open.spotify.com/album/1XeVb8HmntzEUCPdwjdtHD?go=1&sp_cid=c94d42e075fb9825bc5ba52d9cab20c8&utm_source=embed_player_p&utm_medium=desktop&nd=1).
-
Освітня складова. Всі проєкти лабораторії містять освітній та просвітницький супровід, що відображає як контент на сторінках соцмереж Open Opera Ukraine, так і системна робота у цьому напрямку, здійснювана від початку діяльності. Серед здійснених ініціатив, що виразно проявляють освітню складову виділяється проєкт Open Partes: комунікація без меж, реалізований за підтримки УКФ у 2021 році. Він передбачав майстер-класи, лекцію та концерт учасників лабораторії у чотирьох містах різних регіонів України – Чернігів, Остріг, Кривий Ріг, Сєвєродонецьк, – де студенти музичних коледжів та університету (у випадку з Острогом) отримали досвід занурення та змогли набути первинний набір навичок, що уможливлює звернення до цієї музики. Також варто відзначити залучення широкої аудиторії музикантів-аматорів, що його реалізує Musica Sacra Ukraina, спільно з якими відбувається виконання творів українського бароко. Прикладом такої ініціативи слугує проєкт Дилецький: Разом, реалізований за підтримки ГО «Музей сучасного мистецтва», що з'єднав професійних учасників ансамблю Partes та аматорського колективу Б.А.Х. Musica Sacra Ukraina реалізувала серію подкастів та відео-лекцій про бароковий музичний спадок, зокрема розмови з Тарасом Компаніченком, Наталією Кульчинською, Олексієм Грицишиним: Як записати українську давню музику? Розмова з саундпродюсером Подкаст «Дилецький: must hear». Епізод І (https://www.youtube.com/watch?v=Tk_L50KN4Yc&t=2360s); Як досліджувати українське бароко? Розмова із музикознавицею. Подкаст «Дилецький: must hear». Епізод ІІ ( https://www.youtube.com/watch?v=jo4G07Vg_ts&t=5s); Розмова із Тарасом Компаніченком. Частина 1. Подкаст «Дилецький: must hear». Епізод ІІІ ( https://www.youtube.com/watch?v=Ig8ZSJNTpy8&t=1623s); Розмова із Тарасом Компаніченком. Частина 2. Подкаст «Дилецький: must hear». Епізод ІV (https://www.youtube.com/watch?v=RtgiXugkKHY&t=1127s); Розмова з Марією Марченко. Подкаст «Дилецький: must hear». Епізод V (https://www.youtube.com/watch?v=Ui1oqz9zysA); А.Гадецька «Український дім» «Про українське» (https://www.youtube.com/watch?v=Uo3n1Kz8DXQ – частина 1, https://www.youtube.com/watch?v=RU6Sp-y2Giw – частина 2).
-
Міжнародна діяльність. Musica Sacra Ukraina від початку орієнтувалася на міжнародне представлення українського барокового спадку, який, на жаль, не є відомим та потужно презентованим у світі, навіть представникам галузі, експертам зі старовинної музики. Серед міжнародних проєктів колективу, що розпочалися з концерту 1 травня 2022 року в одному з найповажніших храмів Венеції Santa Maria Gloriosa Dei Frari, також наявні концерти на польських фестивалях: XXVIII Miedzynarodowy Festiwal Muzyczny im. Krystyny Jamroz (Buskо-Zdroj), XXII Festiwal Salezjańskie Lato (Przemyśl) у 2022 році, три концерти в рамках XXIV Festiwal Filharmonii Łódzkiej "Kolory Polski". Найбільш вагомим досягненням у царині міжнародної діяльності для лабораторії став виступ ансамблю Partes на найвідомішому світовому фестивалі старовинної музики – Utrecht Early Music Festival, де 1 вересня 2023 року в рамках спеціально ініційованого командою фестивалю концерту виконав програму з творів української професійної барокової сакральної музики.
-
Активна діяльність лабораторії щодо пошуку форм співпраці з різними освітньо-культурними та мистецькими ініціативами. Зокрема, співпраця з Києво-Могилянською бізнес-школою, для якої розроблено спеціальну програму, що дозволяє комплексно усвідомити значення української музичної спадщини для різних суспільно-політичних процесів України; з ГО Музей сучасного мистецтва, де Анна Гадецька є однією з учасниць ініційованого проєкту Out of Blackout; журналом Колесо життя, що стало розбудовує проактивну громадянську спільноту, об'єднуючи бізнес та мистецтво у спільному ціннісному просторі; ініціативою Між вухами, започаткованою бізнесменом та громадським активістом Павлом Гайдаєм та ін.
Численні різножанрові та різноформатні медіа-матеріалами, що висвітлюють діяльність Musica Sacra Ukraina, розміщено наприкінці повного тексту подання ().
Порівняння наведеного варіанту подання із версією, зробленою Комітетом та оприлюдненою у медіа, проявляє нерелевантність останньої. Це призвело, на наше переконання, до від початку невідповідної комунікації щодо суті подання проєкту Musica Sacra Ukraina. Своєї черги, даний опис мав низку наслідків, у тому числі репутаційного характеру, оскільки значна частина діяльності проєкту лишилася за дужками, провокуючи, зокрема, питання щодо коректності даного подання та ролей різних учасників у проєкті.
За нашою інформацією, експерти, залучені Комітетом, розглядали проєкт Musica Sacra Ukraina саме за коротким описом, що взагалі не містить як переліку напрямів діяльності, так і головне — наявних активних посилань на різні реалізовані проєктом ініціативи, тож від початку унеможливлює створення експертизи на належному фаховому рівні. Підкреслимо: версія Комітету зазначає єдине (!) посилання – на сайт, розроблений в рамках реалізованої у 2020 році ініціативи, тож дає лише фрагментарну інформацію, створюючи низку упереджень щодо подання у цілому.
Аналізуючи причини цієї ситуації, припускаємо, що її коріння в інерції підходу до музичних проєктів, яке своєї черги випливає з нормативних документів, регламентуючих діяльність Шевченківської Премії, що не оновлюються протягом десятиліть. Тож, у царині “музичного мистецтва” й до тепер актуальними для відзначення (тобто помітними і легітимними) лишаються дві основні форми – виконання або написання твору (ів). Тобто, відзначення “заслуговують” лише виконавці або автори музичних творів. Багатокомпонентні проєкти складної архітектури, що у широкому сенсі презентують кураторську діяльність, залишаються поза можливістю бути поміченими та відзначеними. Прецедент, що виник у 2020 році у зв’язку із перемогою проєкту “УХО” (до речі, позначений палкими дискусіями у професійному мистецькому середовищі), на жаль, ніяк не вплинув на перегляд нормативних документів Премії. Не став приводом для змін, актуалізованих часом та появою новітніх форм мистецької діяльності та головне – зміною як етичної, так і естетичної парадигм.
Проблема уприсутнення таких проєктів, як “Ухо”, “Musica Sacra Ukraina” та ін. має й інший аспект. Він пов’язаний із дискусією про необхідні vs реальні компетенції наявних державних мистецьких інституцій. Не буде перебільшенням чи новиною сказати про те, що значна їх частина давно не відповідає реальним потребам сектору та лише імітує професійну діяльність. Наведений вище опис багатокомпонентної діяльності незалежного проєкту “Musica Sacra Ukraina”, ініційованого ГО Open Opera Ukraine у 2019 році, красномовно свідчить про факт відсутності інфраструктури, що уможливлювала би належну комунікацію між різними ланками системи, тим самим забезпечуючи продуктивну взаємодію та сприяючи посиленню впливу на широку громадськість всередині країні та у світі. Натомість проактивні представники профспільнот мають самостійно, у паралельному полі, створювати та забезпечувати діяльність системи, безальтернативно вдаючись до цілого грона компетенцій, яке набувається, засвоюється та відшліфовується буквально у процесі реалізації та побудови тих самих проєктів складної архітектури.
Підсумовуючи, хотіли би спонукати Комітет Шевченківської Премії, професійну спільноту та всіх зацікавлених у змінах в мистецькому секторі до привернення уваги щодо наступних питань.
-
Необхідності перегляду наявних нормативних критеріїв, що актуалізують висунення на здобуття Премії не лише виконавців та авторів творів, а й інших акторів сучасного мистецького процесу (зокрема, у номінації “музичне мистецтво”).
-
Врегулюванні процедурних моментів, зокрема, можливості створення подавачами коротких описів проєктів (за прикладом УКФ), а також оцифруванні, а ширше – діджиталізації — всіх паперів, що містять повну інформацію щодо подавачів та їхні заявки. Це спричинить можливість прозорого медійного висвітлення повних пакетів документів, поданих на здобуття Премії та активізує участь громадськості у доступі до інформації та врешті ширшому обговоренні. Наголосимо, що й до тепер всі подання надаються виключно у паперовій версії, що часто не є доступною навіть для експертів Премії.
-
Зверненні уваги на наявні прецеденти, зокрема, перемогу у номінації “музичне мистецтво” проєкту “УХО”, відзначеного саме за кураторську діяльність. Це уможливіть скорочення дистанції між реаліями та встановленими нормами, сприяючи діалогу між дієвцями мистецького сектору та оприявнюючи нові сутності, що у них куратори, продюсери, культурні менеджери тощо є повноцінними учасниками мистецькому процесу на відміну від часами діючого стереотипу сприйняття їхньої діяльності виключно як сервісної, допоміжної по відношенню до справді “мистецько вартісної”.
Вважаємо, що “презумпція довіри”, з якої виходимо у даному зверненні, актуалізована реаліями війни, дозволить всім нам справлятися із численними випробуваннями, зберігаючи при цьому взаємоповагу та збільшуючи відкритість та довіру як безумовні пріоритети. Віримо, що пристрасні та небайдужі діалоги всередині професійної спільноти та широкого кола громадськості можливі без фатальних фіналів у вигляді сварок та затаєних образ. Врешті, всі ми прагнемо єдиного – потужних мистецьких ініціатив, що викликають гордість та захват, перш за все, у нас самих.
Анна Гадецька, Наталія Хмілевська (Даньшина), авторки проєкту “"Musica Sacra Ukraina" Open Opera Ukraine”
Юлія Гнат, Ольга Балашова, ГО “Музей сучасного мистецтва”
Новини про Шевченківську премію:
– цьогоріч головою Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка президент Володимир Зеленський призначив ексміністра культури Євгена Нищука;
- крім нього, до складу комітету увійшли:
- Дмитро Чистяк — письменник, літературознавець, заступник голови комітету;
-
Сергій Васильєв — театральний критик;
-
Ганна Веселовська — театрознавиця;
-
Ігор Гайдай — фотохудожник;
-
Олексій Жиров (Олекса Манн) — художник;
-
Вадим Карп'як — журналіст, телеведучий;
-
Олена Кашуба-Вольвач — мистецтвознавиця;
-
Валентина Корнієнко — майстриня народного мистецтва, мистецтвознавиця;
-
Василь Кузан — письменник, літературознавець;
-
Андрій Любка — письменник;
-
Олег Михайлюта (Фагот) — музикант;
-
Олеся Мудрак-Ковалів — письменниця;
-
Іванна Сахно — акторка;
-
Віктор Сидоренко — художник;
-
Володимир Сіренко — диригент, лауреат Шевченківської премії;
-
Богдана Фроляк — композиторка, лауреатка Шевченківської премії;
-
Андрій Халпахчі — кінознавець;
-
Анджеліка Швачка — оперна співачка, лауреатка Шевченківської премії.
- президент також затвердив нову номінацію "видатні твори літератури і мистецтва, публіцистики і журналістики, присвячені героїчній боротьбі українського народу під час збройної агресії Російської Федерації проти України;" нагороди в цій номінації вперше вручатимуть у 2024 році.