Експертна комісія Українського інституту національної пам'яті пояснила, чому недоцільно використовувати ім'я Петра Чайковського в назві Національної музичної академії.
Про це йдеться у перших фахових висновках УІНП щодо об’єктів, які містять російську імперську символіку.
З'явилися експертні висновки щодо назв окремих об’єктів, Як-от Національної музичної академії України імені Петра Чайковського, а також міст Олександрія, Павлоград, Червоноград, Южноукраїнськ і населених пунктів, у назві яких використано радянську ідеологему «1 Травня/1 Мая».
У висновках щодо музакадемії йдеться про те, що попередниця НМА – Київська консерваторія – як вищий навчальний заклад з’явилася лише в 1913 р., через 20 років після смерті Чайковського. Тому будь-які припущення щодо безпосередньої ролі П.І. Чайковського в заснуванні закладу безпідставні.
До 1913 р. у Києві діяло музичне училище на базі Київського відділення Імператорського російського музичного товариства. Показово, що в 1880 р. Петро Чайковський відмовився від запрошення очолити «музичні справи київського відділення».
У 1890 р. композитор відвідав концерт студентів Київського музучилища й отримав на згадку срібний вінок від керівництва Київського РМТ. Цей приїзд висвітлили в місцевій газеті, проте підвищенню статусу музичного училища візит не посприяв.
Під час відзначення 100-річного ювілею Чайковського 9 травня 1940 р. згідно з рішенням Президії Верховної Ради УРСР, Ордена Леніна Київській державній консерваторії було присвоєно ім’я П.І. Чайковського.
"Кількома днями раніше, 7 травня, ім’я П.І. Чайковського було присвоєно й Московській консерваторії. Проте, якщо у випадку Московської консерваторії рішення мало історичне підґрунтя – П.І. Чайковський викладав у перші роки її діяльності, то у випадку Київської консерваторії, з огляду на викладене вище, такого історичного підґрунтя не було. Очевидно, що справжній мотив керівництва УРСР мав політичне підґрунтя: меморіалізація російського композитора в назві провідного музичного навчального закладу мала засвідчити як відданість Москві, так і визнання першості російської культури серед культур союзних республік", - наголосили в Інституті національної пам'яті.
Ім’ям росіянина назвали провідні заклади культури та музичні події у Росії. Тож нині Чайковський є, відповідно до висновків УІНП, "чи не найвідомішим у світі російським композитором, а отже – символом російської культури та культурним маркером «русского міра»".
Інститут назвав спроби Росії «українізувати» російського композитора Чайковського та його творчість такими, що "навіюють сприйняття української культури як вторинної і залежної від російської".
Також УІНП назвав політичним мотивом присвоєння імені Чайковського українському закладові і водночас втіленням русифікації
"Назва Національна музична академія України імені П. І. Чайковського, відповідно до частини першої статті 2 Закону, містить символіку російської імперської політики, а подальше функціонування цієї назви з використанням імені П.І. Чайковського є пропагандою російської імперської політики", - йдеться у висновку.
Нагадаємо, торік на засіданні Вченої ради Національної музичної академії України пройшло голосування щодо збереження в назві закладу імені російського композитора Чайковського. Але викладачі та студенти консерваторії виступили проти такого рішення керівництва.
Згодом на цю ситуацію відреагував Мінкульт, зазначивши, що рішення щодо імені Чайковського в НМАУ має ухвалювати весь колектив закладу. Крім того, експертна рада Міністерства рекомендувала відмовитися закладу від імені Чайковського у назві.
Опісля декілька викладачів на знак протесту звільнилися з музакадемії.