Пріоритетні напрямки діяльності УКФ
Напрямки, які УКФ визначає як пріоритетні, важливі не лише з погляду самопозиціонування інституції — вони мають прямий вплив на схвалення чи відхилення грантової заявки. Серед критеріїв, за якими експерти оцінюють заявників, є пункт про відповідність проєкту пріоритетам Фонду. Крім того, починаючи з наступного року, заявки перевірятимуть на відповідність пріоритетам (разом із кошторисом) вже на першому етапі оцінювання, під час технічного відбору. Раніше це робили експерти на другій стадії, під час експертного оцінювання. Хто відповідатиме за це зараз — поки що незрозуміло. Адже оцінка кошторисів і пріоритетів у всіх заявках потребує значно більше ресурсів, ніж просто перевірка наявності всіх необхідних документів — а саме цим раніше займались співробітники УКФ на стадії технічного відбору. І якщо оцінювати проєкти на відповідність пріоритетам будуть не експерти, а працівники УКФ, це дасть великі можливості для ручного управління процесом відбору.
Але розглянемо зміни у пріоритетах УКФ. У попередньому їхньому формулюванні на першому місці було створення нових партнерств та умов для творчої діяльності — тобто підтримка нового. Натомість перше місце серед оновлених пріоритетів займає збереження та захист культурної спадщини. У попередніх пріоритетах також був пункт про культурну спадщину, але якщо там вказувалося на промоцію орієнтованого на майбутнє її розуміння, то в новій версії йдеться про національну пам’ять, тобто орієнтацію на минуле. У цьому ж дусі в оновлених пріоритетах зникла згадка про підтримку розвитку дитячої та молодіжної творчості.
Крім того, УКФ більше не зараховує до пріоритетів інтеграцію різних спільнот навколо історії та культурного надбання, а також розвиток культурно-пізнавального туризму: ці напрямки не згадуються в новому варіанті. Натомість у пріоритетах з’явилася протидія інформаційній агресії Росії та створення позитивного іміджу захисників і захисниць України. Остаточні висновки робити зарано, але додавання цього пріоритету окремим пунктом дуже нагадує нещодавнє введення квоти на фільми патріотичного спрямування, проти якої обґрунтовано виступали активісти української кіноіндустрії.
Грантова програма на 2022 рік
На які ж програми можуть розраховувати дієвці культури, які хотіли б позмагатися за державне фінансування наступного року? УКФ оголосив відкриття дев’яти програм, дві з яких ("Культурні столиці України" та "Культура плюс") перенесені з минулого року. Через ковідні обмеження гранти на ці програми не вдалося реалізувати у 2021-му. Але переможці минулорічного конкурсу зможуть втілити свої проєкти наступного року. Відповідно, нових заявок на ці дві програми УКФ не приймає.
Отже, доступними для аплікантів будуть сім програм: порівняно з минулим роком загальна кількість програм скоротилася на дві. Зникла окрема програма “Аналітика культури”, в межах якої цього року відбувся ряд різноманітних і важливих для галузі досліджень (наприклад, дослідження освіти менеджерів культури, формування репутації на книжковому ринку, втрат унікальної дерев’яної архітектури Закарпаття та багато інших). Дослідницький напрямок у сезоні-2022 зашили у спільну програму з “Освітою”, “Резиденціями” та “Стипендіями” (ДОРС) — прибравши звідти, відповідно до зміни пріоритетів, минулорічні “Дебюти”. На пресконференції директор УКФ Владислав Берковський зазначив, що аналітика нікуди не зникла, просто тепер по-іншому називається. Але ми розуміємо, що між окремою програмою, на яку виділено свій бюджет (минулого року він склав 20 млн грн), та частиною у програмі з чотирма складовими є велика різниця.
Зникли також програми “Культура для змін” і “Діти культури” — як пояснив Берковський, ці три програми (разом з “Аналітикою”) мали найменшу кількість заявників. З програми “Культура. Туризм. Регіони” зник напрямок туризму, зате додалися нові ЛОТи (підрозділи програми), що фокусуються на конкретних містах (Одеса, Дніпро, Чернівці) та розраховані на паритетне співфінансування з місцевими бюджетами. У цій програмі з’явився також ЛОТ “Культура Криму”, який був раніше у програмі “Знакові події”.
Самі ж “Знакові події” перейменували на програму “Гранд-подія”, у якій буде лише два ЛОТи: “Масштабні культурні проєкти” та “Знакові події” — різниця між ними поки що неочевидна. Програму “Інклюзивне мистецтво” перейменували на “Культура без бар’єрів” без суттєвих змін ЛОТів. З програми “Інноваційний культурний продукт” прибрали напрямки культурної спадщини, медіа, урбаністики, а виставкові проєкти об’єднали в один ЛОТ з дизайном. Натомість додали до програми новий ЛОТ “Креативні індустрії” — побачимо, які саме проєкти отримають підтримку через нього, бо зараз це також незрозуміло.
Програму “Аудіовізуальне мистецтво” доповнили двома новими ЛОТами, спрямованими на підтримку сценаріїв для ігрового та неігрового кіно. За прогнозами УКФ, ця програма, а також нова програма “Культурна спадщина” будуть наступного року найбільш запитуваними та найвище профінансованими. Остання складається з трьох ЛОТів, один з яких адресно спрямований на збереження культурної спадщини. На запитання, навіщо виділяти великі кошти окремо на підтримку спадщини, якщо цей напрямок вже цілеспрямовано фінансується з бюджету (наприклад, за президентською програмою “Велика реставрація”), пан Берковський відповів, що “культурної спадщини забагато не буває”. Він також зауважив, що не слід сприймати поняття спадщини вузько, адже будь-яка робота, створена митцем, — це вже культурна спадщина. Чим зовсім не прояснив ситуацію з ЛОТом. Інші ЛОТи програми “Культурна спадщина” — це “Диджиталізація” та “Столиця України” (у 2023 р. — музейна столиця, 2024 — театральна, 2025 — музична).
Більшість програм стартують уже в листопаді, деякі — в грудні та січні. Загальна сума, яку УКФ запитує в бюджеті на 2022 рік, складає 707 млн грн. З них 588 млн піде на фінансування програм, а решта 119 млн — на операційну діяльність Фонду та оплату роботи експертів.
А що з експертами?
Питання експертної оцінки було дражливим протягом усього періоду існування УКФ. Заявники, чиї проєкти не отримали підтримки, скаржилися на некомпетентність експертних висновків. Усередині самої спільноти експертів велись дискусії щодо методики оцінювання: ініціативна група напрацювала рекомендації, частину з яких Фонд узяв до уваги. УКФ проводив семінари для експертів та у 2020 році уклав угоду з УКУ: університетські викладачі з кафедр культурології та політичних наук мали створити освітній курс для сертифікації експертів. Планувалось, що сертифікація відбудеться у 2021 — утім нове керівництво УКФ заморозило цю ініціативу й обрало інший шлях реформування експертизи.
У новому грантовому сезоні УКФ не братиме до уваги найвищу та найнижчу з оцінок експертів. Проєкт оцінюватимуть 5 експертів, але в його бали зарахують лише три середні оцінки. Цим способом УКФ пропонує нівелювати суб’єктивність оцінювання, коли, скажімо, чотири експерти надали проєкту високі оцінки, а п’ятий — низьку і це суттєво впливає на середній бал, який формує рейтинг заявки. Поки що все логічно (хоча й не зрозуміло, чому думка експерта, який опинився у меншості, є автоматично менш цінною за думку його колег). Але далі в оновлених правилах йдеться про те, що серед проєктів, які набрали рівну кількість балів, вищим у рейтингу буде той, який має більший бал з урахуванням усіх п’яти оцінок. Тобто в деяких випадках найвища та найнижча оцінка все-таки враховуватимуться.
Крім того, під час пресконференції Берковський повідомив, що отримав багато скарг на якість експертної оцінки, і тому в майбутньому УКФ застосовуватиме більш суворі вимоги до експертів. Заплановано провести їхню атестацію: зі вже наявного експертного пулу УКФ відбере тих, до чиєї роботи у Фонду нема зауважень (серед критеріїв директор назвав педантичність, вчасність, обґрунтованість висновків, уміння сформулювати свою думку). Крім того, до участі в експертних радах УКФ планує залучити більше науковців і представників діаспори. Така стратегія викликає багато запитань: зокрема, яким чином представники наукової спільноти покращать якість оцінювання, якщо експертам постійно інкримінують нерозуміння практичної сторони реалізації проєктів? Те саме стосується і діаспорян, які навряд чи глибоко занурені в актуальний культурний контекст України. Директор УКФ пообіцяв провести окрему пресконференцію з питань експертів — але наразі здається, що УКФ запроваджує принцип, який дозволить “ручне” обрання експертів.
Наглядова рада
Ще один камінь спотикання в системі УКФ — це його наглядова рада. Протягом цьогорічних складних і скандальних трансформацій орган контролю УКФ втратив голову та частину складу. З дев’яти членів, передбачених законом, НР налічує сім — цього достатньо для прийняття рішень, утім неповний склад ставить під загрозу нормальне регулярне функціонування органу. У складі не вистачає одного представника від Офісу президента та голови — його обов’язки тимчасово виконує Юрій Артеменко.
Один з членів НР, Владислав Корнієнко, зазначив на пресконференції, що наглядова рада жодним чином не може посприяти швидкому призначенню восьмого члена, після чого можна буде обирати голову. А також поскаржився, що наглядовій раді доводиться збиратись по 3-4 рази на місяць і це доводиться робити безоплатно, на громадських засадах.
Дискусія щодо принципів роботи НР УКФ точиться вже деякий час: Мінкульт мав на меті ініціювати зміни до регламенту НР і зробити її роботу оплачуваною. Це викликало заперечення активістів спільноти експертів і заявників, які запропонували натомість переглянути компетенції НР. Зараз однією з її ключових компетенцій є затвердження проєктів, бюджет яких перевищує 150 мінімальних зарплат. На момент заснування УКФ цей запобіжник був необхідним, щоб стабілізувати роботу новоствореної інституції. Але нині УКФ цілком може відмовитися від цього запобіжника, який перетворився на загрозу “ручного” управління. У Фонду вже достатньо власних компетенцій, до того ж зростання кількості заявок унеможливлює їхній ґрунтовний розгляд членами НР.
Відповідно до цих змін, експерти та заявники бачать нову функцію НР у площині адвокації та лобіювання інтересів УКФ, за прикладом наглядової ради Українського інституту. Така рада має формуватися на волонтерських засадах і не потребуватиме окремого фінансування. Чи візьме МКІП до уваги цю візію — покаже час.
Інституційна підтримка
Крім бюджету на фінансування заявлених грантових програм, УКФ запитує в депутатів додаткові 200 млн грн на інституційну підтримку державних і комунальних закладів культури (у формулюванні УКФ — заклади, на балансі яких є приміщення та цілісні майнові комплекси). Фонд пояснює цей запит боргами за комунальні послуги, які ці заклади накопичили впродовж ковідного 2021 року.
Утім не зрозуміло, чому УКФ виокремлює такі заклади із загального поля та залишає без підтримки незалежні культурні інституції. При цьому якраз вони потребують допомоги найбільше — адже саме державні та комунальні заклади отримують фінансування з бюджету і без УКФ. Це фінансування варіюється від 55% покриття потреб для цирків до 97% для театрів. Загалом у проєкті бюджету на 2022 рік на фінансування таких закладів виділено майже 1.7 млрд грн.
За оцінкою новоствореної Коаліції дієвців культури, такий запит УКФ не лише суперечить основним принципам Фонду, визначеним законом (надавати рівні можливості фізичним і юридичним особам незалежно від форми власності), але й має ознаки конфлікту інтересів. Адже у складі наглядової ради Фонду є керівники тих закладів, на які УКФ запитує додаткове фінансування (це Ігор Тулузов, заступник директора Харківської опери, та Владислав Корнієнко, директор Національного цирку України). У заяві, яку підписали близько 100 дієвців культури та незалежних культурних інституцій, Коаліція закликає депутатів спрямувати додаткове фінансування для всіх культурних організацій, не надаючи преференцій окремим формам власності.
***
За попередні грантові сезони УКФ профінансував близько 2.5 тис. заявок майже на 2 млрд грн. Це значне фінансове вливання відбувалося не бездоганно, але в цілому за прозорими принципами чесної конкуренції. Воно надало можливість незалежному сектору культури змагатися за бюджетне фінансування в однакових умовах із державними закладами. Проте останні дії переформатованого УКФ поставили ці здобутки під загрозу, а оголошенні ним нововведення не додають оптимізму.
Проте ці дії також мали наслідком безпрецедентне згуртування спільноти, яка продовжує боротися за належне функціонування УКФ та інших інститутів культури. І значущість цієї нової солідарності важко переоцінити.