Юлія Федів
директорка ГО "Громадське телебачення", перша виконавча директорка УКФ (2017-2021)
Гарним прикладом подій, які відбувались у 2021 році в сфері гуманітарної політики України та були пов’язані з конкурсами на посаду очільників державних інституцій і формуванням їхніх наглядових рад, є ситуація, що склалася довкола УКФ і його програми інституційної підтримки. Дестабілізація ситуації у Фонді почалася ще в другій половині 2020 року і продовжилась у 2021-му. Нагадаю, у липні 2020-го Кабмін постановою №592 виділив 580 млн грн з ковідного фонду на підтримку культури. Відповідальним за реалізацію цієї програми Кабмін призначив Міністерство культури, а УКФ, підпорядкований міністерству, реалізував цю програму і надав підтримку 858 проєктам.
У лютому 2021 року оновили склад Наглядової ради УКФ, і перше, що зробила нова НР — звернулась колективним листом до ДАСУ з проханням провести ревізію діяльності УКФ за останні 3 роки. Після проведення конкурсу на посаду директора УКФ ДАСУ організовує позапланову перевірку. Хоча за часів мого перебування на посаді директорки Фонд декілька разів звертався до ДАСУ та Рахункової палати України з проханням включити Фонд у планову перевірку на 2021 рік. Ці звернення ігнорувались, і лише звернення від Наглядової ради взяли до уваги. За результатами позапланової перевірки ДАСУ видала акт, а в прокуратурі відкрили кримінальне провадження за реалізацією програми інституційної підтримки.
Я вважаю, що УКФ має в судовому порядку оскаржувати порушення, виписані ДАСУ не лише юридичній установі УКФ, а й особисто мені. Але оскільки Фонд не збирається це робити, я робитиму це сама, з максимальним висвітленням ситуації в українських та міжнародних медіа.
Я дякую за підтримку культурній спільноті. На жаль, кейс з УКФ — це не єдиний такий, якщо дивитись на гуманітарну політику України останнього року.
Ірина Подоляк
політична діячка, колишня заступниця міністра культури, народна депутатка України 8-го скликання
Те, що відбувається з УКФ — це атака на культурні інституції, створені після Революції Гідності та простимульовані законодавчими ініціативами після 2014 року. Проблеми з конкурсними процедурами є не лише в центрі, але й у регіонах. Представники фейкових громадських організацій (які юридично є ГО, але фактично не провадять активної діяльності в культурній сфері) хакнули громадянське суспільство. Вони представляють нас з вами в наглядових радах, у конкурсних процедурах, хоча де-факто не дотичні до громадської діяльності. І це всім нам відомо.
Від нас залежить, чи змиримося ми з цим. Ми занадто покладалися на принципи доброчесності, задекларовані органами влади після 2014 року. Ситуацію з обранням НР УКФ ми, громадянське суспільство, випустили зі своєї уваги і дозволили нас представляти людям, які фактично не мають на це права. Наприклад, пан Сусленський делегований у НР від громадської організації, яка фактично діяльністю у гуманітарній сфері не займається. Чи пан Тулузов, який є заступником директора Харківської опери, але формально подавався в НР від фейкової ГО і отримав підтримку від таких самих фейкових організацій.
Це дуже тривожні ознаки. Ми повинні впливати на цю ситуацію. На Конгресі Культури у Львові ми створили Коаліцію дієвців культури, які готові відслідковувати атаки на громадське суспільство. Такі атаки демотивують кваліфікованих, освічених, спроможних людей брати участь у державних процесах. Влада декларує, що вона хоче бути нашим партнером, але в ситуації з Юлією Федів ми бачимо, що Мінкульт не просто дистанціюється від кризи, ним же спричиненої, але й перекладає відповідальність за власну неспроможність на ту саму особу, яка розбудувала цю інституцію [УКФ].
Сьогодні ми занесли в Державне бюро розслідувань заяву щодо порушень, які, на нашу думку, були допущені під час усього цього ланцюга дослідження фінансової діяльності УКФ.
Богдан Логвиненко
письменник, журналіст, громадський діяч, засновник Ukrainer
УКФ – це інституція, яка почала зміни в культурному секторі. Я тут представляю заявників грантів УКФ, які проходили і не проходили конкурсні відбори. Я хочу засвідчити, що заявники, які побачили новий формат взаємодії держави з культурними інституціями, не будуть стояти осторонь.
Ситуація з Юлією Федів підтверджує правильність напрямку змін, оскільки ми бачимо, як динозаври культурної сфери повстають і намагаються відкотити реформи назад. Але зміни, які відбулися, — незворотні. А тому, що відбувається — цим спробам щось відмотати назад — ми активно протистоїмо.
Олександра Матвійчук
правозахисниця, голова правління організації «Центр громадянських свобод»
Юлію Федів атакують через її успіх у розбудові незалежних інституцій. Саме так треба сприймати цю справу. Україна перебуває в транзитній зоні розбудови демократії, і лише незалежні інституції дають нам шанс вийти з зони транзиту. Вони мають координаційний ефект, який дозволяє системі працювати ефективно — і від цього виграє все суспільство.
Але в нас мало людей, які і вміють, і бажають розбудовувати державні інституції. Їх треба захищати, бо ці люди не вигідні [владній системі], на їхньому фоні всі інші виглядають блідо. Їхні зусилля, спрямовані на подолання непотизму і встановлення чесних правил гри, не вітаються нинішньою системою — і тому вона атакує.
Я з 2011 року займаюся моніторингом політичних переслідувань в Україні; ми багато працюємо з різними сфабрикованими справами. Маю сказати, що обвинувачення [Федів] виглядають сумнівно. Правозахисні організації візьмуть під контроль цю справу. Ми доєднуємося до колег з культурного сектору і будемо разом добиватися справедливості.
Владислав Грєзєв
засновник і СЕО платформи з працевлаштування та рекрутингової агенції Lobby X, ліцензіат і куратор TEDxKyiv
Я представляю партнерів УКФ — наша рекрутингова агенція допомагала Фонду розбудовувати інституцію. Є суха статистика: одразу після того, як Федів пішла з фонду, ми спостерігаємо кризу уваги до пропозицій по роботі з УКФ. У десятки разів менше людей подаються на вакансії. Це втрата довіри, і це не поодинокий кейс.
Ми також співпрацювали з командою реформаторів Державної митної служби, яка напрацювала зміни, спрямовані на боротьбу з корупцією. Проте заступника голови ДМС Єнтіса абсурдно-показово звільнили, у такий самий спосіб [як Федів], із кримінальними справами, а напрацювання лягли в стіл.
Це ненормальний стан речей, коли держава відплачує реформаторам кримінальними справами. Коли президент Зеленський говорить, що в країні є криза з кадрами – треба розуміти, що це не так. Спроможних компетентних людей у країні багато, але бренд держави як роботодавця страждає саме через такі вчинки. Враховуючи, що в поточній політичній конфігурації більшість важливих рішень приймається в Офісі президента, саме він міг би виправити ситуацію.
Авжеж, громадськість має сказати своє слово. Не так давно абсурдні звинувачення лунали у справі Шеремета, у справі Стерненка — і ми бачили, скільки людей виходить на вулиці. Звертаюсь до влади: не доводьте до таких ситуацій.
Євген Глібовицький
експерт з довготермінових стратегій, член Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України
Я спостерігаю тривожний розвиток подій не лише довкола Юлії Федів — ми бачимо подібні ситуації в інших інституціях. У ці дні відбуваються вибори на вакантне місце члена Наглядової ради Суспільного мовлення від правозахисних організацій. Ми бачимо рекордну кількість організацій, які подалися, і до цих організацій було дуже багато питань. Фейкові організації наступають і намагаються змінити сам перебіг процедури обрання до таких інституцій.
Такі інституції, як Суспільне мовлення, УКФ, Інститут книги, Мистецький Арсенал, Центр Довженка та багато інших, мають стратегічне значення для кожного українця. Вони забезпечують якість життя. У той самий час ми бачимо щонайменше непрофесійну роботу ДАСУ, правоохоронних органів, які споживають гроші платників податків. Чому ті, хто робить свою роботу добре, опиняються під тиском? А в той самий час ДАСУ, яка дала сміховинний висновок по Суспільному мовленню і потім програла за ним суд, не несе відповідальності?
Ми маємо підпорядкувати собі державу, щоб вона стала інструментом, який обслуговує інтереси суспільства. Якщо для цього потрібні будуть протести — вони будуть, ми вже неодноразово бачили це в новітній українській історії.
Юрій Макаров
журналіст, письменник, голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка
Створення УКФ — це фантастичний успіх Української держави. Фахівці, з якими я спілкувався, кажуть, що [звинувачення проти Федів] — це сміховинні формулювання, знущання зі здорового глузду і правил, які були запроваджені для запобігання корупції. Це дискредитація боротьби з корупцією.
Робота з Шевченківською премією змушує мене бачити культурні процеси в певній оптиці. Є досягнення окремих неординарних людей, і держава їм віддячує за те, що вони просувають Україну. Тут – протилежна історія, класичний приклад не іспанського, а українського сорому.
Я прошу сприймати цю пресконференцію як декларацію про наміри. Кейс Федів – це точка кристалізації незадоволення. Кожен з нас має певний вплив, репутацію, за нами немає скелетів у шафі, за які нас можна зупинити. Ми лагідно попереджаємо – начувайтесь.
Юлія Федів
Наостанок хочу нагадати. Держава – це не органи державної влади. Державні інституції не належать органам державної влади, вони належать нам. Закликаю надалі здійснювати громадський контроль, реагувати на порушення. Це важко, але іншого вибору немає. Давайте об'єднуватися на захист державних інституцій, які належать нам з вами.