Так, на Євробачення цього року не пускатимуть з прапорами Нагірного Карабаху, Придністров’я, іспанської країни Басків, кримськотатарського народу, ДНР, ЛНР, ІДІЛ та ін. Реальний критерій такого відбору загалом зрозумілий – невизнаний, суперечливий або терористичний статус вказаних суб’єктів.
Однак яким боком в цьому списку опинилися кримські татари? Хіба відсутність у них власної державності є підставою для віднесення в одну групу з терористами ІДІЛ? До того ж, якщо всі інші суб’єкти є сепаратистськими утвореннями, маріонетковими сателітами інших держав або терористичними організаціями, то кримськотатарський народ – жертвою сепаратизму, агресії та державного тероризму Росії. Виходить, права кримських татар нищить не тільки Москва, але й нівелює Європа, цінності якої виявляють все більшу формальність, а відтак, і практичну недієвість. Найцікавіше в усьому цьому те, що європейці таки зробили один виняток для недержавної спільноти. Зокрема, на пісенному конкурсі можна буде використовувати прапор геїв. Що ж, політика толерантності в дії. От тільки надто однобокої.