Сквер, якого не віддали
Історія захисту скверу імені Дениса Тарасова триває з грудня 2017 року. Саме тоді орендар отримав дозвіл від Запорізької міської ради на вирубку понад 500 дерев і встановив паркан навколо майбутнього будівництва.
Містяни вийшли на захист скверу, який тоді ще мав назву Яланського. Лідером спротиву став адвокат й екоактивіст Денис Тарасов.
Активісти знесли паркан і стали на варту зеленої зони. Почалися протести, суди. Справи скасовували. Поновлювали. Повертали на новий розгляд. Та земля залишається в оренді.
З початку повномасштабної, коли місто опинилося під ракетними ударами, захист скверу не припинився. Денис Тарасов пішов захищати Україну і у 2023 році загинув на Донеччині. Згодом сквер назвали на його честь.
Справу Тарасова продовжила Ольга Сладкова. З 2023 року вона судиться з міською радою, аби скасувати рішення про передачу землі в оренду фірмі «Ленд Дівелопмент».
З грудня 2025 року влада Запоріжжя вела переговори з громадськими активістами, щоб урегулювати багаторічний конфлікт. За словами учасників процесу, обговорювали компромісний варіант: частину території повернути громаді, частину залишити орендарю — ТОВ «Ленд Дівелопмент», пов’язаному з Володимиром Кальцевим. Влада ставила активістам умову — припинити судовий спір.
Хто і як за пів години розділив сквер навпіл і перекреслив боротьбу активістів
Наприкінці лютого депутати міської ради проголосували за те, щоб розділити спірні ділянки. Спершу питання розглянули члени земельної комісії. Депутатам роздали проєкт плану поділу двох земельних ділянок на чотири. Жодних уточнень чи обговорення не було.
Голова комісії Василь Полюсов (обраний від ОПЗЖ) коротко зазначив: «Це питання вже старе. Ви всі його вивчали. Які будуть пропозиції, які зауваження?».
Депутат Олег Коломієць (Партія Володимира Буряка, яку так назвали на честь колишнього мера) його підтримав: «Є проєкт, давайте виносити на сесію. Хай сесія вирішує».
За винесення на голосування проголосували вже згадані депутати й Ігор Бурчак (Партія Володимира Буряка), Олег Домбровський (обраний від ОПЗЖ), Владислав Погорєлов (Слуга народу), Руслан Пидорич (Нова політика) й Олександр Скирта (обраний від Партії Шарія).
Тож у Запоріжжі всі земельні питання проходять комісію, де головує представник забороненої партії ОПЗЖ і до якої входить значна кількість депутатів, яких обрали від різних заборонених партій, і представники партії колишнього мера Володимира Буряка.
Через 30 хвилин після засідання профільної комісії Запорізька міська рада без обговорень проголосувала за розподіл цієї землі, не давши час громадськості для підготовки і виступу. Отже, місцеві політики запустили процедуру надання нових кадастрових номерів.
Згідно з оприлюдненою схемою, приблизно дві третини скверу мають перейти громаді, тоді як інша частина залишається в орендаря. Міська влада позиціонує рішення як компроміс і крок до часткового повернення зеленої території громаді без багаторічних судових процесів і можливих фінансових наслідків, пов’язаних з розірванням договору оренди.
За це питання проголосували майже всі депутати міськради. Жодного голосу проти не було. Також жоден депутат міськради не утримався. Підтримали це питання колеги Кальцева, обрані від нині забороненої ОПЗЖ, представники також забороненої Партії Шарія, «Слуги народу», «Європейської солідарності» і партії ексмера Буряка, який склав повноваження до повномасштабного вторгнення. Саме за головування Буряка фірма оголосила про намір звести чотириповерховий ТРЦ, після чого почався спротив запорожців, регулярні мітинги зберегти сквер і скасувати оренду землі. Однак міська влада не стала на бік громадськості, хоч депутатів обирають мешканці, щоб вони представляли їхні інтереси, а не бізнесу.
Обов’язки голови зараз виконує секретар ради Регіна Харченко («Слуга народу»), яка теж голосувала за, як і 38 депутатів.
Депутати це питання навіть не обговорювали і не ставили питань. Саме так у прифронтовому Запоріжжі вирішили долю скверу, названого на честь загиблого військового.
Публічно висловилася проти тільки депутатка Катерина Звєрєва, яка не входить до жодної фракції. Вона наголошує, що депутати не знали, за що голосували:
«У протоколі позачергової сесії та стенограмі зазначена назва проєкту рішення в тій редакції, яку розглядали на погоджувальній раді 19 лютого. Водночас у порядку денному 20 лютого та під час голосування використовували іншу версію документа — з приміткою "варіант 2"».
Звєрєва зауважує, що протоколу погоджувальної ради не оприлюднили, а матеріали, які роздавали головам фракцій і депутатських груп, не містили пункту про ТОВ «Ленд Дівелопмент». Вона переконує, що жодних обговорень цього питання до сесії не проводили. Фактично нова редакція проєкту рішення з’явилася вже на сесії, тому депутати не мали можливості завчасно ознайомитися зі змінами. І таку позицію підтримує депутатська група «Запоріжжя прифронтове».
Депутатка акцентує увагу на тому, що лише члени земельної комісії могли розуміти всі ризики: «От є питання, а де буде паркінг для потенційного торговельного центру? Його площа зазвичай не менша за площу будівлі. Це неминуче зачіпає або трамвайні колії, або територію меморіальної алеї, де висаджені горобини і встановлені таблички як знак пам’яті загиблих героїв».
Депутатка наголошує на недотриманні регламенту міської ради. Оскільки пунктами регламенту визначено, що секретар міської ради відповідає за доведення до депутатів і громадян інформації про питання, які винесуть на розгляд ради.
Також регламент Запорізької міської ради передбачає, що до порядку денного позачергової сесії включають лише ті питання, які стали причиною її скликання. Про включення інших питань ухвалюють окреме процедурне рішення ради, результати якого фіксують у протоколі.
«За статтею 46 регламенту — голосування щодо запропонованого рішення повинно проводитися так, щоб забезпечити дійсне волевиявлення щодо цього рішення кожного депутата, який бере участь у голосуванні, — додає Звєрєва. — Якщо депутат не в курсі, що в проєкті є зміни і секретар це виніс на сесію, то виникають обґрунтовані сумніви, наскільки дійсним було волевиявлення».
Захисниця скверу й позивачка Ольга Сладкова також висловилася щодо скандального поспішного голосування Запорізької міськради:
«Рішення про поділ землі скверу Тарасова і скверу біля цирку були ухвалені з грубими порушеннями процедури. Крім того, ці рішення створюють додаткові ускладнення для нашої судової справи. Дуже занепокоює, навіщо це роблять, до того ж тишком-нишком. Ще 19 лютого на погоджувальній раді цього пункту в проєкті рішення не було, а вже в день позачергової сесії його раптово додають через земельну комісію, без обговорення, після чого депутати одразу голосують. Складається враження, що рішення просували в інтересах товариства «Ленд Дівелопмент», адже йдеться про поділ земельних ділянок, які є предметом судового спору».
Суд відмовився зупиняти поділ скверу
Адвокат захисниці скверу Дмитро Деркач подав заяву до суду, аби заборонити подальші дії Запорізької міської ради й товариства «Ленд Дівелопмент», спрямовані на поділ ділянки. Аби він не ускладнив виконання можливого рішення суду повернути землю громаді.
Однак Вознесенський районний суд Запоріжжя відмовився накладати арешт на земельні ділянки скверу Дениса Тарасова й забороняти будь-які дії із землею до завершення судового розгляду.
У суді пояснили, що відсутність арешту не перешкоджає подальшому розгляду основного позову. У ньому вирішується ключове питання: чи була законною передача майже чотирьох гектарів землі на території скверу компанії «Ленд Дівелопмент» і чи можна повернути ці ділянки громаді.
Позицію адвоката Деркача підтримує і юридична компанія Міллери, яка надає юридичний супровід:
«Але на практиці ситуація виглядає інакше. Поки триває суд, забудовник може працювати із землею: оформлювати документи, готувати проєкти і фактично просувати підготовку до будівництва. Якщо це станеться, повернути територію громаді буде значно складніше».
Чому для Запоріжжя так важливо зберігати зелені зони?
За рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров'я, на мешканця мають припадати щонайменше 9–16 м² зелених насаджень. Запоріжжя до цієї норми не дотягує. Для промислових міст, таких як Запоріжжя, цей показник має бути вищим — зелені зони компенсують забруднення повітря й ефект теплового острова. Ба більше, влада не розширює зелених зон, а скорочує їх. Сквери, які не мають офіційного статусу парків, розглядають як «резервні» земельні ділянки під забудову.
Адвокат і експерт міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Олена Пелих, яка мешкає в Запоріжжі, наголошує, що проблема забудови парків і скверів у Запоріжжі має системний характер:
«Тут варто згадати приватний медцентр у парку Трудової слави, і про туалет у сквері Митців, ресторанно-готельний комплекс у парку "Дубовий гай". Більшість парків і скверів у Запоріжжі в незадовільному стані й потребують оновлення зелених насаджень. Якщо територію скверу імені Тарасова розділять між забудовником і громадою і частину території все-таки забудують, а інша частина скверу так і залишиться в занедбаному стані, то є високий ризик, що через певний час решту скверу все одно "відіжмуть"».
Під час судового процесу з ініціативи активістів провели незалежну екологічну експертизу з використанням супутникових знімків. Науковці визначили, що на місці вирубаних дерев утворився тепловий острів. Температура вища на кілька градусів порівняно з прилеглими територіями.
Втрата зелених зон має накопичувальний ефект. Менше дерев означає гіршу фільтрацію повітря і більше пилу. Бетон і асфальт акумулюють тепло, посилюючи ефект теплового острова та підвищуючи температуру влітку на кілька градусів.
Пелих акцентує, що забруднення повітря шкідливими речовинами від об’єктів важкої промисловості в Запоріжжі дуже значне:
«Обсяг забруднення перевищує гранично допустимі концентрації, забруднення малих річок Суха й Мокра Московка стічними водами промислових підприємств, зосередження на промислових об’єктах відходів, які забруднюють ґрунтові води. Також вирубують зелені насадження без дозвільних документів, створюють незаконні сміттєзвалища, у тому числі звалища медичних відходів».
Експертка зазначає, що екологічні ризики зросли під час війни, бо до звичних проблем Запоріжжя додалися забруднення територій відходами від руйнацій, збитки екосистемам, території та об’єктам Національного заповідника «Хортиця».