«Найбільше зловживають ФОП другої групи»
Соня Кошкіна: Пропоную почати зі скриньки Пандори — з теми ФОПів.
Уряд не раз говорив про необхідність підвищити планку, від якої починається перехід на ПДВ для ФОПів. За однією інформацією, йшлося про мільйон гривень обороту. Зараз, після підписання меморандуму з МВФ, йдеться про чотири мільйони. Але ми пам'ятаємо, що ФОПи першої групи обмежені оборотом 1,4 млн гривень, другої — 7,2 млн, третьої — 10 млн.
Коли з'явилася інформація про підписання меморандуму з МВФ і про ці 4 млн, було зареєстровано електронну петицію, яка набрала 25,5 тисячі підписів. У відповідь на неї Кабмін повідомив, що зараз відповідного законопроєкту ще немає. Хоча його мали голосувати саме в березні, а з січня 2027 року вже впроваджувати.
Маю низку питань з цього приводу, але дробитиму їх. Отже, як буде розвиватися ситуація і як знайти баланс (про що говорить Мінфін) між вимогами МВФ й інтересами українських виробників, бізнесменів, які реально потерпають від викликів війни?
Леся Карнаух: Дійсно, з грудня це одне з найбільш дискусійних питань. Адже йдеться не стільки про те, який ліміт безпосередньо обрати, як якої кількості суб'єктів господарювання, ФОПів це буде стосуватися, коли це і як проголосують.
У нашій державі два основні режими оподаткування, передбачені законодавством. Не беру зараз особливі: Defense.City, Дія.City. Є загальна система оподаткування і спрощена. Спрощена створювалася законодавцем — за участю уряду — більш ніж 20 років тому, щоб забезпечити тим, хто не може бути великим чи середнім платником податків, можливість досягати якогось успішного фінансового результату, використовуючи особливості спрощеної звітності, спрощеного декларування і ставки єдиного податку.
Українські реалії, у тому числі досвід Державної податкової служби, демонструють, що мають місце певні зловживання спрощеною системою оподаткування. Вони виникли з різних причин, вони не виникли тільки зараз.
Соня Кошкіна: У Національній стратегії доходів до 30 року написано, що спрощену систему взагалі треба ліквідувати.
Леся Карнаух: Ліквідувати дослівно там немає, є модернізувати, удосконалити.
Друге питання — як збалансувати і збільшити частку внутрішніх надходжень до державного бюджету. Як відходити від постійного дисбалансу з погляду зовнішніх запозичень. Тут є світова практика, і ми теж вважаємо, що треба розширювати базу оподаткування і при цьому зберігати більш-менш помірковані ставки, пробувати їх знаходити, виходячи із загальноекономічних показників. Які, на жаль, через відсутність легкого доступу до достатньо дешевого оборотного капіталу для підприємця трошки обмежують. Державі потрібен ресурс, і ресурс самостійний в умовах, коли немає потужних передумов для економічного зростання.
І третє питання, яке пов'язане з ФОПами, — що, за нашими підрахунками (і ми ділимося цією інформацією), орієнтовно 30 % суб'єктів господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, застосовують у схемах дроблення.
Соня Кошкіна: То кажіть прямо — ви зараз про ресторанний бізнес.
Леся Карнаух: Не лише. У середині лютого ми зустрічалися з ресторанним бізнесом. 100 % історія з двома чеками дуже активна. Проблематика не обов'язково полягає в тому, що є бажання суб'єкта господарювання порушити. Є питання, складнощі через надміру зарегульований законодавством порядок адміністрування акцизу (на продаж алкоголю. — Ред.) і взагалі порядок здійснення діяльності при реалізації підакцизної групи товарів. Тому вони завжди обирають цю форму, бо отримати ліцензію — там величезні штрафи через акциз у разі порушення.
Ми, як Податкова, якщо бачимо в рамках перевірки ці порушення, однозначно застосовуємо механізм, передбачений Податковим кодексом.
Соня Кошкіна: Добре, якісь порушення з боку ФОПів існують, але значна їх частина — це звичайні люди: перукарі, майстри з ремонту тощо. Що чекати цим людям з 2027 року?
Леся Карнаух: Під дію умови, яку озвучила прем'єр-міністерка Юлія Свириденко, що застосують підхід 4 млн грн на рік, потрапляють 252 тисячі ФОПів.
Соня Кошкіна: А скільки їх у нас взагалі?
Леся Карнаух: За останніми даними — 2,1 млн. Але тут цифра динамічна, вона змінюється періодично, тому що ФОП зареєструвати через Дію дуже легко, заяву подати можуть усі.
Соня Кошкіна: Ок, 252 тисячі підпадають. Скільки з них якої групи?
Леся Карнаух: У ці 252 тисячі входять друга і третя групи. Перша група безпосередньо — це побутові послуги населенню, роздрібна торгівля на ринках, вони не потрапляють.
При здійсненні діяльності ФОПами другої групи ми фіксуємо найбільше порушень. Ліміт доганяють, потім перереєстрували новий ФОП, перейшли — рухаються далі. Це одна з активних і частих схем.
«Відсоток блокування податкових накладних знизився з 0,84 % до 0,14 %»
Соня Кошкіна: Поговорімо про тих, хто підпадає під ліміт 4 млн гривень. Якщо оборот більший — це ПДВ і всі «радощі» адміністрування: потрібна бухгалтерія, інколи навіть не один бухгалтер, звіти та інше. І часто середній бізнес не може собі це дозволити. Як бути з цим? Чи не стимулюватиме це людей знову йти частково в тінь?
Леся Карнаух: Для нас це не нове питання. Десь місяць тому я поставила завдання керівнику кожного підрозділу знайти п'ятьох бухгалтерів, які обслуговують різні форми ФОПів з різних регіонів, незалежно один від одного, описати бізнес-процес адміністрування ПДВ. За власним підходом, за методикою. І потім ми зробили спільну презентацію. Кожен директор департаменту приніс свої результати.
Так от, ми зрозуміли, що є речі, які можемо змінювати, не очікуючи змін до закону. Наприклад, коли робиш розрахунок коригування через Електронний кабінет платника податку, не можеш використати податкову накладну як базу для розрахунку коригування. Це елементарні налаштування, ми попросили нашого CDTO Ігоря Панченка надати цю можливість, це не потребує законодавчих змін.
Володимир Кизима і його департамент (оподаткування фізичних осіб. — Ред.) узяли регіональний розріз: опитали бухгалтерів, які обслуговують фізичних осіб, скільки часу вони витрачають залежно від виду діяльності, бо в кожного своя специфіка. І загальний меседж був цікавий, це дає нам мотив впроваджувати нові підходи до спілкування: бухгалтер, який обслуговує ФОП на єдиному податку, не може без додаткового навчання перейти на обслуговування суб'єкта господарювання, який є платником ПДВ. Для цього йому потрібно підівчитися.
І ми вже почали розробляти, у тому числі на базі офісів податкових консультантів і наших комунікаційних майданчиків, підходи, як навчити, запобігти виникненню додаткових помилок через незнання. Звісно, це робити складно, адже зараз ми не знаємо, яка буде загальна законодавча рамка.
Соня Кошкіна: До податкових накладних. Проблему їхнього блокування Податкова визнавала ще рік тому, за керівництва Руслана Кравченка. Ви звітуєте, що ситуація стала кращою, але наскільки реально? І скільки суперечок можна врегулювати в досудовому порядку, а скільки все ж іде в суд, що фактично надовго паралізує діяльність бізнесу.
Леся Карнаух: Щодо відсотків, то динаміка змінилася. За останній рік, як ми і анонсували, внесли зміни до постанови 1165, де суттєво розширили умови безумовної реєстрації, змінили ліміти. Якщо в лютому 2025 року відсоток блокування податкових накладних був 0,84 %, у травні — десь 0,5 %, то зараз це 0,14 %. У деяких регіонах — у Тернополі, наприклад, — це навіть 0,09 %. Регіон від регіону відрізняється, але відсоток є меншим через запроваджені зміни, через запроваджені консультаційні центри.
Але, ставлячи питання про блокування податкових накладних, ніхто і не згадує першопричини: чому було створено систему моніторингу, контролю за реєстрацією податкових накладних? Тому що всі вже забули, але хто давно працює в цій державі, пам'ятає у 2016 році такі історії, як скрутки ПДВ. І СМКОР була українською відповіддю на скрутки ПДВ, на те, як забезпечити моніторинг і контроль проходження ПДВ, уникнути виведення коштів у готівкову форму. Як запобігти неправомірному відшкодуванню ПДВ. Адже неправомірне відшкодування ПДВ, коли воно не обґрунтоване і не має контролю, — це прямі втрати для державного бюджету. Це несправедливий перерозподіл бюджетного ресурсу.
Бо погодьтеся, є проблема, коли, наприклад, один сумлінний платник не хоче обдурювати державу, намагається максимально виконувати податкові зобов'язання, платить у бюджет, а потім бюджет віддає це тому, хто має сміливість порушувати законодавство. Для цього була потрібна СМКОР.
Ніна Южаніна, народна депутатка: Щодо кількості заблокованих накладних. Не рахуйте, будь ласка, відсоток від загальної кількості податкових накладних. Скажіть, скільком платникам довелося в місяць готувати пакети документів?
У мене є показники за 2025 рік: 17 тисяч платників щомісячно заблоковані, у 24 році їх було 24 тисячі. Це кращий показник, але 17 тисяч платників щомісячно отримують на голову купу проблем.
Тепер щодо заблокованих податкових накладних і ефекту СМКОР. Ви великі молодці, що все-таки працюєте в цьому напрямку, тому що порівняно з 24 роком кількість ризикових платників зменшилась удвічі, кількість заблокованих податкових накладних зменшилась удвічі і загальна сума заблокованого ПДВ зменшилася на 28 %.
Але тепер уявіть, що відбувалося. Заблоковано податкових накладних за рік на 39 млрд грн. Розблоковано на 34 млрд. Тобто ефект від того, скільки складнощів було у платників — 5 млрд, і вони перебувають у судах й інших інстанціях, і це ще не кінцевий результат.
Валентин Таратайко, представник національного виробника госптоварів, постачальник «Епіцентру»: Для нас, як і для багатьох виробників, блокування податкових накладних стало великим головним болем. Нам довелося збільшити штат бухгалтерії, боротися з вітряками, мережі, з якими ми працюємо: «Епіцентр», Comfy, «Ашан», «Новуси», — тільки-но почалася велика кількість заблокованих податкових накладних, фактично поставили нас перед фактом, що з нами не будуть розраховуватися або можливі нарахування штрафних санкцій. Тому нам, як виробникам, ситуація завдала більше головного болю, ніж позитивного ефекту. Ми розуміємо, чому зʼявився СМКОР, але для нас це потужний удар по бізнесу.
Леся Карнаух: Скажіть, будь ласка, у 25 році це було? Зараз триває?
Валентин Таратайко: Так, це триває.
Леся Карнаух: Який відсоток податкових накладних, які подаєте на реєстрацію, заблоковано?
Валентин Таратайко: 5–10 % зараз. На старті це було 80 %.
Леся Карнаух: Тобто певна позитивна динаміка відбулася за цей період.
Коли я говорю про те, що ми продовжуємо практику прийняття таблиць даних і продовжуємо вчити СМКОР бути розумнішим і бачити ті операції, яких він ще не бачить, — це якраз про те, що ми йдемо назустріч платнику, щоб зменшити додаткові витрати на бухгалтера, на підготовку документів. І якщо ви один раз подали до Податкової інформацію, що у вас такий технологічний процес, — щоб він там був збережений.
Наступний крок, над яким працюємо (про що я вже казала), — хочемо навчити СМКОР бачити форвардні контракти.
Друга історія: ми хочемо зробити автоматизовані таблиці даних залежно від видів виробництва, від технологій виробництва, від галузей, від напрямів. Щоб вам не треба було наймати людину, яка зробить вам таку таблицю даних, яка влаштує Податкову. Щоб ви заходили на сервіс податкової в Електронний кабінет платника податків і мали можливість вибрати відповідно до вашої галузі, до вашого виробництва і заповнити таблицю даних там, де є формат передзаповнення.
«Відшкодування ПДВ має відбуватися протягом місяця-двох»
Костянтин Швабій (Growford Institute, Державний податковий університет): У Греції лише 2020 року запровадили електронні інвойси, фактично аналог нашого СМКОР, податковий розрив у ПДВ у них був майже 30 %, а за п'ять років став 9 %. Чому наша податкова не рахує цей податковий розрив? Може, багато питань, якби ці розрахунки були, відпали б?
Леся Карнаух: Я дуже чекаю, коли матимемо власну національну методологію розрахунку цього Tax Gap по кожному виду податку й матимемо стратегічні операційні плани того, як долати цей Tax Gap, зменшувати податковий розрив, як це роблять у багатьох країнах Європейського Союзу.
Соня Кошкіна: У грудні ви складали план перевірок, можливо, його будуть переглядати, але тоді там було дуже багато об'єктів енергетики. Якогось року ви акцент робите на аграрці, якогось на фармі, ще на чомусь. От на 26-й так випало, що це енергетика. Але це було ще в грудні, до масштабних обстрілів, які, принаймні в Києві, усі відчули. Чи переглядатимуть це?
Леся Карнаух: Насправді в нас немає акценту на енергетику.
У плані-графіку десь 3,5 тисячі суб'єктів господарювання з орієнтовно 240 тисяч підприємств, які здійснюють активну економічну діяльність і є платниками ПДВ. І десь тисяча (1016) фізичних осіб-підприємців.
Соня Кошкіна: Перед тим як переходити до наступного блоку питань, хочу спитати, чи є в залі експортери? Як у вас з відшкодуванням ПДВ?
Євген, AFINA Group: Виробник і експортер побутової хімії. Відшкодування є, але із затримкою. Звісно, хотілося б миттєвого відшкодування, але ми пристосовуємося.
Леся Карнаух: А що у вашому розумінні затримка?
Євген, AFINA Group: До трьох-чотирьох місяців, до пів року.
Євгенія Самсоненко, директорка Департаменту оподаткування юридичних осіб: У нас є чітко визначені терміни проведення перевірки. Якщо це камеральна перевірка, вона відбувається в передбачені кодексом терміни, одразу після подання вашої декларації із заявою на відшкодування. Якщо документальна перевірка, вона також триває 20 днів. Як не порахуєш, трьох-чотирьох місяців не виходить.
Камеральна перевірка починається наступного дня після граничного терміну подання декларації і триває не більш ніж 20 календарних днів. Сума ПДВ може бути узгоджена за результатами камеральної перевірки не пізніше ніж 20 календарного дня від початку перевірки. Далі дані про узгодження суми передають на казну. Казна має пʼять робочих днів на відшкодування. 20 плюс 5, тобто за результатами камеральної перевірки відшкодування відбувається, як правило, протягом місяця.
Якщо ми говоримо про документальну перевірку, то строк продовжується на термін документальної перевірки, але не довше ніж 40 календарних днів від граничного терміну подання декларації. Узгодження матеріалів триває орієнтовно 5 днів. Тут казна також має 5 робочих днів на відшкодування суми ПДВ.
Мирослав Лаба, Спілка українських підприємців: Коли впроваджували систему електронного адміністрування ПДВ, Єдиний реєстр податкових накладних і СМКОР, бізнесу казали, що це роблять у тому числі заради автоматичного відшкодування ПДВ. Тобто коли податкова бачить всі податкові накладні, весь ланцюжок, має можливість блокувати лівий фіктивний ПДВ тощо.
У чому тоді сенс податкової перевірки, коли ви і так бачите всі документи, весь баланс по цьому ПДВ у вас уже має сходитись.
Леся Карнаух: Хороше питання. Воно потребує залучення в тому числі і законодавців, тому що процедура відшкодування ПДВ у нас також прописана в Податковому кодексі. Як і процедура реєстрації податкових накладних. Там чітко визначено, які правові передумови для відшкодування ПДВ. І чи може вона бути здійснена за результатами використання інформації тільки зі СМКОР або з Єдиного реєстру податкових накладних. На жаль, Податковий кодекс наразі такої можливості не передбачає.
Процедура відшкодування ПДВ, яка здійснюється відповідно до вимог Податкового кодексу, передбачає спочатку камеральну перевірку, якщо немає передумов передачі на документальну, передається на казну і відшкодовується.
Анка Фельдгузен, бізнес-омбудсман: Я приїхала в Україну місяць тому, і ми вже декілька разів зустрілися з Лесею, з іншими представниками, для мене це був crash-курс у податках.
Я колишній посол Німеччини в Україні і досі не дуже багато знала про всі ці питання, але те, що ми разом з БЕБ і ДПС упровадили перший успішний кейс з податкової медіації, це дуже добре. Тому що такий проєкт існує в інших країнах, навіть прописаний у законі, як у Франції, Бельгії.
Як сказала, я лише місяць в Україні. Але в мене хороша команда з 20 інспекторів, тож можете звертатися зі скаргами.
З шести-восьми мільйонів українців за кордоном декларації про доходи подали 75 тисяч
Соня Кошкіна: До 1 травня триває кампанія декларування. Як вона зараз відбувається? Як ви популяризуєте її всередині країни і зовні? Чи не зменшилася за чотири роки кількість українців за кордоном, які звертаються по роз'яснення?
Можливо, зменшилася кількість тих, хто має подвійне декларування, з чого, відповідно, можна зробити висновок, що люди не планують повертатися, бо чотири роки вже серйозний термін. Такий comparing двох позицій — усередині й назовні країни.
Леся Карнаух: Бази даних Мін'юсту і Податкової наразі мають певні неточності, з цим пов'язана велика кількість звернень громадян до ЦОПів, мовляв, чого мені поставили цю ППРку, я 300 років тому продав цю квартиру, але мене про неї постійно запитують. Тому от, ділюся — це наш біль, з яким ми намагаємося впоратися. Наша команда і команда Мінʼюсту працюємо над тим, щоб вивірити базу, яка є, предметом оподаткування. Це майновий податок.
Щодо доходів. Є така традиція: що всередині, що зовні — усі чекають до останнього і потім лише починають активно декларувати.
Щодо декларування доходів громадян України, які перебувають тимчасово за кордоном, але не є резидентами тієї країни, є резидентами України, вони так само до 1 травня мають можливість подати декларацію через наявні інструменти.
Якщо ж вони нерезиденти, то тут виникає питання, що вони завчасно повинні подбати про те, щоб отримати довідку, що вони не є резидентами України, щоб мати можливість потім уникнути подвійного оподаткування.
Щоб це прояснити, у лютому разом з Офісом омбудсмана України ми провели круглий стіл, до якого були залучені представники 30 країн — у Лубінця є представники його офісу практично в усіх країнах, де наші громадяни отримали статус тимчасового захисту. Ми розробили дорожні карти, розіслали по всіх цих країнах через представника уповноваженого з прав людини, щоб провести роз'яснювальну роботу для наших громадян, як уникнути подвійного оподаткування. Скільки в нас є угод, з якими країнами вони працюють, як отримати довідку про статус резидента/нерезидента, які доходи включають у суму, яка підлягає оподаткуванню доходу, які не включають, адже це було таке проблемне питання. Наприклад, у Німеччині.
Що робити, якщо Німеччина дає тимчасові соціальні виплати, чому я маю з цього платити податок, адже я волонтерю і надсилаю в Україну? Так ось, ми активно роз'яснювали, що всі соціальні виплати, які людина отримує, маючи статус тимчасового захисту, не включають до суми доходу, який підлягає оподаткуванню.
Соня Кошкіна: Це тільки для Німеччини? Чи для інших країн також?
Із 74 країнами Україна має угоди про уникнення подвійного оподаткування.
Соня Кошкіна: Але є одне але. Згадую нашу розмову з очільником ЦВК Олегом Діденком у контексті виборів, але йшлося про те, що за кордоном знаходяться 6-8 млн українців, а на консульському обліку стоять десь 400 тисяч всього. Як бути з цим?
Леся Карнаух: Складне питання. Ми активно долучені до процесу «е-Консул» і «е-Картка», що дозволить громадянам України, які перебувають тимчасово за кордоном, не втрачати зв'язок з Батьківщиною, у тому числі в частині виконання свого основного конституційного обов'язку платити податки. Бо не тільки обов'язок захищати свою країну є в Конституції, а ще й обов'язок платити податки.
На відміну від МЗС, Офісу уповноваженого з прав людини, ми не маємо представництв за кордоном і можемо використовувати тільки наявні в держави інструментарії — це наше МЗС.
Як донести інформацію до наших громадян? Ми вбачаємо це тільки через використання власних вебресурсів, соціальних мереж. Усі знають, що громадяни, незалежно від того, скільки вони живуть за кордоном, усе одно читають українські Telegram-канали і новини черпають звідти. Тому ми намагаємося не зупиняти широкомасштабної інформаційної кампанії, роз'яснюючи всі аспекти декларування, на які виникає попит.
Соня Кошкіна: Скільки українців за кордоном, які виїхали після повномасштабного вторгнення, платять податки в Україні?
Леся Карнаух: Точну цифру ми зможемо назвати після 1 травня, коли буде остаточне декларування. Декларації про отримані доходи за межами України подали 75 тисяч громадян України. Це небагато, але це подані декларації і сплачені податки.
Ольга Василевська-Смаглюк, народна депутатка: Підвищувати податки все одно доведеться: як не у 27 році, то пізніше. На підвищення якого податку, ви вважаєте, погодяться українці, що найлегше буде адмініструвати Податковій?
Леся Карнаух: На жодне підвищення український громадянин не погодиться.
Я прихильниця того, щоб не йшла мова про підвищення. Я завжди про оптимізацію і диверсифікацію. Я прихильниця збалансованої моделі розширення бази оподаткування.
Якщо ми говоримо про концепт ФОП, уже розійшлася така історія, мовляв, давайте вже 20 % ПДВ для ФОП, і все. Я говорю про те, що потрібно передивитися високомаржинальні КВЕД, які передбачені для спрощеної системи першої-третьої груп. Я за те, щоб передивитися ставку єдиного податку (перша група) і прив'язати її не до прожиткового мінімуму, а до мінімальної заробітної плати. Але це лише моє бачення, я не законодавець, не формую політику. Нестиму відповідальність за те, які дані для розрахунку надам, відповідно, тим, хто ухвалює рішення.
Ярослав Железняк, народний депутат: Згоден, що історія з ПДВ для ФОПів не до Податкової. Це або Мінфін, або законотворці. Якщо ви хочете мою думку, я переконаний, що 0,01 % шансів, що ми це проголосуємо незалежно від суми: 4 млн, 1 млн, 10 млн.
У мене питання суто технічне. Уявімо, що якимось дивним чином: указом президента, неважливо — ввели цю норму: обов'язкова реєстрація ПДВ від 4 млн. Я почув від вас цифру 200 тисяч, десь бачив 100 тисяч додаткових суб'єктів, які входять у систему ПДВ. Податкова цю історію теоретично потягне і впровадить до 1 січня 2027 року?
Леся Карнаух: 252 тисячі ФОПів, які підпадають під поріг 4 млн, — це цифра, порахована, виходячи з даних 2024 року. 9 лютого завершилося декларування за 2025 рік спрощенців третьої групи, перша і друга — 2 березня, ми перерахуємо, але цифра несуттєво зміниться.
Важко спрогнозувати, скільки ФОПів отримуватиме такий самий оборот і підлягатиме реєстрації ПДВ у разі запровадження норми з 1 січня. Це цифра плаваюча. Я не думаю, що вона буде відрізнятися на сотні тисяч, але це суттєве навантаження на наявні ресурси Державної податкової служби, щоб забезпечити якісне адміністрування.
Тому при розробленні своїх пропозицій, як це запроваджувати, ми також пропонуватимемо спрощене адміністрування. Це й інші строки декларування, певний перехідний період. І однозначно, про що я вже говорила, це має супроводжувати широкомасштабна роз'яснювальна і навчальна робота, і не тільки для суб'єкта господарювання, для якого це стрес, а й для нас.
Бо є ще друга історія, пов'язана з формуванням податкового кредиту первісного, щоб вони могли закумулювати ліміт і не поповнювати його живими грошима. Щоб дати їм можливість навчитися формувати податкові накладні і робити їх не під кожну господарську операцію, а щоб це було узагальнено. Над цими великими питаннями ми працюємо в Державній податковій службі, щоб максимально забезпечити свою готовність.
Виходячи з досвіду понад 20-річної роботи на державній службі, я не впевнена, що все буде ідеально на 1 січня. Не було, на жаль, усієї готовності в моїй практиці під час будь-яких кардинальних змін. Але ми вже сьогодні працюємо над тим, щоб будь-які незручності були мінімальними. Для ДПС і для мене, як наразі очільниці Податкової, важливо, щоб ми не чекали, коли законодавець ухвалить рішення і це для нас стане громом серед ясного неба. Щоб ми знали і давали необхідну інформацію тим, хто ухвалює рішення, як це зробити так, щоб це було зручно і комфортно.
«Загальне декларування можуть собі дозволити лише економічно стабільні країни. Це дуже дорого»
Ігор Бураковський, Інститут економічних досліджень і політичних консультацій: Чи готові ми до взаємодії в податковій сфері з країнами Європейського Союзу і з цією системою взагалі? Що треба змінювати в нашій податковій системі вже зараз, щоб працювати там?
Леся Карнаух: Ми знову виділяємо декілька аспектів. Перший — те, що стосується безпосередньо необхідних змін до законодавства. За результатами скринінгу, за результатами звіту Європейської комісії, є рекомендації і є низки нормативно-правових актів і законодавчих змін.
І є друга, технічна частина, яка стосується інтеграції з інформаційними системами Європейського Союзу. Їх наразі шість. Ми з DG TAXUD (генеральний директорат з питань оподаткування та Митного союзу Європейської комісії) активно працюємо над цим. Вони дали нам основний опис вимоги до кожної системи. Наразі наша команда з командою DG TAXUD, із залученням естонських спеціалістів оцінює готовність до інтеграції. У нашій державі є приклад, коли митниця NCTS (спільний транзит. — Ред.) приєдналася до європейської системи.
Ми застосовуємо цей підхід і оцінюємо систему за системою. З деякими системами легко, з іншими складніше. І є одне питання, яке наразі для нас надзвичайно складне, адже в Європейському Союзі інформаційні системи також не сталі, наразі дві з них хочуть замінити однією. І ця дискусія триває вже понад рік. У нас немає чітких технічних вимог і чіткого дедлайну, коли Європейський Союз введе цю систему і до яких технічних параметрів нам готуватися. Але ми в діалозі з DG TAXUD, намагаємося не втрачати цей трек.
Михайло Радуцький, народний депутат: Вважаю, що ми нічого в цій країні не змінимо в плані неформальних доходів, корупції, поки декларування не буде загальнодержавним для всіх громадян України.
Леся Карнаух: Щоб увести стовідсоткове декларування, хоча б якийсь час повинні бути незмінні підходи до цього декларування. А коли вони змінюються: то форма, то строки подання (раз на місяць, раз на квартал), — вибачте, тут говорити дуже важко, тому що ми тоді всі заплутаємося.
З того, що я вивчала і дивилася: стовідсоткове декларування, усіма громадянами без застосування механізму податкових агентів, можуть дозволити собі економічно стабільні країни світу, як Сполучені Штати Америки, але це завжди дуже дорого. Ви знаєте, скільки коштують податкові консультанти в Сполучених Штатах Америки. Тому тут питання дискусійне, і як воно вплине на збільшення чи зменшення надходжень, немає жодного релевантного розрахунку для нашої держави.
