«Темпи Києва в підготовці до опалювального сезону не відповідають ані рівню загроз, ані обсягу державного фінансування. Наступна зима не “колись потім”», — суворо резюмував 6 травня Олексій Кулеба після наради з Кличком. За словами віцепрем'єра, уряд з КМДА розглядають конкретні рішення для роботи системи в разі атак на окремі ТЕЦ. Йдеться про резервну генерацію, підключення до теплових, газових, електричних і водних мереж, а також інфраструктуру для швидкого запуску систем.
Урядовці наголошують: протягом квітня-травня уряд спрямовує на заходи для Києва майже 4 млрд грн коштів держбюджету. З них 987 млн грн направили на першочергові заходи захисту об'єктів; готують 967 млн грн на авансування обладнання розподіленої теплової генерації; передбачають 2 млрд грн на захист критичних елементів і запуск додаткових теплових потужностей.
«Київ має надати законтрактовані рішення з чіткими строками, графіком фінансування та персонально відповідальними. Контроль виконання, включно з укладанням контрактів, — до 10 травня», — йдеться в повідомленні Кулеби.
Віталій Кличко вчорашню зустріч з Кулебою коментував практично протилежно: «Центральна влада, публічно заявляючи, що допомагатиме, робити цього не збирається. Міністерство розвитку пообіцяло державне фінансування і запропонувало підрядників для відновлювальних робіт на ТЕЦ-5. Тепер, коли минув час, держава фактично умиває руки. У міністерстві заявили, мовляв, це справа тільки Києва». Мер столиці впевнений, що Київ намагаються загнати в кут, і називає ситуацію загрозливою.
За словами Кличка, Києву зараз потрібно терміново віднайти 3 млрд грн. А загалом на закупівлю обладнання і створення резервної системи теплопостачання для ТЕЦ-5 потрібно близько 9 млрд грн.
Що зараз робить Київ
На жаль, через конфронтацію сторін, а також з міркувань безпеки критичних об'єктів інформація про всі кроки плану стійкості уривчаста, а ми можемо судити про дії лише за фрагментами, підсвіченими у відкритих даних.
Зокрема, на дашборді Агентства відновлення Києва досі немає в переліку регіонів, для яких купують матеріали, щоб захистити об'єкти критичної інфраструктури. А зазвичай кошти на захист дійсно дає уряд в особі Агентства або фінансує спільно з місцевим бюджетом.
Важливим напрямком плану стійкості Києва є створення схеми резервного теплопостачання. Це означає, що відновлять незадіяні джерела опалення і створять нові. До перших належать старі районні котельні або котельні в колишніх промзонах, до нових — блочно-модульні котельні. Блочно-модульні — це варіант, який видається бажаним для багатоповерхівок і великих ЖК. Проте він реальний лише для тих локацій, де поруч є газові магістралі високого тиску. І це не те саме, що газ для побутових потреб, труби якого ви можете бачити на своїх будинках. Навіть там, де газова труба потрібної потужності є, прокласти відгалуження, розробити проєкт на об'єкт, підключити потребує багато часу і мільйонів гривень. КМДА, районні чиновники такими проєктами займатися не будуть, це видно і з планів, бюджету і заяв. Місто фактично віддало цей напрямок на аутсорс — на розсуд мікрогромад, ОСББ. Робіть самостійно. Вдасться, то міський бюджет обіцяє компенсувати 90 % вартості проєкту.
Для робочої схеми резервного теплопостачання потрібно розбивати зони опалення від ТЕЦ на конкретні сегменти з іншим джерелом і, головне, створювати мережі від цих джерел (котелень). Далеко не скрізь це просто або навіть можливо. Тому диверсифікація потребує щонайменше побудови перемичок між магістралями труб опалення. Це конкретна робота, яку слід виконувати просто зараз.
Відомо поки що про один такий проєкт. Про нього LB.ua розказав заступник голови КМДА Петро Пантелеєв на «Новій країні»: «Київтеплоенерго працює над тим, щоб вивести частину Теремків (Голосіївський район) із зони постачання від ТЕЦ-5. Це найвіддаленіший масив, який забезпечується цією станцією, і з цим завжди були певні проблеми, тому зараз відновлюється локальне джерело для цього району. Ціна питання — мільярд, робота вже триває. Проєкт такий, який можна реалізувати», — сказав Пантелеєв.
Також відомо, що профільний департамент проситиме Київраду вкотре збільшити статутний капітал КП «Київтеплонерго», але цього разу на рекордну суму — 10 млрд грн. Відповідний проєкт рішення вже з'явився в документообігу. А щоб наочно продемонструвати, для чого потрібні такі гроші, мер і його перший заступник у кінці квітня возили представників фракцій на ТЕЦ-5 — показати реальний стан об'єкта. У тексті рішення йдеться про те, що КТЕ на ці кошти забезпечуватиме резервне водопостачання власних об'єктів, резервне живлення теплозабезпечення (когенерація (ГПД), ДГУ котелень), відновлюватиме потужності ТЕЦ (ремонт загальностанційного обладнання, відновлення та закупівля нових трансформаторів, відновлення обладнання котелень і теплових мереж, будівель і споруд).
Фактично це гроші, закладені в другій частині київського плану стійкості. Перша частина, нагадаємо, це заходи, які вже закладені в бюджет Києва-2026, а друга — те, на що місто чекало від держави. Зараз план Києва такий, що треба починати робити самостійно. Але наповнення статутного фонду на 10 млрд — це тільки рішення, самі гроші ще потрібно десь знайти. У коментарі директора фіндепу до проєкту рішення сказано, що «фінансова можливість забезпечення запропонованого розміру статутного капіталу відсутня». У травні запланували сесію Київради з внесенням змін до бюджету поточного року, але невідомо, чи може цей перерозподіл зекономити аж 10 млрд, тобто майже 10 % бюджету міста.
Що робить Агентство Сухомлина
Наразі можна сказати, що дійсно хороші новини є лише для мешканців лівого берега Києва, теплопостачання яких забезпечує ТЕЦ-4 (Дарницька). Узимку цього року ДарТЕЦ зазнала найбільших руйнувань від російських атак, і 1126 багатоквартирних будинків частини Дніпровського і Дарницького районів мерзли більш ніж місяць. Спершу влада заявляла, що опалення тут не відновлять до кінця сезону, потім у частини споживачів тепло з'явилося вже в березні, але повноцінна робота цієї ТЕЦ усе ще була під питанням. Позитивна новина полягає в тому, що теплопостачання від цієї ТЕЦ вже офіційно відновлює урядова структура, а не місцева влада. І це Агентство відновлення, яке оперує коштами державного бюджету.
Можливо, такий розподіл зон відповідальності пов'язаний з тим, що ДарТЕЦ не комунальне майно Київтеплоенерго, як інші дві київські теплоелектростанції. Четверта належить приватному власнику, ТОВ «Єврореконструкція». Проте сам об'єкт усе одно має стратегічне значення для громади.
У коментарі LB.ua голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин пояснив, що Київ бере на себе побудову резервної схеми теплозабезпечення від ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, а Агентство — у зоні Дарницької. «Щоб не відкривати всіх карт, розглянули абсолютно різні речі, у тому числі використання котелень, які були свого часу знищені чи демонтовані. І будівництво нових блочно-модульних котелень на мережах у захищеному від ударів варіанті», — розказав Сухомлин.
«Це достатньо складна робота, і неможливо просто взяти блочно-модульну котельню, поставити на мережу і забезпечити якусь кількість гігакалорій для цієї системи. Тут робота всіх служб, має співпасти гідравліка, яку розраховують, бо це загальна мережа, і вона має прийняти цю гігакалорію тепла. Це наявність необхідної кількості і потужності газу для того, щоб забезпечити роботу цієї котельні. А це і енергоживлення, у тому числі резервне. Це наявність земельної ділянки і багато-багато іншого, чого потребує побудова ефективної системи децентралізованого теплозабезпечення», — розказав про плани Сухомлин. На уточнююче питання, чи ведеться ця робота у співпраці з Києвом, голова Агентства відповідає ствердно: оскільки мова йде про інженерні мережі столиці, це неможливо без контакту з КМДА і технічними спеціалістами комунальних підприємств.
І чому забули про Троєщину
Троєщина виявилася найбільш вразливою перед атаками на ТЕЦ саме через особливості київської тепломережі: якщо в частині правого берега є діючі локальні станції теплопостачання і районні котельні, а у частини лівого берега такі РК відновили або шукають, то троєщинський масив є справжнім енергоостровом. Але в негативному значенні - район будувався одночасно з ТЕЦ-6 і мережі його теплопостачання зав'язані виключно на цьому джерелі.
“Після критичного удару по шостій в січні, потім десь 20% потужностей відновили. Грубо кажучи, якісь полкотла працювало там. Але будь-який новий удар по ТЕЦ знову знищить це опалення”, – говорить LB.ua голова Деснянської РДА Максим Бахматов. Взимку частину абонентів району, це Лісовий, Воскресенка, Биківня, переключили на інші джерела. Для Троєщини цієї альтернативи досі немає.
Бахматов стверджує, що зараз не бачить ніяких робіт в районі, які б свідчили про створення нових потужностей або перепідключення для Троєщини. “Я написав всі звернення на КМДА: "Допоможіть, дайте мені основу, ми готові включатися в роботу. – Жодної відповіді немає, жодного плану офіційно немає”, – скаржиться голова РДА.
Бахматов каже, що вивчив досвід Миколаєва, де Віталій Кім реалізував децентралізовану систему теплопостачання, і вважає цей варіант реальним для Троєщини, де приблизно таке ж населення. Але – не має механізмів реалізації. “В мене нуль власного бюджету”, – скаржиться голова РДА і розказує, що на особистих зв'язках вже знайшов “приватний швейцарський фонд, благодійну організацію”, який готовий надавати йому теплові насоси від газових котлів. Але для цього, знову ж таки, потрібна участь міста і профільних КП для роботи з мережами.