ГлавнаяБлогиБлог Олени Островської

Антикорупційний суд запрацює: скільки ще насправді до старту

11 квітня Президент України підписав два Укази № 128/2019 та № 129/2019 про призначення 27 суддів до Вищого антикорупційного суду та 11 суддів до апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Судді одразу ж склали присягу, після чого набули суддівських повноважень відповідно до ст. 57 Закону «Про судоустрій і статус судді».

Фото: 24 Канал

За словами Президента Петра Порошенка, три роки Україна йшла до цієї події, а протягом останніх семи місяців тривав конкурс на посади суддів Вищого антикорупційного суду, у якому взяли участь сотні кандидатів. І завдяки прозорому конкурсному відбору за участі міжнародних експертів з усіх кандидатів, мовляв, було обрано найдостойніших. Глава держави переконаний в успішності реформування та у повній незалежності призначених суддів. Також, за оголошеними заявами, до початку літа суд має запрацювати. При цьому засоби масової інформації, коментуючи рішення Президента, пишуть, що начебто відтепер усі кримінальні справи проти топ-корупціонерів, які розглядаються у судах, будуть передані на розгляд до Вищого антикорупційного суду. Але, по правді сказати, тут є законодавчі нюанси. З цього приводу хочу наголосити на законодавчому регулюванні термінів початку роботи суду та передачі зазначених кримінальних проваджень до новоутвореного ВАСу.

Щодо початку роботи суду. Найперше, з'ясуймо, що на сьогодні маємо, зважаючи на попередні дати основних ключових дій по старту роботи суду. Так, 28 листопада минулого року Кабінет Міністрів прийняв рішення про виділення для Вищого антикорупційного суду двох приміщень в Солом’янському районі м. Києва. І вже за кілька місяців, 19 лютого ц.р. Державна судова адміністрація призначила тимчасово виконуючого обов’язки керівника апарату Вищого антикорупційного суду для здійснення дій щодо реєстрації новоствореного суду як юридичної особи та забезпечення необхідних дій для належного початку його роботи (ст. 147 Закону «Про судоустрій і статус суддів»). Потім 22 лютого 2019 р. було здійснено державну реєстрацію Вищого антикорупційного суду, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Ідентифікаційний код суду у вказаному реєстрі – 42836259. Місце перебування юридичної особи – місто Київ, вулиця Липська, будинок 18/5. Уже 22 березня 2019 р. Комісія з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя оголосила конкурс на посаду керівника апарату Вищого антикорупційного суду: термін подачі документів кандидатів триває з 10 по 25 квітня (сам конкурс призначено на 13 травня 2019 р.). Минулого тижня, 11 квітня 2019 р., до Вищого антикорупційного суду призначено 38 суддів, які набули повноважень судді. Чого ми тут не маємо:

по-перше, помічників, секретарів, інших працівників апарату суду, які разом мають забезпечити роботу суду та суддів;

по-друге, обладнання, устаткування, робочих місць тощо, які необхідні для забезпечення належної роботи суду та здійснення правосуддя.

Отже, у підсумку, як бачимо, досі тривають організаційні заходи щодо матеріального забезпечення суду (і тут не слід теж забувати законодавчі вимоги щодо проведення тендерів на закупівлю будь-якого майна для суду та строків їх проведення). Також кадрове заповнення апарату суду розпочнеться у кращому випадку в середині літа, оскільки працівники суду можуть бути призначені керівником апарату суду після проведення окремого конкурсу (оголошеного саме для них). До того ж новопризначені судді за відсутності робочих місць «висять» у повітрі і фактично зможуть приступити до здійснення правосуддя лише після обладнання технічними засобами залів судового засідання та призначення їх помічників та секретарів (вже не згадую про забезпечення суду обладнанням для функціонування Єдиної судової інформаційної (автоматизованої) системи). Таким чином, до початку літа Вищий антикорупційний суд запрацювати ніяк не зможе.

Окрім того, відповідно до п. 4 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про Вищий антикорупційний суд» день початку роботи Вищого антикорупційного суду у складі, визначеному Законом, визначається рішенням зборів цього суду, що публікується на веб-порталі судової влади та в газеті «Голос України». Отже, юридично Вищий антикорупційний суд може запрацювати після опублікування рішення зборів суддів цього суду, а фактично – після матеріального, технічного та кадрового забезпечення апарату суду.

Щодо передачі до Вищого антикорупційного суду всіх кримінальних проваджень проти топ-корупціонерів, які нині розглядаються у судах. З дня початку роботи Вищого антикорупційного суду набуває чинності п. 20-2 розділу ХІ Перехідних положень Кримінально процесуального кодексу (внесений до КПК розділом VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про Вищий антикорупційний суд»), відповідно до якого судовий розгляд кримінальних проваджень щодо злочинів, віднесених Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, який розпочато у судах першої та/або апеляційної інстанцій та не закінчено до дня початку його роботи, продовжується у цих судах. Відповідно, як передбачено в Законі, зазначені кримінальні провадження не можуть бути передані до Вищого антикорупційного суду. Так, суди апеляційної інстанції (крім Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду) продовжують приймати до розгляду апеляційні скарги на судові рішення, які ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили у кримінальних провадженнях щодо таких злочинів, розгляд яких розпочато у судах першої інстанції до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, каже норма Закону.

Отже, інформація щодо передачі до Вищого антикорупційного суду всіх кримінальних проваджень проти топ-корупціонерів, які наразі розглядаються у судах, не відповідає дійсності та суперечить законодавству.

Якщо в чомусь помиляюсь, запрошую до дискусії.

Олена Островська Олена Островська , керівник напряму правосуддя у кримінальній юстиції Асоціації українських моніторів дотримання прав людини
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter