Чи справді Вищий антикорупційний суд буде справедливим судом?

Щодня на різних телеканалах та в інтернет-мережі чуємо й читаємо коментарі політичного бомонду, різних експертів про важливість антикорупційної реформи; а також про те, що зробили й що роблять парламент, Президент України, НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура для її просування, та чому ми до цього часу не бачимо і, головне, не відчуваємо її результатів.

Фото: Макс Левин

Вже півроку нам, українським громадянам, говорять, що головною причиною відсутності суттєвих результатів цієї реформи є відсутність Вищого антикорупційного суду – єдиного, на думку політиків, суду, який буде справедливо розглядати кримінальні провадження щодо корупційних злочинів. Під «справедливим» судом, у цьому випадку, політики розуміють суд, який буде ухвалювати виключно обвинувальні вироки з максимальними строками ув’язнення для всіх без виключення корупціонерів.

Сьогодні ж всі кримінальні провадження щодо корупціонерів розглядають звичайні місцеві суди, які, як стверджують високопосадовці, є «несправедливими», оскільки за першої нагоди випускають корупціонерів з-під варти й затягують судовий розгляд, щоб звільнити їх від кримінальної відповідальності.

Суд, що відпускає корупціонерів: що тут не так?

7 червня Верховна Рада України нарешті прийняла Закон «Про Вищий антикорупційний суд». Уже багато говорилось і писалось про зміст самого документу, про варіанти його тексту, міжнародні рекомендації тощо. І виглядає так, що суспільство має великі сподівання на Вищий антикорупційний суд, але чи розуміє, як він працюватиме? Тому найперше хочеться звернути увагу на інше – на порядок здійснення правосуддя і чи вплине це на «справедливість» його діяльності. Про це чомусь замовчується.

Так, відповідно до вищезгаданого закону, «завданням Вищого антикорупційного суду є здійснення правосуддя відповідно до визначених законом засад та процедур судочинства …» (ч. 1 ст. 3); «Вищий антикорупційний суд здійснює правосуддя як суд першої та апеляційної інстанцій у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до його юрисдикції (підсудності) процесуальним законом, а також шляхом здійснення у випадках та порядку, визначених процесуальним законом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у таких кримінальних провадженнях …» (ч.1 ст. 4).

Вищий антикорупційний суд при здійсненні правосуддя буде керуватися Кримінальним процесуальним кодексом України – тим же самим законом, який використовують сьогодні у своїй роботі «несправедливі» місцеві суди при розгляді корупційних справ, тобто тим самим КПК, що був прийнятий в 2012 році і який вважається революційним законом, оскільки в його основу закладені міжнародні стандарти захисту прав і свобод людини.

А тепер декілька слів щодо звинувачень, які найчастіше можна почути з телеекранів на адресу місцевих судів, які начебто умисно відпускають з-під варти корупціонерів, які потім зникають за кордоном та стають недоступними для НАБУ й САП і, таким чином, уникають кримінальної відповідальності за вчинення злочину. Проте чомусь не згадується, що Кримінальним процесуальним кодексом передбачений обов’язок слідчого судді, суду при ухваленні рішення про взяття особи під варту визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим кодексом (ч. 3 ст. 183 КПК). При цьому заставу може сплатити будь-хто і як тільки вона буде сплачена адміністрація місця ув’язнення зобов’язана негайно звільнити з-під варти підозрюваного чи обвинуваченого (ч. 4 ст. 202 КПК). І суд до цього звільнення вже не має ніякого відношення, будь-якого додаткового рішення про звільнення з-під варти суд у цій ситуації не приймає – законом не передбачено.

Таким чином, умовний корупціонер, який сплатив заставу й залишив стіни СІЗО, лише використав своє право, надане КПК. А отже, твердження про те, що суди умисно відпускають корупціонерів з-під варти, є абсолютно надуманими і є нічим іншим як введенням в оману звичайних людей.

Хочу звернути увагу, що Вищий антикорупційний суд, коли приступить до своєї роботи і стане розглядати клопотання прокурора про взяття під-варту певної особи, буде зобов’язаний (так само як загальні суди сьогодні) у разі задоволення цього клопотання одночасно визначати розмір застави. І тут найцікавіше: коли такий корупціонер (чи хтось із його групи підтримки) сплатить визначений судом розмір застави і звільниться з-під варти, то (відповідно до логіки українських політиків) Вищий антикорупційний суд відразу ж в такий момент перетвориться в «несправедливий»?!

Чи все так погано у наших судах? Трохи статистики

Окрім того, від народних обранців та різних телевізійних експертів щодня чуємо, що звичайні суди «не можуть і не хочуть розбиратися з корупціонерами», що вони спеціально не приймають до свого провадження обвинувальні акти НАБУ й САП, чим чинять перешкоди для притягнення корупціонерів до кримінальної відповідальності. Із цього приводу варто усіх скерувати до офіційного сайту НАБУ, на якому розміщена і регулярно оновлюється інформація про рух в судах всіх його кримінальних проваджень. Відповідно до звітності НАБУ на сьогодні детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування у 611 кримінальних провадженнях, у 140 кримінальних провадженнях складено обвинувальні акти, які направлено до суду, з яких у 124 – здійснюється судовий розгляд, в 24 – вже постановлено обвинувальний вирок. Тривалість судового розгляду зазначених 124 кримінальних проваджень НАБУ пояснює об’єктивними причинами, пов’язаними з судовою реформою, а саме: кадровим дефіцитом суддів, який утворився внаслідок реалізації судової реформи; перевантаженням тих суддів, які залишились в судах; великим інтервалом між судовими засіданнями через надмірну завантаженість суддів; неможливістю сформувати колегію суддів; закінченням повноважень у суддів, які розглядали справи, у зв’язку з чим справи перерозподіляються іншим суддям і розгляд справ розпочинається спочатку; запланованими відпустками суддів, відрядженнями суддів або перебуванням їх на лікарняному.

Сьогодні всім відомо, що в результаті судової реформи більшість суддів звільнились, процес підготовки нових ще не завершений, тому місцеві суди наразі є спустошеними й здійснювати правосуддя просто нікому. Справи накопичуються, судовий розгляд неймовірно затягується, невдоволення громадян зростає. Тут постає логічне запитання, чи можна в цій ситуації звинувачувати ті «залишки» суддів, які ще працюють в судах, в тому, що вони «не можуть і не хочуть розбиратися з корупціонерами». Як на мене, це звичайна політична спекуляція й маніпулювання свідомістю українців.

Окрім того, в своїх звітах НАБУ повідомляє, що на тривалість судового розгляду їх кримінальних проваджень також впливає зловживання адвокатами своїми процесуальними правами: неявка адвокатів у судові засідання або подання адвокатами клопотань про перенесення судових засідань у зв’язку з їх зайнятістю в інших процесах; подання адвокатами клопотань про зачитування повного тесту обвинувального акту, який може складається до однієї тисячі аркушів (а враховуючи те, що за одне судове засідання прокурор може зачитати до 30 аркушів, а наступне засідання буде призначене через 1,5 місяці, то зачитування такого обвинувального акту може зайняти декілька років); численні клопотання сторони захисту про відвід суддів тощо.

Право на захист у суді: що варто знати

З огляду на зазначені причини тривалості судового розгляду знову хочеться повернутись до КПК, відповідно до якого Вищий антикорупційний суд буде розглядати корупційні справи. КПК встановлено, що підозрюваний, обвинувачений може мати до 5 адвокатів одночасно (ст. 46 КПК). Крім того, він в будь-який момент може відмовитись від одного адвоката й замінити його іншим або залучити декількох адвокатів. Вступ в справу нового адвоката передбачає його право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Обов’язок суду у цій ситуації забезпечити адвокату реалізацію цього права (ч. 4 ст. 324 КПК). І як наслідок, суд змушений переносити судове засідання на інший день.

Отже, чим частіше будуть мінятись адвокати і чим більше їх буде у процесі, тим більша вірогідність надмірного й умисного затягування судового процесу. Вплинути на цю ситуацію суд не має можливості, оскільки це буде вважатись порушенням права обвинуваченого на захист. Крім того, КПК передбачено, що якщо адвокат не прибув у судове засідання, де його участь є обов’язковою, суд відкладає судовий розгляд на іншу дату і вживає заходів до прибуття його до суду (ч. 1 ст. 324 КПК). Отже, у тому випадку, коли адвокати корупціонера будуть по черзі не з’являтись у судові засідання, суд змушений буде переносити судові засідання на інші дати. Таким чином, у вище зазначених ситуаціях причиною тривалості судового розгляду є виключно зловживання стороною захисту правами, наданими КПК.

Фото: 24 Канал

Також не слід забувати, що підозрювані, обвинувачені в корупційних справах не найбідніші люди, тому їх захист будуть здійснювати найбільш досвідчені й професійні адвокати, які знають, як дотримуючись процесуального закону, затягти у часі судовий процес в інтересах своїх клієнтів, наприклад, як зазначалось вище, залучаючи нових адвокатів або закидаючи суд безкінечними клопотаннями про відвід суддів. Отже, зважаючи на відому практику адвокатського захисту, вже зараз можна стверджувати й прогнозувати, що у Вищому антикорупційному суді зазначена тактика також буде застосована – адвокати організують блокування й затягування судового розгляду корупційних справ будь-яким способом, не забороненим законом. Тому очікувати від Вищого антикорупційного суду швидкого судового розгляду корупційних справ, вважаю, не варто.

Про «успішні» складові судового процесу

В своєму останньому звіті НАБУ також вказало на те, що судді місцевих судів не бажають розглядати корупційні справи через тиск високопосадовців та народних обранців, які спеціально з’являються у судові засідання. Саме з цієї причини, на переконання НАБУ, «створення Вищого антикорупційного суду дозволить поставити крапку у справах стосовно топ-корупціонерів».

Однак тут постає логічне запитання. Якщо НАБУ спостерігало такий тиск на суд від народних обранців та інших топ-посадовців в місцевих загальних судах в інших областях, то невже такий тиск зменшиться в Вищому антикорупційному суді? ВАС же буде розміщений в Києві, що є надзвичайно зручним для всіх бажаючих столичних політиків, які полюбляють відвідувати суди для демонстрації своєї політичної позиції або для «активної» підтримки когось із учасників процесу. Мені здається, навпаки – Вищий антикорупційний суд, перебуваючи під підвищеною увагою суспільства і міжнародних партнерів, зобов’язаний буде зразково демонструвати дотримання таких загальних засад судочинства як публічність, гласність й відкритість судового провадження. Тому прокурорам САП не варто розраховувати у Вищому антикорупційному суді на релакс-процес.

Крім того, справедливе правосуддя у великій мірі залежить від якості проведеного досудового розслідування. Не раз чула про випадки, як адвокати через порушення детективами НАБУ процедури отримання доказів винуватості корупціонера виключали суттєві епізоди злочину із переліку обвинувачень прокурора на адресу їх клієнта.

І на останок – щодо несправедливого правосуддя місцевих судів. Вище зазначалось, що наразі НАБУ отримало 24 вироки у кримінальних провадженнях з приводу корупційних злочинів. У зв’язку з цим хочу нагадати, що відповідно до КПК учасник справи, який не погоджується з ухваленим судовим рішенням, має право оскаржити його в апеляційному та касаційному порядку. Однак, як вбачається з інформації, розміщеної на офіційному сайті НАБУ, з 24 вироків лише 1 вирок був оскаржений в апеляційному порядку й залишений апеляційним судом без змін. Більшість із решти вироків були ухвалені судами на підставі угод про визнання винуватості. Таким чином, ухвалення вироків на підставі угод про винуватість свідчить лише про одне – такий вирок влаштовує і НАБУ, і обвинуваченого, а отже, на думку НАБУ, є законним й справедливим.

Підсумовуючи усе вищезазначене, як на мене, створення Вищого антикорупційного суду не внесе суттєвих змін в судовий розгляд корупційних справ. Єдине, що буде помітним, – це те, що судові засідання цього суду будуть призначатись частіше, приблизно двічі на місяць, зважаючи на віддалене проживання від Києва учасників процесу та на вимоги КПК про їх своєчасне й належне повідомлення про судові засідання. І виглядає, що усі решта звинувачень, які сьогодні лунають на адресу місцевих судів, досить швидко переадресуються на Вищий антикорупційний суд. Чи буде ВАС справедливим судом покаже час, але особисто у мене щодо цього є великі сумніви.

Олена Островська Олена Островська , керівник напряму правосуддя у кримінальній юстиції Асоціації українських моніторів дотримання прав людини
Читайте новости LB.ua в социальной сети Facebook