ГлавнаяБлогиБлог Катерини Коби

Хто представлятиме переселенців у новій Раді?

Після оголошення фактичних результатів виборів до парламенту 9-го скликання стає поступово зрозуміло, хто і якими питаннями буде опікуватися під час своєї каденції. Зокрема, уже відомий перелік комітетів, які хочуть лишити в новій Раді.

Одна із найбільш проблемних зон – вимушені переселенці із окупованих територій. Низка їхніх проблем залишаються невирішеними протягом п’яти років, і саме відсутність адекватної законодавчої підтримки для них була одним зі стримуючих факторів. Хто ж може реально представляти переселенців в новій каденції Ради?

Фото: Макс Левин

Серед усіх політичних сил, які пройшли до парламенту, чітко про необхідність створення окремого комітету, який би опікувався саме проблемами вимушених переселенців, поки заявили лише в Оппозиційній платформі - За життя. Із джерел у майбутній фракції “Слуга народу” відомо, що це питання відійде до відання комітету під робочою назвою “з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим, національних меншин і міжнаціональних відносин”. Його якраз і планують віддати опозиції. Щоправда, в публічному просторі назву вже розкритикували, наполягаючи на тому, що місто Севастополь не можна губити як окрему адмінодиницю України, відповідно до Конституції.

Відомо також, що комітет складатиметься з 13 осіб, більшість з яких - 8 депутатів - становитимуть представники партії “Слуга народу”. Хто може увійти до цього комітету чи опікуватиметься правами переселенців у інших комітетах? Давайте спробуємо проаналізувати детальніше.

“Слуги” для переселенців

Одразу варто відзначити, що найскладніше визначитися із кандидатурами від фракції “Слуга народу”, оскільки - попри пріоритетність теми для Президента Зеленського - там досі публічно чітко не заявляли про те, хто може взяти внутрішньо переміщених осіб під своє “крило”.

Про зацікавлення темою переселенців нових парламентарів можна лише здогадуватися або за географічним походженням, або із нечисленних публічних заяв.

Приміром, представником Криму в Раді буде блогерка, дизайнерка Єлизавета Богуцька. Вона неодноразово робила заяви про необхідність розробити нові концепції деокупації Криму. Наприклад, виступала проти водопостачання на півострів і за кримськотатарську автономію.

Більш чітко можна визначитися із кандидатами, які вже мали досвід депутатської діяльності. Серед тих, хто може увійти в умовну “фракцію підтримки переселенців”, таких теж чимало.

“Фракція” підтримки

Ми проаналізували низку законопроектів, внесених депутатами попереднього скликання на тему вирішення проблем внутрішніх переселенців і виокремили найбільш активних авторів цих документів, які потрапили до нового парламенту. Існує велика вірогідність, що – чи то через свою спеціалізацію, чи то через політичну позицію своєї партії та на запит власних виборців, якщо мова йде про мажоритарку, такі депутати найімовірніше, продовжуватимуть опікуватися цими питаннями і в новій Раді.

Законопроекти на тему ВПО в Раді 8-го скликання спрямовували або в комітет з прав людини, або в комітет з питань інвалідів та ветеранів. Відсутність «свого» комітету – за наявності цілого профільного Міністерства з питань тимчасово окупованих територій в уряді – красномовно говорить про ставлення попереднього парламенту до проблем цієї категорії громадян.

Про переселенців у своїх передвиборчих програмах прямо згадали лише двоє з п’яти переможців перегонів — “Європейська солідарність” і “Голос”. Перша декларувала, що «держава має надати підтримку тим, хто вимушено залишив окуповані території», друга — обіцяла спростити інтеграцію до приймаючих громад, розширити реалізацію виборчого права і можливість отримувати держпослуги будь-де по Україні.

Серед «старих» політиків до умовної «фракції» на підтримку вирішення проблем переселенців також можуть увійти новообрані нардепи від «Батьківщини» Григорій Немиря, Сергій Тарута, Андрій Ніколаєнко, Іван Крулько, Альона Шкрум.

Крім того, що більшість із них були активними авторами «переселенських» законопроектів раніше, Немиря також був головою «профільного» комітету з прав людини. Напевне, до такої «фракції» увійде і сама Юлія Тимошенко. Це може бути практичним втіленням меморандуму про співпрацю із організаціями переселенців, підписаного напередодні виборів. Якщо, звичайно, це не була звичайна передвиборча риторика.

Попередній досвід

Під номером 6 від “Європейської солідарності” до парламенту зайшов 75-річний лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, а також заступник глави Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз.

Крім того, від ЄС до парламенту потрапила уродженка Євпаторії, міністерка у справах ветеранів Ірина Фріз. В уряді Гройсмана її міністерство розробило проект на 40 млн грн для забезпечення житлом переселенців-учасників АТО. До отримання посади в уряді Фріз була однією з ініціаторок законопроекту, який дозволив військовим-переселенцям отримати нове житло на підконтрольній уряду території, замість житла на окупованих землях.

Також проблемами переселенців опікувалися час від часу колишня віце-спікерка Ірина Геращенко, представниця президента в парламенті Ірина Луценко та колишня керівниця комітету із євроінтеграції Марія Іонова.

Свіжі голоси

Від «Голоса» відомим кримчанином-депутатом став Рустем Умєров, представник Курултаю кримськотатарського народу, радник Джемілєва. До виборів Умєров віддав питання переселенців однопартійкам — №26 Тамілі Ташевій, співзасновниці «КримSOS», та № 29 Олександрі Дворецькій, співзасновниці «Восток-SOS».

Утім вони обидві не потрапили до парламенту, “Голос” отримав 17 мандантів, тому є велика вірогідність, що питаннями переселенців займатиметься в тому числі і Умєров.

Лоббі з опозиції

Ціла низка авторів «переселенських» законопроектів та інших ініціатив – у списку новообраних депутатів від «Опозиційної платформи – За життя». Серед них не лише лідери списку Юрій Бойко і Вадим Рабінович, а й подружжя колишньої міністерки соціальної політики Наталії Королевської (за списком) і її чоловіка Юрія Солода (за мажоритарним округом), які більшість законопроектів в інтересах ВПО подавали в тандемі.

Крім того, до парламенту пройшов також колишній міністр молоді Юрій Павленко, який також подавав низку ініціатив на захист інтересів переселенців.

Також до групи потенційних захисників прав переселенців можна віднести «самовисуванців» Сергія Шахова, Вадима Новинського та Дмитра Лубінця (всі – мажоритарні округи на Донбасі).

Таким чином, фахівців, які можуть зрушити питання внутрішньо переміщених осіб з мертвої точки, в новому парламенті більше ніж достатньо. І хоча в новому комітеті вони явно становитимуть меншість, ніщо не заважає парламентарям із різних фракцій, відкинувши політичні протиріччя, утворити міжфракційну групу - потужне лобі для 1,3 млн українців, низка проблем яких не вирішують роками.

Серед цих проблем – право голосу на місцевих виборах та за мажоритарних кандидатів на національних (якщо змішана система все ще залишатиметься), проблема забезпечення житлом та виплат компенсації за шкоду, завдану російською окупацією. Ці та низка інших питань потребують не лише якісної експертизи і залучення профільних громадських організацій, але й особистої зацікавленості депутатів у темі.

Катерина Коба Катерина Коба , координатор ініціативи «Громадська взаємодія»
Читайте главные новости LB.ua в социальных сетях Facebook и Twitter