Наприкінці червня 2019 року низка громадських організацій оприлюднили петицію на сайті Адміністрації Президента із вимогою провести аудит державних та іноземних коштів, витрачених на житло для внутрішньо переміщених осіб та відновлення Донбасу. До аудиту пропонують залучити експертів та громадськість, а результати зробити публічними.
Ініціатори попередньо провели власний аналіз деяких державних програм, зокрема, житлових - і виявили, що багато з них або взагалі не працюють, або не йдуть на користь переселенцям.
Відповідне припущення вони мають і з приводу міжнародних програм.
Ми у проекті “Громадська взаємодія” теж підтримуємо ці вимоги. І вирішили також самостійно спробувати хоча б інвентаризувати проекти міжнародної допомоги, яка відправляється на відновлення Донбасу та / чи на підтримку вимушених переселенців.
Уже на першому ж етапі - пошуку офіційного джерела інформації про реєстр такої допомоги - виникли складнощі. Перелік усіх діючих та колишніх проектів міжнародної технічної допомоги, у тому числі, і на допомогу ВПО та Донбасу, міститься одразу в двох місцях - на сайті data.gov.ua (портал відкритих даниз) куди дані мають підвантажуватися із Мінекономрозвитку (адміністратора реєстру), а також на сайті http://proaid.gov.ua - офіційному порталі координації міжнародної допомоги Україні.
Дані цих ресурсів щодо відповідних коштів, виділених донорами для переселенців і відновлення постраждалого від війни регіону - різняться. За даними Порталу відкритих даних, таких проектів налічується 18 на загальну суму $334 млн, за даними порталу з координації допомоги - 77 на суму $429 млн, з яких 67 вже завершено, а 10 ще реалізується.
Щоб не заплутатися, ми вирішили послуговуватися даними з ProAid (вивантажити таблицю самостійно можна за цим посиланням), оскільки вони більш деталізовані.
1. Хто дає найбільше грошей
Найбільшими донорами проектів для ВПО і Донбасу очікувано є США (22 проекти на $204 млн), Уряд Німеччини (4 проекти на $100 млн), Євросоюз (35 проектів на $97 млн). Решта донорів - ОБСЄ, Рада Європи, уряди Канади, Швеції, Великобританії, Швейцарії і Японії сукупно виділили на проекти $28,2 млн)
2. На що витрачаються кошти
Типи проектів допомоги ми класифікували за сімома основними категоріями. Це пряма допомога населенню (продуктові набори, речі першої необхідності, обігрів тощо - усього таких проектів профінансовано 27), допомога із організацією бізнесу, працевлаштуванням, створенням нових робочих місць (12 проектів). Крім того, 16 проектів спрямовані на розвиток органів влади - допомогу у розробці програм роботи із переселенцями та інші заходи. Порівну - по 10 - профінансовано проектів, пов’язаних, по-перше, із будівництвом чи реконструкцією житла для переселенців, по-друге, із наданням освітніх чи правових послуг, по-третє, із інтеграцією переселенців до нових громад і допомогою таким громадам. 7 проектів стосуються відновлення критично важливої інфраструктури (доріг, постачання води тощо).
Очевидно, що провести “на око” аналіз такої великої кількості проектів та їх ефективності - нереально. Деякі із цих проектів отримували широкий розголос у ЗМІ, як наприклад, програми німецького уряду. Зокрема, в рази більше уваги приділяється таким проектам, якщо їх в якості піар-складової використовують політики. Проте у більшості випадків міжнародна допомога “тихо” заходить в регіон і часто розчиняється там, не досягаючи поставлених ініціаторами цілей.
На прес-конференції, присвяченій проблематиці переселенців та необхідності проведення аудиту, було озвучено кілька таких випадків. Наприклад, гуртожиток для переселенців, який побудували за кошти донорів так далеко від обласного центру, що там мало хто погоджується жити.
А це ж лише тільки частина “айсберга”. Додатково слід згадати і про близько $700 млн кредитних коштів на відновлення Донбасу (розрахунок робило тут “Дзеркало тижня”, оцінка станом на 2017 рік, свіжішої систематизованої інформації знайти не вдалось), які треба віддавати, і аудит використання яких потрібно зробити особливо ретельно. Адже за користування ними заплатять платники податків.
Про міжнародну гуманітарну допомогу від наших західних партнерів годі й казати, оскільки її перерозподіл якщо й обліковувався, то хіба що для внутрішніх потреб надавачів такої допомоги. Хоча суми там теж чималенькі - усього до $300 млн., із яких тільки ЄС надав понад $100 млн.
Відсутність прозорого звіту або хоча б базової інформації про ефективність розподілу коштів, кажуть активісти громадських організацій переселенців, призводить до того, що деякі донори відмовляються виділяти кошти на проекти в Україні. Мовляв, “ми стільки грошей вам виділили, куди вам ще?”.
Після проведення аудиту із залученням представників громадських організацій з’явиться можливість більш ефективно використовувати донорські кошти. Особливо - якщо надати право переселенцям чи їхнім представникам самим брати участь у визначенні пріоритетів такої допомоги.