Вчора Громадське опублікувало лист, який детектив НАБУ Андрій Денисюк перед звільненням відправив всім співробітникам НАБУ. Лист мав у собі критику як підходів, так і керівництва НАБУ за погану організацію розслідування закупівлі Мінцифрою дронів.
Лист викликав скандал, хоча сам колишній детектив охарактеризував свій лист як такий, що НЕ МАЄ В СОБІ ДОКАЗІВ поза розумним сумнівом. Процитую це повністю:
«Наші детективні розуми люблять і звикли до категорії «поза розумним сумнівом», але ані ситуація з Углавою, АНІ МОЯ СИТУАЦІЯ, мабуть, немає такого фактажу, однак все ж».
Ця частина в листі з'явилась не просто так. Детектив по ходу листа розповідає про те, що перед звільненням його ситуація розглядалася в межах внутрішніх розслідувань. І це правда. Все, що викладено в листі, було розглянуто Дисциплінарною Комісією. І одноголосний висновок ДК був про те, що доказом якихось порушень поза розумним сумнівом викладене детективом не є.
Я так розумію, що після цього Андрій Денисюк вирішив звільнятися з НАБУ. Додатковою мотивацією звільнятися для детектива було те, що під час конкурсів він не отримав підвищення, якого бажав. Представники РГК були присутніми на конкурсах, і на конкурсі наприклад на голову ГПД Денисюк не був кращим кандидатом. На конкурсі на посаду заступника голови Денисенко не увійшов у шортлист.
Перед тим як звільнитися, Денисюк розіслав лист, який оприлюднило Громадське, всім працівникам НАБУ. Після цього керівництво НАБУ організувало зустріч всіх працівників НАБУ, які бажали розібратися в ситуації.
Запросили на цю зустріч і представника РГК, тим більше він був головою Дисциплінарної Комісії під час розгляду скарги Денисенка. На зустрічі так само детектив, вже на більш широкий загал, ніж розгляд під час ДК, повторив тези своєї скарги. І на цій зустрічі з верифікацією тез Денисюка поза розумним сумнівом також були проблеми. Підтримки Денисюк не отримав.
Денисюк звільнився і став помічником голови Антикорупційного Комітету ВР Радіної.
Більш докладно якісь речі про стан розслідувань НАБУ по дронах дасть на сторінці Ради громадського контролю НАБУ представник РГК, який був залучений до Дисциплінарної Комісії. А я зараз хочу зосередитись на тій частині тез Денисюка, яку вважаю валідною.
Спочатку наведу цитату:
«Однак нашими ж руками (тих же дійових осіб), як на загальнодержавному, так і на міжнародному рівні, ця «економія» демонструється як неймовірна антикорупційна діяльність куруючого міністерства».
Про що нам каже Денисюк. Між НАБУ та Мінцифрою був підписаний меморандум, який давав доступ НАБУ до всіх закупівель дронів під проводом Мінцифри. Якісь епізоди йшли як кримінальні справи (і Денисюк стверджує, що вони погано розслідуються). По якихось провадженнях НАБУ давало відгук про можливе перевищення ціни і Мінцифри йшло на перемовини з постачальниками та знижувало ціну. Про що звітувало і саме, і за допомогою дружніх журналістів.
Тут виникало питання. Що є більш важливим? Повноцінне розслідування, обшуки та підозри, покарання злочинців та виправлення ситуації з закупівлями ПО ВСІХ епізодах без винятків. Чи зниження ціни та економія прямо зараз по частині епізодів та більш швидке розслідування епізодів, де склад злочину очевидний. Обрати можна було щось одне. Або сходу кріпити всіх і вже потім досліджувати, хто там корупціонер, хто недбалий, чи просто виробники обманювали Мінцифри. Або довго розслідувати, а по частині епізодів, де питань до Мінцифри нема, намагатися зменшити ціну.
Тут я звертаюсь до Віталія Шабуніна та Юрія Ніколова, яких також, насправді, заочно звинувачує і Денисюк. Що б сталося, якщо б НАБУ з неналежними доказами почало виписувати підозри посадовцям Мінцифри і проводити у них обшуки? Нагадаю, що Юрій Ніколов сказав, що всі проблеми із закупівлями дронів Мінцифри вирішуються, зокрема, і перемовинами з постачальниками. І є економія. Ця економія була результатом співпраці НАБУ з Мінцифрою.
Так щоб б було, якщо б НАБУ виписувало підозри всім, до кого були питання без підготовки?
Звісно, ми б побачили звинувачення в бік НАБУ у політизації процесу. Побачили б звинувачення, що НАБУ діє за вказівкою Офісу Президента, з яким у Федорова погіршились відносини саме у той час. Було б звинувачення, що НАБУ нехтує превенцією злочинів і які можуть бути питання до Мінцифри, вона ж сама дала доступ до всіх матеріалів? Яка ж тут може бути умисна корупція в такому випадку?
Були б і обвинувачення, що на обшуки треба йти, коли є залізобетонні докази, бо такі кримінальні справи руйнують не тільки репутацію Мінцифри, а і фонду Юнайтед24, куди дають гроші і міжнародники. Про це ж саме і пише Денисюк, коли каже про міжнародний рівень. Можливо, були б звинувачення у підриві обороноздатності.
Так само, судячи з усього, думав і керівник відповідного ГПД, який на конкурсі обійшов Денисюка. І відповідно проробляв кримінальні справи так, щоб до нього не було питань про політизацію, зокрема від міжнародних партнерів та антикорупційної спільноти. А це потребує часу.
Чи є це доброю практикою? З одного боку, так, з іншого – ні. Невідворотність покарання є важливою. Але і обороноздатність, і економія в моменті на закупівлях є важливою. Тут питання балансу. І публічної дискусії. В мене ті питання були і я їх ставив. І отримував відповіді, частина з яких мене влаштувала. Зокрема, і про просування конкретних кримінальних проваджень.
Тому в мене тут питання до ЦПК і до Юрія Ніколова, що вони про це думають. І питання до колишньої співробітниці ЦПК, а тепер голови антикорупційного комітету ВР, Анастасії Радіної. Тим більше, що тепер вона – керівник колишнього детектива Денисюка, який працює на неї за трудовим договором помічником. Чи не потрібна нам публічна дискусія в антикоркомітеті стосовно того, що є більш важливим зараз – швидкі звинувачення та невідкладні слідчі дії по Мінцифрі чи співпраця, превенція та економія в моменті? Чи можливо треба провести повний аудит Армії Дронів, і зʼясувати, чи достатньо ефективно НАБУ проводило розслідування?
Дуже цікаво було би послухати аргументи сторін.