Судячи з усього Китай також вважає, що напад навряд чи буде ефективним та успішним, якщо Китай почне операцію раніше і наявними силами. Як я вже казав, якщо нападати треба в найближчий час, то мобілізація Китаю перед нападом буде потужною, але навряд чи буде системною (бо не вистачить часу). Чи можна сказати в такому випадку, що Китай почав анонсовану в моєму аналізі мобілізацію, але вирішив робити її більш розтягнутою і системною?
Давайте подивимось що саме сказав голова ЦРУ.
Буду тут давати прямі цитати, щоб нічого не переплутати. Бо функціонери такого рівня дуже обережні у власних словах.
A few weeks before Putin launched his invasion in Ukraine, when they met at the Winter Olympics in Beijing, they proclaimed a friendship without limits. So, it turns out that there actually are some limits to that partnership.
«За кілька тижнів до того, як путін почав вторгнення в Україну, коли вони зустрілися на зимових Олімпійських іграх у Пекіні, вони проголосили дружбу без меж. Отже, виявляється, що це партнерство насправді має певні межі».
Тобто Бернс каже, що перед початком вторгнення Сі дав безлімітний кредит довіри пітуну, але щось сталося. Бернс прямо каже, що сталося.
But it's been interesting to watch the Chinese leadership's reaction to the war in Ukraine. I don't think any foreign leader has paid more careful attention to that war and Russia's poor military performance than Xi Jinping has, as he thinks about his own ambitions in Taiwan and elsewhere.
«Але цікаво було спостерігати за реакцією китайського керівництва на війну в Україні. Я не думаю, що жоден іноземний лідер приділяв таку пильну увагу цій війні та поганим військовим результатам росії, ніж Сі Цзіньпін, бо він думає про власні амбіції на Тайвані та в інших країнах».
ЦРУ, судячи з усього, прийшло до того самого висновку, до якого дійшов і я. Сам перебіг нашої війни скорегував плани Сі стосовно перспектив нападу на Тайвань. І Сі тепер уважно дивиться на результати російської військової операції. Цікаво як ЦРУ уникає будь-яких заяв стосовно політичних конструкцій навколо нашої війни. Жодного слова про НАТО та ЄС. Суто про військовий аспект.
Журналіст прямо спитав, чи очікує ЦРУ початок вторгнення найближчим часом (I mean in this next year or so)?
Відповідь Бернса:
Yes, I'm not sure I would measure it in terms of months or a year, but I would not underestimate for a moment, nor do any of my colleagues here at CIA underestimate, his ambition to control Taiwan, in other words, to unify Beijing and Taiwan on the PRC's terms.
He's insisted publicly that his preference is to do that by means short of the use of force. But we know that he's also instructed his military leadership to be ready by 2027 to launch a war. And so I think the honest answer is, the further you get into this decade, the greater the risks of a military conflict.
«Так, я не впевнений, що виміряв би це місяцями чи роком, але я б ні на мить не недооцінював, і ніхто з моїх колег тут у ЦРУ не недооцінював, його прагнення контролювати Тайвань, іншими словами, об\'єднати Пекін і Тайвань на умовах КНР.Він публічно наполягав, що вважає за краще робити це без застосування сили. Але ми знаємо, що він також доручив своєму військовому керівництву бути готовим до 2027 року розпочати війну. Тому я вважаю, що чесною відповіддю є те, що чим далі ви заходите в це десятиліття, тим більшими є ризики військового конфлікту».
В чому сакральність дати 2027 для Китаю за версією ЦРУ? Про це Бернс не каже прямо, але ЦРУ схоже зробило висновок, до якого дійшов і я. У 2027 році пройде наступний з’їзд Компартії Китаю. Тобто рішення про напад буде значною мірою залежати від внутрішніх китайських проблем і розкладів. Сі потрібно щось дати комуністам та народу. Дати мету. Якесь майбутнє, яке пояснює навіщо це все і куди Китай буде йти. Але Бернс про це не може казати прямо, бо будь-які його слова можуть бути використані КПК для внутрішніх репресій. Тому просто 2027. Тобто на думку ЦРУ до 2027 року стане зрозуміло чи потрібна Сі ця війна взагалі. Але Китай готується.
При цьому ЦРУ не виключає, що операція Китаю може початися раніше. Говорить також голова ЦРУ і про інші внутрішні виклики, які стоять перед Китаєм
China, as we saw in the expressions of frustration in the street over zero COVID policy, as we see in the reality that China's economic growth figures are now at historic lows, we see in the reality that given this Chinese leadership's priority for control and order, that sometimes comes at the expense of economic common sense as well. And that can have an impact on technological innovation and everything else over time.
«Китай, як ми бачили у виразах розчарування на вулицях через політику нульової толерантності до COVID-19, як ми бачимо в реальності, що показники економічного зростання Китаю зараз досягли історичного мінімуму, ми бачимо в реальності, що, враховуючи пріоритет цього китайського керівництва щодо контролю та порядку , що іноді також відбувається за рахунок економічного здорового глузду. І це з часом може вплинути на технологічні інновації та все інше».
Тобто ситуація в Китаї складна для Сі. Так його лідерство та повнота влади не визивають сумнівів. Але економічна модель Китаю зараз не є прийнятною для китайських еліт. Бернс не каже про політичний ландшафт Китаю, але тут також ситуація для Сі не проста. Тому Сі сказав армії бути готовою до будь-якого результату, тому що ближче до 2027 може скластися така ситуація, коли окрім малєнькой пабєдоносной не буде інших варіантів. Політично і економічно не буде, а тому панове генерали запрошуємо до окопу.
Так буде тіньова мобілізація Китаю до 2027 успішною?
Навряд чи, якщо вона буде дійсно тіньовою. Скоріш за все шлях, який обере НВАК та Сі, будуть стосуватися суто технічного та логістичного елементу китайської армії. Ці елементи Китай зможе наростити з високою ймовірністю. Можливо будуть скориговані плани розвитку ракетного озброєння та модернізації флоту. Можливо будуть просування у керованих авіаційних боєприпасах, та буде обрано розвиток авіації з можливістю прориву щільної ППО. Але перевірити як воно працює на практиці Китай не зможе.
Китаю потрібна принципова інша армія, але таку армію Сі не може дозволити собі суто політично. Тому китайська армія до 2027 залишиться з проблемами, які я описав у своєму аналізі, але стане дещо ефективнішою в елементах, які скоріш за все не зроблять перемогу над Тайванем високоймовірною. А саме високу ймовірність швидкої перемоги, я вважаю визначною під час прийняття рішення про початок операції. Здається ЦРУ вважає так само, бо вони дуже уважно дивилися на те які висновки зробить Сі з нашої війни. Висока вірогідність буде наріжним каменем у більшості варіантів, окрім виникнення всередині Китаю дуже негативних тенденцій.
А для того аби операція була ефективною потрібна армія, яку Сі не може собі дозволити. І я зараз не про гроші, а про принцип.
Бо в умовах нестабільної внутрішньої ситуації створювати незалежну армію, яка воює за власної ініціативи, дуже великий ризик. Неможливо забрати з комуністичної армії комісарів, неможливо віддати керівництво армійським генералам – це протирічить самої суті комуністичної ідеології. Бо комуністи завжди давлять на армійців як на конкурентів, Жукій не дасть збрехати. Як тільки армія у комуністичній країні починає бути самостійною, партеліту починають розстрілювати по підвалах. А потім партеліта починає гнобити армійців. Якщо встигне.
Тому і у 2026, і у 2027 КПК буде мати такі самі проблеми і питання перед початком операції проти Тайваню, які має і зараз. Але може до того часу забудеться результат якого досяг пітун. А може й ні.
Ну і про мету. Я анонсував у своєму матеріалі, що на мою думку, дати якусь мету Сі Китаю не зможе. Про це буде мій наступний матеріал. Насправді, я не дуже впевнений у цьому висновку, саме тому що Китай величезна країна у якій дійсно існують(чи існували, сказати складно) еліти та механізми, які вміють находити рішення. Можливо Китай знайде якісь нові рішення. Можливо спрацюють рішення, які я не вважаю дієздатними. Все може бути, тому і я не можу бути впевненим у власному висновку. Просто вважаю здатність Сі та КПК якось вирулити дуже малоймовірною.
Як ЦРУ дивиться на можливість Сі знайти щось привабливе у майбутньому, окрім війни?
…the further you get into this decade, the greater the risks of a military conflict…
Чим далі, тим більша вірогідність конфлікту.
Такі справи.