Проблема світового масштабу
Ожиріння – це захворювання, за якого надлишковий жир у тілі негативно впливає на стан здоров’я. Воно збільшує ризики виникнення серцево-судинних хвороб, діабету ІІ типу, остеоартриту, деяких видів раку, астми, психічних розладів та інших захворювань. Надмірна вага є одним з ключових факторів ризику: до 30% дітей можуть у майбутньому зіткнутися з серйозними проблемами зі здоров’ям, що значно збільшить навантаження на систему охорони здоров’я.
За даними масштабного дослідження ВООЗ (за участі 1,5 тис. лікарів з усього світу), станом на 2022 рік понад 1 мільярд людей у світі мали проблеми зі здоров’ям внаслідок ожиріння. Вчені проаналізували, як в період з 1990 по 2002 рік змінювався індекс маси тіла у мешканців 190 країн. За 32 роки рівень ожиріння серед дітей збільшився вчетверо, серед дорослих – вдвічі. Ці цифри свідчать про необхідність термінових та системних заходів для захисту здоров’я дітей.
Результати дослідження
Нещодавно презентували результати першого дослідження поширеності надлишкової маси тіла та ожиріння серед дітей молодшого шкільного віку. Це опитування на замовлення МОЗ провів інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка за фінансової підтримки Швейцарії та технічної підтримки офісу ВООЗ в Україні.
За результатами опитування, серед дітей 6-8 років та їхніх батьків у 20 регіонах країни надлишкова маса тіла спостерігається у 22,9%, з них 9% – ожиріння, 2,6% – важке ожиріння. Загалом рівень поширеності надлишкової маси тіла та ожиріння серед дітей в Україні відповідає показникам інших країн ЄС, які брали участь в дослідженні: в середньому 25% дітей мають надлишкову масу тіла.
Фактори ризику
Результати опитування також вказують на причини зайвої ваги у дітей. Основні фактори ризику розвитку ожиріння — нездорове харчування та малорухливість. Учні початкової школи мають недостатню фізичну активність: третина взагалі не займається фізичними навантаженнями, замість цього проводить час за гаджетами чи за телевізором. Споживання дітьми овочів та фруктів не відповідає міжнародним та національним нормам. Лише 55% дітей вживають щодня фрукти та 40% - овочі. Натомість високою є частка споживання цукру: 20% дітей щодня вживають солодкі газовані напої, 18% дітей – солодощі, 1,2% - солоні перекуси.
Також, згідно з опитуванням, на раціон дітей вплинула війна: від початку повномасштабного вторгнення на 13% знизилося споживання дітьми початкової школи риби, на 7% - фруктів, на 8% - молока та молочних продуктів.
Ініціативи держави
Цифри дослідження підтверджують загальноєвропейські тенденції та вказують на недостатність фізичної активності, нездорове харчування у понад половини школярів. Боротьба з дитячим ожирінням в Україні є комплексним завданням, що вимагає скоординованих дій на рівні держави, освітніх закладів та сімей. Щоб змінити ситуацію, держава впроваджує низку заходів, спрямованих на зниження рівня дитячого ожиріння.
Одним з ключових напрямків є реформа системи шкільного харчування. За ініціативи першої леді Олени Зеленської була розроблена та ухвалена Урядом Стратегія реформування системи шкільного харчування до 2027 року. У 2021 році були оновлені норми харчування у закладах освіти. У 2022 році був затверджений перший збірник страв для шкільних їдалень. Вживання продуктів відповідно до оновлених норм дозволяє знизити ризики виникнення захворювань, пов’язаних з ожирінням, та підтримувати оптимальну вагу.
Водночас ми розуміємо, що здорове харчування має бути не лише в школі, а й вдома. У Верховній Раді зареєстровані два законопроєкти: № 9032-1 та № 9033-1. Перший – вносить зміни до Податкового кодексу. На мінеральні та газовані води з додаванням цукру та інших підсолоджувачів, ароматичних речовин запропоновано встановити ставку податку у розмірі 0,1 євро (4 грн) на один літр напою. Другий – визначає, що 50% виручених коштів спрямовуються на реалізацію програм профілактики та лікування захворювань, які виникають від регулярного вживання солодких газованих напоїв. Ще 50% буде спрямовано на програму шкільного харчування. Ухвалення цих законопроєктів дозволить зменшити кількість українців, які регулярно вживають солодкі газовані напої. Досвід інших країн показує, що запровадження акцизу на солодкі газовані напої дозволяє зменшити кількість хворих на діабет та серцево-судинні захворювання, ожиріння.