До початку повномасштабної війни, видатки на освіту в Україні складали в середньому 16.9% видатків зведеного бюджету України (рис. 1). Зростання видатків на оборону на тлі війни (з 6.91% у 2021 році до 37.55% у 2022 році та до 47.23% у 2023 році) мало наслідком скорочення соціальних видатків. Так, наприклад, видатки на освіту у 2022 році скоротились до 9.55% видатків зведеного бюджету України, а в 2023 році – до 6.95%.
Рис. 1. Видатки зведеного бюджету України на освіту та оборону у 2014-2024 роках
*за 2024 рік дані наведені зростаючим підсумком станом на 01.12.2024 р.
Джерело: складено за даними minfin.com.ua.
Забезпечення надання якісної освіти потребує належного рівня фінансування. Завдяки зусиллям Уряду та центральних органів виконавчої влади (зокрема, МОН), від початку війни Україна отримує фінансову підтримку у сфері освіти від міжнародних організацій, ЄС та урядів іноземних країн. Так, лише у другому півріччі 2024 року:
- Міністерство освіти і науки України, Міністерство фінансів України та Світовий банк підписали низку угод за програмою LEARN — «Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні». Ініціатива LEARN розрахована на три роки з фінансуванням 415 млн доларів США; спрямована на забезпечення належних та безпечних умов викладання та навчання.
- Із листопада 2024 року ЮНІСЕФ виділяє 203.35 млн грн для 700 шкіл України для поліпшення умов для очного навчання. За інформацією МОН України, кожен заклад отримує по 290500 грн для поліпшення інфраструктури (утеплення приміщень, закупівлю обладнання, ремонт шкільних їдалень).
- В межах ініціативи Skills Alliance, Уряд Німеччини та загалом майже 50 країн, донорів, міжнародних партнерів та представників бізнес-спільноти планують виділити 700 млн євро у найближчі три роки. Мета ініціативи: надати можливість перекваліфікації чи кваліфікації понад 180000 людей, яких потребує Україна для відновлення та реконструкції після війни.
Значна міжнародна фінансова допомога дозволяє створити умови для здобуття освіти в умовах вимушеної міграції та війни, коли окрім переведення частини здобувачів освіти на дистанційну форму навчання, додаткових видатків потребує перевірка систем сповіщення, оснащення закладів освіти укриттями, формування запасів продуктів та засобів першої необхідності, забезпечення рівного доступу до навчання тощо.
Найбільші перешкоди при здійсненні освітнього процесу виникають через фізичні пошкодження та руйнування закладів освіти. За останніми даними, опублікованими на сайті saveschools.in.ua, що є ресурсом МОН, 3428 закладів освіти в Україні пошкоджено та 365 зруйновано повністю. Загалом, станом на 25 липня 2024 року 14.73% навчальних закладів України зазнали пошкоджень або повністю знищені. Найбільших руйнувань було завдано у Харківській (100%), Херсонській (83.07%), Донецькій (64.47%) областях. Постали питання як територіальної релокації закладів освіти, так і переміщення здобувачів освіти разом з викладацьким персоналом.
Щодо закладів загальної середньої освіти, на кінець липня 2024 року в Україні було зруйновано 197 шкіл, пошкоджено 1625 шкіл. Середня вартість будівництва однієї школи становить приблизно 150 млн грн. Тобто на відбудову знищених шкіл потрібно орієнтовно 29.5 млрд грн. До прикладу у Харківській області зруйновано 48 шкіл, пошкоджено 306. Отже, на відбудову потрібно орієнтовно 7.2 млрд грн.
За даними МОН України, станом на початок 2024 року з 4.1 млн дітей шкільного віку в Україні: близько половини відвідували заняття в очній формі; майже 1 млн дітей навчались онлайн (з-за кордону чи безпечніших регіонів країни); ще 1 млн дітей здобували освіту за індивідуальною формою навчання в поєднанні з віртуальним навчанням (рис. 2). Водночас, понад 300000 українських дітей не мали доступу, навіть, до онлайн-навчання. Серед причин – неспроможність їхніх родин купити необхідні цифрові пристрої.
Рис. 2. Форми здобуття освіти школярами з різних регіонів України (станом на лютий 2024 року, %)
Джерело: Financial Times
Частка дітей, які вказали, що навчаються онлайн, очікувано виявилась найвищою у східних та південних регіонах України. Про це свідчать результати дослідження «Індекс майбутнього». Так, на початку вересня 2024 року у прифронтових регіонах дистанційно навчались 64% дітей, зокрема внаслідок пошкодження або зруйнованості закладів освіти. Велика частка дітей зі Східної України, як свідчать дані МОН, здобувають освіту в українських школах з-за кордону (за дистанційною формою) (рис. 3).
Рис. 3. Українські школярі за кордоном, які здобувають освіту в українських школах за дистанційною формою навчання (станом на лютий 2024 року, % від загальної кількості учнів)
Джерело: Financial Times
Прямим наслідком повномасштабної війни в Україні та погіршення доступу до освіти стало значне падіння успішності українських учнів порівняно з однолітками з країн ОЕСР, зокрема, в галузі читання та природничо-наукових дисциплін. Так, за результатами міжнародного дослідження PISA-2022 (табл. 1), яке в Україні тривало впродовж жовтня 2022 року, у порівнянні з середніми показниками у країнах ОЕСР, успішність 15-річних учнів в Україні є нижчою:
- з читання – на 48 балів (на 21 бал, за результатами PISA-2018);
- природничо-наукових дисциплін – на 35 балів (на 20 балів, за результатами PISA-2018);
- з математики – на 31 бал (на 36 балів, за результатами PISA-2018). Зменшення розриву між математичними знаннями учнів України та країн ОЕСР пояснюється більш стрімким (порівняно з Україною) падінням рівня знань з математики учнів країн ОЕСР.
Таблиця 1. Результати міжнародних досліджень PISA-2018 та PISA-2022 для країн ОЕСР (в середньому) та України
Примітки:
1. Згідно з PISA-2022, безпрецедентного падіння успішності з усіх предметних галузей дослідження зазнали всі країни, що може бути результатом тривалого дистанційного навчання під час пандемії COVID-19.
2. Результати розрахунків середніх балів можуть не співпадати з наведеними у таблиці через математичне округлення чисел.
Джерело: складено за даними https://www.oecd.org/
Наведені у табл. 1 результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022 не є репрезентативними для усієї України, адже участь у тестуванні взяли лише учні з 18 регіонів (17 областей і м. Київ). Крім того, деякі навчальні заклади були змушені призупинити тестування через часті повітряні тривоги. Разом з тим, результати PISA-2022 в Україні дають змогу відстежувати тенденції в знаннях і навичках учнів в умовах війни.
Пропозиції та рекомендації щодо підвищення ефективності системи освіти в Україні:
Пропозиції та рекомендації, обумовлені війною:
- подальше залучення фінансової підтримки у сферу освіти від агентств ООН (ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ, МОП, УВКБ ООН); багатосторонніх банків розвитку (Світовий банк, МВФ тощо); банків регіонального розвитку тощо;
- будівництво підземних шкіл на прифронтових та прикордонних областях. Так, наприклад станом на середину вересня 2024 року у Харківській області тривало будівництво шести підземних шкіл. Ще 16 таких проєктів перебувало на стадії розробки. З січня 2024 року в Харкові працює і перший в Україні підземний дитячий садок;
- створення мобільних шкіл у містах з найбільшою кількістю внутрішньо переміщених осіб. Так, наприклад, за підтримки міжнародних організацій Theirworld і GBC-Education невдовзі в Києві має запрацювати сучасний Музей математики, основна мета якого: по-перше, допомагати нинішньому молодому поколінню надолужити освітні втрати та, по-друге, вдосконалювати навички вчителів математики. Музей матиме пересувну виставку для дітей у сільській місцевості та віддалених районах. Потенційно щороку ця виставка охоплюватиме 3000 вчителів і 300000 учнів;
- проведення всеукраїнських заходів, спрямованих на поширення знань та навичок серед педагогічних працівників щодо: розроблення та ефективного використання цифрового освітнього контенту, а також використання цифрових технологій, таких як соціальні медіа, соціальні мережі (Facebook, WhatsApp, тощо) та онлайн-платформи Microsoft Teams, Zoom, Google Meet для навчання у випадках, коли комендантська година та контрольно-пропускні пункти обмежують можливість студентів, учнів і викладачів отримати доступ до закладів освіти;
- створення каналів поширення інформації щодо існуючих платформ онлайн-курсів для вдосконалення навичок і саморозвитку, наприклад:
- для студентів: онлайн-платформи (Chegg, Khan Academy, Coursera, Udemy, тощо), додатки для вивчення іноземних мов онлайн (Duolingo, Speak, тощо);
- для учнів: онлайн навчання в МАН України, тощо;
- у разі відсутності або обмеження доступу до навчання, забезпечити надання освіти на основі радіо для трансляції навчальних курсів, а також новин про війну:
- В Афганістані, наприклад, освітні програми транслювались в прайм-тайм і повторювалися двічі на день, щоб сприяти обміну знаннями.
- В Сомалі у 2005 році була запущена Програма інтерактивного радіо навчання, яка тривала до кінця 2011 року. Протягом цього часу радіопрограми транслювалися щодня і включали основи читання та математики сомалійською мовою, навчання життєвим навичкам, таким як здоров’я та запобігання конфліктам тощо.
- У Південному Судані, де збройні конфлікти порушили систему освіти, ЮНІСЕФ запровадив освітні програми на основі радіо. Наприклад, мета освітньої програми Speak-Up полягала у покращенні знань для тих, хто не мав можливості відвідувати школу через конфлікт. Speak-Up представляла собою 6-місячний курс з двотижневими уроками, які проводилися за двома альтернативними способами: (1) місцеві радіостанції забезпечували трансляцію уроків протягом 6 місяців; та (2) зареєстровані класи, де вчителі навчали учасників, використовуючи MP3-записи;
- сприяння з боку уряду реінтеграції в суспільство після повернення з війни молодих ветеранів, в т.ч. через допомогу в: отриманні первинної професійно-технічної освіти, перекваліфікації, підвищенні кваліфікації та працевлаштуванні; надання ветеранам пільг для отримання спеціальної та вищої освіти.
Пропозиції та рекомендації, спрямовані на слідування світовим трендам розвитку освіти:
для закладів загальної середньої освіти:
- зробити компоненти фінансової освіти/грамотності обов’язковими для вивчення в початкових і середніх школах. Так, у 2025-2026 роках очікується впровадження в шкільну програму в Україні для учнів 8 і 9 класів предмету «Підприємництво та фінансова грамотність». Втім, уже з раннього віку дітей варто навчати тому, як працюють гроші. Інтегрувати компоненти фінансової грамотності в освітню програму для початкових шкіл можна зокрема через оновлення змісту навчальної програми з математики;
- дати до навчальної (освітньої) програми для 5-9 класів предмети, спрямовані на формування екологічної компетентності українських учнів та розвиток зі шкільного віку стійкого екологічного мислення;
- посилення ролі цифрової грамотності та цифрової компетентності для школярів через забезпечення закладів середньої освіти ноутбуками, цифровими освітніми ресурсами, інтерактивними пристроями, інтернетом;
для закладів вищої освіти:
- удосконалення навчальних планів та програм з урахуванням нових бізнес-викликів; спрямованості на розвиток практичних навичок студентів; врахуванням поточних потреб ринку праці та економіки;
- використання ігрових інтерактивних методів навчання; запрошення представників бізнесу прочитати гостьові лекції для студентів та поділитися власним досвідом створення успішних стартапів;
- стимулювання студентської активності в т.ч. шляхом: створення можливостей для участі студентів в конкурсах для соціальних підприємців-початківців; допомоги у створенні власного бізнесу; сприяння участі студентів у міжнародних програмах обміну;
- налагодження партнерських відносин університетів із бізнесом (в т.ч. підписання договорів на виконання дослідницьких проектів, надання університетом консалтингових послуг бізнесу та проведення курсів підвищення кваліфікації для співробітників компаній);
- підвищення мобільності персоналу між університетами та підприємствами: можливість співробітників університету протягом кількох років попрацювати в реальному секторі економіки зі збереженням основного місця роботи (посади);
- залучення спеціалістів з бізнесу до дослідницької діяльності в університетах.
Література
Future Index (Children’s Well-being Index 2023). Available at: https://kse.ua/kse-research/the-future-index-child-well-being-index/.
OECD (2024), PISA 2022 Technical Report, PISA, OECD Publishing, Paris, https://doi.org/10.1787/01820d6d-en.
Salha, S., Tlili, A., Shehata, B., Zhang, X., Endris, A., Arar, K., Mishra, S. and Jemni, M. (2024) ‘How to Maintain Education During Wars? An Integrative Approach to Ensure the Right to Education’, Open Praxis, 16(2), p. 160–179. Available at: https://doi.org/10.55982/openpraxis.16.2.668.