Ключові проблеми в освітній сфері
Руйнування навчальних закладів через військові дії, небезпека для життя та здоров'я дітей, економічні труднощі, а також недостатня адаптація освітніх програм до умов війни створюють значні перешкоди для забезпечення безперервного навчання.
Міністерство освіти і науки України зазначає, що за кордоном наразі перебувають щонайменше півмільйона українських школярів. З них понад 200 тисяч навчаються. Це величезна кількість, яка потребує системної підтримки та адаптаційних заходів для забезпечення якісного навчання та психологічного добробуту дітей.
Під час навчання за кордоном, діти не тільки стикаються з мовними бар'єрами та відмінностями в навчальних програмах, що призводить до освітніх втрат та зниження академічної успішності. Також навчання за кордоном впливає на емоційний та психологічний стан дітей, що відображається на їхньому навчанні.
Також діти, які виїхали за кордон, стикаються з труднощами адаптації до нової освітньої системи та іншого культурного середовища, що ускладнює їхнє навчання. Ці труднощі обумовлені не лише новими умовами життя, але й тривалим стресом через війну та розлуку з батьківщиною.
Статистичні дані підтверджують ці проблеми. Так, згідно з результатами опитування, понад 60% українських дітей, що виїхали за кордон, відчувають труднощі в навчанні через мовний бар'єр, а понад 50% батьків повідомили про погіршення психологічного стану своїх дітей після переїзду.
Для розв'язання цих проблем необхідна психологічна підтримка. Організація психологічної допомоги та консультацій для дітей і їхніх батьків може поліпшити емоційний стан та сприяти адаптації. Важливо також створити програми підтримки ментального здоров'я у школах.
Також допомогти подолати освітні втрати можуть, такі освітні заходи, як розробка та впровадження спеціальних адаптаційних програм для українських дітей у закордонних школах, навчальні курси та додаткові заняття для подолання мовного бар'єра.
Важливу роль у розв'язання цих проблем може відіграти міжнародна співпраця - вона дозволить обмінюватися досвідом та розробляти спільні освітні програми. Також важливим кроком є залучення міжнародних організацій до підтримки українських дітей через фінансування та надання ресурсів для навчання.
Статистичне порівняння України з іншими країнами вказує на те, що в багатьох державах, таких як Фінляндія, Сінгапур та Естонія, успішно впроваджуються інклюзивні та інноваційні підходи до освіти. Ці країни приділяють велику увагу ранньому дитячому розвитку, інтеграції технологій у навчальний процес та забезпеченню рівного доступу до якісної освіти для всіх дітей, включаючи тих, хто має особливі потреби.
Результати досліджень
На жаль сьогодні українська освіта не відповідає, ані сучасним тенденціям з боку особистості та суспільства, ані потребам економіки, ані освітнім тенденціям. Саме тому необхідна системна трансформація освітньої сфери для забезпечення нової якості освіти на всіх рівнях.
Дослідження, результати якого лягли у основу цієї колонки, було проведено Advanter Group та Центром соціальних змін та поведінкової економіки у межах проєкту UNICEF. Воно було спрямоване на аналіз поточного стану дошкільної та шкільної освіти в Україні в умовах війни, порівняння з міжнародним досвідом, виявлення основних проблем та розробку рекомендацій щодо їх вирішення.
Отже, згідно із соціологічним дослідженням 82% респондентів зазначають, що дошкільна освіта в Україні доступна. Проте, варто зазначити, що блище до місця ведення воєнних дій, цей показник знижується. Так у східному та південному регіонах України цей показник знижується до 51% та 70% відповідно.
Найвагомішими барʼєрами у доступі до дошкільної освіти в умовах війни для українців стали: зменшення кількості дитячих садків за рахунок руйнування, припинення фінансування тощо – 58%, небезпека для життя та здоровʼя – 57%, евакуація або вимушена зміна місця проживання – 49%, а також економічні труднощі, які зменшили можливості для оплати навчання – 49%.
Також повномасштабна війна, починаючи з 2022 року значно вплинула на навчання дітей. Згідно із соціологічними дослідженнями, основними перешкодами у доступі до закладів освіти в умовах війни є небезпека для життя та здоров'я (53%), зменшення кількості навчальних закладів (49%), економічні труднощі (49%).
Війна, стрес, втома та дистанційне навчання
Раніше, з 5 по 14 серпня 2023 року, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) провів через U-Report опитування 2 164 респондентів віком від 14 до 20 років з України та за кордоном, з метою дослідити вплив війни на успішність молоді в Україні. U-Report — це глобальний інструмент ЮНІСЕФ для залучення молоді та громадськості, який допомагає вдосконалити політику та програми, спрямовані на їхні потреби.
Основні результати опитування тоді показали, що стрес від війни, втома та дистанційне навчання негативно вплинули на успішність молоді за останній навчальний рік.
Так, близько 60% підлітків та молоді прагнуть надолужити втрачені через війну знання. При цьому 59,9% учнів відзначили погіршення знань з деяких предметів, а саме: математика – 68,2%; хімія – 39,7%; фізика – 49,4%; історія – 26,9%; англійська мова – 22,4%. Основними причинами погіршення успішності респонденти назвали втому та стрес (55,2%), онлайн-навчання (51,9%), неадаптованість програми (37,6%).
Згідно з результатами того опитування 64,8% учнів та студентів пропускали заняття протягом року. Головні причини пропусків: відсутність електроенергії (50%), тривоги та обстріли (49,3%), втома (39,3%).
Україна на порозі змін
Сьогодні навчальний процес у нашій країні відбувається під звуки сирен і обстрілів, а дехто взагалі втратив можливість навчатися. Війна і вимушена міграція, з одного боку, та глобалізація і євроінтеграція, з іншого, вимагають нових підходів до освіти і науки. Але попри труднощі, освіта має стати ключем до відновлення надії та можливостей для майбутнього, допомагаючи людям знайти своє місце в нових реаліях.
Саме тому важливою реформою Міністерства освіти і науки України є Нова українська школа (НУШ). Її основна мета полягає у створенні навчального середовища, де навчання було б приємним та корисним, надаючи учням можливість не просто набувати знання, але й ефективно використовувати їх у щоденному житті.
НУШ пропонує більше, ніж просто традиційне навчання; це місце, де учні залучені до процесу, активно висловлюють свої думки, навчаються критично мислити та брати відповідальність як громадяни. Мета НУШ не просто навчити дитину базовим предметам, а виховати інноватора та громадянина, який вміє ухвалювати відповідальні рішення та дотримуватися прав людини.
Замість простого запам'ятовування фактів і понять, у НУШ учні розвиватимуть компетенції. Ці компетенції становлять собою динамічне поєднання знань, умінь, навичок, методів мислення, поглядів, цінностей та інших особистих якостей, які сприяють ефективній соціалізації, професійному зростанню та продовженню навчання.
Таким чином, формується основа знань, яка поєднується з вміннями їх використовувати, а також з цінностями і навичками, які стануть корисними випускникам у професійній та особистісній сферах. Список компетентностей, які учні розвиватимуть у НУШ, вже визначено у законі "Про освіту". Його розробка відбулася з урахуванням "Рекомендацій Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових компетентностей для навчання протягом усього життя".
Серед них: вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною та іноземними мовами; математична компетентність; компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічна компетентність; культурна компетентність; підприємливість та фінансова грамотність.
Також серед компетенцій є: інформаційно-комунікаційна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей.
Окрім цього МОН вже розробило нову систему оцінювання для Нової української школи, замінивши традиційні табелі для перших класів на Свідоцтво досягнень. Ця система заснована на формувальному оцінюванні, яке акцентується на процесі навчання і прогресі учня, а не тільки на кількості помилок.
Реформа також торкається освітнього середовища, зосереджуючись не на матеріальних аспектах, а на створенні атмосфери поваги та уваги до потреб дитини, прагненні до знаходження ефективних методів навчання, що сприяє розвитку учнів.
Також зазнає позитивних змін фінансування освіти в Україні. У 2024 році на освіту в Україні заклали майже на 22% більше коштів, ніж у 2023 році. У Бюджетній декларації на 2025-2027 роки уряд також вбачає важливість фінансування освітньої сфери задля подолання викликів, з якими зіштовхнулась Україна.
Сучасна освітня візія
Отже, підсумовуючи вищенаведене, реформи у сфері дошкільної та шкільної освіти в Україні є важливим кроком до забезпечення рівного доступу до якісної освіти для всіх дітей. Вони спрямовані на подолання соціальних упереджень, створення інклюзивного освітнього середовища та покращення умов навчання.
Важливо продовжувати ці зусилля, забезпечуючи підтримку дітям з малозабезпечених сімей, дітям з ООС та забезпечуючи гендерну рівність у навчанні. Тільки таким чином ми зможемо створити освітню систему, яка сприятиме розвитку кожної дитини та підготовці їх до успішного майбутнього.
Також важливим аспектом є створення безпечного та підтримуючого освітнього середовища, яке сприятиме всебічному розвитку дитини. Саме сучасний простір для навчання та розвитку має стати частиною візії майбутньої системи освіти для дітей. Важливою частиною цієї візії має бути свобода вибору, широкі можливості для самореалізації, безпека, висока якість освіти та безбарєрність.
Іншими словами, для розв'язання проблем освіти в Україні необхідно вжити комплексних заходів. Перш за все, це безпека навчальних закладів, адаптацію освітніх програм до умов війни, забезпечення психологічної підтримки для дітей та вчителів, розвиток дистанційної та змішаної форми навчання, а також підвищення рівня обізнаності про освітні реформи серед населення.
Важливо також залучати міжнародний досвід та підтримку для впровадження нових технологій та інноваційних методик у навчальний процес.