6 червня LB.ua в рамках спільного проєкту з EFI Group “Нова країна” провів панельну дискусію «Українська освіта під час війни: виклики і можливості», де передовсім обговорювався стан вищої освіти в Україні та необхідність її реформування.
Головні спікери дискусії:
- Сергій Бабак - народний депутат (“Слуга народу”), очільник профільного комітету Верховної Ради України; очільник профільного комітету Верховної Ради України Сергій Бабак
- Михайло Винницький - заступник міністра освіти і науки України; заступник міністра освіти Михайло Винницький
- Ігор Ліскі - голова наглядової ради EFI Group; Ігор Ліскі
- Володимир Бугров - ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Володимир Бугров
- Сергій Квіт - ректор Київо-Могилянської академії Сергій Квіт
- Ксенія Семенова - в.о. ректора Національного авіаційного університету. Ксенія Семенова
Спікери та гості дискусії, зокрема, обговорювали, як реформа вищої освіти може сприяти відновленню потенціалу України після нашої перемоги? Якою має бути освіта, щоб діти повертались з-за кордону вчитися в українських вишах? Наскільки кваліфіковані кадри випускають сьогодні вищі навчальні заклади? Яких ґрунтовних змін потребує система освіти в цілому?
За словами голови Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергія Бабака, Україні не уникнути зливання та об’єднання університетів.
“Наприклад, один з найбільш авторитетних світових рейтингів QS вважає університети, де менш ніж 5 тисяч студентів, мікроуніверситетами. Мікро. Їх не бачить світовий рейтинг. Якщо подивитись на систему вищої освіти України, 67% університетів, дві третини, мають менше, ніж п'ять тисяч студентів. З 200 університетів, які знаходяться в підпорядкуванні МОНу, Мінкульту, крім військових і МВС системи, є 50 університетів, які фінансуються державою і в яких навчається менше ніж тисяча дітей. 50 університетів. Я розумію, що є специфічні бутикові мистецькі заклади. Це окрема історія. Але 40 МОНівських університетів з менш ніж тисячею студентів, з філіями, треба просто банально закрити”, - заявив під час панелі Сергій Бабак.
За словами ректора Київського національного університету ім. Шевченка Володимира Бугрова, міністерство завжди мало інструмент для регулювання дільності вишів - ліцензування.
"Дотримання ліцензійних вимог. Навіть не треба було законодавчих норм, суто контроль у сфері освіти, яка була передбачена чинним законодавством. Все це можна і треба було робити. Але політична воля...", - заявив ректор.
Заступник міністра освіти Михайло Винницький відзначив певний рух в реформуванні системи освіти:
“Зараз ми маємо три законопроєкти, прийняті в другому читанні, вісім прийнято в першому читанні. Я був максималістом, коли зайшов на цю посаду понад рік тому, вважав, що все це можна зробити за максимум шість місяців. Сьогодні розумію, що рік – це насправді відносно непоганий відрізок часу. Щось зроблено, щось, хотілося б зробити більше.
Рух йде. Хтось скаже, що він більш інерційний. Хтось скаже, що хотілося б швидше, але ми маємо справу з 1,1 мільйоном студентів і приблизно 100 тисячами викладачів. Це величезна система. І, очевидно, свої інтереси будуть відображені в дуже багатьох різних депутатів і органах влади, які будуть, так чи інакше, якщо не гальмувати процес, то забирати дуже багато часу від пришвидшення реформ”, - говорить Винницький.
Києво-Могилянська академія підтримує пропозиції Міністерства освіти, однак само воно не може змінити систему, не спираючись на підтримку і розуміння уряду і Верховної Ради, зазначає очільник КМА Сергій Квіт.
“В суспільстві має бути розуміння, куди ми маємо рухатися. Якісь рішення ухвалюються, якісь шляхи оголошуються, але потім, скажімо, змінюються пріоритети …і ці рішення іноді зависають, тому не можуть бути доведені до кінця. Питання в тому, що університети, а за ними і суспільство, а за ними і студенти-абітурієнти і їхні батьки, всі повинні бачити перспективу”, - вважає ректор.
Виконувачка обов’язків ректора НАУ Ксенія Семенова розповіла про те, які новації вже впроваджує нова команда у навчальному закладі.
“У нас більше немає проректора з навчально-виховної роботи. Ми взяли на цю посаду HR-директора, яка раніше працювала в державних і приватних компаніях. І вона зараз розробляє стратегії з розвитку людського капіталу. Це стосується і персоналу, і студентів. Студентів це стосується в частині кар'єрного офісу, наприклад, коли ти в цивілізований спосіб можеш отримати максимально доступну інформацію про те, куди тобі йти на стажування, куди на дуальну освіту, куди йти працювати”, - поділилася Семенова.
Бізнесмен Ігор Ліскі закликав подивитися на якість освіти з боку запиту суспільства і бізнесу.
“Перший запит суспільства - нащо взагалі ця освіта? Як вона нам допомагає перемогти ворога, якщо ми витрачаємо мільярди гривень на неефективні установи, які просто продукують ухилянтів? Де технології, де інновації, які мають народжуватися в університетах? Де взаємодії з військовими підрозділами? Я почув, що ми хочемо через 10 років бути осередком Miltech. Що ми для цього робимо? Забудьте про свої реформи, які тягнуться 10 чи 15 років. В нас немає цього часу. Ми дійдемо до того, що дискредитуємо взагалі вищу освіту як клас”, - зазначив Ігор Ліскі.
Розгорнуті виступи спікерів можна буде почитати на LB.ua незабаром.
