Водночас в Україні вже завершено сівбу ярих культур. За інформацією профільного міністерства всього посіяно 12,75 млн га зернових, зернобобових та олійних культур, а також 213 тис. га цукрового буряку. Зокрема, зернових та зернобобових посіяно 5 млн 672 тис. га, з яких: ярої пшениці – 280 тис. га; ярого ячменю – 821,9 тис. га; гороху – 139,3 тис. га; вівса – 150,1 тис. га; кукурудзи – 4 043,5 тис. га; гречки – 120,7 тис. га; проса – 51,1 тис. га. Сівбу соняшнику проведено на площі 5 307,5 тис. га, сої – 1 779,8 тис. га. Збільшенню посівних площ у 2023 році сприятиме прискорення процесів розмінування сільськогосподарських земель. На сьогодні, за даними обласних військових адміністрацій, з початку року обстежено понад 150 тисяч га сільгоспугідь з 470 тисяч га, запланованих до першочергового повернення в господарську експлуатацію, у тому числі минулого тижня в чотирьох регіонах країни обстежено понад 5 тисяч га земель сільгосппризначення, розміновано – понад 3 тисячі га. Метою Уряду заявлено протягом десяти років звільнити та повернути до продуктивного використання 80% потенційно забруднених земель.
Ризики посилення інфляційного тиску в Україні зростають через очікуване зростання цін на електроенергію та пальне. Так, рішенням НКРЕКП від 27.06.2023 було схвалено постанову «Про встановлення граничних цін на ринку «на добу наперед», внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку», якою за даними із відкритих джерел з 30 червня встановлено нові граничні ціни на електроенергію для бізнесу. У вечірній пік споживання, з 19:00 до 23:00, верхня гранична ціна підвищилася на 80% до 7200 грн/МВт•год. Проти ухвалення цієї постанови виступала Європейська бізнес асоціація, яка вважає, що запропонований рівень граничних цін не відповідає ринковими умовам, не є економічно обґрунтованим та може критично вплинути на формування вільної (ринкової) ціни та на ринок двосторонніх контрактів.
В свою чергу, підвищення світових цін на нафту та відновлення довоєнного рівня оподаткування на ринку палива почало стимулювати зростання оптових цін на ринку палива. Так, за даними аналітиків, за тиждень (з 19 по 26 червня) вартість автомобільних партій бензину А-95 підвищилася на 1,25 грн/л, а дизельного пального – на 1,5 грн/л. Поширення зростання цін на паливо у роздрібній торгівлі стимулюватиме посилення загального інфляційного тиску як через прямі ефекти, так із через зростання вартості транспортування інших товарів.
Бюджетна сфера
22 червня, Україна отримала п’ятий транш у розмірі 1,5 млрд євро в рамках макрофінансової допомоги (МФД) ЄС на 2023 рік. Загальний обсяг фінансування за програмою МФД сягає 18 млрд євро, з яких у 2023 році до державного бюджету України надійшло вже 9 млрд євро коштів від ЄС. Кошти надаються на пільгових умовах для України й спрямовуються на фінансування пріоритетних видатків держбюджету. Наступні транші в рамках масштабної програми МФД будуть надходити до держбюджету протягом 2023 року з урахуванням виконання Україною узгоджених сторонами умов.
Крім того, 21 червня було підписано Угоду про залучення додаткового кредитного фінансування у сумі 500 млн дол. США під гарантію Великої Британії. Зазначені кошти є частиною п’ятого додаткового фінансування проекту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» PEACE та дозволять залучити додаткове кредитне фінансування Світового банку (під гарантію Великої Британії), загальний обсяг якого в рамках проекту PEACE становить 2 млрд дол. США.
Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 27.06.2023, Міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 5 млрд гривень на строки від 1,3 до 2,7 років за ставками від 18,3% до 19,75%, а також 75,3 млн доларів США (первинне розміщення, 1 рік, середньозважена ставка 4,74%). Зважаючи на те, що більша частка коштів була залучена за ОВДП із довшими строками, середньозважений рівень доходності нових гривневих запозичень зріс до 19,33% (порівняно із 18,72% тижнем раніше).
Валютний ринок
Паралельне зростання попиту та пропозиції на іноземну валюти на МВРУ з боку клієнтів банків обумовило збереження чистого продажу іноземної валюти Національним банком з метою збалансування ринку на рівні 428 млн. доларів США (порівняно із 436 млн. доларів США тижнем раніше).
При цьому, обсяг міжнародних резервів України залишається достатнім для задоволення потреб країни в іноземній валюті та підтримки стабільності на валютному ринку. Станом на 1 червня 2023 року міжнародні резерви України за попередніми даними Національного банку становили 37,3 млрд дол. США, збільшившись за місяць на 4%.
Фінансовий сектор
Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) перевищив 700 млрд грн, у тому числі понад 500 млрд грн – у депозитних сертифікатах НБУ. Основним чинником підтримки високого рівня банківської ліквідності виступали витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду, тоді як інтервенції Національного банку з продажу іноземної валюту та відплив готівки у позабанківський обіг зменшували обсяг вільної ліквідності в банківській системі. Надлишок ліквідності, у свою чергу, визначає низький попит банків на кредити рефінансування та утримання ринкових ставок на рівні нижньої межі ставок за операціями НБУ (20%).
На умовах програми «Доступні кредити 5-7-9%» минулого тижня банками було видано 361 пільговий кредит на загальну суму 1,7 млрд грн, з яких близько третини – державними банками. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою досягла 29,7 тисяч на загальну суму 119,1 млрд. гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу левову частку кредитів (близько ¾) було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі.