...Історія ще та жартівниця. Наприклад, мрію Бандери і Коновальця про незалежність України втілили у життя Горбачов та інші компартійні вождики. Мрія Троцького про перемогу більшовиків закінчилась тим, що він мусив ховатися від них у еміграції, але і там його зустріла смерть від колишніх однодумців в образі агента НКВД Меркадера з льодорубом у руках. Таких прикладів безліч.З мріями Адольфа Гітлера ще цікавіше. Збудувати типову націонал-соціалістичну змогли ненависні йому євреї. І тому громадськість Ізраїлю, котра звикла до захисту титульної нації, була шокована подіями 2005 року. Тодішній прем'єр Шарон мав репутацію одного з найжорсткіших захисників права євреїв керувати на тих землях, які вони вважають історично своїми. В значній мірі на цьому і трималася його популярність. Президент Ізраїлю - це англійська королева. Повноваження суто церемоніальні. Державою керує голова уряду, якого назначає парламент. Як лідер партії "Лікуд" Аріель Шарон і став прем'єр-міністром у 2001 році. Однак в 2005, м'яко кажучи, здивував своїх виборців, пішовши на серйозні поступки Палестині. Рішенням Шарона із Сектору Газа були виведені ізраїльські війська, змусили покинути цю територію і переселенців-євреїв.
Звісно, були пацифісти, котрі підтримали рішення прем'єра, але більшість громадян не пробачила Шарону зраду і капітуляцію перед палетинцями. І тому його чекав обряд пульса де-нура - "полум'янний батіг".
Найпалкіші противники капітуляції - група раввинів на чолі з легендарним каббалістом Йосефом Дайяном - зібралися вночі на кладовищі й прокляли прем'єр-міністра "полум'янним батогом", згідно із стародавньої традиції це, так би мовити, апеляція до Суду Божого щодо покарання негідників. Спосіб проведення розповісти не зможу, позаяк його тримають у таємниці.
Згодом Йосефа Дайяна було вбито - невідомо, була це помста, чи частина обряду прокляття. Але факт лишається фактом: мікроінсульт, інсульт, зупинка кровотечі, дренаж, кома... Вже 8 років Шарон у коматозі. Це мені судити, але, мабуть, це страшніше смерті. Перетворитися на овоч. Бути живим трупом.
...Певна річ, як православний християнин я засуджую всілякі прояви окультизму. Та не здивуюсь, якщо і в Україні знайдуться спеціалісти, що проклянуть президента Януковича за зраду і капітуляцію перед Москвою, як равини прокляли Шарона. Народ вже й так проклинає межигірського владику. Закінчитись для нього це все може дуже сумно.
І коли Янукович лежатиме у комі, йому не треба буде ні посада, ні мільярди, ні те ж Межигір'я... Між іншим, все частіше бачу на Майдані та в соцмережах плакати, де Гаранта називають "Януковощ" або "Януковоч". Символічно. Вже хтось щось задумав?