Отже, перший співрозмовник – проректор з наукової роботи Одеського національного економічного університету Анатолій Ковальов. Він розповів про досвід, який вже має університет у співпраці з громадами. Так, співробітники ВНЗ здійснювали практичний супровід планування економічного розвитку громад – з Кіровоградської, Миколаївської, Херсонської областей. Протягом 1,5 роки в цих об’єднаннях проводились семінари, тренінги та робочі зустрічі присвячені розробці важливих документів – планів місцевого економічного розвитку. Цей досвід вирішили використати і в Одеській області.
«У нас є кафедра регіональної економіки, кафедра управління бізнесом, кафедра економіки та організації підприємницької діяльності. І взагалі, ми розробники стратегії розвитку Одеси та Одеської області. В кінці 2018 року на Раді регіонального розвитку наш ректор вийшов і запропонував громадам області допомогу університету», – розповів проректор з наукової роботи.
Наскільки ця допомога університету взагалі потрібна громадам? Учений пояснив: «Є наказ, який визначає підстави для отримання інфраструктурної, медичної, освітньої субсидій. Там вказана наявність документу, який передбачає розвиток громади за пріоритетами. Наприклад, населений пункт Шабо – фокус на певних видах туризму («замковий», «зелений» тощо). Це позиції, які повинні мати наукове обгрунтування. Детально пропрацьована стратегія збільшує шанси на успішну реалізацію. Самоактуалізація (перегляд стратегії) повинна бути раз на квартал».
Як бачимо, університети можуть не тільки навчати студентів, виконуючи профільну освітню функцію, але й використовувати свій науковий потенціал на практиці – у співпраці з громадами.
Більше того, до кооперації і підтримки громад долучається ще й громадянське суспільство. Тож, другий мій співрозмовник – це координатор громадянської платформи «Одесити разом» Денис Нейміллер. Він співпрацює з Одеським національним економічним університетом у рамках підготовки стратегій розвитку ОТГ. За його словами, в університеті є багато профільних спеціалістів – в робочу групу входять близько 23 осіб, які будуть працювати над стратегією ОТГ. Університет має досвід написання планів економічного розвитку для громад за межами Одеського регіону. І це була ініціатива саме громадської організації, щоб почати розробку стратегій для ОТГ у рідній області.
«Для того, щоб почати розробляти стратегію ОТГ, ми повинні укласти відповідну угоду з об’єднаною громадою, яка виноситься на сесію. Тобто, спочатку повинні підтримати депутати. Потім, здійснюється безпосередньо написання стратегії на 5-7 років з урахуванням того, які пріоритети розвитку для даної громади. Далі, ця стратегія захищається на сесії. А потім ми шукаємо фінансування під конкретні проекти серед європейських партнерів. Загалом процес, від розгляду на засіданнях місцевих рад до здачі стратегії, триває 3-4 місяці. На сьогоднішній день у нас є план розвитку Шабовської ОТГ, яка вже пройшла розгляд на сесії», – розповів пан Нейміллер.
Що стосується вартості, то розробка програми розвитку ОТГ коштує 80-100 тисяч гривень (гроші йдуть на покриття заробітної плати спеціалістам ВНЗу). На уточнююче запитання, чи це велика сума для ОТГ, активіст відповів: «Коли вже з’являється ця стратегія, то багато фондів виділяють кошти на розвиток ОТГ. Вона окупається. Якщо немає плану економічного розвитку – тоді й нема фінансування ані від держави, ані від фондів. Тому, мати таку стратегію вигідно та необхідно. ОТГ потім отримують дотації, що вимірюються мільйонами гривень».
Згадав громадський діяч і про роль Одеської обласної державної адміністрації (ОДА) в цих процесах: «Вони підтримують нашу ініціативу. Спрямовують листи і дзвінки, щоб в ОТГ нас зустрічали та звертали увагу на нас. Тобто вони сприяють».
До речі, про Одеську ОДА. Мій третій співрозмовник – заступниця голови очільника Одещини Світлана Шаталова. На докір, що за минулий рік в Одеській області утворено лише 6 ОТГ, у трьох з яких були проведені перші вибори, вона відповіла: «Децентралізація – це ж не біг наввипередки. Громади об’єднуються добровільно, тому очевидно, що це відбувається з різною швидкістю. Першим було важче – і прикладів мало, і недовіри на початку більше. Все ж на місці починається, ініціатива від людей має виходити.
Але якщо говорити про динаміку, наведу приклад. У 2016-му році на мапі нашої області було створено – 3 ОТГ, у 2015-му – 8, а торік з’явилося 14 громад. Люди побачили, як у сусідів, що змінилося. Словом, «розпробували». Важливо, що є лідери, які першими взяли на себе відповідальність, у них все вийшло. Такі «історії успіху» надихають і решту».
Тоді довелося уточнити, чи зробила Одеська ОДА як профільний орган що-небудь для того, щоб прискорити процеси формування ОТГ. У відповідь чиновниця стверджує: «Ми категорично проти тиску на громади і тим більше впливу якихось «зацікавлених осіб» зі сторони. Тому почали з діалогу: які є проблеми, чим можемо допомогти, які ресурси потрібні. Цей зв'язок з громадами постійно підтримує наш відділ з питань децентралізації. І це не звіти раз на квартал збирати. Це реальна допомога: де які гранти на ЦНАПи, медичні чи освітні проекти, роз’яснення процедури отримання державної субвенції тощо. Мені здається, наші ОТГ беруть участь всюди, де це тільки можливо. І наприклад, минулого року вони реалізували 134 інфраструктурні проекти на суму 92,5 млн грн».
Ще одна проблемна точка – в 11 районах Одеської області до сьогодні немає жодної ОТГ. Тому, вимушений був спитати, чи відчуває чиновниця особисту відповідальність за цю ситуацію. Заступниця голови Одеської ОДА відповіла: «У південних районах громади ще радяться, який саме населений пункт стане адміністративним центром ОТГ. Вони хочуть визначитися, як то кажуть, на старті, щоб потім не було непорозумінь. І ми їх розуміємо – все таки там багатонаціональні села. От люди і шукають згоди, щоб усі були задоволені, а громада – фінансово спроможною. В таких випадках ми робимо акцент на роз’ясненнях».
Закінчити хотів би на позитивній ноті – ентузіазм представників науки, громадськості та місцевої влади дає підстави сподіватися, що реформа децентралізації невідвортна та буде успішно завершена в найближчі роки.