Росія втрачає покупців
Індія та Китай призупинили закупівлю російської нафти, повідомила агенція Reuters, яка посилається на дані трейдерів. Ймовірно, мова не про торгівлю в принципі — радше заморожують укладання нових контрактів на постачання нафти в березні.
Російський енергетичний бізнес з Китаєм та Індією частково завмер через запровадження санкцій США проти тіньового флоту Кремля. Відтак ставки на фрахт суден зросли, що потягнуло подорожчання і самих угод.
Санкції проти тіньового флоту 10 січня запровадила ще попередня адміністрація Білого дому. Указ про обмеження Джо Байден підписав практично в останні дні каденції. Ці санкції Росія відчула одразу, бо від співпраці з Москвою масово почали відмовлятися компанії-власники танкерів.
«Барбадос і Панама позбавлять свого прапора понад 100 танкерів тіньового флоту Путіна. До санкцій провідних західних країн проти Росії долучаються невеликі, але впливові у сфері світового морського судноплавства держави», — заявив уповноважений Президента України з питань санкцій Владислав Власюк.
Загалом санкції паралізують роботу більшої частини російського тіньового флоту. Адже 19 січня Міністерство фінансів США розширило вже чинні обмеження: під них потрапили загалом 183 танкери. І деякі з цих суден перевозили не лише російську, а й іранську нафту.
США наклали санкції не лише на танкери, а й проти страхових компаній, що співпрацювали з Росією. Це один з факторів, чому послуги з перевезення російської нафти подорожчали подекуди вп'ятеро.
«Якщо Росія продаватиме нафту дешевше, ніж на ринку, то її купуватимуть. Коштує вона зараз 80 доларів за барель, а росіяни пропонують 10 доларів знижки — і цю нафту куплять. Знайдуть, як обійти санкції: будуть нейтральні танкери, перевантажать у морі. А от якщо на ринку ціна стане 45 доларів, то Росії вже буде не до знижок, бо це збитки», — переконаний директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
За різними даними, танкерами тіньового флоту Росія перевозить до половини нафти від загального обсягу морського експорту.
Кожен третій імпортний барель нафти в Індії є російським. Натомість у Китаї частка поставок з Росії вже сягнула 20 % від загальних закупівель з-за кордону.
Чинні контракти постачальники ще виконують: відвантажити нафту покупцям повинні до 27 лютого, а операції з оплати завершити до 12 березня.
За оцінками аналітиків Центру Разумкова, торік на експорті нафти Росія заробила близько 130 мільярдів доларів. Це фактично дорівнює обсягу воєнного бюджету країни-агресора.
Навздогін за США по російському тіньовому флоту хоче вдарити Європейський Союз. До річниці вторгнення у Брюсселі готують масштабний пакет санкцій. Зокрема, прагнуть запровадити обмеження проти понад 70 танкерів, що перевозять російську нафту. Остаточного рішення ще немає, адже Єврокомісії доводиться долати опір щонайменше Угорщини та Словаччини. Утім у Брюсселі шукають механізми, як уникнути вето від Віктора Орбана та Роберта Фіцо і таки встигнути ухвалити 16-й пакет санкцій проти Росії до 24 лютого.
Допомогти Єврокомісії може президент США. Принаймні у випадку з угорським вето його позиція відіграє ключову роль, бо перечити Дональду Трампу Віктор Орбан точно не наважиться.
Ще одним болючим ударом по Росії може стати податок на проходження суден у Балтійському морі. Поки що це лише ідея, яку запропонував міністр оборони Естонії Ханно Певкур. Таке рішення вирішило б одразу дві проблеми. По-перше, ще більше підвищило б ціну послуг з перевезення російської продукції, зокрема й нафти. По-друге, за рахунок зборів можна було б ремонтувати пошкоджені підводні кабелі, а інцидентів з їхнім пошкодженням стає все більше.
Плавуча нафтова катастрофа
Тіньовий флот — це не лише мільярдні доходи для російського бюджету, а й велика небезпека для довкілля. Судна, що використовує Росія, старі й не проходять адекватного технічного огляду.
Серйозний інцидент стався біля берегів Франції: 23 січня російський танкер UNITY потрапив у шторм і зупинився. На його облавку було 100 тисяч тонн нафти. Зрештою судно екстрено повернулося в Росію, а Європа була за крок від екологічної катастрофи. Подібна вже траплялася у 2002 році, тоді аварії зазнав танкер з 80 тис. тонн нафти.
«Розлив став наймасштабнішим екологічним лихом за історію Іспанії та Західної Європи. Унаслідок катастрофи ураженими виявилися тисячі кілометрів Атлантичного узбережжя Європи, над ліквідацією наслідків аварії працювали 300 тисяч добровольців з усієї Європи. Загальні збитки від катастрофи оцінюють у чотири мільярди євро», — розповів керівник Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко.
До речі, на старих танкерах Росія перевозить не лише нафту, а й, скажімо, мазут. Лише у грудні торік одразу два судна зазнали аварії в Чорному морі й завдали значної шкоди довкіллю. За даними організації «Грінпіс Україна», у море вилилося до 4500 тонн мазуту. У січні пляма дійшла до одеського узбережжя.
«Наслідки цієї екологічної катастрофи необхідно було одразу ліквідувати, що російські окупанти не зробили належним чином, виявляючи як мінімум злочинну бездіяльність. <...> ЄС має якнайшвидше внести “тіньовий флот” до санкційних списків, адже вже найближчим часом подібні аварії можуть стати буденністю на узбережжі європейських країн», — заявили у природоохоронній організації.
Друге американське попередження
27 січня у Ер-Ріяді провели нараду, що могла вирішити перебіг російсько-української війни. Великі продавці нафти — Саудівська Аравія, Ірак і Лівія — радилися, як реагувати на заяви Дональда Трампа. Президент США вже вдруге за місяць публічно закликав позбавити Росію доходів, знизивши ціну нафти на світовому ринку.
«Коли у 2022 році почалося вторгнення, саудитам пропонували обвалити ціну на нафту. Вони вирішили не робити цього і навіть скористатися можливістю заробити. Що тепер буде — це залежить від кількох факторів. Зокрема від того, які перспективи Саудівська Аравія побачить у Трампі», — розповів заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов.
Уперше президент США зажадав знизити ціни на нафту під час онлайнового виступу на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Повторив вимогу вже у спілкуванні з американською пресою.
Найперше Трамп звертається до країн-експортерів, що входять до ОПЕК. Якщо вони значно збільшать видобуток, то вартість нафти впаде, а це добряче скоротить доходи російського бюджету. Втім про ухвалення такого рішення на нараді в Ер-Ріяді не йшлося, як і невідомо, чи ухвалили бодай якісь рішення.
Після заяв Дональда Трампа нафта дещо подешевшала, але стрімкого падіння не сталося. Скажімо, 29 січня ціна барелю знизилася ще на 18 центів. Серед причин — накопичення запасів нафти у Сполучених Штатах, адже Дональд Трамп пообіцяв збільшити внутрішній видобуток.
США вже намагалися обмежити нафтові доходи Росії. Адміністрація Джо Байдена запроваджувала обмеження ціни у 60 доларів за барель. Росія зуміла обійти санкції — і вони виявилися неефективними.
Але нова адміністрація Білого дому говорить уже про інші цифри. 45 доларів за барель можуть змусити Росію сісти за стіл переговорів, упевнений спеціальний представник президента США Кіт Келлог.
Натомість у Києві вважають, що вартість російської нафти має бути ще нижчою. Щоб Кремлю забракло грошей на війну, ціну слід обвалити до 30 доларів, переконаний керівник Офісу Президента Андрій Єрмак.
«Дружба» досі жива
Поки США посилюють санкції проти тіньового танкерного флоту і тиснуть на ОПЕК, Україна не припиняє транзиту російської нафти до ЄС. Головними покупцями якої є Угорщина та Словаччина, чиї прем'єр-міністри на короткій нозі із Кремлем.
Контракт на транзит російської нафти українською територією чинний до кінця 2029 року. (Це і є ключова відмінність від газової угоди, термін якої добіг торік).
Зупиняти транзит нафтопроводом «Дружба» категорично не можна, вважають в уряді. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль переконує, що це надто дорого коштуватиме Україні. По-перше, розірвання угоди в односторонньому порядку буде приводом для Росії позиватися в міжнародні суди й вимагати компенсації. По-друге, зупинка прокачування російської нафти, на думку чільника уряду, порушить умови Угоди про асоціацію з ЄС.
«Це брехня! Про які взагалі позови чи порушення умов йдеться? Перший крок до зупинки робили влітку, коли запровадили санкції проти Лукойлу. Усе це був цирк і показуха, тому що обсяги транзиту нафти навпаки наростили. Це було зроблено для того, щоб переоформити юридично, що тепер частиною нафтопроводу йде нібито угорська нафта», — упевнений керівник аналітичного напрямку мережі «АНТС» Ілля Несходовський.
Щороку через територію України прокачують орієнтовно 14–15 млн тонн російської нафти. Це дає Росії близько 6 млрд доларів прибутку (приблизно стільки Кремль заробляв, скажімо, на транзиті газу українською ГТС). Натомість Україна одержує мізерну плату — 200 млн доларів. Але й ця сума не чистий прибуток, з неї ще варто вирахувати витрати на забезпечення транспортування, зокрема й купівлю електроенергії.