Вашингтон може ввести санкції проти Міжнародного кримінального суду через те, що прокурор МКС Карім Хан запросив ордери на арешт премʼєра та міністра оборони Ізраїлю і трьох лідерів палестинського руху ХАМАС.
Про це заявив держсекретар США Ентоні Блінкен, повідомляє Financial Times.
Адміністрація президента США Джо Байдена працюватиме з Конгресом щодо можливого введення обмежень.
Джеймс Ріш, провідний республіканець у комітеті із закордонних справ Сенату, на слуханнях запитав Блінкена, чи підтримає він законодавчий акт, спрямований проти того, щоб “МКС пхав свій ніс у справи країн, які мають незалежну, легітимну демократичну судову систему”.
Ріш зазначив, що він та інші члени працюють над законопроєктом щодо дій суду, які він назвав “неправильними”.
Блінкен заявив, що адміністрація Байдена розгляне пропозиції республіканців. “Ми хочемо працювати з вами на двопартійній основі, щоб знайти відповідну відповідь”, ‒ сказав очільник Держдепу.
Видання зазначає, що відкритість Блінкена до двопартійної співпраці щодо МКС демонструє “рівень гніву у Вашингтоні” через запит Хана.
Республіканці єдині у своєму намірі осудити суд. Очікується, що спікер Палати представників Майк Джонсон проведе голосування щодо санкцій уже цього тижня. Однак демократи, попри критику суду, не сказали однозначно, чи підтримають санкції.
Додамо, у 2020 році адміністрація експрезидента Дональда Трампа наклала санкції на високопосадовців МКС у відповідь на розслідування ймовірних військових злочинів США в Афганістані. Санкції скасувала адміністрація Байдена у 2021 році, визнавши водночас, що виступає проти дій суду щодо Афганістану та палестинських територій.
- 20 травня Хан запросив ордери на арешт премʼєра Ізраїлю, міністра оборони країни, а також трьох лідерів палестинського руху ХАМАС. Очільник МЗС Ізраїлю назвав запит МКС "історичною ганьбою, яка запам’ятається назавжди".
- Президент Байден рішуче виступив на захист Ізраїлю, заявивши, що ізраїльські сили не вчиняють геноциду у своїй військовій кампанії проти бойовиків ХАМАС у Газі, відкидаючи критику з боку пропалестинських протестувальників.
- Міністерство закордонних справ Франції заявило, що Париж підтримав запит МКС на арешт лідерів ХАМАСу та ізраїльських урядовців.
- Високий представник Євросоюзу з питань закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель нагадав, що країни, які ратифікували Римський статут, зобов'язані виконувати рішення Міжнародного кримінального суду.
Передумови запиту ордеру на арешт
- Ізраїль почав воєнну операцію в Секторі Гази після нападу бойовиків ХАМАСу 7 жовтня 2023 року, коли було вбито близько 1200 ізраїльтян, а ще приблизно 250 потрапили в полон.
- Ізраїль неодноразово звинувачували в порушеннях прав людей під час воєнної операції в смузі Гази. Окрім того, Ізраїлю закидали перешкоджання доставці гуманітарної допомоги палестинцям та зумисне погіршення гуманітарної ситуації.
- Ще 9 листопада керівник напрямку з прав людини в ООН Волкер Тюрк заявив, що і ХАМАС, і Ізраїль вчиняли воєнні злочини протягом минулого місяця. Верховний комісар із прав людини сказав, що звірства, вчинені палестинськими збройними групами 7 жовтня, були жахливими, жорстокими та шокуючими, вони були воєнними злочинами, як і продовження утримання заручників.
- Водночас "колективне покарання Ізраїлем палестинських мирних жителів також є воєнним злочином, як і незаконна примусова евакуація мирних жителів".
- У березні в ООН повідомили, що Ізраїль, схоже, використовує голод як зброю для війни. Це теж є воєнним злочином.