Головних тем у перемовинах очільників дві, і кожна справді «воєнна».
Насамперед йдеться про російську агресію проти України — тут у Парижа й Пекіна цілі й завдання геть протилежні.
Франція — важливий партнер нашої держави, Макрон єдиний з лідерів коаліції підтримки України виступає за безпосередню участь у війні проти Росії, хоч і за певних умов.
«У мене є чітка стратегічна мета: Росія не може перемогти в Україні», — заявив він у переддень візиту Сі.
Лідер Китаю тим часом заявив про «конструктивну роль» Пекіна в російсько-українській війні — він «не є її стороною або учасником». У своїй статті, яку в перший день візиту до Франції опублікувало Le Figaro, Сі Цзіньпін задекларував (вкотре), що Китай базується на принципах «взаємної поваги до суверенітету і територіальної цілісності, взаємного ненападу, взаємного невтручання у внутрішні справи, рівності і взаємної вигоди, мирного співіснування».
За словами очільника КНР, його держава понад 70 років не починала війни й не окупувала жодного сантиметра чужої землі.
Та попри красиві й правильні слова Китай — стратегічний союзник Росії, завдяки якому Москві вдалося втримати на плаву економіку й наростити виробництво озброєння. Тому фактично він сторона й учасник війни на боці нашого ворога.
Китай надає безцінну допомогу Росії, яка дозволяє Москві вести тривалу війну проти України, констатував держсекретар США Ентоні Блінкен минулого тижня за підсумками візиту до Пекіна.
Пекін допомагає Москві завдати Україні ще більше смертей і руйнувань, додав генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.
Зараз Китай постачає 70 % верстатів і 90 % мікроелектроніки для російської оборонки, що зводить нанівець зусилля Заходу зменшити військовий потенціал Москви, продає РФ безпілотники, нітроцелюлозу для виробництва боєприпасів, купує енергоносії, наповнюючи бюджет РФ, а також передає Росії розвідувальні дані, зокрема, супутникові знімки й технології для контролю за кіберпростором.
«Китай міг би змусити Путіна припинити цю війну», — переконаний міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, маючи на увазі системний вплив Пекіна Москву.
«Президент Сі пояснить президенту Макрону стосунки Китаю з Росією, що Китай може бути посередником для подолання розколу між Європою та Росією», — заявив CNN професор міжнародних відносин Пекінського університету Реньмінь Ван Івей, додавши, що Глобальний саміт миру, який відбудеться 15–16 червня 2024 року у Швейцарії, може стати майданчиком для дипломатичних зусиль Пекіна.
Офіційно Пекін не підтвердив участі в саміті, офіційні особи США публічно висловили сумніви в готовності Китаю підтримати українську формулу миру.
Чи вдасться Макрону й Сі знайти точки дотику в питанні російської агресії? Сумнівно. Важливо інше: чи зможе президент Франції переконати візаві в серйозності своїх намірів надати в разі необхідності пряму військову допомогу Україні, а також у готовності партнерів не лише підтримувати нашу країну у тривалій перспективі, а й карати Китай за сприяння російській агресії. І що декларована президентом Франції «стратегічна автономія» Європи від США не завадить Заходу виступати єдиним фронтом у стратегічних питаннях.
#XiJinping receives warm welcome in Paris, France #ChinaFrance60 pic.twitter.com/tMRc2QPG42
— CGTN (@CGTNOfficial) May 5, 2024
Після відвідин Європи Сі Цзіньпін прийматиме в Пекіні Путіна, тож результати спілкування з Макроном можуть певним чином вплинути на порядок денний китайсько-російських перемовин.
Інструментів впливу на Сі в європейців достатньо: торговий обіг між ЄС і Китаєм складає приблизно 2,3 мільярда євро на день. При цьому Китай більше продає, ніж купує: у 2023 році дефіцит торгівлі товарами ЄС із Піднебесною становив 291 мільярд євро. Тому Пекін надзвичайно зацікавлений зберегти, а можливо, посилити економічні зв’язки з Європою, поки стосунки зі США гіршають. До того ж китайська економіка перебуває не в найкращій кондиції, навіть часткова втрата європейських ринків чи обмеження співпраці з ЄС поглибить кризові явища в ній.
Зараз економічні стосунки ЄС і Китаю перебувають у передвоєнній фазі — і це стане другою воєнною темою у перемовинах Макрона й Сі. Європейська комісія ініціювала ряд розслідувань щодо китайських товарів, які завдяки державним субсидіям мають цінові переваги перед європейськими аналогами й витісняють їх. Йдеться, зокрема, про електромобілі, медичне обладнання, обладнання для вітрових електростанцій і сонячних панелей, акумуляторів тощо.
Симптоматично, що ініціатором цих розслідувань виступив саме уряд Франції (Пекін у відповідь пообіцяв запровадити додаткові мита на французький коньяк, і «питання коньяку справді перебуває в центрі найбільшої уваги французької влади, насамперед президента», — заявив речник Єлисейського палацу). А президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, яка приєдналася до перемовин із Сі в Парижі, є одним з найбільш антикитайських лідерів ЄС, традиційно виступає проти гегемонії Пекіна та за «ліквідацію дисбалансу в торгівлі з Китаєм».
Французькі медіа відзначили, що Макрон і фон дер Ляєн зустрінуться з китайським лідером у Єлисейському палаці, а не у Версалі, як це зазвичай відбувається з візитами такого рівня, аби надати перемовинам більш строгого, робочого настрою. Утім щоб створити більш приватну атмосферу, з Парижа обидва лідери з дружинами вирушать у Піренеї, де мешкала бабуся президента Франції та де він традиційно проводив канікули. До слова, це дзеркальна відповідь на жест очільника Китайської компартії — під час минулорічного візиту Макрона в Китай Сі запросив його в будинок свого батька в провінції Гуандун.
Після ворогів — до сателітів
Атмосфера наступних двох зупинок Сі Цзіньпіна буде відчутно приязнішою, хоч і без відвідин улюблених місць дитинства. У столицю Сербії китайський лідер приїде 7 травня, саме у 25-ту річницю удару по посольству Китаю в Белграді під час бомбардування Югославії силами НАТО в межах операції «Союзна сила». Тоді американські ВПС влучили керованою авіабомбою в будівлю амбасади (за версією американців — через застарілі карти, згідно з якими на тому місці мала бути урядова агенція з постачання зброї) — унаслідок вибуху загинули двоє китайських журналістів і дружина одного з них. Цей інцидент серйозно зашкодив стосункам США та Китаю, і Пекін згадує його при кожній нагоді, аби підкреслити агресивність Вашингтона.
Президент Сербії Александар Вучич напередодні візиту Сі Цзіньпіна заявив, що Китай є найкращим партнером Сербії (попри те, що не найбільшим, а диспропорція в торгівлі геть не на користь Белграда) і важливим інвестором у місцеву економіку. Сербія, як і Китай, виступає проти санкційного тиску на Росію і так само допомагає РФ оминати обмеження.
Останнім пунктом європейського вояжу стане Будапешт, де на лідера Китаю чекають консультації з Віктором Орбаном, ще одним лояльним європейським лідером, готовим рухатися по китайській траєкторії.
Угорщина активно бере участь в ініціативі Сі К «Один пояс, один шлях», у рамках якої Китай інвестував у місцеві проєкти понад 16 мільярдів євро. В Угорщині, наприклад, розташований найбільший центр постачання Huawei Technologies за межами Китаю — попри те, що США та ЄС розглядають обладнання цієї компанії як загрозу національній безпеці.
Угорщина також стала хабом для китайських виробників авто — незважаючи на політику ЄС. Уже зараз дві китайські компанії будують заводи з виробництва електромобілів й акумуляторів до них. За інформацією The Wall Street Journal, під час візиту Сі Цзіньпіна сторони оголосять, що спорудять ще один.
«Орбан робить ставку на Китай; очевидно, що уряд хоче перетворити країну на логістичний центр», — заявив WSJ Тамаш Матура, старший науковий співробітник Центру аналізу європейської політики та доцент Університету Корвіна в Будапешті.