Це вже друга хвиля атаки — перша була 23 червня і тоді вийшли з ладу “Кондо-Трейдер” та “Авангард”.
Тоді по них били і дальніми БПЛА, окупанти заявляли про удар касетним ОТРК — один із поромів отримав пробоїни від суббоєприпасів, що розкрилися, другий крім пошкоджень палуби, отримав крен на борт і ймовірно пошкодження механізмів.
Що це за пороми і чому вони є важливими для логістики окупантів?
Є така російська компанія “Аншип”, дочірнє підприємство групи компаній “АнРусТранс”, колишнього заступника міністерства транспорту РФ Анненкова.
Вона має 10 суден для перевезення залізничних вагонів, фур і автомобілів. Працювала на двох маршрутах: порт Кавказ — Варна і порт Кавказ — Зонгулдак. Звісно, після 2014 року пішли рейси до Криму — порт Кавказ — Керч.
Тоді кремлівський режим ще мав приціл конкурувати з монополістами в Чорному морі — турецькими компаніями.
Возили моторні та трансформаторні олії, паливо, скраплений газ.
Як прилетіли санкції та почалося вторгнення, вони зосередилися на постачанні Кримського півострова та південної ділянки фронту. А після підриву секції Керченського мосту та пошкодження опори, більшість вантажів МО почала йти через поромну переправу.
Бо перевірити щодня сотні вагонів палива, боєприпасів, пайків, запчастин від сотень фірм підрядників на наявність закладок практично неможливо. Плюс все одно уповільнює логістику та створює величезні черги.
Нас влаштовував ефект шийки пляшки перед мостом у будь-якому варіанті — і через огляд, щоб пройти міст, і через навантаження на пороми.
Але всі п’ять поромів могли взяти на борт під 200 вагонів, включаючи цистерни, а це чимало. Плюс БДК (вони ціль такої наполегливої нашої кампанії не просто так) — Москва знайшла вихід зі становища.
Тому для росіян були украй важливі ці судна — вони беруть десятки вагонів прямо на залізничні рейки на палубі, місткість того ж таки “Славянина” — 50 вагонів, “Авангарда” — 45.
Навіть якщо буде вибух, нехай навіть такої потужності, що обвалив проліт Керченського мосту, буде знищено один корабель, а не улюблену іграшку президента Путіна.
Плюс це тверді замовлення для компанії перевізника — до Варни моторні олії їдуть явно погано, а тут оплата від рідного Міноборони та постійне завантаження.
Загалом це важливі для режиму кораблі — і у військовому, і в економічному плані.
Ось тільки якось воно забулося, що тепер вони — легітимна ціль і під час завантаження-розвантаження може прилетіти.
Крім того, це кораблі свіжі — “Авангард”, наприклад, 2009 року випуску.
Що у противника лишилося тепер, що може брати на борт вагони, а не перероблено під фури?
Два судна, “Анненков” та “Петровск”.
По-перше, це древні проекти зразка 1980-х років, яким потрібні ремонти, частіше, ніж вони працюють на поромній переправі.
І по-друге, це невеликі 25-вагонні судна. Тобто, впали можливості щодо постачання, перевалки та швидкості обробки.
А ще, пройшов четвертий поспіль удар по порту Кавказ — крім трьох поромів уражені обидва термінали, що перевалюють нафтопродукти та скраплений газ із залізниці на судна. І методом наливу, перекачування і постановкою вагонів на рейки на поромах.
Удари по компанії близького до режиму колишнього партійного функціонера і заступника міністра РФ; знищення, по-суті, поромного сполучення з Керчю; виведення з ладу трьох нових поромів, тоді як у строю залишилися судна 1975-1980-х років; параліч порту, багаторазові удари за кілька сотень кілометрів через військове та об'єктове ППО росіян — об'єктивно це рівень.
Варто лише трохи пригоріти імперіалізмом, як ти замкнений під санкціями, насолоджуєшся своїми поромами, що горять, якими планував конкурувати з турками — це урок який росіяни не можуть засвоїти уже яке сторіччя поспіль.
