Про це в інтерв’ю LB.ua сказала заступниця голови Національної служби здоров’я Ірина Кондратова, яка зокрема відповідає за напрямок материнства і дитинства, і керувала перинатальним центром.
Вона пояснює, що заклади, які проводять менше 500 пологів на рік, є небезпечними для породіллі та новонародженого. А в Україні є пологові, які мають 150-170 пологів на рік. Мапотужні лікарні, щоб втримати в себе пологові відділення, можуть не відправляти жінок з груп ризику до пологових вищого рівня, де є відповідне обладнання та фахівці, створюючи вищі ризики життю та здоров’ю матері й дитини.
Тому НСЗУ планує на 2025 рік ввести селективне, тобто вибіркове, контрактування.
“Ми запросили поважний міжнародний проєкт USIAD Підтримка реформи охорони здоров'я проаналізувати для нас нинішню перинатальну мережу й зробити стратегічне прогнозування до 2027 року щодо можливої кількості пологів та ефективної мережі медзакладів з урахуванням кластерних і надкластерних лікарень. Основними пріоритетами для НСЗУ зберігаються регіоналізація перинатальної допомоги та доступність в межах 60 км до медзакладів 2 і 3 рівня”, – сказала Кондратова.
Аналіз робили на статистичних даних ЕСОЗ, Центру громадського здоров'я, Держслужби статистики, Національного демографічного прогнозу до 2035 року Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи НАН України.
Моделювання врахувало щільність населення, дороги, відстань від медзакладів, сумарний коефіцієнт народжуваності (якщо він > 2,1 - йде відтворення кількості населення у країні, У нас він у 2021 році - 1,16, у 2023 - 0,7), прогнозовану кількість пологів за оптимістичним та песимістичним сценаріями.
На основі цього аналізу Кондратова їде в тур Україну, аби показати власникам медзакладів, яку мережу вони утримують, які тренди їх очікують, які статистичні дані за останні 5 років.
“Ми маємо варіанти моделювання мережі в кожному регіоні, при яких збільшується концентрація послуг навколо вагітних групи ризику та передчасно народжених малюків, оптимізується навантаження на медперсонал, формується ефективний маршрут та за будь-яких умов зберігається 60-кілометрова доступність, навіть під час селективного контрактування”, – каже заступниця голови НСЗУ.
Це означає, що пологові першого рівня залишаться, але їх має стати значно менше: “Тоді середня кількість пологів буде десь 400-500 на рік для першого рівня і це виправдано, безпечно для матері та дитини, і економічно обґрунтовано. НСЗУ не закриває ніякі лікарні. Я свою місію бачу в тому, щоб проїхати по регіонах і показати людям, які приймають зокрема управлінські та політичні рішення, що нас усіх чекає далі”.
Рішення про те, якою буде мережа пологових у регіонах, ухвалюватимуть їхні засновники - місцева влада. Якщо їх влаштовує 50 пологів на рік у лікарні (якщо засновники та керівники розуміють, що при собівартості 500+ пологів у рік у 8000 - 12000 грн ці 50 їм коштуватимуть умовні 40 000 кожні), — так і буде.
Ірина Кондратова каже, що НСЗУ не має права втручатися. Але має “пояснювати жінкам, що народжувати там — небезпечно”.
“Знаю пологове відділення, у якому за перший квартал 2024 року відбулося 4 пологів. Або заклад на Київщині, яки провів за цей період 16 пологів. Вони не мають пакету і надають допомогу. І ще дозволяють собі залишати вагітних з передчасними пологами у терміні менше ніж 34 тижні, не маючи цілодобового поста неонатологів, критично важливого обладнання, не забезпечивши малюків потрібним сурфактантом та парентеральним харчуванням. У 2023 році кожна п'ята дитина, яка потребувала інтенсивної терапії та/або дообстеження відразу після народження, народилася у закладі, який не мав можливості це забезпечити та була переведена в інший заклад, хоча всі фахівці знають, що безпосередньо процес транспортування має негативний вплив та погіршує наслідки виходжування”.
Як саме працюватиме вибіркове контрактування, наразі фінально ще не відомо.
Нинішня мережа пологових також створила певні аномалії у кількості кесаревих розтинів.