В інтерв’ю LB.ua заступниця голови Національної служби здоров’я Ірина Кондратова, яка зокрема відповідає за напрямок материнства і дитинства, і багато років керувала перинатальним центром, проаналізувала причини таких цифр.
За її словами, ще в методичних рекомендаціях МОЗу 2012 року, коли за допомогою міжнародних донорів змінювали систему меддопомоги при вагітності і пологах, ввели індикатори її безпеки та якості.
Відтоді прописали, що у пологових першого рівня, де мають народжувати тільки здорові жінки без ускладнень при вагітності – не має бути вище 5% кесарських розтинів. А для пологових, які мають статус 2 і 3 рівня, тобто мають вміти працювати з жінками з груп ризику і рятувати недоношених дітей — це 30%.
Тоді як в Україні є медзаклади, які мають близько половини пологів через кесарський розтин.
Наприклад, Жашківська багатопрофільна лікарня у Черкаській області у першому півріччі 2023 року мала 57,1% кесарських розтинів. Кам'янка-Бузька центральна районна лікарня Львівської області за цей же період мала їх 55,3%. Новороздільська міська лікарня на Львівщині також мала 50% кесарських розтинів у першому півріччі 2023 року та 47% – у 2024 році. Ходорівська міська лікарня, також на Львівщині, має 51% кесарських розтинів під час пологів у першому півріччі 2024 року.
За словами Кондратової, 40-50% кесарських розтинів у пологових, де їх має бути 5% — це не унікальні випадки по країні, а вже певний тренд. Особливо це стосується малопотужних медзакладів, які намагаються втримати в себе пологове відділення, хоча потрібної мінімальної кількості пологів для цього у громаді вже немає і навряд чи буде.
До того ж, аби мати потрібну для держконтракту кількість пологів, у таких закладах можуть не відправляти вагітних з груп ризику у пологові вищого рівня, які мають відповідних фахівців і обладнання, аби за потреби рятувати маму та дитину.
“У закладах першого рівня в принципі не має бути жінок, яким показані пологи у перинатальному центрі. Це порушення протоколів та мережі. У таких закладах не повинні залишатися вагітні з групи ризику саме щодо відсотка кесарського розтину більше 30%”, – пояснює Кондратова. Якщо їх залишають, це свідчить про те, що в області чи медзакладі не оцінюють жінок за групами перинатального ризику і не скеровують туди, де є досвідчені фахівці, обладнання і відповідна безпечна допомога.
“52 малопотужних пологових відділень у першому півріччі 2024 року залишали в себе вагітних та приймали пологи, не маючи договору з НСЗУ, не відповідаючи навіть мінімальним вимогам щодо обсягу та специфікації послуг, кадрів та обладнання. Для прикладу, пологове відділення Кагарлицької багатопрофільної лікарні у Київській області – 15 пологів за півріччя з 40% операцій, Золотоніської багатопрофільної лікарні Золотоніської міської ради Черкаської області – 88 пологів та 41% з них – оперативним шляхом”, – наводить приклади заступниця голови НСЗУ.
Вона додала, що є пологове відділення, у якому за перший квартал 2024 року відбулося лише 4 пологів. Або заклад на Київщині, яки провів за цей період 16 пологів. Вони не мають пакету і надають допомогу при пологах, “ще дозволяють собі залишати вагітних з передчасними пологами у терміні менше ніж 34 тижні, не маючи цілодобового поста неонатологів, критично важливого обладнання, не забезпечивши малюків потрібним сурфактантом та парентеральним харчуванням”.
За словами Кондратової, у 2023 році кожна п'ята дитина, яка потребувала інтенсивної терапії та/або дообстеження відразу після народження, народилася у закладі, який не мав можливості це забезпечити та була переведена в інший заклад, хоча “всі фахівці знають, що безпосередньо процес транспортування має негативний вплив та погіршує наслідки виходжування”. Вона додає, що за це має наступати лікарська і управлінська відповідальність. Й НСЗУ звернеться до МОЗ для проведення відповідних експертних аналізів по таких пологових, а також запровадить селективне контрактування, на умови якого також чекає LB.ua.