Сканування, опубліковані в журналі Nature, пропонують рідкісний погляд на дику нейронну бурю, пов’язану з наркотиками, що змінюють свідомість.
Дослідники з Медичної школи Вашингтонського університету в Сент-Луїсі давали учасникам дослідження псилоцибін, сполуку з «чарівних грибів», перед тим, як відправити їх на МРТ, пише New York Times.
Калейдоскопічний вир кольорів, який вони зафіксували, по суті, є тепловою картою змін мозку, де червоний, помаранчевий і жовтий відтінки відображають значне відхилення від нормальних моделей активності. Блакитні та зелені кольори відображають нормальну мозкову діяльність, яка відбувається в так званих функціональних мережах, нейронних комунікаційних шляхах, які з’єднують різні ділянки мозку.
Дослідники кажуть, що вони можуть надати потенційну дорожню карту для розуміння того, як психоделічні сполуки, такі як псилоцибін чи ЛСД, можуть призвести до тривалого полегшення депресії, тривоги та інших психічних розладів.
«Псилоцибін, на відміну від будь-якого іншого препарату, який ми тестували, має величезний вплив на весь мозок. Ми були здивовані, коли побачили розмір ефекту», — каже доктор Ніко Дозенбах, професор неврології Вашингтонського університету та старший автор дослідження.
Дослідження включало сім здорових дорослих, яким дали одноразову дозу псилоцибіну або плацебо у формі метилфенідату.
Кожен учасник пройшов загалом 18 сканувань мозку, зроблених до, під час і після початкової дози.
Четверо учасників повернулися через шість місяців для додаткового сеансу псилоцибіну.
Незважаючи на те, що сканування тих, хто отримував метилфенідат, показало різкі зміни в схемах роботи мозку, нервові порушення серед тих, хто приймав псилоцибін, були втричі більші.
Значна частина цих збоїв сталася в частинах мозку, пов’язаних з інтроспективним мисленням, як-от мріяння та запам’ятовування. Ці області допомагають людям визначити своє самопочуття.
Певно, ще більш здивувало вчених сканування, зроблене через кілька днів і тижнів. Воно показали, що мозок тих, хто приймав псилоцибін, значною мірою повернувся до нормального стану, але залишилася мала, але вагома, зміна, яка свідчить про те, що дія препарату зберігалася ще довго після того, як псилоцибін покинув організм.
Доктор Джошуа Сігел, нейробіолог і провідний автор дослідження, пояснює, що псилоцибін, ймовірно, порушує роботу базових мереж головного мозку, впливає на взаємопов’язані області, які зазвичай активні, коли мозок не зосереджений ні на чому конкретному: «Діяльність у цих мережах стала набагато дезорганізованішою, і межі між мережами фактично зникли».
Натомість цей режим залишався стабільним в учасників, які отримували метилфенідат.
Щоб пояснити це явище, вчений використав аналогію із синхронізованою стадіонною хвилею. У звичайній повсякденній діяльності мільйони нейронів працюють синхронно, але коли психоделік, як-от псилоцибін, проникає в мозок, ці нейрони починають хаотично рухатися. «Це все одно, що тисячі вболівальників на стадіоні випадково піднімають руки», — сказав він.
Сейда Саялі, когнітивний нейробіолог з Центру психоделічних досліджень і дослідження свідомості Університету Джона Гопкінса, яка не брала участі в дослідженні, сказала, що була вражена зображеннями. Мова про помітні зміни у візуалізаціях мозку, коли учасників, які приймали псилоцибін, просили відповісти на прості запитання, які змусили зосередитися на тому, що відбувається навколо них. Запити, відомі в цій галузі як приземлення, можуть ненадовго вивести учасників із психоделічної мрії. У цьому випадку раптовий поштовх реальності відобразився на сканах, які показали короткочасне заспокоєння мозкової діяльності. «Це те, що ніколи раніше не показували», — сказала вона.
Дослідження надає ваги ідеї, що психоделічний досвід — інтенсивні візуалізації, викривлення часу та простору, а також відсторонення від себе — є важливою частиною терапевтичного процесу. Хоча така гіпотеза може здатися самоочевидною, вона не є загальноприйнятою серед дослідників психоделічних препаратів, деякі з яких працюють над розробкою нових сполук, які забезпечують переваги психоделічних препаратів без дезорієнтуючого ефекту.
Раніше інші науковці виявили, що псилоцибін у поєднанні з психотерапією зменшує депресивні симптоми у дорослих, які мають онкозахворювання та глибоку депресію. Тривають також дослідження впливу цього препарату щодо лікування пацієнтів з посттравматичним стресовим розладом.
Наразі є дані досліджень по інших психоделіках. Результати настільки переконливі, що Управління з контролю за продуктами й ліками США (FDA) планує до 11 серпня 2024 року вирішити, чи буде MDMA (екстазі) у поєднанні з терапією для лікування посттравматичного стресового розладу першим типом психоделічної терапії, схваленою в Сполучених Штатах.