Принцип роботи генератора доволі простий коли паливо горить, ротор рухається й виробляється електроенергія. Також під час роботи установка нагрівається, тобто утворюється відпрацьоване тепло, а в повітря потрапляють гази — продукти повного й неповного згоряння палива.
На відміну від сучасних автомобільних двигунів, екологічні вимоги до яких жорстко регламентовані, для генераторів такі практично відсутні — особливо в умовах надзвичайних ситуацій. І, ймовірно, ніхто не передбачав, що їх використовуватимуть не як тимчасове резервне джерело енергії, а масово й місяцями.
В Україні за перевищення допустимих рівнів шуму громадян можуть притягнути до адміністративної відповідальності (для цього санепідемстанція має виміряти рівень шуму й скласти відповідний акт). Проте коли ліквідовують аварійні й надзвичайні ситуації, санітарних норм щодо перевищення рівня шуму не застосовують.
Законодавство дозволяє використовувати генератор, при цьому слід дотримуватися норм ДСНС і правил експлуатації, зокрема:
● майданчик для нього має бути рівним, бажано з навісом для захисту від опадів;
● установку розміщують за щонайменше шість метрів від інших будівель, авто тощо або за метр від суцільних негорючих стін без вікон (хоча деякі підприємці розміщують установки на значно меншій відстані й навіть упритул до стін);
● можна використати окреме просторе технічне приміщення з вентиляцією.
За словами еколога Сергія Карлащука, вплив генератора на довкілля та здоровʼя порівняно з транспортом може бути незначним. Але масове одночасне використання створює небезпеку, особливо якщо не виконують пожежних норм їхнього розміщення.
Люди майже не здатні адаптуватися до акустичних подразників, тому шумове забруднення має накопичувальний ефект. Потужний шум активізує гормони стресу: адреналін, кортизол і норадреналін. Що довше працюють вони, то вища ймовірність небезпечних фізіологічних проблем, зокрема, мова про високий тиск, хвороби серцево-судинної, травної, нервової та ендокринної систем.
Хоча акустичне навантаження впливає на людей по-різному, дослідження Європейської агенції довкілля свідчать, що тривалий шум роздратовує, спричиняє безсоння, серцево-судинні хвороби й метаболічні проблеми. Також може погіршити розумову діяльність, а в дітей — здатність навчатися.
Інтенсивний шум позначається на психологічному стані й здатен спровокувати психічні розлади, наприклад: депресію, тривожність, постстресовий і посттравматичний розлад, тривожно-фобічні розлади.
Крім того, звуки, гучність яких перевищує 85 дБ, можуть пошкодити органи слуху й навіть спричинити тимчасову втрату чи зниження цього чуття, дзвін у вухах і труднощі з розумінням мови. При появі таких симптомів варто звернутися до лікаря.
Тим, кому доводиться чути шум від генераторів здалеку або проходячи повз, це видасться несуттєвим. Однак для людей, які постійно живуть чи працюють поряд, таке сусідство може бути небезпечним.
Щоб мінімізувати вплив шуму, варто використовувати беруші або шумозахисні навушники.
Джерела шуму можуть посилювати або маскувати один одного. Так, одночасна робота двох ідентичних генераторів створює більший рівень шуму, а звук від тихого приладу буде непомітним порівняно з гучним.
Зазначимо, що дерева й інші рослини поглинають і розсіюють шум. Крони листяних дерев — 26 % звукової енергії. Густі чагарники знижують його на 17–23 дБ, негусті — на 4–7 дБ, а трав’яний покрив — на 5–7 фонів (інша одиниця виміру гучності, повʼязана зі слуховою чутливістю).
Вихлопи генераторів за своїм складом аналогічні до викидів автівок: чадний і вуглекислий гази, оксиди азоту, вуглеводні, альдегіди, сажа й часточки дрібнодисперсного пилу. Небезпечний передусім чадний газ.
Він не має запаху, а в клітинах крові (еритроцитах) утворює стійку сполуку, через яку людина відчуває кисневе голодування (гіпоксію). Якщо отруєння легке, виникає запаморочення, головний біль, шум у вухах, задишка, прискорене серцебиття, нудота тощо. Тяжке провокує судоми, непритомність, кому.
Чадний газ легший за повітря і підіймається вгору. Тому під час роботи генераторів варто зачиняти вікна.
Оксиди азоту спричиняють сильний кашель, блювоту і головний біль, а коли взаємодіють з вологою поверхнею слизової, перетворюються на кислоти, від чого набрякають легені.
Також викиди містять дрібнодисперсний пил і сажу. Ці частинки накопичуються в організмі, ушкоджують судини й органи дихання.
Токсичний вплив генераторів посилює і те, що вони, на відміну від авто, нерухомі, отже, їхні викиди накопичуються на одній локації. Надто в історичних частинах міст з вузькими вулицями чи в закутках зі щільною забудовою.
Проте повітря рухається не лише горизонтально (що ми звикли називати вітром), а й вертикально. Тому за певних умов такий потік може підняти забруднювальні речовини й занести їх просто в чиєсь відчинене вікно.
Непокоїть і те, що генератори іноді розміщують поряд з літніми майданчиками. Тоді відвідувачі, які сідають за столики, на 40–50 см наближаються до зони, у якій зазвичай найбільша концентрація токсичних домішок (ось чому до забрудненого повітря, зосередженого біля поверхні землі, вразливіші діти — через маленький зріст).
Гаряча погода без опадів лише сприяє концентрації шкідливих домішок у повітрі.
Дослідження показують, що спека також посилює тривожність і панічні атаки, адже зростає рівень гормону стресу — кортизолу. Високі температури впливають і на когнітивні показники, зокрема, знижують здатність до навчання й запамʼятовування. Люди стають більш розсіяними, дратівливими й агресивними, у такі періоди більшає злочинів. Також спека сприяє імпульсивній поведінці. Крім того, її негативний вплив зберігається на деякий час, навіть коли вона спадає. Важливо, що гіршає якість сну, котрий мав би знизити стрес.
Генератор продукує тепло, яке нагріває повітря навколо. Це ще дужче підвищує локальну температуру.
Варто зазначити, що соціологічне дослідження ментального здоровʼя українців узимку 2024 року показало, що 77 % людей відчувають стрес і сильну знервованість, а ще 52 % — тривожність і напругу.
Бензинові генератори мають моторесурс (тобто тривалість роботи) до чотирьох тисяч годин, а дизельні — до 40 тисяч годин. Тобто приблизно за пів року безперервної роботи бензиновий генератор доведеться ремонтувати, а більшість моделей надаються до цього лише два-три рази. І рано чи пізно відпрацьовані установки слід замінити.
Розумне використання генераторів — це спосіб зменшити їхній вплив, зокрема екологічний. До прикладу, кафе може пропонувати гостям холодні страви й напої чи іншу їжу, що не потребує приготування на плиті чи в автоматі. Це рішення для годин, коли відвідувачів одиниці.
Альтернативами генераторам у деяких випадках можуть бути:
● системи накопичення енергії
Автономні зарядні станції типу EcoFlow дозволять заживити систему освітлення книгарень, магазинів одягу, канцелярських товарів. Також освітлення забезпечують ліхтарями на акумуляторах. А розрахунок карткою роблять через спеціальні застосунки чи перекази;
● дахові або балконні сонячні електростанції (СЕС)
Таке джерело потребує системи накопичення енергії, адже панелі генеруватимуть енергію лише вдень. Крім того, у хмарну погоду та взимку ефективність СЕС значно нижча.
СЕС почали масово встановлювати на обʼєктах критичної інфраструктури, зокрема: лікарнях, школах, садочках, водоканалах тощо — після російських атак на енергосистему 2022–2023 років. Такі проєкти можливі завдяки міжнародним партнерам, міським і державним програмам.
Крім того, низка підприємств також обладнала свої потужності сонячними панелями;
● вітрові електростанції
Ці установки не надто популярні, однак мають значний потенціал. Окрім традиційних вітротурбін, що схожі на млини, існують і ВЕС-«тюльпани». Як заявляють виробники, вони підходять для міських умов і здатні використовувати навіть слабкий вітер будь-якого напрямку. Ці вітряки підсилюють ефективність один одного, якщо їх розміщують групою. Також існують ВЕС-«дерева».
Такі електростанції дорожчі, ніж генератори, однак не потребують додаткових витрат на паливо. Крім того, їх можна використовувати роками. Це дозволить заощадити на оплаті електроенергії в майбутньому, що особливо актуально на тлі можливих підвищень тарифів.
Довгостроковим рішенням є розвиток альтернативних джерел енергії, які замінять пошкоджені росіянами потужності без шкоди для довкілля та здоровʼя людей.
Найдієвіший спосіб зменшити вплив генераторів — економити енергію, адже що менше електрики українці використовуватимуть, то нижчим буде дефіцит у системі. Крім того, у побуті варто віддавати перевагу енергоефективній техніці. До прикладу, якщо плануєте придбати новий холодильник, краще обрати прилад з класом енергоефективності А+ чи більше, а лампи розжарювання слід замінити на світлодіодні.
Варто памʼятати: коли викопне паливо згоряє, утворюється значна кількість парникового вуглекислого газу, а він спричиняє кліматичні зміни — аномальну спеку зокрема, що дужчатиме з кожним роком.
У наших реаліях прожити без генераторів неможливо, проте українці мусять памʼятати про ризики. Адже не існує безпечного забруднення повітря, а шумове навантаження лиш посилює стрес, що під час повномасштабної війни зачепив кожного. Тому умови використання генераторів слід негайно законодавчо врегулювати, адже складна ситуація в енергосистемі може тривати роками.