Чому стає спекотніше
Вам не здається. Улітку стає дедалі гарячіше. Узимку теж, але це не так відчутно, бо здоров’ю не загрожує, а енергоносії економить. Причин декілька, і всі хитросплетені.
Глобальне потепління існує, і клімат змінюється по всій планеті. 2023 рік був найспекотнішим за всю історію вимірювань температури, а всі роки останньої декади били температурні рекорди попередніх.
У Києві й інших мегаполісах спека більша, аніж у містечках і селах навколо
Глобальне потепління насувається в містах удвічі швидше, ніж на природі, кажуть Настанови зі сталого охолодження міст від програми ООН з довкілля (UNEP).
2050 року в містах житиме у вісім разів більше людей, ніж нині. Але міста збудовані й розширюються часто без урахування кліматичних змін, особливо в помірних широтах, як-от у нас.
Розвиток міст часто означає більше асфальту, сміття, менше дерев і трави, величезні відкриті майдани й паркінги, затори й вихлопні гази. Усе це разом створює острівці спеки — міста на 4–5 ℃ гарячіші за передмістя, особливо вночі. У нас до парникових газів міста додаються ще вихлопи дизельних генераторів.
Як бідному женитися, то й ніч коротка — нині ще й Сонце увійшло у фазу найбільшої активності в 11-річному циклі: що 11 років магнітні полюси нашої зірки міняються місцями, і зміни магнітного поля відображаються на тому, скільки маси Сонце втрачає своєю поверхнею.
Солярний максимум спостерігаємо як численні плями на Сонці (місця вибухів), полярне сяйво на Слобожанщині й відчуваємо як небачену спеку. При цьому електромережі й супутники можуть виходити з ладу.
На додачу нищення Росією енергетичної інфраструктури ускладнює або взагалі унеможливлює використання кондиціонерів, бо електроенергії бракує, а може й не бути взагалі.
Кондиціонери — добро і зло водночас
З огляду на протидію кліматичним змінам відмова від кондиціонерів на краще, адже вони роблять значний внесок у кліматичні зміни — це величезна стаття енерговитрат і вдома, і на роботі. Гідрофлюорокарбон, яким заправляють кондиціонери, поволі потрапляє в атмосферу, а цей газ створює парниковий ефект у 1000–3000 разів потужніше, аніж вуглекислий.
До того ж технології охолодження повітря розвивалися так, щоб кондиціонери дешевшали, а не ставали більш енергоефективними й безпечними для довкілля. Більше кондиціонерів — ще більша потреба в кондиціонерах.
Згадаймо ще дискусії про вплив кондиціонерів на здоров’я. Так, хвороби викликає не холод, а збудник інфекції. Але локальне зниження температури тіла через суцільний потік повітря 18 ℃ чи менше (коли приміщення на стадії охолодження) змінює налаштування імунної системи і створює лазівку для збудників хвороб.
Тому було б добре відмовитися від кондиціонування не через руйнацію енергетичної системи ворожими обстрілами, а через свідому позицію.
Пристосуватися до дедалі гарячішого клімату можливо, але не миттєво і переважно не самотужки. Спека, якій нічого протиставити, це істотна загроза здоров’ю, продуктивності й життю.
Як висока температура впливає на здоров'я
Холоднокровні суходільні істоти полюбляють тепло, бо власного не мають, ще й уміють мінімізувати втрати води. Та якщо ви не рептилія, то спека не сприяє вашій активності.
Ми, ссавці, маємо складну систему підтримки сталої температури тіла, бо всі його процеси налаштовані на температуру 36.6 всередині. Надмірне охолодження чи перегрівання, які зачіпають внутрішню температуру, псують роботу всіх систем.
Найвразливіші до жароти немовлята й маленькі діти, а також старші люди — їхні системи терморегуляції не можуть упоратися з таким навантаженням.
Люди з обмеженою мобільністю, деменцією чи іншими когнітивними порушеннями, п’яні, соціально ізольовані, економічно вразливі (тобто бідні) також потерпають від спеки більше за решту.
Звиклі до високих температур здорові дорослі люди, які доречно вдягнені, ризикують менше за інших, та це не означає, що їм нічого не загрожує.
Що може статися? Судоми, теплове виснаження і тепловий удар, зневоднення, загострення всіх хронічних хвороб і зростання ризику передчасної смерті.
Сам собою тепловий удар рідко коли завершується летально — людині встигають надати меддопомогу. Утім жарота наближає передчасну смерть від хронічних захворювань, навантажує медсистему — через неї навіть може не вистачати місць у лікарнях.
Зростання смертності в найспекотніші періоди так і називають — «зумовлені спекою». Наприклад, 2010 року в Росії було щонайменше 55 000 таких випадків, якщо ця інформація вас якось втішить.
Тривале перебування на спеці може спершу спричинити висип на шкірі, набряк рук і ніг, непритомність (особливо якщо довго сидіти й різко встати), рясне потовиділення та зневоднення, судоми. Подальше перегрівання виснажує й призводить до головного болю, нудоти, блювоти й запаморочення.
Шкіра при цьому часто прохолодна, але липка й непружна, а пульс сповільнений.
Що немовля зневоднене й перегріте, розпізнають саме за станом шкіри, бо не всі плачуть від дискомфорту.
У такому разі потрібно перейти в холодок чи в приміщення з кондиціонером, бодай сховатися від сонця, обмахуватися, а також намочити одяг, випити води чи іншої безалкогольної рідини з електролітами (як-от узвар). Якщо ж людина блює, то більше пити поки що не варто.
Тепловий удар — це суттєві зміни у свідомості й координації через перегрівання і зневоднення й істотне збільшення внутрішньої температури тіла.
У такому стані серцебиття часте, а шкіра суха й гаряча (або ж волога, якщо перед цим людина працювала фізично). Допомога потрібна негайно — постраждалого слід перемістити в прохолодне приміщення чи бодай у холодок, температуру тіла знижувати обтиранням вологою тканиною, обприскуванням чи просто поливанням водою. В іншому разі людина може загинути.
Ультрафіолет також загрожує здоров’ю і життю. Нам не потрібно засмагати заради вітаміну D — він припиняє утворюватися, щойно його стало достатньо. Далі йдуть лише фотостаріння шкіри, зневоднення, перегрівання, опіки й алергійні реакції, розвивається гіперпігментація та частішають мутації, які можуть призвести до меланоми чи інших типів раку шкіри.
Захист від сонця потрібен ще з весни: пояснює деталі й радить лікарка Марія Кукушкіна
Як запобігти тепловому удару та вижити в спеку
Нагадаємо способи виживання у спеку:
-
Завжди майте при собі питну воду;
-
Не вживайте спиртного, навіть слабкоалкогольного;
-
Ніколи навіть на трохи не залишайте дітей і тварин у машині, ну і самі там не сидіть, якщо машина не їде й кондиціонер не працює;
-
Не соромтеся намочити одяг чи волосся, коли відчуваєте, що вас буквально плавить;
Дівчата в аквапарку у Бхопалі, Індія.
-
Намагайтеся планувати справи так, щоб не виходити на вулицю в спеку;
-
Фізичну працю, особливо просто неба, варто поділити між ранковими й вечірніми годинами. Коли йдеться про найманих працівників, а не власну садибу, так робити незручно, утім варто. Безпека праці понад усе;
-
Прокладайте маршрути тінистими ділянками вулиці;
-
Прочиняйте вікна в громадському транспорті, якщо там не працює кондиціонер. Від літнього протягу спекотного дня ще ніхто не помирав, а от від задухи і жароти — так;
-
Подбайте про віяло чи бодай газету, щоб обмахуватися;
Туристка з віялом спекотного дня поблизу Вестмінстеру, Лондон, 11 серпня 2022 року.
-
Закривайте голову й решту тіла. Світлий легкий одяг з натуральних тканин добре відводить вологу й відбиває сонячне проміння, а мокрий тюрбан на голові працює краще за кондиціонер. Зважайте також на можливість набряків, коли обираєте взуття і персні;
-
Якщо намочити вуха, долоні й ступні, то охолодження буде відчутнішим — ці ділянки тіла мають мале співвідношення площі поверхні до об’єму, тож добре віддають тепло. (Власне тому взимку так важливо закривати вуха, носити рукавиці й тепле сухе взуття);
-
Усі відкриті ділянки тіла мажте сонцезахисним кремом з фільтрами проти ультрафіолету типів А та В. Обраний крем має містити діоксид титану чи цинку — саме вони найефективніше відбивають УФ;
-
Сонцезахисні окуляри повинні бути з фільтрами ультрафіолету, бажано також з поляризаційними. Просто темні окуляри пропускають УФ, що псує сітківку очей і шкіру навколо них.
Як пережити літо без кондиціонера
Зменшити ризики теплового виснаження можна так:
-
Затемніть вікна на сонячний бік ззовні. Так, не лише зсередини — навіть скло і повітря за ним не повинні нагріватися. Найкращі для цього ставні й ролети, у яких можна регулювати ширину проміжків між ламелами. У пригоді стануть і світловідбивна прозора плівка, і тканина, натягнута на вікно, і навіси (так звані маркізи) чи парасольки. Усе це має бути з боку вулиці;
-
Створіть систему протягів. Вузькі шпарини вікон і дверей пропускають тонку цівочку повітря, яке охолоджується мірою проходження. Такі протяги в спеку значно безпечніші, ніж уже згаданий суцільний потік холодного повітря з кондиціонера;
-
Мийте підлогу й усі поверхні, щоб збільшити вологість і зменшити кількість зважених часток у повітрі. Воду потім можна вилити під якесь дерево на вулиці — йому теж спекотно;
-
Відчиняйте вікна навстіж уночі, коли стає прохолодніше;
-
Що нижче спальне місце, то прохолодніше там повітря, адже холодне повітря важке. Тож для когось літній сон на підлозі чи навіть на балконі може бути рятівним варіантом;
-
Коли працюєте сидячи, ставте ноги в миску з водою. Пам’ятаєте про ступні?
-
Якщо в полудень немає електроенергії і через це не можете працювати, вирушайте ближче до дерев і води. Перебудьте жароту там. Можете облаштувати робоче місце в затінку — чудово!
Це те, що ми можемо зробити самі. Та більшість дієвих адаптацій до жароти лежать у площині містопланування, архітектури, озеленення й регулювань руху транспорту. І втілити їх самотужки й за ніч ніяк не вийде.
А втім, глобальне потепління тільки прогресуватиме, на Україну чекає (сподіваюся) відбудова, тож варто знати, що робити з містами.
Добрим прикладом таких рішень є вже згадані Настанови Програми ООН з довкілля щодо сталого охолодження міст. Там ми бачимо таке:
«Будувати міста так, щоб вони якомога менше перегрівалися і зберігали тепло влітку, та при цьому не втрачали енергоефективності взимку»
Приміром, в італійській Болоньї всі вулиці розташовані в затінку так званих портиків — критих галерей над хідниками, а всі будинки мають однотипні ставні на вікнах.
Використання світлих будівельних матеріалів, зменшення заасфальтованих площин (завдяки поєднанню плитки і трави), озеленення вулиць і створення острівців прохолоди (парків, скверів, водойм) і так званих холодних коридорів над дорогами, обмеження руху транспорту, відмова від хмарочосів з величезними панорамними вікнами тощо — усі ці заходи можуть зарадити в житті під час глобального потепління.
Протягом сонячного дня одне доросле дерево випаровує кілька сотень літрів води, що зіставно з добою роботи двох побутових кондиціонерів. Садити дерево, коли народжується дитина, нині доречно як ніколи.
«Проєктувати будинки так, щоб вони добре надавалися до пасивного охолодження»
Традиційна архітектура південних країн добре знається на такому. Можна згадати іспанські спальні з вікнами в завжди темний двір-колодязь, використання глини і товстих стін, розташування вентиляційних люків і вікон так, щоб гаряче повітря полишало приміщення, а охолоджене займало його місце.
Помічним є озеленення самих будинків виткими рослинами чи деревами на балконах і даху. Облаштування протягом 12 років понад 200 000 квадратних метрів зелених дахів у місті Канзас, штат Міссурі, запобігло такій кількості викидів парникових газів: 269 тонн вуглекислого газу, 174 кг оксиду азоту, 333 кг оксиду сірки. Це істотно.
«Використовувати сталі джерела енергії (як-от сонце і вітер), особливо щоб покрити витрати на охолодження»
Приміром, у Парижі є система центрального охолодження — мережа, що бере воду з річки, охолоджує її до крижаної температури і прокачує трубами в 10 районах міста. Охолоджують воду вночі.
Центральне охолодження є і в Мадриді, Лісабоні, Торонто та низці інших великих міст.
«Відновлювати й облаштовувати нові водяні угіддя»
Це не лише доступні для відпочинку зелені набережні, а й озера, канали, річечки, плавні та болота, у середмісті зокрема.
Усі вони вилучають з повітря вуглекислий газ і діють як локальне охолодження — вода має високу тепломісткість.
На особистому рівні можемо пристосовуватися лише поведінково й спробувати облаштувати оселю в більш чи менш стильний спосіб залежно від фінансів.
Як допомогти тваринам
Від спеки страждають не лише люди. Тож ніколи не залишайте тварин у машині, навіть з опущеним вікном і водою в мисці — повітря в салоні миттєво нагрівається до несумісних з життям температур.
Жодних прогулянок асфальтованими та забрукованими вулицями протягом робочих годин, коли сонце вже високо і припікає! Лапкам гаряче, а робота м’язів ще дужче нагріває звірятко. Тільки сира земля, трава і затінок.
Щоб пережити спеку, тваринам потрібна питна вода і змога перечекати гарячу пору за відносно комфортних умов — так само, як і нам. Це справедливо і для міських домашніх улюбленців, і для всіх інших тварин.
Залиште «сонцепьок» для росіян, а не для собаки в будці чи прив’язаної корови на вигоні.
Тварини самі обирають найпрохолодніше місце полежати: затінок під деревом, керамічну підлогу, мокре рядно, вириту власнолап ямку, кам’яну стільницю, протяг під дверима тощо. У собак «із багатих родин» є килимки для охолодження — було б де їх попередньо охолодити. Отже, залиште тваринці змогу обирати — і вона дасть собі раду.
Допомагайте звірям пережити літню линьку та позбутися зайвої шубки: вичісуйте фурмінатором і стрижіть, якщо це можливо.
Літо допікає й безпритульним і диким тваринам, птахам і комахам зокрема. Залишайте воду у дворах — до неї прилітатимуть птахи, а вночі навіть можуть завітати їжачки. Поїлку для комах можна зробити з непотрібної миски і камінців — завдяки суходолу з камінців комахи не потонуть.