Плюс: уперше лікар не буде прив’язаний до конкретної установи
У документі медика вперше визнають як індивідуального фахівця, не прив’язаного до конкретної установи. І це велике зрушення.
Лікар-хірург у ЗСУ Дмитро Самофалов пояснює наочно: колись на міжнародній конференції його вразив польський професор. Він розповідав, що в понеділок дивиться пацієнтів в одній лікарні, у вівторок оперує в іншій, у середу знов операції в третій, і ці лікарні розташовані майже за 100 км одна від одної.
Дмитро захотів з'ясувати, як так і де основне місце його роботи. Виявилося — ніде. У жодній лікарні професор не працював: з першою мав щось на кшталт договору підряду, у другій — консультаційний прийом, а в третій орендував державну операційну.
«Український лікар був і до сьогодні є рабом лампи, у сенсі лікарні», — порівнює Самофалов.
Річ у тому, що зараз право на медпрактику в Україні мають не лікарі, а стіни, де вони працюють. Щоб незалежному хірургові укласти договір з лікарнею, оперувати легально й отримувати за це офіційно кошти, він спочатку має облаштувати власну клініку з операційною, зареєструватися ФОПом, а тоді виходити в ринок і найматися в інші лікарні, пояснює Тетяна Гавриш:
Це абсурдно. Тому маємо усталену практику сірих угод, коли вузькоспеціалізовані професіонали використовують операційні в лікарнях, часто разом з персоналом, але в історії хвороби записаний інший лікар, фінансові розрахунки в тіні.
«У нових умовах лікар отримає індивідуальне свідоцтво на лікарську діяльність, за яким зможе укладати як трудовий договір з медзакладом, так і цивільно-правовий, що дозволить гнучкіше обирати економічну модель, графік роботи, навантаження».
Саме так працював той польський лікар — мав особисту лікарську ліцензію, яка давала право не залежати від клініки. Це повинен запустити і український законопроєкт. Це також і про захист прав пацієнта, оскільки сірі операції вийдуть із тіні.
Плюс: для фронту і прифронту ці зміни теж важливі
«Уявіть: країна-терорист здійснила ракетний обстріл прифронтового містечка — постраждали цивільні, їм надали домедичну допомогу військові медики й на еваку привезли поранених у лікарню.
Чи може законно хірург, який привіз пораненого, стати до столу і допомогти цивільним лікарям з потоком поранених після атаки?
Якщо по совісті — зобов'язаний. Якщо за законом — ні, бо лікар там не працює, трудових взаємовідносини з лікарнею не має, — пояснює керівниця медслужби Третьої окремої штурмової бригади Вікторія Ковач. — А в разі запровадження свободи лікар зможе надавати меддопомогу там, де зробить це найефективніше».
Плюс: реєстр усіх медиків, або так звана медична Дія
Співзасновниця БФ «Здорові рішення» й експертка у сфері охорони здоров’я Вікторія Тимошевська наполягає: аби самоврядування пішло, спочатку всі лікарі повинні отримати свободу.
Тобто індивідуальне свідоцтво, яке дозволятиме медпрактику. Воно формуватиметься через так звану медичну Дію — Державний реєстр людського капіталу в охороні здоров'я.
Там будуть усі медики й фармацевти країни. Будуть дані, де вони вчилися, проходили інтернатуру, працювали, підвищували кваліфікацію і так далі. Частина даних буде доступна всім, аби пацієнти могли перевірити, чи має лікар, до якого вони збираються йти на прийом чи операцію, відповідну освіту і кваліфікацію.
«Цей реєстр також автоматично верифікуватиме дані з інших державних реєстрів і валідизуватиме людину без людського фактору. Лікарю автоматично генерується свідоцтво про медичну діяльність. Це усуває потенційну корупцію з видачею свідоцтва про медичну практику», — пояснює Тимошевська.
Корупційні ризики: хто та як буде створювати і керувати палатами?
Коли лікарі стануть вільною професією з індивідуальними свідоцтвами про медпрактику, можна буде переходити до наступного етапу — безпосереднього запуску самоврядування, додає Вікторія Тимошевська. Мова про створення палат.
Їх буде чотири: лікарів, стоматологів, фармацевтів, медсестер-медбратів.
Рішення, які ухвалюватимуть палати та їхні органи, будуть обов’язковими для всіх їхніх членів.
Ба більше, практикувати лікар, медсестра чи фармацевт не зможуть, якщо не будуть членами своїх палат і не платитимуть туди обов’язкових внесків.
Палати також зможуть зупиняти дію свідоцтва своїх членів. Вони впливатимуть і на те, якими будуть правила лікування в Україні.
Оскільки палати отримають багато серйозних повноважень, має бути не менш серйозна система запобіжників, аби їх не очолили люди з корупційним шлейфом, наприклад. Отут якраз в експертів чимало побоювань.
«Найбільше ризиків — як саме будуть створені самоврядні палати, — каже Брикульська. — У законі це докладно не прописано. Зазначено, що буде робоча група, голосуватимуть за керівництво онлайн. Але це відмикає ящик Пандори. У законопроєкті має бути і порядок реєстрації палати, і процедура відкритого відбору до робочої групи, хто і як напрацьовуватиме статут, за яким принципом відбиратимуть перших делегатів і так далі».
Також, продовжує фахівчиня, не прописані запобіжники, як зробити так, аби самоврядування не перетворилося на боротьбу з конкурентами.
Умовно, в одному місті є багато стоматологів, і керівники палати стоматологів вирішують відібрати в частини конкурентів-лікарів ліцензію в ручному режимі, адже наразі в законопроєкті підстави не прописані: «Німецькі експерти в травні на зустрічі з українською делегацією зазначили, що їх бентежить кількість і потужність функцій майбутніх українських самоврядних палат. Зокрема, законопроєкт виписали так, що палата в ручному режимі може зупиняти або позбавляти лікаря ліцензії. Але навіть верхньорівнево не прописано, що може стати підставою для цього.
Тобто завтра якийсь лікар-активіст гучно говоритиме про проблеми спільноти або системи, матиме особистий конфлікт з керівництвом палати — і його не тільки зможуть звільнити з одного закладу, як зараз часто відбувається, а назавжди позбавити медичної ліцензії та доступу до професії.
Німецька палата, наприклад, не видає і не має права позбавляти лікарів ліцензії. Тільки держава дає і забирає. Палата може ініціювати й провести розслідування, лікарський суд, визначити ступінь вини, що саме і як порушив, а далі це передають у державні інстанції, наприклад, до суду».
Також немає вимог до майбутнього керівництва палат, їхніх повноважень і межі відповідальності. «Чи мають керівники декларувати свої доходи? Чи можуть фігурувати в корупційних скандалах? Якщо не прописані запобіжники, то керівником самоврядування може стати і той, хто відбував покарання за хабар», — каже голова «Медичних лідерів».
Законопроєкт до другого читання «потребує доопрацювання з точки зору демократичного процесу відбору в палати», погоджуються Вікторія Тимошевська: «В Україні є десь 120 000 лікарів. Усі не можуть щоразу голосувати за кожне рішення. Тому в багатьох країнах є представництва лікарських спільнот. Тут і закладають запобіжники контролю за палатою. Палата повинна бути потужним органом, який матиме різні комітети, що триматимуть зв’язок з профільними асоціаціями».
Її колега Тетяна Гавриш додає, що процес обрання представників на перший з'їзд, процедура формування органів самоврядних палат, система ухвалення рішень ще вимагають дискусій і доопрацювань.
Ризики: від якості самоврядування залежить, як зміни вплинуть на пацієнтів і лікарів
Результат може бути як позитивним, так і негативним, залежно від того, як «далі розвиватиметься процес», пояснює Брикульська, яка спиралась на аналіз документа німецьких юристів та експертів з лікарського самоврядування. Далі її аргументи:
-
Наявність етичного комітету в самоврядній лікарській палаті — європейська практика. Лікарі можуть подати звернення щодо дій колег, пацієнти можуть звернутися по незалежне професійне розслідування, яке стосується лікувального процесу. Натомість якщо підхід «рука руку миє» не зміниться, що, безперечно, впиратиметься в цінності майбутніх очільників палати, то навряд чи пацієнти отримають чесні вердикти. Тоді як європейський досвід показує, що це дієвий інструмент;
-
Палата має контролювати навчання лікарів, їхній безперервний професійний розвиток. Якщо самоврядна організація збереже відкритий і чесний ринок освітніх послуг, посилить контроль за якістю навчання, це позитивно вплине на лікарів і покращить медичні послуги. Якщо керівництво палати поверне монополію, знищить конкурентів, то повернеться і застарілий формат навчання, рясно приправлений рекламою конкретних медпрепаратів;
-
Відповідно до законопроєкту, стандарти і протоколи лікування має створювати самоврядна лікарська палата. Натомість усе залежатиме від того, кому саме доручать такі функції. Якщо професіоналам — пацієнти отримають доказову медицину й новітні підходи. Потім палата зможе лобіювати перед міністерством закупівлю більш сучасних і ефективних препаратів для кращого лікування. Але якщо прийматимуть рішення люди, чиї особисті фінансові інтереси візьмуть гору, то від внесення в протоколи недоказових препаратів або методик постраждають і українські пацієнти, і медики, яких позбавлять ліцензії за «недотримання затверджених палатою протоколів».
Плюси і ризики: медиків палати зможуть позбавляти права на медпрактику
Коли створять палати, усередині них працюватимуть різні комісії, зокрема, етична й дисциплінарно-кваліфікаційна. Дисциплінарно-кваліфікаційна оцінюватиме, наскільки правильно лікував спеціаліст відповідно до затверджених стандартів і протоколів.
Етична комісія оцінюватиме все, що клінічної ситуації не стосується. Наприклад, медик розголосив лікарську таємницю. Або ображав пацієнта тощо. У комісію конкретної палати зможуть скаржитися і лікарі на колег, і пацієнти на медиків — звернення можна буде подати упродовж року з моменту ситуації, яка призвела до скарги.
За що медика / медсестру / фармацевта може покарати його палата:
-
Порушення кодексу етики, який палати ще мають написати після того, як їх створять;
-
Невиконання або неналежне виконання положень галузевих стандартів, які палати ще виписуватимуть після створення;
-
Невиконання рішень органів палати, обов’язкових для членів.
Як можуть покарати:
-
Попередити;
-
Тимчасово зупинити дію свідоцтва про право на меддіяльність на строк до одного року, тобто людина не зможе практикувати цей час;
-
Припинити повністю дію свідоцтва на медпрактику.
«Якщо процес розгляду скарг відбуватиметься неупереджено, якщо етичний комітет палати виноситиме правдиві рішення, пацієнти матимуть потужний інструмент боротьби за свої права, — каже Брикульська. — Прецедент позбавлення індивідуальної ліцензії лікаря, який об’єктивно порушив стандарти професії, дасть потужний сигнал медикам про те, що за правом на професію стоїть відповідальність. За теперішнім законодавством, за шкоду пацієнту відповідає медзаклад. Буває, людину звільнили з однієї лікарні, а вона йде на роботу в іншу й далі комусь шкодить».
Та якщо процес буде непрозорим, то може перетворитися на фікцію або боротьбу з неугодними.
Якщо законопроєкт ухвалять, то коли все запрацює
Нескоро. Зміни мають запрацювати через рік після завершення воєнного стану. До цього часу держава повинна провести велику підготовчу роботу, оскільки частину своїх повноважень мусить передати самим медикам. Але раніше мала б запрацювати медична Дія. Судячи з тексту законопроєкту, за пів року після ухвалення закону в другому читанні. Зараз головне, за чим варто стежити, — що саме ухвалить Рада і яким буде текст у фінальній версії до другого читання.