Скарги на корупцію
Нещодавно ви розіслали по регіонах кейси, що після скарг пацієнтів до НСЗУ їм повертають кошти, які здерли незаконно. Часом це і 40 000 грн. На це в коментарях відреагували скептично: брехня, зверталися і нічого не вирішили. Чому така реакція була, як вважаєте?
У лютому 2022 року я читала дві скарги пацієнтів, коли сіла розписувати сама пошту. Перша була з Бучі: сімейний лікар відмовився підписувати декларацію; друга — з Маріуполя: відмовили в медпослузі. Читаєш і розумієш, що один звертався у вересні, другий — у жовтні. Тоді в нас не було підрозділу, який працював би саме зі скаргами пацієнтів. Частину скарг тоді розглядали регіональні офіси, частину — департаменти. Тому навесні 2022 року почали продумувати систему нового підрозділу, який працюватиме саме зі скаргами пацієнтів.
Перезапустили процес. Раніше людина телефонувала на 1677 поскаржитися, а їй казали: пишіть електронного листа.
Ми зробили так: якщо людина телефонує 1677, їй порадять спершу звернутися до керівника медзакладу, оскільки він є першим, хто відразу може відновити права пацієнта. Якщо це не дало результату, оператори самі зафіксують звернення до відділу роботи зі скаргами.
Певна частина скарг не має достатньо інформації, щоб ми могли відновити права людини. Тоді починаємо листуватися, може, є ще такі документи чи такі. Ми видали кілька інструкцій на сайті, що треба, щоб процес ішов швидше.
Далі відправляємо до медзакладу скаргу, що є звернення, докази, що людина оплатила певну суму коштів (за те, що в межах договору з НСЗУ медзаклад мав надати безоплатно. — LB.ua), просимо опрацювати й відновити її права. І це запрацювало.
У 2023 році ми повернули так пацієнтам 144 000 грн. А за проміжок 2024 року — уже більш ніж 175 000 грн. Плюс окремі скарги, де є ознаки злочину, відправляємо Нацполіції.
Які скарги вирішуєте на рівні медзакладу, які відправляєте Нацполу?
Ми працюємо з відмовами в наданні послуги, з оплатами. Коли бачимо, що вимагають кошти за вже оплачені державою послуги, такі скарги систематизуємо й передаємо в Нацполіцію. Навіть якщо людям повернули кошти. Ще частина скарг стосується якості медпослуг або самого лікування — перенаправляємо МОЗ, бо це повноваження їхніх клінічних комісій.
Мало лікарень ідуть у довгу так звану претензійну роботу — і віддають кошти.
У нас немає проблеми з опрацюванням скарг, але є інша — люди бояться скаржитися. Ми розуміємо, що скарг може бути значно більше, не так ідеально все в системі.
Є необізнаність, є скептицизм. І страх. До мене звертаються багато людей. Кажу: пишіть скаргу. — «Як? Це відобразиться на лікуванні моєї мами!» — Ок, можете написати скаргу після лікування. Зберіть документи — і ми розглянемо після.
Найгірше в цьому… Ми знаємо, що відбувається в Харкові. Держава при цьому фінансує медзаклади в повному обсязі, без затримок. Міська клінічна багатопрофільна лікарня Харківської міської ради № 25 має на рахунку 88 млн грн, а Міська клінічна лікарня швидкої меддопомоги — 49 млн грн, і одна дає листочки на закупівлю ліків на 2000 грн, інша — на 5000 грн. Це поза будь-яким глуздом. Вони повернули ці кошти, але в мене питання до керівників.
З минулого року ми почали звертати увагу на скарги засновників медзакладів. Відправляємо їм, аби приймали рішення. Тільки один засновник відповів нам на лист. Усі інші — тиша. І ми зрозуміли, що йдемо далі.
Маємо зараз ризикоорієнтовану систему моніторингу медзакладів. Що більше в закладу скарг, то швидше до нього прийде плановий або позаплановий моніторинг.
А ще ми почали за скаргами виписувати офіційні повідомлення про порушення умов договору. Це окремий процес, який розвивається. Не виключаю, що 2025 року під час укладання договорів ми будемо до таких медзакладів ставитися більш прискіпливо.
З 1000 скарг до НСЗУ від початку року мало випадків саме повернення коштів. Чому?
Іноді час від скарги до того, щоб ми відновили права пацієнта, — понад рік з моменту початку листування з ним. Є медзаклади, які визнають одразу, є ті, які ні. Буває, кажуть, що потрібні конкретному пацієнту ліки чи обстеження не входять у пакет. Ми починаємо клінічно розбиратися. Це листування тривале.
З жовтня 2023 року уряд дозволив вам робити два моніторинги — автоматичний (аналіз масиву даних) і фактичний (виїзд на місце). Як часто медзаклади отримують штрафні санкції та за що?
Над цією постановою ми працювали з МОЗ, громадськістю та міжнародними організаціями майже рік. Було багато жарких дискусій. Наприклад, чи має НСЗУ моніторингом реагувати на кожну скаргу. Жоден медичний закупівельник у світі цього не робить, це неможливо. І жоден медзакупівельник не працює як контрольно-перевіряльний, каральний орган. Це теж було питанням дискусій. От якщо поліція скаже: ідіть туди з перевіркою. Або інший контролювальний орган. Так моніторинг може стати частиною якихось політичних процесів у країні. Зрештою, ми прийшли до ризикоорієнтованих моніторингів. Тобто не можемо їхати на перевірку за чиєюсь вказівкою.
Система моніторингу перехресна. Працівник західного регіонального департаменту буде перевіряти лікарню Одеси, наприклад. І документи, і навіть їздити. А надавач (тобто медзаклад, який перевіряють. — LB.ua), якщо має заперечення, не може подавати їх цьому ж департаменту.
Ризикоорієнтований моніторинг стосуватиметься тих, хто системно порушує договір з НСЗУ. Сподіваюся, в другому півріччі будуть і позапланові моніторинги.
Автоматичний моніторинг — це робота з базами даних. Вона посилилися у 2023 році. Ми нарешті запустили інтеграцію, коли спеціалізована медична допомога інтегрована з ДРАЦС (Державний реєстр актів цивільного стану громадян. — LB.ua). Так ми побачили, скільком померлим людям надавали спеціалізовану меддопомогу.
У 2023 році в ЕСОЗ (електронна система охорони здоров'я. — LB.ua) виявили 53 645 померлих пацієнтів, у 2024 році — 9 392. За два роки це 63 037. Суми перерахованих коштів за спеціалізовану медичну допомогу у 2023 році — 8,5 млн грн. За 2024 рік, станом на зараз, перераховано 4,6 млн грн. Частину із цих коштів уже повернуто, частина — в претензійній роботі. Одразу направили інформацію у правоохоронні органи.
Також верифікували медпрацівників разом з Мінфіном, перевіряли за реєстрами. Це все дає можливість наводити лад. Бо верифікація лікарів за сумісництвом, наприклад, показала, що лише одна така верифікація може зробити мережу більш ефективною. Ми попереджали медзаклади, що так буде. За результатами верифікації медпрацівників сума перерахунків у 2023 році склала 936,7 млн грн. У 2024 році, станом на тепер, уже майже 73,4 млн грн.
І тут переходимо до санкцій. Що може зробити НСЗУ за результатами моніторингу? Безумовно, здійснювати перерахунки. Якщо побачимо, що медзаклад не відповідав вимогам, а ми оплачували, повернемо кошти до бюджету або в поточному періоді, якщо договір ще чинний, або в рамках претензійно-позовної діяльності.
Можемо розірвати договір у частині пакету. Це теж жовтневі зміни в постанову. У минулі роки в постанові писало: моніторинг виявив порушення договору — розриваємо договір. Але уявімо, що це моніторинг великої багатопрофільної лікарні, де інсультний центр справляється на відмінно, а в пологовому відділенні не розуміють, що таке договір з НСЗУ. То через пологовий розривати договір з усією лікарнею? Це неправильно. Тому були зміни. Уперше ми використали їх за результатом дев'яти моніторингів неонатальної допомоги (немовлятам, які народилися передчасно або мають складну патологію. — LB.ua). Це Київський обласний перинатальний центр.
Остання публічна заява про нього була, що ви планували розірвати договір. Чи вже розірвали?
Ми сформували додаткову угоду (з медзакладом. — LB.ua), у якій забрали цей пакет. Надавач її не підписує. Керівник так підставляє весь медзаклад. Ми маємо інше право: не оплачуємо нічого за іншою частиною договору, поки не підпишуть додаткової угоди. Провели ряд дискусій із засновником закладу — ОВА, департаментом охорони здоров’я.
Департамент охорони здоров’я приніс мені після моніторингу гарантійного листа, що не забирайте від нас пакет, ми купимо обладнання. Вибачте, але діти, яким потрібен порятунок, не будуть чекати під гарантійним листом газовий аналізатор, кувез чи ШВЛ.
Крім цього пологового, більше немає подібних ситуацій?
Є. За результатами дев'яти моніторингів два заклади відмовилися самостійно від договору на неонатальну допомогу.
Тобто побачили, що не виконують умов договору, і самі зробили крок назад?
Так. І це правильна позиція.
Але ж коли вони подавали документи, то обіцяли, що мають відповідні команди й обладнання.
Мали підписані документи. Це не обіцянка, а злочин. Керівник закладу знає, що за його підписом стоять життя новонароджених українців і їхніх матерів; не має обладнання їх рятувати — і ставить свій підпис (що обладнання й команди для неонатальної допомоги є. — LB.ua). Про це треба говорити. Тому ми надсилаємо результати моніторингу в правоохоронні органи.
Можете назвати ці два заклади?
Так. Міська клінічна лікарня № 9 Дніпровської міської ради: вона об’єдналася з іншою лікарнею, i правонаступник уже не подавався на пакет. І Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини. Ми виявили невідповідність, перерахували кошти. Вони подалися на пакет, а потім прислали листа, що добровільно відмовляються від нього.
Ви також заявляли, що залишки на рахунках онкоцентрів свідчать, що коштів від держави в них достатньо, аби лікувати, включно з ліками. Але досі є вимагання. Як ви із цим працюєте?
Окрім юридичних механізмів, ми все ж хочемо по-партнерськи поставитися й дати останній шанс, достукатися. Запросили керівників онкоцентрів до НСЗУ, показали їм аналіз даних по системі від А до Я. Сказали: якщо в рамках підготовки до програми медгарантій 2025-го ви не виправите ситуації, буде по-іншому розвиватися підхід до закупівель медпослуг.
За зачиненими дверима було багато аналітики, зокрема щодо скарг. Домовилися, що вони їдуть у свої центри і будуть працювати з колективами. Готуємося до ризикоорієнтованого моніторингу, зокрема, онконапрямку. Наступного тижня відвідую один онкоцентр, на який після тієї зустрічі прийшли вже чотири скарги. Будемо розбирати їх там разом з пацієнтами й засновником.
Не знаю, що має вплинути на окремих лікарів, щоб вони змінювали свою поведінку. Здається, наша країна вже все пройшла. Ми можемо мати сотні юридичних інструментів, десятки політик, але є щось ще радянське в головах окремих медиків, коли не знаєш, як туди залізти. Якби на старті трансформації, як це зробили наші колеги в Литві, ліцензування індивідуальне було…
Ви маєте на увазі, що індивідуальне ліцензування лікарів могло б у разі порушень позбавляти їх права на медичну практику і вони більше боялися б, аніж просто махання пальцем на весь медзаклад?
Так. Упевнена.
Прифронтові медзаклади
Розуміючи ситуацію прифронтових медзакладів, скільки є таких, які не відповідають тим чи іншим пакетам, але отримують фінансування, інакше мешканці залишаться без меддопомоги?
Це завжди тригерне питання, бо ні в кого перейняти досвід. Березень 2022 року. У Чернігові б'є ракетою просто в пологовий будинок, є загиблі лікарі. Розтрощено цим усі вимоги НСЗУ. Бо немає вже відповідного обладнання, доступності, нічого. Але в підвалі там народжуються діти.
І мені як голові НСЗУ, яка підписує платіжку цій лікарні, кажуть, що не маю права підписати, бо вони не відповідають вимогам. Вибачте, там народжуються діти під час обстрілів.
От я була на зв'язку з Вовчанськом, з головним лікарем. Там є люди, які потребують медичної послуги. Давайте їх залишимо, бо не дотримано всіх вимог? Я частково згідна, що так забираємо в себе ж кошти, якими могли б збільшити тариф на реабілітацію, наприклад.
Ми шукали підходи. Зрозуміли, що маємо там лишати тільки обов'язкові речі: хірургія, стаціонарна, амбулаторна допомога. Решта пакетів повинні відповідати вимогам.
Бо вимоги — залізобетон.
Мені розказували в Івано-Франківській області: «Нащо вам ці вимоги для кадрів? Війна, заберіть їх!». Відповідаю: «У Кіровоградській області швидка везла в медзаклад, законтрактований на хірургію, двох дітей, а там не було лікаря. І одна дитина померла».
Ми готові йти десь на поступки, на території активних бойових дій. Активно взаємодіємо з Командуванням Медсил. Будемо шукати варіанти, щоб допомогу надавали. Можливо, військовий госпіталь міг би замінити десь цивільний для мешканців, які там залишилися, якщо цивільні лікарі виїхали, наприклад.
Ви нагадали мені недавню історію з прикордоння. З того місця вже йде примусова евакуація населення. Лікарі виїхали за червону зону, але лікарня отримує кошти від НСЗУ. Місцеві бояться, що скажуть про це вголос і тоді взагалі до них ніхто не доїде з медиків.
За оновленою постановою, ОВА дають нам списки, щоб ми укладали договір на 57-й пакет (який платить медзакладам базово за те, що вони залишаються заради людей на місці. — LB.ua). Вони мають перевіряти, чи надають там меддопомогу. Інформація може надходити нам і з інших джерел. Часто наші регіональні департаменти тримають тісний зв’язок.
Чи справді працюють лікарні, які ви в такий спосіб підтримуєте? Чи є там лікарі?
У 2024 році ситуація виглядає більш координовано, ніж у 2022-му. Також сподіваємося, що співпраця з Командуванням Медсил дасть свої результати на тій території. Можливо, наші ресурси зможе ефективніше використовувати Командування, а його сили — цивільні.
Грошей на лікування достатньо?
Коли з 2022 року формуєте тарифи на медпослуги, чи закладаєте туди не тільки ліки й зарплати умовно усереднені, але й кошти на розвиток? Багато хто каже, що нинішні тарифи — це на підтримку штанів.
Та ні, не на підтримку штанів. Тарифи з першого року трансформації системи не були лише на підтримку штанів. Завжди була комунікація, що зміна системи фінансування дозволить використовувати кошти від НСЗУ для розвитку медзакладів за умов повного виконання договору й ефективного господарювання. Доходи надавача формуються з тарифу + кількості наданих послуг.
Якщо люди обирають цей медзаклад через якість, бо знають лікарів, через безоплатність послуг, якщо є ефективне господарювання, зменшення необґрунтованого перебування пацієнта в стаціонарі, це дає змогу мати кошти і на розвиток. Вкладаєш у розвиток — збільшуєш конкурентність, відповідно, маєш більше пацієнтів, знову більше послуг.
Українське законодавство не передбачає, що Програма медгарантій покриває комунальні платежі й капітальні видатки. Ці зобов’язання, за Бюджетним кодексом, на засновнику.
Якщо це приватники, то вони самі все тягнуть.
Так. Чую багато дискусій, що тарифів не змінюють, але в нас при цьому росте частка приватного сектору в різних сферах медпослуг. Якщо 2022-го реабілітація у стаціонарі була у 22 приватних надавачів, то зараз — у 55. Структура надання первинної меддопомоги загалом змінюється в бік приватного сектору.
Керівники медзакладів часто досі не розуміють, що таке договір з НСЗУ та як ефективно управляти коштами. А поруч з ними є ще голови громад, які досі не розуміють своєї відповідальності, але знають повноваження: можуть призначати головного лікаря.
Я приїжджаю і бачу, що головний лікар нічим не опікується.
Хто призначає головних лікарів онкоцентру, наприклад? Обласні ради. Приходиш до керівництва онкоцентру, там 258 млн на рахунку. Кажеш: ваші люди при цьому не отримують безплатних послуг. Може, пора приймати рішення? Скільки таких рішень? Одне. У Львові після зустрічі.
Ви сказали, зростає частка приватного ринку в системі. Була ініціатива додати патронажні візити в пакет сімейної медицини (обов’язкові візити додому до всіх дітей віком до чотирьох років). Були листи від сімейних лікарів-приватників до міжнародних донорів, що таке рішення спричинить відтік медиків із системи й пацієнти залишаться без їхніх послуг, що це радянська практика, яка ще й потребує додаткових коштів.
До нас заходили на погодження зміни до 504-го наказу, і в цій частині ми його не погодили. Бо не вважаємо, що необхідно саме зараз вносити ці зміни. Є ще багато речей первинної меддопомоги, які хотіли б опрацювати з Мінохоронздоров'я та Мінфіном. У нас завершується другий костинг тарифу первинної меддопомоги (обрахунки того, скільки коштує робота сімейного лікаря, щоб він обслуговував пацієнтів безоплатно. — LB.ua). Була вже конференція, на якій озвучили дані, що костинг тарифу вищий за 800 грн, тобто НСЗУ не доплачує. Так, але в тариф закладена амортизація та комунальні послуги. Якщо не рахувати комунальних, то костинг виявиться меншим, ніж ми платили у 2023 році.
Але комуналка в приватних медзакладах за їхній же кошт.
Так, розумію, але як державний посадовець маю діяти в межах і в спосіб бюджетного законодавства, яке каже, що комунальні й капітальні видатки — на засновнику. Чи сподіватися, що колись це законодавство змінять? Так, ми пропрацьовуємо це і з МОЗ, і з ВООЗ, але чи найближчим часом це буде? Ні, враховуючи фінансову ситуацію в країні. Коли ми аналізували костинг первинки, бачили, що є інші пріоритети. Наприклад, сільське населення. Окремі жителі лишилися без меддопомоги, без безоплатних ліків у межах програми «Доступні ліки», бо їм просто нікому виписати рецепт і ніде їх погасити, нікому проконтролювати їхній рівень цукру в крові, поміряти тиск.
Це відображається — у нас ростуть хронічні захворювання, що навантажує спеціалізовану допомогу. Таке фінансування дорожче. Треба швидко шукати рішення, як стимулювати лікарів повернутися туди й доступність первинної медпослуги. Нам тут помагає Бюро ВООЗ в Україні. Зокрема, у рамках костингу сільського коефіцієнта.
Тобто в нас буде коефіцієнт для сільської медицини на 2025 рік?
Ми над цим працюємо.
Я бачила, що на 2025 рік у тариф хочуть включити супровід ТБ і базову психіатричну допомогу.
Так, поступово інтегруватимемо в пакет послуги, які і так закуповують на первинній медичній ланці. Ми ці послуги закуповуємо в сімейних лікарів. Будемо закуповувати в рамках пакету, зміщуючи механізм оплат усе дужче в бік того, що з’являтимуться доплати через виконання певних якісних показників, додаткових сервісів чи коефіцієнтів.
Ми не зобов’язані всім подобатися. Іноді маємо формувати непопулярну політику. Якщо в нас ростуть інсульти й інфаркти, якщо втрачається доступність населення до первинної меддопомоги, якщо йдуть інші тенденції, які потребують негайного втручання, воно [негайне втручання] буде.
Квітково-цукерковий період з НСЗУ ніхто не обіцяв до кінця партнерства. Усі казали, що він буде на початку. Будьмо реалістами. Комусь може не подобатися голова НСЗУ, але квітково-цукеркового періоду не буде, він закінчився. Ми всім це оголосили. Це важкі гроші, які потрібно ефективно використовувати в нинішній ситуації у країні.
Ми цьогоріч уперше оприлюднюємо вимоги (за яким принципом на які медпослуги НСЗУ буде підписувати контракти на 2025 рік. — LB.ua) у травні, а не в жовтні-листопаді. Будуть сюрпризи. Хочемо вперше оприлюднити вимоги з елементами селективного контрактування. Тепер ми не закуповуватимемо послуг у всіх, хто хоче й має мінімальні вимоги, на пологи, інфаркти, інсульти.
Одним з показників для договору була мінімальна кількість наданих послуг. Цьогоріч для пологів це 175. Мережа скорочується. До прикладу, за п'ять років — мінус 141 заклад, законтрактований на пологи. І це не тільки за рахунок окупованих територій.
У медзакладах, які лишилися, є нюанси. Окремі мають 55 % кесаревих розтинів. Чи готова я закуповувати пологи в них, якщо знаю, що там просто ріжуть жінок? Ні.
Аналогічно для інсультів. Ось заклади, де нібито все є, але вони не роблять тромболітичної терапії.
Довідка: Тромболізис — це внутрішньовенна ін’єкція ліків, які допомагають швидко розчинити тромб, що перекриває доступ крові (кисню) до конкретної ділянки мозку. Процедура підходить для 10–20 % випадків інсульту.
А вона рятує життя. Європейський тренд — 15 % тромболітичної терапії. Але в нас є заклади, законтрактовані на інсульт, де 0 чи 1 % такої терапії. Питаю: у чому річ? Відмовок багато. Та, зрештою, це байдужість, непрофесійність і небажання медичного директора формувати якісну медичну послугу. Чи купувати нам послуги тут, бо є КТ, але немає бажання в лікарів застосовувати тромболітичну терапію? Напевно, ні. Тому тут теж будемо працювати.
Чи не створює це ризиків, що якісь області лишаться без лікування інсульту?
Ні. У нас сформована мережа. Ну і «єдиний заклад в області» — це справді той аргумент, який дозволяє не надавати якісної послуги?
Мало хто знає, що медзаклад, який не виконував умови для кадрів у 2023 році, отримав від нас претензії на 211 млн. Триває претензійно-позовна робота. Про сам заклад, як і про інші, буде відомо з дашборда, який плануємо запустити.
Упродовж нашої розмови це прозирає і в інших сферах загалом теж. Ресурсів меншає. Ціни ростуть. Яка стратегія НСЗУ в такому разі? Чи плануєте якусь частину медпослуг вивести за межі програми медгарантій? Можливо, буде співоплата, про яку знову говорять.
Завдяки коштам міжнародних партнерів ми третій рік маємо всі види медпослуг. Медицина воєнних рейок — це питання доступу до первинної меддопомоги, хірургії, ургентні випадки, лікування інсультів, інфарктів, пологи й неонатальна допомога, онколікування. А все інше — уже питання можливостей країни. Безумовно, НСЗУ пріоритизуватиме послуги, якщо коштів буде менше.
Але трансформація системи в частині формування мережі триває попри війну. Ніхто не помітив, що ми перестали фінансувати медпослуги за дев'ятим амбулаторним пакетом у монопрофільних закладах: шкірвени, ендокринологічні, які нічого унікального не несли.
Ми не говоримо зараз про потенційну співоплату?
Ні. Позиція НСЗУ не змінилася: ми проти співоплати і за універсальне охоплення медпослугами. Показники оплат з кишень пацієнтів, які вимірюють міжнародні організації, свідчать, що ми на правильному шляху.
Чи вийде якась частина послуг з програми медгарантій? Віктор Ляшко сказав, що МОЗ працює над переліком платних медичних послуг.
Гарантувати все і всім також помилка. Кажуть, наприклад, що шість мільйонів українців виїхали, отже, фінансування медицини має поменшати. Але ніхто шість мільйонів не підтверджує. Опиратися треба на офіційні дані. Хто виїхав? Старі люди з хронічними захворюваннями? Військові зі страшенними травмами?
У нас зараз одна людина з травмою війни за своє лікування проходить чотири медзаклади й у п\'ятому реабілітується. В одній лікарні їй роблять чотири операції, кожну ми оплачуємо.
Публічно обговорювати перелік платних послуг буде МОЗ, яке формує цю політику. Ми давали йому свої зауваження.
Наскільки працюють маршрути пацієнтів? З початку реформи говорили про те, що швидкі мають везти туди, де є обладнання й лікарі.
Коли ми почали закуповувати послуги для інсультів й інфарктів, надавачі думали, що можуть тепер купити собі КТ і претендувати на лікування інсультів. Але людину, яка має підозру на інсульт, везли не туди, де є КТ і лікарі, а туди, де цього немає, бо та лікарня тільки готується податися на цей пакет і їй потрібна мінімальна кількість послуг. Пацієнт не виграє нічого, тільки втрачає. І в нас немає концентрації послуг: європейська статистика каже, що допомога пацієнту в інсультному центрі дозволяє на 20 % зменшити інвалідність.
Ми на основі даних електронної системи охорони здоров'я винесли питання порушених маршрутів на розгляд МОЗ. Сіли разом, зібрали області, бо платимо величезну суму коштів, а маршрути не працюють. Узяли керівників екстренки. Показували головам громад. Я питала, чому у вашому закладі лікують інсульт, якщо ви не законтрактовані й у вас тут 55 % летальності? А сусідня лікарня законтрактована, утім швидка туди не везе.
Ми добилися, що маршрути виконують краще. 97,3 % везуть коректно, за даними ЕСОЗ. Інфаркти: 85–89,5 % випадків везуть правильно. Чи мені це ок? Ні, ще не ок.
Кращає тромболітична терапія. Більшає закладів, які вже понад 15 % мають. Лишилися ще такі, на яких маємо зосередити увагу, щоб змінити їхню поведінку. От приклад Дніпра.
Є п'ять закладів з контрактом на інсульт: лікарні № 4, № 6, № 16, Мечникова, ЛШМД. Людей везуть сюди, ніби там усе є, КТ є. Але. Тромболітична терапія: Мечникова — 22,7 %, 4-та — 13,6 %, 6-та — 0 %, 16-та — 3,4 %, ЛШМД — 0,7 %.
Тобто ми навели лад з маршрутами, тепер ідемо далі.
Також запропонували створити державні підприємства при НСЗУ «Медичні гарантії», які посилять аналітичний блок і ІТ-частину, бо росте кількість даних й інструментів у системі, достатньо відомостей, щоб впливати на політику, але немає повноцінного гравця, який відповідав би за медичні дані.
Павло Ковтонюк каже, що спроможність НСЗУ низька, бо бракує людей.
Він іноді закидає, що кадри, які залишилися в НСЗУ, не мають достатніх професійних навичок. Я категорично проти цього. У такий складний час вдячна всім, хто залишився і продовжує трансформувати систему. Можливо, уперше так скажу: НСЗУ ще не було таким рівновіддаленим від усіх гравців (Мінфіну, Мінохоронздоров'я, парасольки міжнародних організацій, інших). При цьому нормально працює з усіма.
Так, фонд оплати праці, який мали раніше, зараз значно менший. Немає середніх зарплат по колективу, які ще були два-чотири роки тому. Легко бути керівником, коли середня зарплата працівника — поза 60 000 грн. Важче робити те саме й за тими самими принципами, коли люди отримують середню зарплату 30 000 грн. Така ситуація зараз у країні: війна, іде скорочення державного апарату й видатків. Можливо, якби певні речі дизайнували відразу, ми не опинилися б у такій ситуації. Але виправляємо це з МОЗ.
Реформа держслужби найдужче вдарила по регіональних департаментах — скоротилися зарплати і ставки. І тому там важко набрати людей із цінностями. При цьому регіональні департаменти вперше за сім років мають відповідальність за моніторинги. І ми розуміємо, що потрібні зараз на своєму місці.
Скільки людей у НСЗУ і скільки треба?
Є 322 людини. Коли прийшла, було 280. Штатних осіб у нас було 1060. Фонд оплати праці заклали на 1060. І ділили його на 280 людей. А потім настав час Х, уряд сказав: рівні правила для всіх. І фонд оплати праці став тільки для всіх наявних посад. Скільки нам треба? Є різні дані. У литовських колег 400 працівників на їхнього закупівельника. Це дві області нашої країни. А процесів вони не роблять більше.
Скільки треба? Якби було в нас 570 (ми рахували), то значно швидше рухалося б чимало процесів.
У січні ви обіцяли, що на початку року запустите кабінет пацієнта, де можна буде і сімейного лікаря поміняти, і свої дані оновити. Зараз кінець травня. Кабінету досі немає.
Ми ще працюємо, щоб запустити адекватно. Починаємо верифікувати дані пацієнтів з [відомостями] і Державної податкової служби, і Держреєстру фізичних осіб. Реліз кабінету пацієнта точно буде цього року.
Останнє питання: яка доля провадження проти вас? Давно не було новин.
Проходжу всі кола пекла. Сама тема складна для розуміння без специфічних знань в ІТ, тому важко пояснити її пересічному українцю. Ваша колега написала про «три нулі». І це найбільше спрощення. Зараз ходжу ознайомлююся з матеріалами справи. У документах, з якими встигла ознайомитися, не знайшла доказів моєї вини. Одночасно слідчі, на мою думу, чинять певний тиск, про що офіційно їм написала заяву — про недопущення обмеження мого права на захист і ознайомлення зі справою.
Подавали в суд клопотання про обмеження мого терміну на ознайомлення зі справою. Суд їм відмовив, слідчий того вечора після відмови суду знову надсилає у WhatsApp повідомлення про пропозицію з’явитися. І повідомляє, що знову подаватиме клопотання на обмеження.
Я ще мама трьох дітей, яку ніхто не відстороняв від професійних обов’язків. Уже прийняла для себе ситуацію щодо проходження з цією справою всіх кіл пекла і доведу, що все це нісенітниця.
Чи готові озвучити здогадки, кому ваша справа потрібна?
Я розумію, що моя справа триватиме ще кілька років. Є певні здогадки, але ще не можу їх озвучувати.