Про це розповів заступник міністра охорони здоров'я, головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін в інтерв’ю УП.Життя.
«Кожні рештки, які доставляються по обміну (з росіянами – LB.ua), ідентифікуються або зберігаються на рівні бюро судово-медичної експертизи, допоки не будуть ідентифіковані. Є достатньо значна кількість рефрижераторів як мобільних, так і залізничних, яку використовують в літній період. І там є можливість зберігати неідентифіковані тіла або ті тіла, які не можуть бути ідентифіковані. Це довготривалий процес, який інколи триває, на жаль, понад рік», – сказав Кузін.
Він додав, що 2-3% тіл не вдається ідентифікувати і понині: або судмедексперти не можуть отримати результати ДНК-експертизи, або отримали її від загиблого, але нема жодних збігів. Тобто або немає родичів, або родичі ще не здали ДНК. Таке тіло вважають не ідентифікованим і зберігають до того моменту, поки не будуть зафіксовані збіги.
Найважчі для судово-медичної експертизи тіла, які довго були в землі, або обгорілі. Тоді експерти можуть використовувати лише підходи без ДНК-зразка, бо, наприклад, після термічного впливу з кісткового матеріалу неможливо витягти ДНК, пояснює Кузін. Є випадки, коли судово-стоматологічна експертиза була єдиною, яка давала конкретні відповіді на питання слідства.
Головний санлікар додав, що після одного року зберігання такі тіла інколи захоронюють, але так, щоб можна було оперативно видати дозвіл на перепоховання у випадку, якщо сім'я знайдеться.
«Це не якісь там братські могили, в яких неможливо нічого розрізнити. Це кладовище, але конкретно для неідентифікованих осіб, яким ми присвоюємо номер, і по ньому з дозволу слідчих органів потім можемо видати тіло для належного поховання», – додав заступник міністра.
- В Україні уже створюють базу зі зразками ДНК, щоб краще знаходити тих, хто загинув і зник безвісти.
- Влітку у восьми країнах Європи збиратимуть ДНК рідних зниклих безвісти. Зразки збиратимуть в Молдові, Румунії, Болгарії, Угорщині, Франції, Люксембурзі, Бельгії та Нідерландах.