Спершу варто зазначити, що історію із сонячними панелями трохи міфологізували містяни, які ще не надто глибоко в темі ОСББ й енергонезалежності. Нерідко в будинкових групах спалахують пориви ентузіазму: терміново обклеймо по периметру будинок панелями — будемо завжди з власною електроенергією. Як приклад кияни люблять наводити ефектний кейс з будинком на Позняках, про який п'ять років тому писали всі місцеві новинні ресурси. Проте конкретно цей приклад точно не вартий наслідування, оскільки роботи там були особливо дорогими, а сама система не працює повноцінно донині.
Є два важливі моменти, які потрібно знати про фотоелектричні станції (система із сонячними панелями), розглядаючи цей напрям енергонезалежності:
-
вони дають електроенергію лише в літній сезон, коли достатньо сонячних днів;
-
сонячні панелі на дахах багатоквартирних будинків дають достатній об'єм електроенергії, щоб закрити загальнобудинкові потреби: освітлення МЗК, робота насосів, іноді ліфтів, — але аж ніяк не потреби всіх квартир.
Також варто пам'ятати, що ОСББ не продає надлишку виробленої влітку енергії державі. Адже воно неприбуткова організація за статутом; щоб щось виробляти, мусить створити окрему юридичну особу, вести бухгалтерію та платити податки. Крім того, сонячні панелі є колективною власністю, і тут теж виникають проблеми зі створенням такого суб'єкта для ринкових відносин.
Але все зазначене не відкидає головного факту — сонячні панелі генерують енергію. Це ваше власне автономне джерело, воно не залежить від генерації в державі та є допоміжним способом наповнити персональну енергокомору. Разом з комплексом заходів енергоощадності, сучасними підходами до опалення й нагріву води, а також з накопичувачами електроенергії цей спосіб альтернативної генерації дає свої результати.
Важливо це з двох причин:
— вартість комунальних послуг (усіх без винятку, не лише електроенергії) ще й близько не сягнула реального рівня і зростатиме далі;
— замкнені цикли споживання енергії (електричної та теплової) дозволяють хоч трохи не залежати від зовнішніх факторів виробництва цих носіїв.
Розглянемо на прикладі київського ОСББ, яке таку стратегію втілює восьмий рік поспіль.
Скромна станція на даху
Багатоквартирний будинок, де створено ОСББ «Художник», розташований у центральній частині Києва. Але це не модний ЖК зі вщент запаркованою прибудинковою територією, а звичайна радянська 16-поверхівка з дуже різноманітними сусідами, серед яких і самотні пенсіонери, змушені рахувати кожну гривню за комунальні послуги. 176 квартир — невелика кількість мешканців, аби зібрати гроші на дороге обладнання. Проте і не надто велика кількість учасників, щоб голосувати за спільні для ОСББ рішення.
Денис Скоренко, який ініціював усі реновації в цьому ОСББ, уклав для них комплексну й багатоетапну стратегію, яку втілює за допомогою міських програм фінансової підтримки енергоефективності будинків. Частину робіт, які здійснювали з КП «Група впровадження проєкту з енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва», можна переглянути в добірці на Prozorro.
— У мене був план на вісім років: обов'язково створити індивідуальний тепловий пункт (ІТП), замінити вікна й двері; утеплити зовнішні стіни, підвали й горища; замінити освітлення; сучасні ліфти. Я знав, що тариф на електроенергію буде зростати, тож робитиму дахову електростанцію, — розказує Денис Скоренко.
— Уже після утеплення й установлення ІТП тепловитрати нашого будинку скоротилися на 200 тис. грн на рік. І це за тарифом, який держава штучно утримує останні кілька років, надалі він теж буде зростати, — підсумовує Скоренко.
ІТП — це вже обов'язкова частина обладнання сучасних багатоповерхівок. Проте всі будинки до 90-х років включно йшли без такого компонента управління подачі теплоносія, і зараз це окремий крок у програмі термомодернізації для ОСББ. Автоматика сама коригує температуру теплоносія, який заходить у систему будинку, відповідно до зовнішньої температури повітря. Налагодивши роботу ІТП, можна збалансувати систему опалення так, щоб теплоносій розподілявся в будинку без зон перегріву чи недогріву.
Наступним етапом став проєкт сонячної електростанції на даху будинку. До реалізації цього проєкту за міською програмою «70/30 %» (70 % витрат покриває бюджет, 30 % — мешканці будинку) ОСББ підійшов у 2020 році. Але здійснити закупівлю вдалося лише влітку 2021 року, запустили СЕС фактично під час повномасштабної війни. Вартість проєкту склала 2,14 млн грн.
— Маємо 59 фотоелектричних панелей загальною потужністю 31,7 кВт, — показує Денис Скоренко дах ОСББ «Художник». — Улітку генерація іде на рівні 20–23 кВт. Насправді для наших будинкових потреб на цей сезон вистачило б і меншої кількості панелей, на генерацію 10 кВт. Але я відразу планував наступний етап проєкту — встановлення теплового насоса, щоб автономно підігрівати воду, тому закладав ці енерговитрати в планову потужність станції.
Фотоелектрична станція складається з двох частин: власне сонячні панелі й «станція» — акумулятори (літій-залізо-полімерні до 40 кВт-год) плюс гібридні інвертори (три однофазні потужністю 10 кВт кожен). Фактично без акумуляторів уся ця затія не має сенсу. З іншого боку, акумулятори стануть у нагоді не лише для роботи з енергією, згенерованою саме сонячними панелями.
За сонячної погоди станція генерує власну електроенергію, акумулятори накопичують її. Коли сонце зникає, а також поночі запаси акумуляторів живлять будинкове споживання. Інвертори заряджають акумулятори і від сонячних панелей, і від електричної мережі міста. Також у цю систему можна вбудувати енергію, яку дає генератор.
З чого складається пазл
В ОСББ «Художник» генератор уже придбали (і чекають відшкодування його вартості від міської цільової програми). Він вмикатиметься автоматично, коли нема мережі від міста, а також буде заряджати акумулятори.
— Улітку ми можемо генерувати і накопичувати енергії стільки, щоб закрити потреби споживання вночі, потім генерація зменшується. У червні-серпні минулого року ми закрили загальнобудинкові потреби власною генерацією. За рік економія на споживанні електроенергії для потреб ОСББ складає близько 40 %, — підсумовує Скоренко. — Ми споживаємо на рік 3–5 тис. кВт, тариф щойно виріс вдвічі, і схоже, це не останнє його здорожчання.
Нагадаємо, що мова йде не про споживання електроенергії квартирами, а про спільні потреби життєдіяльності будинку: освітлення на поверхах і прибудинкової території, три групи насосів, безперебійне живлення інтернет-операторів, частково експлуатація ліфтів. ІТП може повністю автономно працювати від батарей до 48 годин, ІТП плюс освітлення тримаються автономно добу.
Улітку генерація на такому невеликому даховому об'ємі працює з надлишком. Але як ми зазначали, робочої системи продажу електроенергії державі в цій сфері наразі немає. Тому ОСББ просто віддавав надлишки, які перевищували навіть ємність акумуляторів, у спільну мережу безоплатно.
Однак надлишок виробництва електроенергії саме в цьому ОСББ — тимчасове явище. Оскільки в планах Дениса Скоренка ще останній етап до енергонезалежності будинку — встановлення теплового насоса.
Тепловий насос — це відносно новий напрямок енергомодернізації будинків, який створили в Європі, щоб зменшити витрати на енергію для нагріву води будинкам і скоротити викиди парникових газів у атмосферу. Для нашої країни нині це ще один спосіб автономного нагріву носія для опалення й гарячого водопостачання. Є декілька видів теплових насосів, принцип роботи єдиний — використовувати вже наявне тепло (геотермальний спосіб — підземних ґрунтів, повітряний — витяжного повітря (вентиляції), водяний — поверхневих або ґрунтових вод).
По суті, це інверторний кондиціонер, який використовує зібране тепло (наприклад, з вентканалів будинку) для підігріву води. Але при цьому в рази скорочує відповідні витрати електроенергії.
— Через часті перебої з гарячим водопостачанням у літній сезон практично всі мешканці нашого будинку встановили собі електричні бойлери. Бойлер працює з коефіцієнтом 1 кВт витраченої електроенергії — 1 кВт теплової енергії. Тепловий насос на використаному кіловаті дає теплової енергії в 3–5 разів більше, — пояснює Скоренко. — У літній сезон ми зможемо покрити витрати енергії цього насоса власною генерацією та зробити нагрів води гарантованим — ось уже економія кожному на відмові від роботи бойлерів, плюс менше навантаження на електромережі. У зимовий сезон, коли насос працюватиме на енергії міської мережі, це все одно дає економію на вартості теплоносія відносно загальноміської.
Це технічне рішення наразі в планах будинку. Для нього потрібні фінансові вкладення, тому ОСББ ще рахує, як зробити оптимальну схему з меншими видатками на обладнання. Усі попередні рішення реалізували почергово і без необґрунтованих витрат.
Сам Скоренко резюмує: ще недавно всі заходи енергомодернізації розглядали виключно в площині економії грошей і екологічного компоненту. Після 2022 року акцент змістився на пошуки автономності й безпеки. І тепер управителі будинків мають дивитися на свою стратегію комплексно, з огляду і на ціну, і на довгострокові вигоди.
За що спершу хапатися
Схожу схему енергонезалежності вже реалізовують декілька ОСББ Києва, проте їх небагато. У «Художнику» можна ознайомитися з уже робочим кейсом, що, до речі, постійно й роблять представники багатьох ОСББ столиці. Ми спитали в Скоренка, з чого починати тим ініціативним групам будинків, які хочуть устигнути до зими бодай щось.
— Спершу вам варто оцінити технічний стан будинку, виявити найслабші місця ймовірної втрати тепла — зараз, влітку, ще не пізно робити вікна чи зовнішнє утеплення, — рекомендує Денис Скоренко. — Потім рахуєте споживання основних вузлів постачання в будинку і від цього відштовхуєтеся у виборі, чим їх живити автономно. Якщо у вас незалежна схема електропостачання, контур опалення будинку закритий, теплоносій з міста завжди теплий, то єдине, що треба організувати — щоб теплові насоси мішали гарячий теплоносій з міста з тим, що ходить у контурі. Сотні будинків працюють саме на такій схемі й без цього живлення насосів узимку просто не проживуть. І таким будинкам я кажу: вам потрібні гібридні інвертори, акумулятори й генератор. Усе, що допоможе генерувати й накопичувати енергію. Це обладнання варто замовляти і купувати вже зараз, самостійно, а потім подаватися на компенсацію від міста.
А паралельно можна запускати історію з фотоелектричною станцією: починати робити проєкт і шукати кошти. Для цього слід іти у Фонд енергоефективності або Револьверний фонд, щоб залучити грантове або кредитне фінансування. Аби встановити й запустити фотоелектричну станцію, необхідні рівно три місяці. Тобто це можна зробити вже цього року. І хоч у зимовий сезон така станція не вплине на живлення вашого будинку, уже наступної весни ефективно працюватиме.
Куди бігти
Якщо ви або ваше ОСББ вже дозріли до негайного пошуку власної програми енергонезалежності, то ось що стане вам в пригоді.
На рівні Києва:
• Конкурс проєктів з реалізації енергоефективних заходів для ОСББ і ЖБК (70/30). Заявки подають впродовж року, сам конкурс відбувається восени. Якщо ви зараз почнете готуватися до конкурсу, то в разі перемоги закупівлі робіт почнуться наступного бюджетного року, а сам проєкт буде готовий вже на опалювальний сезон 2025/26 років. Звертатися в департамент житлово-комунальної інфраструктури КМДА;
• Програма співфінансування ремонту і технічного переоснащення спільного майна в будинках, яким більше ніж 10 років (зокрема, заміна ліфтів з компенсацією 95 % вартості). Звертатися в РДА;
• Відшкодування вартості незалежних джерел енергії. За цією програмою ваш ОСББ, ЖБК, управитель будинку може отримати відшкодування 75 % вартості незалежних джерел електроенергії (усі види генераторів, сонячні зарядні станції, інвертори, акумулятори). Плюс програми — ви можете спершу придбати обладнання, а потім подаватися на компенсацію витрат. Мінус — відшкодовують не більш ніж 80 тис. грн за одиницю. Звертатися у вашу РДА з документами на придбаний товар;
• Револьверний фонд. Програма пільгових позик для управителів будинків на проєкти оновлення і енергонезалежності. Можна отримати кредит на 7 років під 5 % на суму не більш ніж 5 млн грн або безвідсотковий до 1 млн грн на рік. Потрібна згода мешканців будинку на отримання кредиту. Програма фактично тільки починає працювати. Звертатися в КП «Фонд модернізації та розвитку житлового фонду міста Києва».
На загальнодержавному рівні:
• Проєкт «Грін Дім». Фактично стартував у травні. Гранти на встановлення теплових насосів і систем сонячного електропостачання. Покриває 70 % вартості, але не більш ніж 1 млн грн на встановлення СЕС і 2 млн грн на теплові насоси. Звертатися у Фонд енергоефективності.
Довідка
Як повідомили LB.ua у департаменті житлово-комунальної інфраструктури КМДА, протягом 2022–2023 років міський бюджет уже відшкодував вартість незалежних джерел енергії (панелі, інвертори, акумулятори, генератори різних типів) за заявками 340 будинків столиці — придбали 509 одиниць обладнання. Найбільше пристроїв за цією програмою закупили в Дарницькому районі — 225 штук.