Україна серйозно запізнюється із трансформацією системи освіти. Зміни, впроваджені п'ять років тому з першим складом міністерства освіти та науки під керівництвом Ганни Новосад і її командою, почали показувати перші результат через два роки.
Але пандемія ковіду та початок повномасштабної війни завадили результатам, зокрема запровадженню формули фінансування закладів. Таку точку зору голова комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак висловив на дискусії "Українська освіта під час війни: виклики та можливості", організованій LB.ua спільно з EFI Group в межах спецпроекту "Нова країна".
За його словами, формула фінансування дозволить зробити "якісніші університети" багатшими, а менш якісні університети отримуватимуть менше фінансування. Якби ця формула не була призупинена, деякі виші вже б перестали існувати, сказав Сергій Бабак.
Національна академія педагогічних наук нещодавно провела дослідження на тему того, скільки студентів мають українські університети. Нардеп пояснив, що рейтинг найкращих університетів QS World University Ranking вважає, що університети з кількістю учнів менш ніж 5000 людей, є мікроуніверситетами. Їх до рейтингів не вносять.
В Україні 67% університетів мають менше ніж 5000 студентів. З 200 університетів, які фінансуються державою і перебувають у підпорядкуванні ООН і Мінкультури, 50 мають менше ніж 1000 студентів.
"40 МОНівських університетів – менше ніж тисяча, з філіями. Їх треба просто банально закрити... Мені здається, ніколи про це публічно не говорили: на початку вторгнення, десь на початку березня, я пропонував міністру освіти (Шкарлету – Ред.), який був на той момент: давай одразу вичистим всіх ректорів, які виїхали за кордон. Введемо військові адміністрації умовні – називайте як хочете, як ми зробили з деякими містами, областями – це би нам дало змогу одразу замінити їх", – сказав Бабак.
За його словами, керівник одного з харківський університетів на 10 000 студентів виїхав до Туреччини. Бабак додав, що з 21 керівників університетів у Харкові на початку повномасштабного вторгнення залишалися чотири. Більшість із них досі є ректорами.
Бабак сказав, що "зараз команда міністерства з боями намагається оптимізувати деякі заклади".
"Ми можемо сперечатися, бо я не зовсім погоджуся з тим, як цей процес відбувається... Але зараз це важче. Тому що зараз навіть спроба приєднати один нікчемний київський університетик до потужного університету натикається на супротив", – сказав Бабак.
Він додав, що в одному виші проректору виписали зарплату в 8 млн гривень за два роки війни (це Державний університет інфраструктури).
На думку голови профільного комітету, виші треба оптимізувати й через виїзд молоді за кордон.
"Нехай це буде боляче, нехай це буде самогубство для команди міністерства і для нас політично, але це треба робити швидко. Бо інакше ця неякість буде сама себе продукувати", – додав нардеп.
Про спікера: Сергій Бабак – народний депутат ("Слуга народу"), голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій. На момент обрання – заступник директора в державній науковій установі "Центр морської геології, геоекології та осадового рудоутворення НАН України".
- У 2019 році українськи виші вирішили фінансувати залежно від результатів діяльності, а не кількості студентів. Для надання коштів визначили шість критеріїв. Університети, які об'єдналися з іншими, отримали змогу залучати більше коштів.
- У 2024 наступник Сергія Шкарлета, Оксен Лісовий, представив пропозиції щодо об'єднання вишів та їх реформування.
- Більше на цю тему – у розмові з заступником міністра освіти Михайлом Винницьким "Зміни у вищій освіті. «Ризики – у реалізації. Це стосується всього, що ми придумуємо, а потім починаємо втілювати»".