«На стан сучасної освіти ще можна було б закривати очі, киваючи на радянську спадщину, якби у нас не було війни. Сьогодні зміни в освіті і науці — це питання нашого виживання. Без фундаментальної науки не буде сучасної зброї. Китайські дрони, що ми «скручуємо», — це не зброя майбутнього. Ми нічого не зможемо протиставити ворогу, який нікуди не подінеться, якщо ми не перетворимося на Ізраїль. Чому маленький Ізраїль не боїться? Тому що має технології, власне виробництво зброї. Я вже не кажу про все інше», — зауважив Ігор Ліскі.
Наразі ж реальність така, додає бізнесмен, що, будуючи склозавод, він вимушений залучати профільних інженерів з усього світу.
На думку Ліскі, природним є спочатку зрозуміти, де саме ми хочемо бути через 20 років, яку економіку будувати, яке місце у світі займати. І вже на цьому - будувати реформи.
Читайте такожЕлла Лібанова: «Вища освіта — це не про ринок праці. Це про людський розвиток»
«Я дуже хотів би, щоб була сформована рада з залученням великого бізнесу, яка б визначила, на чому ми фокусуватимемося у майбутньому, бо ми не зможемо будувати все. Щоб були сформовані чіткі завдання — зводити електростанції, атомні електростанції, літаки, не знаю, швидку залізницю, склозаводи абощо. Аби був план розвитку на 20-30 років. І вже від цих цілей відштовхуватися в тому, які фахівці нам потрібні.
І вже конкретно йти до того, які університети нам потрібні, яка наука нам потрібна, які фахівці. Використовувати наш маленький ресурс на ці точки зростання. Будувати принаймні три-чотири-п'ять вдалих університетів з рольовою моделлю. Там, де будуть випускники, які вже знатимуть, де вони працюватимуть», — зауважив бізнесмен.
Зараз, на думку Ліскі, підстави для об’єднання університетів — через «поганого» ректора чи брак фінансування — не є достатньо обґрунтованими. Бо так можна закрити й справді потрібні навчальні заклади. Також, за його словами, є питання до ефективності фінансових витрат на реформу освіти. Чи справді МОН раціонально витрачає ті невеликі гроші, які виділяє держава на освіту, просто скорочуючи мережу ВНЗ?
Читайте такожОксен Лісовий: «Перемога у війні без розвитку освіти не буде перемогою»
Крім того, бізнесмен вважає необхідним зблизити освіту і виробництво так, щоб бізнес не просто забезпечував окремі стипендії, а й виступав реальним замовником для галузі.
«Я хочу розуміти, як я можу впливати на те, щоб випускники приносили користь мені, як підприємцю, тому що я — головний замовник. Державі важко стати замовником, хіба що в якихось вузьких речах, але глобально вона ще не доросла до таких високих матерій, щоб бачити майбутнє. Я, наприклад, в бізнесі планую розвиток мінімум на 12-15 років. Деякі проєкти тільки будуються сім років. І «відбиватися» будуть 15 років. Дуже часто держава не планує навіть на п’ять — частіше «до виборів», «перевиборів», «хоча б квартал протриматися».
Поки підприємець або приватний сектор не побачить себе реальним замовником, не побачить, що освіта працює на його користь, що це дасть йому реальну можливість довгостроково інвестувати в якісь галузі, щоб вони були інноваційними, цієї кооперації не буде», — зауважив Ігор Ліскі.
Читайте такожТимофій Милованов: «60 % учасників міжнародних олімпіад не вступили до українських університетів, обравши навчання за кордоном»
Також у контексті обговорення української науки, бізнесмен, нагадав приклади, коли розвиток країни базувався саме на військових надбаннях.
«Звідки взялася Кремнієва долина? Це напрацювання військового сектора, які були роздержавлені, і бізнес почав набудовувати на оці транзистори свої процеси, і так з'явилась ця велика історія.
Звідки взявся інноваційний Ізраїль? Це в першу чергу стратегія виживання, виробництво зброї, новітньої, інноваційної зброї. Ось чому це країна стартапів. Давайте подумаємо, як використати цей драматичний момент. Ми ж бачимо, як Збройні сили України впроваджують інновації прямо зараз на полі бою. Українці можуть це робити. Як зробити це більш стійким, як поширити це на науку, на освіту; як склеїти освіту, науку і залучення реального бізнесу, виробництва — оце питання», — резюмував бізнесмен.
Дискусія у відеоформаті:
Цей матеріал можна прочитати англійською.