Імпорт більше не покриває дефіциту електроенергії
Унаслідок останнього масованого ракетного удару ворога пошкоджені не лише три теплові станції, а й об’єкти гідрогенерації. Як наслідок, дві ГЕС вивели з експлуатації. Про які саме станції йдеться, в уряді не кажуть з міркувань безпеки.
«На сьогодні вся гідрогенерація зазнала нищівних пошкоджень. Знищене обладнання потребує чималих зусиль для ремонту, відновлення і значних фінансових коштів», — зазначили в Укргідроенерго.
З четверга, 9 травня, дефіцит потужностей в енергосистемі виникає фактично впродовж усього дня. Раніше власної електроенергії країні не вистачало здебільшого у вечірні піки споживання. У денні години державі суттєво допомагають сонячні станції, які працюють на повну потужність.
«Зараз ще не найскладніша ситуація — ми ще не бачили справжньої літньої спеки. Розуміємо, що влітку в гідроелектростанцій менше ресурсу, щоб виробляти електроенергію. Особливо у спекотні дні. І ще не досягла свого мінімуму потужність роботи атомних електростанцій. Тому влітку нас, безумовно, чекають виклики», — зазначив голова правління Укренерго Володимир Кудрицький.
Покривати дефіцит електроенергії допомагали імпорт й аварійна допомога, але тепер цього вже недостатньо. Тому Укренерго продовжить застосовувати ліміти споживання для бізнесу. Далі на черзі до віялових відключень побутові споживачі. Населення може убезпечити себе, лише якщо заощаджуватиме світло у вечірні години, особливо з 18:00 до опівночі.
«Не забуваймо, що енергетична безпека також у наших руках. Кожен може допомогти енергосистемі вистояти. Будь-які електронагрівальні прилади варто вмикати в денні години, а ще краще — уночі. Мова в першу чергу про водонагрівальні баки. Ми розуміємо, що попереду літо й буде спекотно. Однак системи кондиціонування — це потужне навантаження на енергосистему. Краще вдаватися до звичайного провітрювання приміщень й економити електроенергію, ніж отримати графіки відключень по всій країні», — пояснила генеральна менеджерка в галузі безпеки аналітичного центру DiXi Group Олена Лапенко.
Літо стане ще складнішим етапом випробування для української енергосистеми. З першими спекотними днями споживання електроенергії різко зросте. І в умовах дефіциту держава матиме мале поле для маневрів. Перший варіант дій — шукати додаткову генерацію та ремонтувати пошкоджену, але це тривалий і дорогий процес. Другий — переговори з Європейською мережею операторів системи передачі (ENTSO-E) про збільшення лімітів на імпорт. І третій варіант дій — застосувати віялові відключення і для бізнесу, і для населення.
Складність ситуації полягає не лише у величезному масштабі пошкоджень маневрової генерації, тобто теплових і гідроелектростанцій. А й у тому, що АЕС не працюють на повну потужність. Весна та літо — період планових ремонтів блоків атомних станцій.
«Планові й попереджувальні ремонти атомних блоків йдуть у графіку і без зауважень», — заявив генеральний директор Рівненської АЕС Павло Ковтонюк.
«Навіть зараз, коли ми зупинили декілька блоків для перевантаження свіжим ядерним паливом, аби працювати взимку на повну потужність, Енергоатом генерує близько 50 % електроенергії для потреб нашої країни», — сказав президент Енергоатому Петро Котін.
У підготовці до зими уряд лише взявся рахувати, скільки генераторів потрібно на соціальну сферу, наприклад, для лікарень. А заразом їх вирішили обладнати сонячними станціями. Загалом йдеться про 270 медичних закладів. Якщо уряд таки виконає обіцяне, то це дозволить лікарням вирішити важливі проблеми: мати постійне живлення операційних чи реанімацій.
«Потужність СЕС від 7 до 100 кВт, що дозволить покривати від 20 % до 70 % потреб медичного закладу в електроенергії та заощаджувати бюджетні кошти установи й громади. Близько 5 % такої згенерованої електроенергії можна буде продавати в мережу», — зазначив голова Комітету Верховної Ради з питань енергетики Андрій Герус.
Тотальні борги: де брати гроші на відновлення?
Для відбудови української енергетики вже потрібні сотні мільйонів доларів. І з кожною російською атакою ця сума лише зростає. Після останнього масованого обстрілу урядовці спільно з енергокомпаніями з'ясовують, які з об'єктів ще можна відновити.
Тривають дискусії про майбутнє, скажімо, теплових станцій — фактично Росія атакувала всі. Через неекологічність міжнародні партнери навряд чи захочуть фінансувати відбудову ТЕС, які працюють на вугіллі. Та й Україна пообіцяла, що до 2035 року відмовиться використовувати тверде паливо в енергетиці. Водночас коли мова йде про виживання країни, про принципи й зобов'язання можуть забути.
«Якщо ми відновимо, наприклад, Трипільську ТЕС чи іншу, то їх легко вразити. Два, п’ять чи десять ракет — і ми її втратимо. Тому розподілена генерація нині дуже актуальна. Це можуть бути газопоршневі електростанції. Це для того, щоб ми пройшли наступний осінньо-зимовий максимум. Навіть коли війна закінчиться, перші два-три роки ця генерація буде потрібна. При тому, що нині ми споживаємо 9–11 ГВт. Споживали 35 ГВт. І коли економіка України підніматиметься, нам доведеться 20 ГВт будувати», — вважає ексміністр енергетики Іван Плачков.
Ще з 2022 року працює Фонд підтримки енергетики України. Загалом він уже накопичив понад 400 млн євро. З посиленням російських атак усе чимало країн заявили, що готові внести додаткові кошти. Велика Британія пообіцяла понад 20 млн євро. Німеччина виділила спеціальний грант на 45 млн євро. Кошти зі спецфонду витрачають на обладнання для українських енергетичних компаній. Закуповують через міжнародні фонди.
«Імовірно, доведеться все ж розглянути залучення внутрішніх резервів — переглянути тариф на електроенергію. Нещодавно НБУ прогнозував поступове підвищення тарифу протягом наступних років. Оскільки потрібен дійсно великий фінансовий ресурс, щоб відновити об’єкти електроенергетики, перший етап такого підвищення, можливо, доцільно зробити вже цьогоріч», — розповів голова Держенергонагляду Руслан Слободян.
У Міністерстві енергетики також не виключають, що тариф на електроенергію для населення муситимуть підвищити. Це питання зараз обговорюють, країна шукає фінанси, аби підготуватися до зими. Хоча раніше в Кабміні всіляко відкидали навіть ідею змінити вартість електроенергії. Дію пільгового тарифу продовжили до кінця травня. Імовірно, суми у платіжках зазнають змін уже з початком літа, але в уряді вкотре наголосили, що рішення ще не ухвалили.
Тариф 2.64 грн за кіловат, який платить населення, не ринковий і завдає державі сотень мільярдів гривень збитків щорічно. Різницю в ринковій ціні й чинному тарифі для населення з власних доходів покривають державні енергокомпанії. І зі сплатою цих коштів виникають проблеми.
«За результатами березня ДП “Гарантований покупець” недоотримало від компаній-донорів 1.07 млрд гривень, 11.25 млрд за результатами квітня й 4.05 млрд за перші дні травня. Складається враження, що за березень компанії-донори не перерахували коштів для субсидування. Утворення цього боргу не дивне й очікуване: Енергоатом почав ремонтну кампанію, а отже, заробляє менше, оскільки частина блоків у ремонтів і просто не виробляють електроенергії; а Укргідроенерго зазнало суттєвих втрат потужностей», — пояснив експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.
Натомість в Укренерго звітують, що боргів на ринку електроенергії поменшало. Щоб погасити їх, державній компанії вдалося залучити іноземні кошти: гранти і кредити. Дещо покращала й платіжна дисципліна гравців балансувального ринку. Але мільярдні борги все ж залишаються. І це може гальмувати відновлення генерації після російських атак. Адже кошти недоотримують безпосередньо виробники електроенергії.
«Заборгованість з боку Укренерго складає близько 10 млрд грн, а споживачі винні нам більш ніж 32 млрд грн. Ми плануємо погасити нашу заборгованість до нуля і сформувати тим самим додатковий фінансовий ресурс для наших ГЕС і ТЕС, аби вони відновилися від ушкоджень і щоб підготуватися до опалювального сезону», — розповів голова правління Укренерго Володимир Кудрицький.
Вивільнені кошти також дозволять прискорити побудову в Україні малої генерації, наприклад, газових турбін. Такі установки допоможуть балансувати систему.
Водоканали й тепловики без гуманітарної допомоги
Складною залишається ситуація із фінансами в житлово-комунальній галузі, яка також готується до наступного опалювального сезону. Наприклад, водоканали лише торік накопичили 12 млрд грн боргів. І головна причина — збитковий тариф.
Енергетичний регулятор (НКРЕКП) на початку року взявся переглядати тарифи на воду для населення. Однак усе завершилося самими лише розрахунками нової вартості послуг. Ці розцінки незмінні з 2020 року. Зрештою, НКРЕКП знову ініціює перегляд тарифів, щоправда, тепер для непобутових споживачів, уже оприлюднив розрахунки. Запровадити їх пропонують із 1 червня.
Водоканали зіштовхнулися ще з однією серйозною проблемою: вони не можуть отримувати міжнародну гуманітарну допомогу безпосередньо — закон не дозволяє. Навіть якщо підприємство розташоване у прифронтовій зоні. Або ж у місті, яке перебуває під постійними російськими обстрілами.
«Зараз вони отримують міжнародну допомогу через складні процедури — спочатку її приймають військові або цивільні адміністрації, а вже потім передають водоканалам. Постає питання з розмитненням, логістикою. Виникають проблеми з податками. Бо закон визначає, що компанії, які здійснюють господарську діяльність з метою отримання прибутку, а водоканали є такими комунальними підприємствами, мають сплатити їх. Тому це питання треба врегулювати на законодавчому рівні», — пояснила членкиня НКРЕКП Ольга Бабій.
Щоб водоканали отримували допомогу з-за кордону, Верховна Рада повинна внести зміни до законодавства. У профільній асоціації пояснили: головне джерело прибутку їхніх підприємств — це кошти, які споживачі сплачують за послуги. Тарифи збиткові, тому грошей не вистачає ні на нове обладнання, ні на ремонт старого чи пошкодженого під час російських атак. Водоканали закликали владу втрутитися в ситуацію. Створили петицію на сайті президента.
«Ми дійсно потребуємо такої допомоги. Тим паче, водоканали безпосередньо близько до бойових дій: Херсон, Миколаїв, Суми — знаємо перелік цих міст. Тариф уже давно не покриває витрат, вартості електричної енергії, зростання ціни матеріалів, обладнання, реагентів тощо. Зараз ми виходимо десь на рівень приблизно 40–50 % недофінансування», — розповів президент асоціації «Укрводоканалекологія» Дмитро Новицький.
Серед гуманітарної допомоги, у якій зацікавлені підприємства, — навіть реагенти для очищення води, які значно подорожчали за два роки. І це вже питання безпеки цілих населених пунктів. Миколаїв, скажімо, для потреб водоканалу отримав допомоги з-за кордону на пів мільярда гривень лише за 2023 рік. Так вдалося забезпечити місто водою.
«З одного боку, держава заборонила змінювати тарифи, тобто підвищувати їх. З іншого, заборонила брати гуманітарну допомогу — і так ставить водоканали на коліна. А в них є обов'язкові платежі, заробітні плати, є енергоносії, які потрібно з чогось платити. Ще потрібні кошти на обладнання, на життєдіяльність підприємства, якість послуг. Власних коштів підприємствам реально не вистачає. Та й у бюджетах зараз дуже складно», — пояснив перший заступник міського голови Миколаєва Віталій Луков.
У схожій ситуації перебувають підприємства теплокомуненерго. Отримувати гуманітарну допомогу вони також не можуть. Як і збільшувати тарифи, що незмінні вже четвертий рік. Кабінет Міністрів і місцева влада 2021 року підписали спеціальний меморандум. Тепловики зобов’язалися не підвищувати цін на послуги, а уряд пообіцяв компенсувати різницю в тарифах. Зрештою, вартість теплопостачання залишається збитковою, а Кабмін зобов'язань так і не виконав у повному обсязі — грошей громади не отримали.